Ухвала

від 07.09.2023 по справі 282/641/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/641/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.190 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

07 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

представника власника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання власника майна ОСОБА_10 про прийняття апеляційної скарги та поновлення строку на оскарження вироку Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_9 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 765 грн.

24.03.2023 року захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, який як він вважає, ОСОБА_9 пропущено з поважних причин.

Зазначає, що ОСОБА_9 , який на даний час проживає і працює за кордоном (виїхав до 24.02.2022 р.), строк на апеляційне оскарження пропустив з поважної причини, адже судом по відношенню до учасників кримінального провадження була застосована неналежна правова процедура і про своє незаконне засудження він дізнався лише 02.03.2023 року із постанови Верховного Суду від 10.05.2022 року у справі №274/8616/20, яка була додана до позову.

28.07.2023 року власник майна ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок суду з клопотанням про прийняття апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтовує тим, що про вирок Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року йому стало відомо із позову Чуднівської окружної прокуратури про витребування в нього земельної ділянки.

Вказує,що євласником земельної ділянки,яка завироком судубула отримана ОСОБА_9 незаконно,що впливаєна йогоправа іобов`язки,оскільки напідставі цьогосудового рішенняу ньогозабрали законнопридбану земельнуділянку.На йогодумку висновкисуду зазначеніу вироку про те, що ОСОБА_9 незаконно повторно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вартістю 44699,08 гривень, оскільки вже скористався правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки право власності на цю земельну ділянку ним було набуте раніше, ніж на земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245, яка розташована на території Бердичівського району, яку суд вважав набутою вперше, а тому вважає, що оскільки це судове рішення впливає на його права і свободи, істотно зачіпає його інтереси і він не може у інший спосіб захистити свої права і інтереси він є особою, яка вправі вимагати апеляційного перегляду вироку суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 , представника власника майна ОСОБА_7 , які підтримали свої клопотання, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаних клопотань, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а клопотання власника майна ОСОБА_10 підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень ч.2, 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

До поважних причин пропуску строку відносяться зокрема хвороба, відрядження, стихійне лихо та інші обставини, що не дали можливості заінтересованій особі своєчасно подати апеляційну скаргу.

Проте ОСОБА_9 таких обставин не наводить, а зазначає, що не подав своєчасно апеляційну скаргу, оскільки про вказаний вирок він дізнався лише 02.03.2023 року., однак вказані доводи є голослівними.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 був присутній під час розгляду справи та під час проголошення вироку 29 липня 2021 року в суді першої інстанції.

В матеріалах судової справи наявні розписки ОСОБА_9 від 29.07.2021 року та 15.09.2021 року про отримання копії вироку, які засвідчені особистим підписом останнього.(а.с.77,85)

Апеляційну скаргу захисник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 , який участі у справі не приймав, а угоду уклав лише 03.03.2023 р. подав зі значним пропуском строку - 24.03.2023 року, майже через два роки після отримання ОСОБА_9 копії вироку.

ОСОБА_9 та його захисник доказів поважності пропуску строку не надали, що свідчить на думку колегії суддів, не про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а про байдужість ОСОБА_9 до прийнятого щодо нього рішення та незацікавленість результатами розгляду справи, оскільки ОСОБА_9 залишив територію України, земельні ділянки продав, штраф, який йому було визначено судом у незначному розмірі, сплатив.

Щодо доводів клопотання власника майна ОСОБА_10 про прийняття апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження вироку, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 393 КПК України право на подання апеляційної скарги, поряд з іншими особами, має фізична чи юридична особа у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду, третя особа у частині, що стосується її інтересів в частині спеціальної конфіскації, інші особи у випадках визначених цим Кодексом.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначенимиКонституцією Україниосновними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Наведене переконує Суд у тому, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченомустаттею394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другоюстатті 24 цього Кодексу.

У доктрині права преюдиції - це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

Устатті 90 КПКзазначено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованихКонституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

За таких обставин очевидним є те, що особа, яка хоча і не була визнана учасником кримінального провадження, вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

При вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

Така позиціяміститься управовому висновкувикладеному у постанові Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347кс15.

Крім того, з такою позицією погоджується і Верховний Суд у своїх постановах.

Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 року у справі № 654/1820/18 вказано, що при вирішенні питання чи відноситься особа, яка подала скаргу, до суб`єктів апеляційного оскарження, визначених п. 10 ч. 1ст. 393 КПК, апеляційному суду необхідно встановити, чи може оскаржене судове рішення вплинути на обсяг прав і свобод або зачіпати інтереси особи, під якими слід розуміти не просто зацікавленість у рішенні суду, а такі істотні інтереси, які на практиці можуть бути (мають бути) захищені шляхом перегляду вищим судом оскарженого судового рішення. Тобто належить визначитися чи спроможна ця особа з урахуванням норм процесуального закону захистити свої права, свободи та інтереси в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження вирокущодо іншої особи.

Апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_10 на час розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_9 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, право власності набув, ще 17.01.2019 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки №802.

При цьому. у вироку Любарського районного суду зазначено, що ОСОБА_9 незаконно повторно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вартістю 44699,08 гривень, оскільки вже скористався правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Вказаний вирок суду має преюдиційне значення і ОСОБА_10 , який на час розгляду кримінального провадження судом був власником земельної ділянки позбавлений можливості в подальшому в цивільно-правовому порядку спростовувати вказані висновки суду, саме це зазначено в постанові Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347кс15.

За таких обставин на думку колегії суддів вказане судове рішення стосувалось прав та інтересів ОСОБА_10 , оскільки вироком суду встановлено незаконність безоплатного отримання ОСОБА_9 земельної ділянки власником якої, в послідуючому став ОСОБА_10 , що ставить під сумнів законність набуття права власності на цю земельну ділянку останнім і враховуючи преюдиційне значення вироку це свідчить про те, що ОСОБА_10 не може захистити свої права та інтереси в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження вироку щодо ОСОБА_9 .

Апеляційний суд вважає, що таку особу необхідно допустити до оскарження вказаного вироку, оскільки йому нічого не було відомо про вказане рішення, учасником кримінального провадження він не був та копію вироку йому не надсилали.

Як пояснив ОСОБА_10 , він дізнався про вказаний вирок лише після того, як став відповідачем у цивільних справах та зрозумів, що програв суд.

Враховуючи, щорозгляд справи проводився у відсутність ОСОБА_10 , дані про направлення та отримання ОСОБА_10 копії вироку суду у матеріалах провадження відсутні, а про вказаний вирок він дізнався з рішень по цивільній справі колегія суддів вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому клопотання ОСОБА_10 про прийняття апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження задовольняє.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити захиснику ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_9 .

Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_6 .

Задовольнити клопотання ОСОБА_10 та поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_9 .

В частині повернення апеляційної скарги ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: