Ухвала

від 13.02.2024 по справі 916/3030/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3030/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Голуб А.С.,

від відповідача (заявника): Чебан С.В.,

розглянувши зареєстровану 01.02.2024 р. за вх. № 2-177/24

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА"

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

у справі № 916/3030/21

за позовом Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА"

про стягнення 161520,75 грн,

встановив:

06.09.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Одеської міської ради (далі ОМР, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (далі ТОВ "ШПІЛЬКА", відповідач) 161520,75 грн заборгованості, з яких 139819,05 грн заборгованості за договором оренди, 6121,56 грн 3% річних, 14324,19 грн інфляційних нарахувань та 1255,95 грн пені.

Обґрунтовуючи звернення з позовом до суду ОМР посилається на те, що в наслідок укладеного 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договору купівлі-продажу нежилого приміщення, розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 до відповідача перейшли права та обов`язки попереднього орендаря (ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР") за договором оренди землі від 18.02.2005 р., укладеного між ОМР та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР". Проте ТОВ "ШПІЛЬКА" як новий орендар прострочив виконання зобов`язання із внесення орендної плати за період з 01.05.2018 р. по 30.04.2021 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 р. позовні вимоги ОМР задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "ШПІЛЬКА" 139819,05 грн заборгованості за договором оренди, 6121,56 грн 3% річних, 14324,19 грн інфляційних нарахувань, 1255,95 грн пені та 2422,90 грн судового збору.

29.12.2021 р. Господарським судом Одеської області видано накази про примусове виконання рішення від 29.12.2021 р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР".

10.07.2023 р. від ТОВ "ШПІЛЬКА" до господарського суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 р. по справі № 916/3030/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2023 р. прийнято заяву ТОВ "ШПІЛЬКА" до розгляду та призначено судове засідання на 04.09.2023 р.

Ухвалою суду від 04.09.2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (зареєстрована 10.07.2023 р. за вх. № 2-1018/23) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/3030/21 відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.07.2023 р. залишено без змін.

01.02.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи звернення із заявою посилається на приписи статті 328 ГПК України які передбачають відсутність обов`язку боржника у зв`язку із добровільним виконанням іншою особою; на приписи Податкового кодексу України в частині зобов`язань ОМР подати до контролюючих органів інформацію про орендарів, з якими укладено договори оренди, у той же час як стало відомо заявнику до податкових органів ОМР не подавалась відповідна інформація про укладений із ТОВ "ШПІЛЬКА" договір оренди. При цьому Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради до податкових органів подавалась інформація, що орендарем земельних ділянок із кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 є ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР"; на укладений 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір про виконання обов`язків боржника, приписи статей 528 ЦК України та 194 ГК України, за якими останнім здійснювалось перерахування коштів як орендної плати, при цьому вказані кошти не повертались ОМР, відтак, все вищенаведене в сукупності свідчить про наявність правових підстав вважати виконавчий документ у справі добровільно виконаним іншою особою ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. прийнято заяву ТОВ "ШПІЛЬКА" до розгляду та призначеного судове засідання на 12.02.2024 р.

07.02.2023 р. від ОМР надійшли заперечення на заяву ТОВ "ШПІЛЬКА", відповідно до яких просить відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні заяви, посилається на те, що після укладання 19.04.2016 р. між ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" та ТОВ "ШПІЛЬКА" договору купівлі-продажу нежилого приміщення до останнього перейшли права та обов`язки орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024, що надає ОМР виключне право як орендодавцю вимагати своєчасного внесення орендної плати від орендаря; ОМР не є стороною за укладеним 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договором про виконання обов`язків боржника, та не була обізнана із його укладанням, у той же час наявність відповідного договору не змінює обов`язок ТОВ "ШПІЛЬКА" як орендаря по своєчасному та остаточному внесенню орендної плати, який останнім проігноровано; сплачені ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" не містять призначення платежу, із змісту яких ОМР має можливість конкретизувати внесені кошти як сплату орендної плати за відповідні земельні ділянки. При цьому ОМР додатково наголошує на відсутні правових підстав для зарахування здійснених ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" платежів за зобов`язаннями іншої особи, що надає останньому право на звернення до органу Державної казначейською служби із заявою про повернення помилково зарахованих коштів.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 13.02.2024 р.

В процесі розгляду заяви представник ТОВ "ШПІЛЬКА" підтримував її вимоги та наполягав на задоволенні заяви в повному обсязі, представник ОМР натомість заперечував проти вимог заяви та наполягав на відмові у її задоволенні.

Відповідно до статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі статтею 18 ГПК України.

Як передбачено статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписи частин 1 та 2 статті 598 ЦК України передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Поряд із цим положення статті 599 ЦК України визначають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд із цим стаття 604 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

У той же час, відповідно до положень частини 1 статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ж із частиною 1 статті 194 ГК України виконання господарського зобов`язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов`язанні. Управнена сторона зобов`язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов`язання не випливає обов`язок сторони виконати зобов`язання особисто.

Правова конструкція наведених статей передбачає можливість виконання обов`язку замість боржника іншою особою, якщо актом цивільного законодавства не передбачено обов`язку виконати зобов`язання особисто.

Як визначено частиною 2 статті 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час укладання між ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (Продавець) та ТОВ "ШПІЛЬКА" (Покупець) договору купівлі-продажу нежитлового приміщення) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ж частин 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, ТОВ "ШПІЛЬКА" представлено укладений 20.04.2016 р. із ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір про виконання обов`язку боржника, за яким останній взяв на себе зобов`язання сплачувати оренду плату за Відповідача, разом із квитанціями про перерахування коштів, у той же час, суд звертає увагу, що ОМР не є учасникам вказаного договору, так само до матеріалів справи не представлено доказів повідомлення її про укладений між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договір.

Окрім того, в силу наведених приписів законодавства України зобов`язання по перерахування орендної плати покладено саме на орендаря, права та обов`язки якого перейшли до ТОВ "ШПІЛЬКА" після укладення договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відтак зобов`язання по перерахування орендної плати не може бути покладено на іншу особу, оскільки є нерозривно пов`язаним із орендарем, що навість за відсутності звернення ОМР або її структурних підрозділів із інформацією стосовно зміни орендаря до податкових органів не звільняє останнього від обов`язку вносити відповідну плату.

Слід зазначити, що відповідно до статті 629 ЦК України договорі є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому ОМР не є стороною договору від 20.04.2016 р., а тому його положення та умови не мають жодного значення для розгляду даної справи.

Господарський суд зазначає, що вищевказаною угодою фактично боржником ТОВ ШПІЛЬКА покладено обов`язок зі сплати орендної плати за землю на іншу особу. Втім, перекладення боргу не можна ототожнювати зі зміною сторони у зобов`язанні. У даному випадку відповідач, незалежно від того, кому ним доручено сплату коштів за Договором оренди, залишається стороною договору, а отже боржником. У той час як, ОМР відповідно до положень чинного законодавства та Договору має право вимагати виконання зобов`язання саме від боржника, тобто, від особи яка є орендарем за відповідним Договором.

Крім того, на підтвердження своєї позиції ТОВ ШПІЛЬКА надає квитанції, з яких вбачається, що ТОВ ХОЛОДЦЕНТР сплачував кошти з наступним призначенням: орендна плата за землю, разом з тим у вказаних квитанціях відсутня будь-яка інформація щодо орендаря (ПІБ, РНОКПП тощо), натомість зазначені платежі здійснено іншою юридичною. Особою, у полі Платник зазначено ТОВ ХОЛОДЦЕНТР. Також у вказаних квитанціях відсутнє зазначення будь-яких реквізитів договору оренди, за який сплачувалась орендна плата.

Враховуючи те, що ТОВ ХОЛОДЦЕНТР вже не є орендарем спірної земельної ділянки та не має зобов`язань зі сплати такої орендної плати, суд вважає, що у ОМР відсутні правові підстави зараховувати вказані кошти в рахунок орендної плати за Договором. Поряд із цим, ОМР неодноразово наголошує на відсутності правових підстав зарахування сплачених ТОВ ХОЛОДЦЕНТР коштів, що надає останньому можливість повернення безпідставно сплачених коштів у передбачений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, спосіб.

У той же час, підставою для повернення сплачених коштів є заява платника, відтак не повернення ОМР коштів не є фактом прийняття та подальше визнання, оскільки правові підстави для такого прийняття відсутні.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення заяви ТОВ "ШПІЛЬКА" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, господарський суд звертає увагу як ТОВ ШПІЛЬКА, так і ОМР на приписи ГПК України (стаття 330) та Закону України Про виконавче провадження (стаття 19) які надають можливість сторонам укласти мирову угоду в процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.232,233,234,235,328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (зареєстрована 01.02.2024 р. за вх. № 2-177/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 916/3030/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут