Ухвала

від 05.10.2023 по справі 282/641/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

Справа № 282/641/21

Провадження № 51 - 5925ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року,

встановив:

Вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 190 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року захиснику засудженого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку та апеляційну скаргу повернуто на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду від 07 вересня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ним був пропущений строк на апеляційне оскарження вироку Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_4 з поважних причин. Зазначає, що його підзахисний є юридично необізнаною особою, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості отримати кваліфіковану правову допомогу, внаслідок чого не зміг подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

Мотиви Суду

Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно вимог ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до статей 370, 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд послався на відсутність підстав вважати поважною причину пропуску цього строку, яку зазначено захисником ОСОБА_5 .

Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

За змістом ст. 117 ч. 1 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Апеляційний суд, приймаючи рішення за апеляційною скаргою скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року, врахував такі вимоги процесуального закону з огляду на таке.

З матеріалів провадження вбачається, що вироком Любарського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 190 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року захиснику засудженого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку та апеляційну скаргу повернуто на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.

При розгляді клопотання про поновлення строку апеляційним судом було встановлено, що згідно матеріалів провадження засуджений ОСОБА_4 був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи та під час проголошення вироку 29 липня 2021 року в суді першої інстанції. Копію вирокувін отримав 29 липня 2021 року та 15 вересня 2021 року, що підтверджується розписками, які засвідчені особистим підписом засудженого. Разом з тим, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 залишив територію України, земельні ділянки продав, штраф, який був визначений судом, сплатив.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що не може бути визнано поважною причиною поновлення строку на апеляційне оскарження те, що засуджений ОСОБА_4 уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом ОСОБА_5 03 березня 2023 року, тобто майже через два роки після отримання засудженим копії вироку місцевого суду.

З такими висновками погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Посилання захисника на юридичну необізнаність його підзахисного також не є безумовною і поважною причиною поновлення строку на апеляційне оскарження.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежали від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом або судом строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши доводи, зазначені у клопотанні, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у клопотанні захисника ОСОБА_5 не наведено.

Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам ст. ст. 370, 418 КПК України та прийнята з врахуванням вимог ст. ст. 24, 117, 395, 399 КПК України.

Враховуючи зазначене, з касаційної скарги, наданої до неї копій судового рішення вбачається, що підстав для її задоволення немає, в зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України.

Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити захиснику засудженого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3