Постанова

від 12.04.2010 по справі 5020-3/021

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 квітня 2010 року Справа № 5020-3/021

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Борис ової Ю.В.,

суддів Гонта ря В.І.,

Пл ута В.М.,

за участю представників ст орін:

позивача: ОСОБА_2, пасп орт серії НОМЕР_1, виданий 07.11.2006, фізична особа-підпр иємець ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 від 19.04.2005,Фізична особа-підприємец ь ОСОБА_4

третьої особи: не з`явивс я, товариство з обмеженою від повідальністю "Перлина Криму "

розглянувши апеляційну ск аргу фізичної особи-підпр иємцяь ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста С евастополя (суддя Головко В.О .) від 18 лютого 2010 року у справі № 5020-3/021

за позовом фізичн ої особи-підприємця ОСОБА _2 (АДРЕСА_1)

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (АДР ЕСА_2, АДРЕСА_3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

товариство з обмеженою від повідальністю "Перлина Криму " (вул. Колгоспна, 7, с. Родникове , м. Севастополь, 99810, вул. Леніна, 33 місто Севастополь, 99011)

про стягнення 22100,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізичн а особа-підприємець ОСОБА_2 , звернулася до господарськ ого суду Автономної Республі ки Крим з позовом до товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Перлина Криму»про стягн ення 22100,20 грн, з яких: 21062,50 грн.- забо ргованість, 790,14 грн.- збитки від інфляції та 247,56 грн.- три вісотк и річних.

Позовні вимоги з посиланням на приписи стат ей 252,526, 625 Цивільного кодексу Ук раїни обґрунтовані неналежн им виконанням відповідачем з обов' язань щодо оплати варт ості поставленого позиваче м товару.

Ухвалою господа рського суду міста Севастопо ля від 10.02.2010 р. здійснено заміну первісного відповідача на ф ізичну особу-підприємця ОС ОБА_4, також до участі у справ і в якості третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні в ідповідача залучено товарис тво з обмеженою відповідальн істю «Перлина Криму».

Рішенням господ арського суду міста Севастоп оля від 18 лютого 2010 року (суддя Головко В.О.) у справі № 5020-3/021 поз ов задоволено. З фізичної осо би-підприємця ОСОБА_4 на к ористь фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2 стягнуто 22529,37 грн., з яких: 21062,50 грн.- основного б оргу, 1179,50 грн.- збитки від інфляц ії, 287,37 грн.- 3% річних, а також держ авне мито в сумі 225,29 грн., витрат и на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у в сумі 236,00 грн. З фізичної особ и-підприємця ОСОБА_4 на ко ристь Державного бюджету Укр аїни стягнуто державне мито в розмірі 14,66 грн.

Не погодившись з прий нятим рішенням, відповідач з вернувся з апеляційною скарг ою, в якій просить рішення суд у першої інстанції скасувати , прийняти нове рішення про ча сткове задоволення позовних вимог, яким стягнути з нього на користь позивача 7700 грн. за придбаний товар, 288,85 грн. інфля ційних втрат, 90,50 грн.- 3% річних, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Підставами для скасуванн я зазначеного рішення суду з аявник скарги вважає нез`ясу вання місцевим господарськи м судом усіх обставин у справ і, що призвело до необ' єктив ного вирішення спору.

Як вказує скаржник, отрима ний ним товар не відповідав р аніше обумовленій сторонами якості, а тому частина облад нання була повернута ним поз ивачці, що підтверджується д олученою до матеріалів апел яційної скарги накладною № 1083 від 30.09.2009 р. Враховуючи викладе не, заявник скарги вказував н а те, що фактично в його корист уванні перебуває лише обізжа ражувач вартістю 7700 грн., варті сть якого й має бути з нього ст ягнута.

Крім того, заявник скарги вк азував на порушення судом пе ршої інстанції норм процесуа льного права, що виразилось у неналежному повідомленні йо го як сторони у господарські й справі.

У судовому засіданні суду а пеляційної інстанції, призна ченому на 06.04.2010 року сторони під тримали свої доводи та запер ечення у повному обсязі.

Крім того, з метою встановле ння факту повернення ним час тини товару відповідачем бул о заявлено клопотання про ви клик та допит в судовому засі данні свідка.

З огляду на те, що норми діюч ого Господарського процесуа льного кодексу України не пе редбачають такого засобу док азування як допит свідків, ко легія суду зазначене клопота ння відхилила. Крім того, особ а, щодо допиту якої заявлено к лопотання, не належить до осі б, участь у процессі яких пере дбачена статтею 30 ГПК України , у відповідності до приписів статті 34 ГПК України обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування.

При повторному розгляді справи в порядку ст атті 101 Господарського процес уального кодексу України, су дова колегія Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду встановила такі об ставини справи.

14.08.2009 р. на підставі накл адної № 4 фізична особа-підпри ємець ОСОБА_2 поставила фі зичній особі- підприємцю ОСОБА_4 товар, а саме: колонн у РF 1465 вартістю 11450 грн., УФ (фільт р) обізжаражувач S12Q-РА /2 вартіс тю 7700 грн., кварцовий пісок 2-6 мм у мішках по 25 кг кожний у кільк ості двадцять п' ять мішків на суму 1162, 50 грн. Всього було пос тавлено товару на загальну с уму 21062,50 грн. (а.с.10).

На оплату отриманого відповідачем товару позивач ем було виставлено рахунок № 4 від 14.08.2009 року на суму 21062, 50 грн. (а. с.9).

Листом від 14.08.2009 за вих. № 24/09 товариство з обмеженою ві дповідальністю «Перлина Кри му», директором якої є ОСОБ А_4, гарантувало оплату раху нку № 4 від 14.08.2009 р. в сумі 21062,50 грн. у строк до 05.09.2009 р. (а.с.8). Особисто ОСОБА_4, як підприємцем, будь -яких листів позивачці не нап равлялося.

У зв' язку з несплато ю відповідачем за отриманий ним товар, 19.11.2009 за вих. № 11 позива ч скерувала на ім' я директо ра товариства з обмеженою ві дповідальністю «Перлина Кри му»ОСОБА_4 листа з прохан ням погасити виниклу заборго ваність.

Втім, як свідчать мате ріали справи, на зазначену пр етензію відповідач не відреа гував.

Вказані обставини з' яви лися підставою для нарахуван ня позивачем інфляційних втр ат на 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов' язання та подальшого звернення до суду з відповідними позовними ви могами.

Вивчивши мат еріали справи, обговоривши д оводи апеляційної скарги, пе ревіривши правильність заст осування судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права та відпов ідність висновків суду обста винам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасув ання оскарженого рішення суд у першої інстанції у зв' язк у з наступним.

Статтею 509 Цивільного коде ксу України наведено поняття зобов' язання та підстави й ого виникнення, які згідно з ч астиною 1 статті 11 вказаного к одексу виникають із дій осіб , що передбачені актами цивіл ьного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні права та обов' язки, зокрема з дого ворів та інших правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України д оговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щ одо форми договору не встано влені законом.

Матеріалами справи встановлено, що 14.08.2009 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на підставі накладної № 4 пос тавила фізичній особі- підп риємцю ОСОБА_4 товар на за гальну суму 21062,50 грн. (а.с.10). Зазна чена накладна підписана стор онами та скріплена їх печатк ами. Прийняття цього товару в ідповідачем не заперечувало ся.

Отже, зобов'язання, що виникли між сторонами, є зобо в' язаннями за договором куп івлі-продажу, тому посилання місцевого господарського су ду на положення статей 655, 692 Цив ільного кодексу України суд апеляційної інстанції знахо дить цілком обгрунтованими.

Судом встановле но, що оплата за товар, отриман ий за товаророзпорядчим доку ментом відповідачем не здійс нена. За таких обставин, врахо вуючи, що відповідно до ч.1 ста тті 526 Цивільного кодексу Укра їни зобов'язання повинно вик онуватися належним чином від повідно до умов договору, вим ог Цивільного кодексу Україн и і інших актів цивільного за конодавства, місцевий господ арський суд правомірно задов ольнив позов в частині стягн ення з відповдача суми основ ної заборгованості.

Доводи заявника скарги стосовно того, що част ина товару була ним повернут а позивачці, судова колегія з находить непідтвердженими н алежними доказами, а тому виз нає необгрунтованими.

Так, представле на до матеріалів апеляційно ї скарги накладна № 1083 від 30.09.09 р. про одержання ОСОБА_2 чер ез ОСОБА_6 мультимедійног о фільтру очищення води з нап овненням у кількості 1 шт. не с кріплена печатками відправн ика і одержувача, не містить ї х кодів ЗКПО, підстав господа рської операції, зазначень в артості та особливих характе ристик товару, через кого йог о отримано та яка матеріальн о-відповідальна особа отрима ла товар, тобто ця накладна не може розцінюватись судовою колегією як належний письмов ий доказ у справі в розумінні статей 34, 36 Господарського про цесуального кодексу України .

Враховуючи, що з гідно зі статтею 33 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, у зв' язку з чим повинна над ати суду відповідні докази, с удова колегія вважає вимоги апеляційної скарги в цій час тині такими, що не мають жодно го належного обґрунтування.

Оскільки, матеріалами спр ави підтверджується простро чення відповідачем грошовог о зобов' язання, господарськ им судом першої інстанції пр авомірно стягнуто з відповід ача на користь позивача інфл яційні витрати та 3 % річних, з посиланням на вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України .

З огляду на правильний розр ахунок сум, які підлягають ст ягненню з відповідача на кор исть позивача, господарський суд першої інстанції цілком обґрунтовано стягнув також з відповідача й судові витра ти, посилаючись на приписи ст атті 49 Господарського процес уального кодексу України.

Розглядаючи до води заявника скарги про пор ушення судом першої інстанц ії норм процесуального права через неналежне повідомленн я його про судові засідання, с удова колегія вважає за доці льне звернути увагу на насту пне.

Як свідчать мат еріали справи, судова коресп онденція відправлялась на ад ресу відповідача, зазначеною у позовній заяві, а також за м ісцем його особистого прожи вання, зазначеному у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців(а.с.34), про що св ідчать відповідні штампи на ухвалах господарського суду міста Севастополя у справі .

Згідно із пунктом 11 інформ аційного листа Вищого господ арського суду України N 01-8/123, від 15.03.2007 «Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2006 році», д о повноважень господарських судів не віднесено установл ення фактичного місцезнаход ження юридичних осіб або міс ця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших п роцесуальних дій. Тому відпо відні процесуальні документ и надсилаються господарськи м судом згідно з поштовими ре квізитами учасників судовог о процесу, наявними в матеріа лах справи.

З врахуванням наведеного, с удова колегія дійшла висновк у, що під час розгляду дійсної справи господарським судом сумлінно виконано вимоги чин ного законодавства щодо нал ежного повідомлення учасник ів судового процесу про дату , час і місце розгляду справи.

Отже, на підста ві встановлених фактичних об ставин місцевим господарськ им судом правильно з'ясовані виниклі між сторонами права і обов'язки, вірно застосован і норми матеріального права, які регулюють спірні правов ідносини, тому твердження ві дповідача про порушення і не правильне застосування місц евим господарським судом нор м матеріального та процесуал ьного права при прийнятті рі шення не знайшли свого підтв ердження, у зв' язку з чим під став для скасування законног о та обґрунтованого судового рішення судова колегія не вб ачає.

Керуючись статтями 101, 103 ( пункт 1), 105 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_4 залиши ти без задоволення.

2. Рішення г осподарського суду міста Сев астополя від 18 лютого 2010 року у справі № 5020-3/021 залишити без змі н.

Головуючий суддя Ю.В. Борисо ва

Судді В.І. Г онтар

В.М. Плут