Рішення

від 10.08.2023 по справі 509/6243/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/6243/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Овідіополь цивільнусправу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за договором позики 373800,00 грн.,

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про

зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики 373800,00 грн., у якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 373800,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у загальному розмірі 19192,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 16 серпня 2021 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачкою по справі, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 465 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець ( ОСОБА_3 ) у день підписання цього договору передав Позичальнику ( ОСОБА_2 ) 373800,00 грн. (триста сімдесят три тисячі вісімсот гривень 00 копійок). За погодженням Сторін позика встановлюється без відсотків.

Згідно п. 2 Договору, зазначену вище суму Позичальник зобов`язується повернути готівкою у термін до 31 жовтня 2021 року (тридцять першого жовтня дві тисячі двадцять першого року).

Однак, в порушення вищевказаних умов Договору. ОСОБА_2 отримані в борг кошти у погоджений сторонами строк ОСОБА_3 не повернула.

Більше того, після настання строку повернення боргу відповідач уникає будь-яких контактів з позивачем, на зв`язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає.

Отже, в порушення умов Договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а саме: не повернув взяту в позику грошову суму у розмірі 373800,00 грн. в строк, встановлений Договором позики від 16.08.2021 року (до 31.10.2021 року), а тому позивач змушений звернутися до суду з метою захисту своїх законних прав.

18 січня 2022 року представником відповідачки ОСОБА_2 , адвокатом Лук`ян Сергієм Григоровичем подано до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, який ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 січня 2022 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики 373800,00 грн.

В своєму позові позивачка за зустрічним позовом просить суд зобов`язати ОСОБА_1 письмово повідомити ОСОБА_2 про дату, час та місце передачі йому грошових коштів за договором позики від 16.08.2021 та прийняти їх, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судових витрат.

В обгрунтування зустрічного позову позивачка за зустрічним позовом зазначає, що 16.08.2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, було укладено Договір позики (наявний в матеріалах справи), посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 465, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 на умовах безвідсотковості, повернення та строковості грошові кошти в розмірі 373800,00 гривень на строк з 16.08.2021 по 31.10.2021.

Згідно ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Згідно п. 4 договору позики від 16.08.2021 року, укладеного між сторонами, повернення боргу має бути здійснено готівкою (п. 2 договору) в АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 (позикодавця).

Наприкінці жовтня 2021 року, тобто до закінчення строку для повернення позики, ОСОБА_2 була готова частково виконати свої зобов`язання та повернути позичені грошові кошти; а у листопаді 2021 року ОСОБА_2 була готова повністю виконати свої зобов`язання, про що сторони постійно спілкувалися телефоном. У такому спілкуванні ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 , зокрема, повідомити, коли саме (день та час) він буде знаходитись за своїм місцем проживання для отримання грошових коштів.

Ці телефонні перемовини між сторонами тривали весь листопад 2021 року, однак до жодного результату не призвели, у зв`язку з чим ОСОБА_2 була вимушена звернутись до ОСОБА_1 з письмовою заявою від 02.12.2021 року, у якій в черговий раз повідомила ОСОБА_1 про готовність повернення позики, однак жодної відповіді від ОСОБА_1 отримано не було (лише у телефонній розмові ОСОБА_1 вказав, що він витратив деяку суму для того, щоб подати позов до суду, зокрема, на адвоката та зауважив, що суми позики йому вже недостатньо і він бажає отримати ще й суму додатково витрачених ним коштів).

Тобто, незважаючи на умови п. 3 договору позики, який встановлює, що за бажанням ОСОБА_2 (позичальника) вказаний борг може бути повернутий і раніше зазначеного у договорі терміну (31.10.2021), а ОСОБА_1 (позикодавець) зобов`язаний прийняти вказані гроші, ОСОБА_1 всіляко уникав зустрічі із ОСОБА_2 та процедури повернення позики, не повідомляв та не домовлявся/не обіцяв якоїсь конкретної дати та часу повернення позики.

Отже, виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 грубо порушив умови договору, не виконав взяті на себе за договором зобов`язання з приймання від ОСОБА_2 позичених їй грошових коштів, чим фактично (своїми діями/бездіяльністю) унеможливив належне та вчасне виконання нею своїх зобов`язань за договором, а відтак ОСОБА_1 є кредитором, що прострочив.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи без його участі, первісний позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі.

Відповідачка за первісним позовом в судове засідання не з`явилась, представником наданий відзив на первісний позов ОСОБА_1 , в якому просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Судом встановлено, що 16 серпня 2021 року між ОСОБА_1 , позивачем за первісним позовом, та ОСОБА_2 , відповідачкою за первісним позовом, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 465 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору. Позикодавець ( ОСОБА_3 ) у день підписання цього договору передав Позичальнику ( ОСОБА_2 ) 373800,00 грн. (триста сімдесят три тисячі вісімсот гривень 00 копійок). За погодженням Сторін позика встановлюється без відсотків.

Згідно п. 2 Договору, зазначену вище суму Позичальник зобов`язується повернути готівкою у термін до 31 жовтня 2021 року (тридцять першого жовтня дві тисячі двадцять першого року).

Однак, в порушення вищевказаних умов Договору, ОСОБА_2 отримані в борг кошти у погоджений сторонами строк ОСОБА_3 не повернула.

Більше того, після настання строку повернення боргу відповідач уникає будь-яких контактів з позивачем, на зв`язок не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити па користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання). а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, в порушення умов Договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а саме: не повернув взяту в позику грошову суму у розмірі 373800,00 грн. в строк, встановлений Договором позики від 16.08.2021 року (до 31.10.2021 року).

Ураховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню та суд вважає за можливе стягнути із відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовомсуму заборгованості в розмірі 373800,00 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3738,00 грн.

Щодо вимог позивачки за зустрічним позовом, судом з`ясовані наступні обставини.

Як зазначено у зустрічному позові, 16.08.2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, було укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 465, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 на умовах безвідсотковості, повернення та строковості грошові кошти в розмірі 373800,00 гривень на строк з 16.08.2021 по 31.10.2021.

Згідно п. 4 договору позики від 16.08.2021 року, укладеного між сторонами, повернення боргу має бути здійснено готівкою (п. 2 договору) в АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 (позикодавця).

Наприкінці жовтня 2021 року, тобто до закінчення строку для повернення позики, ОСОБА_2 була готова частково виконати свої зобов`язання та повернути позичені грошові кошти; а у листопаді 2021 року ОСОБА_2 була готова повністю виконати свої зобов`язання, про що сторони постійно спілкувалися телефоном. У такому спілкуванні ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 , зокрема, повідомити, коли саме (день та час) він буде знаходитись за своїм місцем проживання для отримання грошових коштів.

Ці телефонні перемовини між сторонами тривали весь листопад 2021 року, однак до жодного результату не призвели, у зв`язку з чим ОСОБА_2 була вимушена звернутись до ОСОБА_1 з письмовою заявою від 02.12.2021 року, у якій в черговий раз повідомила ОСОБА_1 про готовність повернення позики, однак жодної відповіді від ОСОБА_1 отримано не було (лише у телефонній розмові ОСОБА_1 вказав, що він витратив деяку суму для того, щоб подати позов до суду, зокрема, на адвоката та зауважив, що суми позики йому вже недостатньо і він бажає отримати ще й суму додатково витрачених ним коштів).

Тобто, незважаючи на умови п. 3 договору позики, який встановлює, що за бажанням ОСОБА_2 (позичальника) вказаний борг може бути повернутий і раніше зазначеного у договорі терміну (31.10.2021), а ОСОБА_1 (позикодавець) зобов`язаний прийняти вказані гроші, ОСОБА_1 всіляко уникав зустрічі із ОСОБА_2 та процедури повернення позики, не повідомляв та не домовлявся/не обіцяв якоїсь конкретної дати та часу повернення позики.

Отже, виходячи із зазначеного, ОСОБА_1 грубо порушив умови договору, не виконав взяті на себе за договором зобов`язання з приймання від ОСОБА_2 позичених їй грошових коштів, чим фактично (своїми діями/бездіяльністю) унеможливив належне та вчасне виконання нею своїх зобов`язань за договором, а відтак ОСОБА_1 є кредитором, що прострочив.

Частиною 1 статті 1046 встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦПК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в первісному позові, 16 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Соломічевим Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 465.

Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець ( ОСОБА_3 ) у день підписання цього договору передав Позичальнику ( ОСОБА_2 ) 373800,00 грн. (триста сімдесят три тисяч, вісімсот гривень 00 копійок). За погодженням Сторін позика встановлюється без відсотків.

Згідно п. 2 Договору, зазначену вище суму Позичальник зобов`язується повернути готівкою у термін до 31 жовтня 2021 року (тридцять першого жовтня дві тисячі двадцять першого року).

Пунктом 3 Договору встановлено, що за бажанням Позичальника вказаний борг може бути повернутий і раніше зазначеного терміну, а Позикодавець зобов`язаний прийняти вказані гроші.

Повернення боргу має бути здійснено в АДРЕСА_1 , за місцем проживання Позикодавця (п. 4 Договору).

Як встановлено частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

Згідно приписів ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, не повернувши позику в строк до 31.10.2021 року, ОСОБА_2 допустила порушення умов п. 2 Договору, яким встановлений строк повернення позики, що є свідченням того, що саме вона як позичальник не виконала належним чином взятих на себе зобов`язань.

Натомість, звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_2 стверджує, що предметом позову є примусове виконання обов`язку в натурі, оскільки на її переконання ОСОБА_1 є кредитором, що прострочив.

Однак, за положеннями ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником. або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Проте, як зазначено вище, умовами укладеного між Сторонами Договору встановлений єдиний обов`язок ОСОБА_1 як Позикодавця прийняти дострокове повернення боргу збоку ОСОБА_2 як Позичальника, в той час, коли на боржника ОСОБА_2 за договором позики покладений обов`язок по поверненню позикодавцеві позики (грошових коштів у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, обов`язок по поверненню позики ОСОБА_2 належним чином у відповідності до умов укладеного договору позики не виконаний ані достроково, ані встановлений пунктом 2 Договору строк, а тому, особою, яка повинна вважатись такою, що прострочила, в даному випадку є саме боржник - ОСОБА_2 .

Частинами 1 та 2 статті 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

За викладених вище обставин, оскільки жодних інших обов`язків для ОСОБА_1 як Позикодавця, окрім прийняття від ОСОБА_2 як Позичальника дострокового повернення коштів, чого в даному випадку не відбулось, ані § 1 Глави 71 ЦК України, ані умовами договору позики від 16.08.2021 року не встановлено (тим більше після спливу строку повернення позики), то зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 202, 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 76, 78, 80, 81, 89, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики 373800,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму заборгованості в розмірі 373800,00 грн. (триста сімдесят три тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 4192,00 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні 00 копійок).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А. І. Бочаров