Рішення

від 18.02.2010 по справі 5020-3/021

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18.02.2010 справа № 5020-3/021

За позовом Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1 99024)

до Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_2 99810)

(АДРЕСА_3 99011)

за участю третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сто роні відповідача,

Товариства з обмеженою відповідальністю „Перлина К риму”

(вул. Колгоспна, 7, м. Севас тополь, 99703)

(вул. Леніна, 33, м. Севастопол ь, 99011)

про стягнення 22100,20 грн.

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ФОП ОСОБА_1 ) - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінсь ким РВ УМВС України в м. Севаст ополі від 07.11.2006;

відповідач (ФОП ОСОБА _2) - не з' явився; явку уповн оважених представників у суд ове засідання не забезпечив;

третя особа (ТОВ „Перли на Криму”) - явку уповноваже них представників у судове з асідання не забезпечила.

Суть спору:

01.02.2010 фізична особа-підп риємець ОСОБА_1 звернулас ь до господарського суду міс та Севастополя з позовом до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Перлина Криму” п ро стягнення 22100,20 грн., з яких: 21062,5 0 грн. - основний борг, 790,14 грн. - збитки від інфляції та 247,56 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтова ні невиконанням Відповідаче м грошових зобов' язань щодо оплати вартості поставленог о Позивачем товару.

Ухвалою від 02.02.2010 позовна зая ва прийнята до розгляду та по рушено провадження у справі; розгляд справи призначено н а 10.02.2010.

Ухвалою від 10.02.2010 здійснено з аміну первісного відповідач а належним - фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2; тако ж до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору на стороні відповідача - ТОВ „Перлина Криму”; розгл яд справи призначено на 18.02.2010.

Відповідач в судове засіда ння 18.02.2010 не з' явився, явку упо вноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце судового засідання п овідомлений заздалегідь та н алежним чином - рекомендова ною кореспонденцією з повідо мленням про вручення /арк. с. 28/.

Не скористався відповідач і своїм правом, передбаченим статтею 59 Господарського про цесуального кодексу України : не надав господарському суд у відзив на позовну заяву та д окументи, що підтверджують з аперечення проти позову.

Згідно зі статтею 22 Господа рського процесуального коде ксу України сторони зобов' я зані добросовісно користува тись належними їм процесуаль ними правами. Оскільки явка в судове засідання представни ків сторін - це право, а не обо в' язок, справа може розгляд атись без їх участі, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору .

Третя особа явку свого пов новажного представника в суд ове засідання 18.02.2010 також не заб езпечила; про дату, час і місце розгляду справи сповіщена н алежним чином та своєчасно, п ро що свідчить повідомлення про вручення поштового відпр авлення /арк. с. 27/; письмових по яснень по суті спору не надал а.

Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі хара ктеризують взаємовідносини сторін, а нез' явлення відпо відача та представника треть ої особи не перешкоджає вирі шенню спору, суд визнав за мож ливе розглянути справу в їх в ідсутність за наявними у спр аві матеріалами в порядку ст атті 75 Господарського процес уального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши нада ні докази, заслухавши по яснення позивача, суд -

встановив:

14.08.2009 на підставі наклад ної № 4 фізична особа-підприєм ець ОСОБА_1 (далі - Позива ч) поставила фізичній особі-п ідприємцеві ОСОБА_2 (далі - Відповідач) товар на загал ьну суму 21062,50 грн. /арк. с. 10/.

На оплату Відповідачем от риманого товару Позивачем бу в виставлений рахунок № 4 від 14.08.2009 на суму 21062,50 грн. /арк. с. 9/.

Листом від 14.08.2009 (вих. № 24/09) ТОВ „ Перлина Криму”, директором я кої є ОСОБА_2, гарантувало оплату рахунку № 4 від 14.08.2009 в су мі 21062,50 грн. в строк до 05.09.2009 /арк. с. 8 /.

19.11.2009 Позивач надіслав ТОВ „П ерлина Криму” (третя особа) ли ста № 11 з проханням погасити з аборгованість за поставлени й товар /арк. с. 11/.

Однак, свої зобов' язання п о оплаті вартості отриманого товару ані Відповідач, ані тр етя особа не виконали, що і ста ло причиною для звернення По зивача до суду із даним позов ом з вимогою стягнути з боржн ика суму заборгованості, з ур ахуванням інфляційних збитк ів та 3% річних.

Суд вважає позовні вимог и такими, що підлягають задов оленню повністю, виходячи з н аступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного викон ання Відповідачем зобов' яз ання з оплати поставленого П озивачем товару.

Предметом позову є матеріа льно-правова вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заб оргованості за поставлений т овар, а також трьох процентів річних та інфляційних збитк ів, у зв' язку із простроченн ям оплати, тому застосуванню до спірних правовідносин пі длягають відповідні норми Го сподарського кодексу Україн и № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними зм інами і доповненнями) і Цивіл ьного кодексу України № 435-ІV ві д 16.01.2003 (з наступними змінами і д оповненнями), які регулюють з агальні положення про зобов' язання, питання виконання зо бов' язань та відповідально сті за порушення зобов' язан ь.

Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов ' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити кошти тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов' язання, щ о виникає між суб' єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зоб ов' язана сторона, у тому чис лі боржник) зобов' язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб' єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов' язаної сторони виконан ня її обов' язку.

Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом України з урахуванням осо бливостей, передбачених Г осподарським кодексом Украї ни (ч. 1 ст. 175 ГК України ).

Частина перша статті 11 Циві льного кодексу України встан овлює, що цивільні права та об ов' язки виникають із дій ос іб, що передбачені актами цив ільного законодавства, а так ож із дій осіб, що не передбаче ні цими актами, але за аналогі єю породжують цивільні права та обв' язки, зокрема, з догов орів та інших правочинів.

На підставі наданих до мате ріалів справи доказів, суд ді йшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і зміст у цивільного законодавства с лід визнати діями, що породжу ють цивільні права і обов' я зки, аналогічні зобов' язанн ям за договором купівлі-прод ажу.

Крім того, цивільні права та обов' язки можуть виникати безпосередньо з актів цивіль ного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а господарські зобо в' язання - безпосередньо і з закону або іншого норматив но-правового акта, що регулює господарську діяльність (ст . 174 ГК України).

Частиною першою статті 655 Ци вільного кодексу України уно рмовано, що за договором купі влі-продажу одна сторона (про давець) передає або зобов' я зується передати майно (това р) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець прийма є або зобов' язується прийня ти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, відповідно до ч астини першої статті 692 Цивіль ного кодексу України покупец ь зобов' язаний оплатити тов ар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщ о договором або актами цивіл ьного законодавства не встан овлений інший строк оплати т овару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладно ї № 4 від 14.08.2009, в якій визначено н айменування товару, його кіл ькість, вартість /арк. с. 10/, Пози вач поставив Відповідачу тов ар - систему комплексного оч ищення води - на суму 21062,50 грн. В ідповідач прийняв цей товар, що підтверджується його під писом та печаткою, проставле ними на накладній, проте опла ту не здійснив.

Отже, встановлений судом фа кт отримання товару Відповід ачем, що підтверджено відпов ідною накладною, є підставою виникнення у Відповідача об ов' язку сплатити отриманий товар.

Стаття 530 Цивільного кодекс у України визначає строки (те рміни) виконання зобов' язан ь. Зокрема, якщо у зобов' язан ні встановлений строк (термі н) його виконання, то воно підл ягає виконанню у цей строк (те рмін).

Аналіз змісту статті 692 Циві льного кодексу України в кон тексті положень статей 251-253 Цив ільного кодексу України дозв оляє дійти висновку, що Відпо відач був зобов' язаний спла тити вартість отриманого від Позивача товару, починаючи з наступного дня після 14.08.2009, тоб то 15.08.2009. Враховуючи те, що субот а (15.08.2009) зазвичай є вихідним дне м, в тому числі і для банків, Ві дповідач зобов' язаний був о платити товар не пізніше 17. 08.2009 (понеділок).

Згідно зі статтею 193 Господа рського кодексу України та с таттями 525, 526 Цивільного кодекс у України зобов' язання пови нні виконуватись належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цих Кодексів, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться. Одностороння відмо ва від зобов' язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

В порушення наведених при писів чинного законодавства , Відповідач не сплатив варті сть отриманого від Позивача товару ані 17.08.2009, ані пізніше (ст аном на день прийняття рішен ня у справі докази погашення заборгованості відсутні).

Так само ТОВ „Перлина Криму ”, яке гарантувало оплату рах унку № 4 від 14.08.2009 на суму 21062,50 грн. в строк до 05.09.2009, не погасило забо ргованість Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 в частині стягнення основного боргу в сумі 21062,50 грн. - обґрунтованими, д оведеними належними та допус тимими доказами, а відтак - т акими, що підлягають задовол енню.

Звертаючись до суду з дан им позовом, Позивачем також з аявлені вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних з битків в розмірі 790,14 грн. та 3% рі чних - 247,56 грн.

Дані вимоги також підлягаю ть задоволенню, зважаючи на н аступне.

Відповідно до частини дру гої статті 193 Господарського к одексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, н еобхідних для належного вико нання нею зобов' язання, вра ховуючи інтереси другої стор они та забезпечення загально господарського інтересу. Пор ушення зобов' язань є підста вою для застосування господа рських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законам и або договором.

Із наведеною нормою коресп ондує стаття 611 Цивільного код ексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов' язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом, зокрема, відшкодуван ня збитків.

Порушенням зобов' язання є його невиконання або викон ання з порушенням умов, визна чених змістом зобов' язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України ).

Судом встановлено, що стано м на день прийняття рішення у справі Відповідач свого обо в' язку щодо оплати за отрим аний товар не виконав.

Статтею 625 Цивільного коде ксу України визначено, що бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов' язання , на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Так само згідно з частиною третьою статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прост рочення оплати товару продав ець має право вимагати оплат и товару та сплати процентів за користування чужими грош овими коштами.

Отже, інфляційне збільшен ня суми боргу та нарахування Позивачем 3% річних за користу вання чужими грошовими кошта ми є правомірними.

Перевіривши надані Позив ачем розрахунки інфляційних збитків та 3% річних, суд зазна чає, що вони здійснені із дотр иманням вимог чинного законо давства.

Водночас, в судовому засіда нні 18.02.2010 позивач заявив клопот ання про вихід судом за межі п озовних вимог /арк. с. 40/.

Відповідно до пункту 2 части ни першої статті 83 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд, п риймаючи рішення, має право в иходити за межі позовних вим ог, якщо це необхідно для захи сту прав і законних інтересі в позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на пр едмет спору і про це є клопота ння заінтересованої сторони .

Зважаючи на тривалість цив ільного правопорушення, з ме тою забезпечення максимальн ого захисту прав і законних і нтересів позивача, суд вважа є можливим задовольнити заяв лене клопотання та вийти за м ежі позовних вимог в частині стягнення збитків від інфля ції та 3% річних, перерахувавши їх станом на день прийняття р ішення у справі.

За розрахунком суду ін фляційні збитки становл ять:

21062,50*105,6/100-21062,50=22242,00-21062,50=1179,50 грн., де:

21062,50 грн. - сума основного бо ргу;

100,8*100,9*101,1*100,9*101,8 = 105,6 - індекс інфля ції за вересень 2009 року - січе нь 2010 року.

Розрахунок 3% річних:

21062,50*3/100/365*166=287,37 грн., де:

21062,50 грн. - сума основного бо ргу;

365 - загальна кількість дні в у році;

166 дн. - кількість днів прост рочення (з 05.09.2009 по 17.02.2010).

Таким чином, стягненню з ві дповідача на користь позивач а підлягає 1179,50 грн. - збитки ві д інфляції; 287,37 грн. - 3% річних.

Підсумовуючи викладене, по зовні вимоги фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 під лягають задоволенню в сумі 22529,37 грн., з яких: 21062,50 грн. - осн овний борг; 1179,50 грн. - збитки ві д інфляції; 287,37 грн. - 3% річних.

Суд не приймає до уваги гар антійний лист ТОВ „Перлина К риму” (вих. № 24/09 від 14.08.2009) в якості документа, згідно з яким гара нт (поручитель) бере на себе пе вні зобов' язання, виходячи з наступного.

Виконання зобов' язання м оже забезпечуватися неустой кою, порукою, гарантією, заста вою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 5 47 Цивільного кодексу України , правочин щодо забезпечення виконання зобов' язання вчи няється у письмовій формі. Пр авочин щодо забезпечення вик онання зобов' язання, вчинен ий із недодержанням письмово ї форми, є нікчемним.

Виконання зобов' язання (основного зобов' язання) за безпечується, якщо це встано влено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Оскільки між сторона ми не було досягнуто згоди у в ідповідній письмовій формі щ одо забезпечення виконання о сновного зобов' язання (опла та отриманого товару) гарант ією або порукою, позивач не вп раві звертатися із вимогою п ро погашення суми боргу до тр етьої особи - ТОВ „Перлина К риму”.

Суд зазначає, що при подачі позову позивачем неправильн о була визначена ціна позову : замість 22100,20 грн. (21062,50+790,14+247,56) позива ч зазначив 21062,50 грн.

Водночас, позовні вимоги фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 задоволені судом в сум і 22529,37 грн., тобто фактично розмі р позовних вимог збільшився.

Відповідно до статті 46 Госп одарського процесуального к одексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету Ук раїни в порядку і розмірі, вст ановлених законодавством Ук раїни.

Згідно з підпунктом “а” пун кту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про держ авне мито” від 21.01.1993 № 7-93 із позов них заяв майнового характеру , які подаються до господарсь кого суду, розмір держмита ск ладає 1% від суми позову, але не менше 6 неоподатковуваних мі німумів доходів громадян (102,00 г рн.) і не більше 1500 неоподаткову ваних мінімумів доходів гром адян (25500,00 грн.).

В разі збільшення розміру п озовних вимог недоплачена су ма державного мита доплачуєт ься чи стягується згідно з но вою ціною позову (ч. 2 ст. 46 ГПК Ук раїни).

Під час звернення до суду по зивач сплатив державне мито в сумі 210,63 грн. /арк. с. 6/. Тому недоплачена сума державного мита в розмірі 14,66 грн. (225,29-210,63) під лягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету Ук раїни.

Відповідно до статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України, враховуючи , що спір виник внаслідок непр авильних дій відповідача, су д покладає на останнього суд ові витрати: державне мито в с умі 225,29 грн. та витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволь нити в повному обсязі.

2. Стягнути з фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_2 (АДРЕСА_2, 99810; АДРЕ СА_3 99011; відомості про ідентиф ікаційний номер та поточні р ахунки в установах банку в ма теріалах справи відсутні) на користь фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (АД РЕСА_1, 99024; ідентифікаційний н омер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_3 в СФ "Приватбанк", м. Севастопо ль, МФО 324935) заборгованіст ь в сумі 22529,37 грн. (двадц ять дві тисячі п' ятсот двад цять дев' ять грн. 37 коп.), з яки х: 21062,50 грн. - основний борг; 1179,50 г рн. - збитки від інфляції; 287,37 г рн. - 3% річних, а також державне мито в сумі 225,29 г рн., витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в сумі 2 36,00 грн.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

3. Стягнути з фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 (АДРЕСА_1 9902 4; ідентифікаційний номер Н ОМЕР_1; п/р НОМЕР_3 в СФ "При ватбанк", м. Севастополь, МФО 3249 35) на користь Державного бю джету України (Отримувач: Державний бюджет, Ленінськи й район в м. Севастополі, код Є ДРПОУ 24035598; банк отримувача - Г У ДКУ в м. Севастополі; МФО 824509; п /р 31113095700007; код платежу - 22090200) де ржавне мито в розмірі 14,66 грн. (чотирнадцять грн. 66 коп.).

Видати наказ після наб рання рішенням законної сили .

Суддя під пис В.О. Головко

Рішення оформлено

і підписано в порядку

статті 84 ГПК України

18.02.2010.