Ухвала

від 11.09.2023 по справі 352/1827/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 352/1827/17

провадження № 61-13237ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Поповича Степана Степановича як представника ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 1/3 частку будинковолодіння в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У лютому 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним та скасувати заповіт, посвідчений 20 серпня 2004 року ОСОБА_5 , секретарем Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого в реєстрі № 135 від імені ОСОБА_4 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 11 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М.

У лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 11 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Поберезькою сільською радою 24 лютого 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1801, спадкова справа № 27/2017; визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки будинковолодіння в АДРЕСА_1 .

У грудні 2022 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила поновити їй строки звернення до суду; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С. В., 20 березня 2001 року ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай) розміром 0,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на території Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , номер спадкової справи 237, зареєстровано в реєстрі за № 1-638; визнати за нею право власності на 1/2 частку права на земельну частку (пай) розміром 0,73 в умовних кадастрових гектарах на території Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (село Побережжя Івано-Франківського району Івано-Франківської області) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області рішенням від 24 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнив частково. Поновив ОСОБА_3 строки позовної давності. Визнав недійсним та скасував заповіт, посвідчений 20 серпня 2004 секретарем Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Стефанишин М. С., зареєстрований в реєстрі за № 135 від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 .

Визнав недійсним та скасував свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 11 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Поберезькою сільською радою 24 лютого 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1801, спадкова справа № 27/2017.

Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку будинковолодіння в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнав недійсним та скасував свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Колтун С. В., 20 березня 2001 року ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай) розміром 0,73 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на території Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , номер спадкової справи 237, зареєстровано в реєстрі за № 1-638.

Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку будинковолодіння в АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку права на земельну частку (пай) розміром 0,73 в умовних кадастрових гектарах на території Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (с. Побережжя Івано-Франківського району Івано-Франківської області) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовив.

Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_7 , задовольнив частково. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_8 задовольнив частково.

Визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 2017 року, видане приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., зареєстроване в реєстрі за № 1801, на ім`я ОСОБА_1 , а саме: в частині визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_3 відмовив.

Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

04 вересня 2023 року адвокат Попович С. С. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року (повний текст якої складено 03 серпня 2023 року) у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених в касаційній скарзі постановах Верховного Суду. Крім того, заявник зазначає частину третю статті 411 ЦПК України.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Також, в прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позов відмовити в повному обсязі; в іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін. Однак, заявником не вказано дати постановлення оскаржуваного судового рішення.

Отже, з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення та їх відповідне мотивування; уточнити прохальну частину касаційної скарги, в якій зазначити судове рішення, яке оскаржується, та дату його постановлення; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру.

Зустрічний позовну заяву подано у 2018 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 762,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Згідно з наданої квитанції від 28 серпня 2023 року № 0373-5348-3557-7652 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 231,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування чи повернення ціна позову визначається вартістю майна.

Аналіз касаційної скарги не дозволяє встановити ціни позову щодо визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.

Отже, заявнику необхідно надати суду докази вартості житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та за подання касаційної скарги, сплатити судовий збір, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна.

Також, судовий збір за подання касаційної скарги за одну немайнову вимогу в даному випадку становить 1 409,60 грн (704,80 грн х 200 %).

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги зв вимоги майнового та немайнового характеру з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 4 231,00 грн (у разі необхідності).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Поповича Степана Степановича як представника ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев