Ухвала

від 04.09.2023 по справі 916/3030/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3030/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сачаєва Є.О.,

від відповідача (заявника): Чебан С.В.,

розглянувши зареєстровану 10.07.2023 р. за вх. № 2-1018/23

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА"

про перегляд за нововиявленими обставинами

рішення по справі № 916/3030/21

за позовом Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА"

про стягнення 161520,75 грн.

Встановив:

06.09.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Одеської міської ради (далі ОМР, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (далі ТОВ "ШПІЛЬКА", відповідач) 161520,75 грн заборгованості, з яких 139819,05 грн заборгованості за договором оренди, 6121,56 грн 3% річних, 14324,19 грн інфляційних нарахувань та 1255,95 грн пені.

Обґрунтовуючи звернення з позовом до суду ОМР посилається на те, що в наслідок укладеного 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договору купівлі-продажу нежилого приміщення, розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 до відповідача перейшли права та обов`язки попереднього орендаря (ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР") за договором оренди землі від 18.02.2005 р., укладеного між ОМР та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР". Проте ТОВ "ШПІЛЬКА" як новий орендар прострочив виконання зобов`язання із внесення орендної плати за період з 01.05.2018 р. по 30.04.2021 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 р. позовні вимоги ОМР задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "ШПІЛЬКА" 139819,05 грн заборгованості за договором оренди, 6121,56 грн 3% річних, 14324,19 грн інфляційних нарахувань, 1255,95 грн пені та 2422,90 грн судового збору.

29.12.2021 р. Господарським судом Одеської області видано накази про примусове виконання рішення від 29.12.2021 р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР".

10.07.2023 р. від ТОВ "ШПІЛЬКА" до господарського суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 р. по справі № 916/3030/21.

Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на приписи Податкового кодексу України в частині зобов`язань ОМР подати до контролюючих органів інформацію про орендарів, з якими укладено договори оренди, у той же час як стало відомо заявнику після звернення із адвокатським запитом до податкових органів ОМР не подавалась відповідна інформація про укладений із ТОВ "ШПІЛЬКА" договір оренди, відтак в кабінеті платника податків останнього не відображалась недоїмка по платі за землю; на укладений 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір про виконання обов`язків боржника, приписи статей 528 ЦК України та 194 ГК України, за якими останнім здійснювалось перерахування коштів за оренду плату, при цьому вказані кошти не повертались ОМР, що в сукупності із заявленими позовом може свідчити про намір ОМР отримати подвійну оренду плату за землю.

У відповідності до першої та другої частин статті 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2023 р. прийнято заяву ТОВ "ШПІЛЬКА" до розгляду та призначено судове засідання на 04.09.2023 р. з урахуванням необхідності надання учасникам справу достатньо часу для підготовки до розгляду заяви та заздалегідь сплановану суддею Гутом С.Ф. щорічну відпуску у період з 25.07.2023 р. по 01.09.2023 р., запропоновано ОМР подати відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з урахуванням вимог статті 165 ГПК України в строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 14.07.2023 р. до електронної скриньки ОМР доставлено ухвалу суду від 14.07.2023 р., окрім того господарським судом надсилалась вказана ухвала на адресу електронної пошти ОМР, зазначену на офіційному сайті.

31.08.2023 р. ОМР представлено заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 р. заперечення ОМР долучено до матеріалів справи, проте на підставі статей 118,165,251,325 ГПК України залишено їх без розгляду, оскільки ОМР подано заперечення після закінчення встановленого частиною 1 статті 251 ГПК України строку без обґрунтування поважності такого пропуску та звернення із клопотанням про його поновлення.

Присутній в судовому засіданні представник заявника підтримував подану заяву та наполягав на її задоволення, представник ОМР натомість заперечував про задоволення заяви та наполягав на залишенні рішення по справі без змін.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Так, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилалися учасники судового процесу в своїх поясненнях в суді, які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Тобто, виходячи з вимог вказаної статті, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи; не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 12.04.2022 р. у справі № 904/3923/20, від 23.06.2023 р. у справі № 918/887/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 р. у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

При цьому, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі "Праведная проти Росії").

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 р. у справі № 904/3923/20 суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

При цьому, слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Частинами 4 та 5 статті 321 ГПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених, зокрема, частиною 2 статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Згідно з частиною 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України", "Рябих проти Росії").

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У відповідності до приписів пункту 281.1 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Із представленої відповіді Головного управління ДПС в Одеській області на адвокатський запит ТОВ "ШПІЛЬКА" вбачається, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради подавалась інформація стосовно укладених договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 із ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (Код ЄДРПОУ 30248815).

У відповідності до положень частини 1 статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ж із частиною 1 статті 194 ГК України виконання господарського зобов`язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов`язанні. Управнена сторона зобов`язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов`язання не випливає обов`язок сторони виконати зобов`язання особисто.

Правова конструкція наведених статей передбачає можливість виконання обов`язку замість боржника іншою особою, якщо, зокрема актом цивільного законодавства не передбачено обов`язку виконати зобов`язання особисто.

Як визначено частиною 2 статті 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

У відповідності до приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час укладання між ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (Продавець) та ТОВ "ШПІЛЬКА" (Покупець) договору купівлі-продажу нежитлового приміщення) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ж частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, ТОВ "ШПІЛЬКА" представлено укладений 20.04.2016 р. із ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір про виконання обов`язку боржника, за яким останній взяв на себе зобов`язання сплачувати оренду плату за Відповідача, разом із квитанціями про перерахування коштів, у той же час, суд звертає увагу, що ОМР не є учасникам вказаного договору, так само до матеріалів справи не представлено доказів повідомлення її про укладений між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір.

Окрім того, в силу наведених приписів законодавства України зобов`язання по перерахування орендної плати покладено саме на орендаря, права та обов`язки якого перейшли до ТОВ "ШПІЛЬКА" після укладення договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відтак зобов`язання по перерахування орендної плати не може бути покладено на іншу особу, оскільки є нерозривно пов`язаним із орендарем, що навість за відсутності звернення ОМР або її структурних підрозділів із інформацією стосовно зміни орендаря до податкових органів не звільняє останнього від обов`язку вносити відповідну плату.

Як встановлено частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із приписами пункту 1.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (чинній на час перерахування ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" коштів за представленими до матеріалів справи платіжними дорученнями) відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України. Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.

Із представлених до матеріалів справи квитанцій вбачається перерахування ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" коштів із призначенням платежу «орендна плата за землю», у той же час після укладання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення правова підстави для перерахування коштів відпала.

У відповідності до пункту 5 розділу 1 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 р. № 787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" має право на звернення до ОМР щодо повернення безпідставно перерахованих коштів, у передбачений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів спосіб.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/3030/21.

Керуючись ст.ст.234, 323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (зареєстрована 10.07.2023 р. за вх. № 2-1018/23) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/3030/21 відмовити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 по справі № 916/3030/21 залишити без змін.

Ухвала набрала чинності 04.09.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 11.09.2023 р.

Суддя С.Ф. Гут