УХВАЛА
18 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1014/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенко І.С. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хенкель Фрешенет Україна"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати прийняти майно цілісного майнового комплексу з оренди шляхом підписання акту повернення з оренди цілісного майнового комплексу,
ВСТАНОВИВ:
29.08.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у цій справі, подана 24.08.2023 до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку. В тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 для розгляду справи № 910/1014/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Міщенко І.С. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду у цій справі ухвалено - 12.07.2023, повний текст її складено - 26.07.2023, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 15.08.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Водночас, касаційну скаргу надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 24.08.2023, що підтверджується поштовою відміткою на конверті та описом вкладення у цінний лист, тобто після закінчення встановленого ГПК України строку для подання касаційної скарги.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано - 04.08.2023, що підтверджується вхідним штемпелем Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а тому наявні підстави для поновлення строку на підставі частини другої статті 288 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
На підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію першого аркушу постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у даній справі, в якій проставлено вхідний номер "вх. № 4896 від 04.08.2023".
Верховний Суд звертає увагу на те, що додана до матеріалів касаційної скарги копія першого аркушу постанови суду апеляційної інстанції з власною відміткою скаржника про її реєстрацію не може вважатися належним і допустимим доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки штампи вхідної кореспонденції та відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та є його внутрішньою діяльністю. Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав.
Натомість, як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
За змістом частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК України).
До того ж, приписами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Водночас, з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" убачається, що документ в електронному вигляді, а саме постанову суду апеляційної інстанції від 12.07.2023 у справі № 910/1014/22 (суддя Тарасенко К.В.) було надіслано в електронний кабінет Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та доставлено 31.07.2023 о 15:45.
Зазначені обставини підтверджується Довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Отже, враховуючи приписи частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції є 31.07.2023.
Оскільки скаржник отримав на офіційну електронну адресу (в підсистемі «Електронний суд») копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 31.07.2023, то за приписами частини другої статті 288 ГПК України, останній день, за яким скаржник має право на поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з урахуванням вихідних днів, припадає на 21.08.2023.
Таким чином скаржник подав касаційну скаргу (24.08.2023) на 24-й день з дня отримання копії повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, тобто поза межами строку, за яким скаржник мав право на поновлення такого строку передбаченого частиною другою статті 288 ГПК України.
За таких обставин, скаржником не наведено достатнього аргументованого обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим, колегія суддів визнає наведені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав для поновлення пропущеного процесуального строку та/або доданням відповідних інших доказів.
Окрім цього, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту шостого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені статтею 308 ГПК України.
З огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 910/1014/22, втім, скаржник не зазначає які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень у цій справі.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу та самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України шляхом надання заяви про усунення недоліків касаційної скарги.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір"
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позовної заяви у цій справі, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року визначений у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати прийняти майно цілісного майнового комплексу з оренди шляхом підписання акту повернення з оренди цілісного майнового комплексу.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з двох вимог немайнового характеру в сумі 9 924,00 грн (2481,00 грн х 2 немайнових вимог = 4 962,00 грн х 200% = 9 924,00 грн).
Проте, як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 9 924,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягає залишенню без руху на підставі частини другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав для поновлення пропущеного процесуального строку та/або доданням відповідних інших доказів;
2) заяви про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням вимог касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України;
3) документа на підтвердження сплати судового збору в розмірі 9 924,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 288, 290, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 у справі № 910/1014/22 залишити без руху.
2. Надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113526939 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Міщенко І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні