Рішення

від 01.03.2023 по справі 761/5233/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5233/22

Провадження № 2/761/3815/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Мальцева Д.О.,

секретаря судового засідання - Ілюхіної О.М.,

за участі:

представника позивача: Сікачова С.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» (відповідач) про стягнення коштів, згідно з яким просив суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 684 557,48 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

02.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена угода про заміну сторони у попередньому договорі купівлі-продажу, відповідно до якої всі права та обов`язки перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021».

Станом на дату звернення з позовом до суду між позивачем та відповідачем не укладено Основний договір купівлі-продажу квартири. Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов попереднього договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу сплачені раніше ним кошти в розмірі 668 839,71 грн.

Також, відповідач порушив грошові зобов`язання щодо повернення сплачених коштів, а тому підлягає стягненню інфляційна різниця у розмірі 9 395,86 грн., 3% річних у розмірі 6 321,91 грн., у результаті чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022 матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року у справі відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року у справі було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Від відповідача відзив не надходив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 27 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (далі - Договір).

Право власності на цю квартиру зареєстроване на ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.11.2018 за номером запису - 1705910632109.

Відповідно до умов даного Договору, вартість об`єкта нерухомості становить 898 676,00 грн., що еквівалентно 32 176,00 доларів США.

02.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена угода про заміну сторони у попередньому договорі купівлі-продажу, відповідно до якої всі права та обов`язки перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021».

Відповідно до пункту 2.2 Договору, всі авансові платежі за цим Договором здійснюються у готівковій формі, шляхом передачі грошових коштів Стороні-1.

Відповідно до пункту 2.4 Договору, перший авансовий платіж, розміром 15 600 доларів США, що еквівалентно 435 708,00 грн., позивач сплачує у день підписання цього Договору.

Відповідно до пункту 2.4.1 Договору, залишок коштів в розмірі 16 576,00 доларів США, позивач повинен сплачувати відповідачеві щомісячно - 12 рівними платежами (по 1381,33 доларів США) починаючи з серпня 2020 року.

Позивач свої зобов`язання виконував належним чином:

1) сплатив авансовий платіж в день підписання Договору;

2) з серпня 2020 року по лютий 2021 року включно сплачував відповідачеві залишок коштів відповідно до Договору, а саме:

- 25.08.2020 р. - 1 381,00 доларів США.

- 23.09.2020 р. - 1 381,00 доларів США.

- 26.10.2020 р. - 1 400,00 доларів CШA.

- 11.12.2020 р. - 1 400,00 доларів CШA.

- 22.12.2020 р. - 1 400,00 доларів США.

- 10.02.2021 р. - 1 385,00 доларів США. (що підтверджується копіями актами прийому- передачі коштів).

Також, відповідач 02.11.2020 р. уклав з позивачем договір безоплатного користування квартирою.

Але відповідач в свою чергу постійно відкладав дату укладання Основного договору купівлі-продажу.

25.03.2021 за вих. № 1/2021 від ТОВ «Династія 2021» в особі ОСОБА_2 , до позивача надійшов Гарантійний лист, в якому повідомлялося про те, що:

«у зв`язку з непередбачуваними юридичними обставинами, пов`язаними з рейдерською атакою (яка має характер шахрайських дій) з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , укладення основного договору є тимчасово неможливим, у зв`язку з накладенням арешту на вищезазначену квартиру на підставі ухвали Ірпінського міського суду 367/7493/20 від 23.11.2020. Реєстраційна справа № 1705910632109, Обтяження№ 40290617 від 27.01.2021, вид обтяження: Арешт нерухомого майна; Накладення арешту на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області 367/7461/20 від 17.11.2020. Обтяження № 39324370 від 23.11.2020, Вид обтяження: Арешт нерухомого майна».

Відповідно до вищевказаного листа ТОВ «Династія 2021» гарантувала, що у випадку якщо умова укладання основного договору в строк, який був вказаний в попередньому договорі, не буде виконана з вини підприємства, сплачені за попереднім договором кошти будуть повернені ОСОБА_1 , у строк до 2- х тижнів в повному обсязі.

27 вересня 2021 року, позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального Міндель І. В. з заявою передати відповідачеві заяву про розірвання Договору та повернення сплачених коштів до 18 жовтня 2021 року. В заяві була пропозиція прибути до нотаріуса за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 58-А, офіс № 153 04 жовтня 2021року на 11:00.

Відповідач в зазначений час і дату до нотаріуса не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов попереднього договору відповідач зобов`язаний повернути позивачу сплачені раніше ним кошти в розмірі 668 839,71 грн.

Пунктом 1.2 Договору передбачено зобов`язання укладання основного договору купівлі-продажу квартири протягом 10 днів з дати сплати авансу.

Авансом визнається сума, що сплачується як попередній платіж у рахунок належних платежів. Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов`язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.

Отже, авансом в розумінні ЦКУ, є саме сума, зазначена в пункті 2.4 Договору, яка сплачена позивачем в день підписання Договору. Відповідно, кінцевою датою настання зобов`язання відповідача по укладанню основного договору купівлі-продажу квартири є 10 день після отримання цього авансу - 06 серпня 2020 року.

Також, відповідач порушив грошові зобов`язання щодо повернення сплачених коштів. Прострочення виконання цього зобов`язання зі сторони відповідача станом на дату подання позову складає 115 днів.

Згідно наданого розрахунку позивача:

-інфляційна різниця складає 9 395,86 грн.

-3% річних складають 6 321,91 грн.

Згідно зі статтею 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушення зобов`язання - невиконання зобов`язання (нездійснення боржником жодної з передбачених у зобов`язанні дій) або виконання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання - часткове невиконання будь-якого обов`язку за зобов`язанням або виконання, що не відповідає тим або іншим умовам зобов`язання) (ст. 610 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Особливістю застосування статті 625 ЦК України, є можливість зобов`язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 2 статті 635 ЦКУ, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 668 839,71 грн. в якості повернення сплачених по Договору коштів, 9 395,86 грн. - інфляційної різниці за невиконання відповідачем зобов`язань по поверненню коштів, 6 321,91 грн. - 3% річних - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 845,58 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 510, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 629,635 ЦК України; ст.ст. 4, 81, 82, 83, 175, 177, 178, 179, 180, 190 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» про стягнення коштів, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» /03190, м. Київ, вул. Януша Корчака, 64, кв. 123, код ЄДРПОУ 43766387/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 / кошти в загальному розмірі 684 557,48 грн., які складаються з: 668 839,71 грн. - повернення сплачених по Договору коштів, 9 395,86 грн. - інфляційна різниця за невиконання зобов`язань, 6 321,91 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 845,58 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: