Рішення
від 12.09.2023 по справі 911/2169/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р.

м. Київ,

Справа № 911/2169/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Кудінової В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» (04052, м.Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, оф. 1, код ЄДРПОУ 44117993)

до Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Гоголя, б. 62-А, код ЄДРПОУ 31245250)

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Вавдійчик Богдан Павлович;

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості.

Господарський суд ухвалою 24.07.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

До суду надійшов відзив відповідача та заява про відстрочку виконання рішення від 09.08.2023, які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.08.2023 був присутній представник позивача. Суд встановив строк позивачу для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання. З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 28.08.2023 на 15:30.

У судовому засіданні 28.08.2023 представник позивача повідомив суд, що не має наміру готувати відповідь на відзив.

Тож суд з огляду на відсутність інших заяв, що підлягають розгляду на стадії підготовчого провадження у порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.09.2023 на 17:30.

У судове засідання 12.09.2023 з`явився представник позивача. Заслухавши виступ представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд прийняв рішення у справі.

Зміст позовних вимог та позиції сторін

Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 952330,83 грн, як неоплаченої суми отриманих ним без зауважень послуг охорони за трьома договорами. Позивач заявляв, що між ним та відповідачем було укладено ряд договорів про надання охоронних послуг № 847, 835 та 1843, копії яких долучені до справи.

Позивач стверджував, що за договором № 847 з 01.07.2023 по 31.10.2022 ним надано відповідачу охоронні послуги на загальну суму 291525,00 грн, що підтверджується доданими до справи актами виконаних робіт. Проте відповідач, відповідно до поданих у справу платіжних доручень виконав своє зобов`язання за договором в частині оплати отриманих послуг лише частково на суму 287787,50 грн. Тож, за переконаннями позивача відповідач отримав без заперечень, але не оплатив надані позивачем охоронні послуги за договором № 847 на суму 3737,50 грн.

За словами позивача, за договором № 835 ним було надано відповідачу з 14.07.2021 по 19.04.2023 охоронних послуг загальною вартістю 1937579,24 грн, що підтверджується актами, що долучені до справи. Відповідачем оплачено ці послуги не повністю, на суму 1113985,91 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що надані до справи. Зважаючи на це, відповідач просив суд стягнути з відповідача за цим договором 823593,33 грн заборгованості.

Разом з тим, позивач звертав увагу суду на докази того, що за договором № 1843 відповідачу було надано охоронних послуг на суму 322950,00 грн, в той час коли відповідач оплатив надані за період з 18.05.2021 по 30.11.2021 послуги частково, перевівши на рахунок позивача 197950,00 грн, в результаті чого несплаченими залишилися послуги на суму 125000,00 грн.

На підставі цього позивач підсумовував, що відповідач заборгував йому в загальному 952330,83 грн за трьома наведеними договорами.

Позивач зазначав, що оскільки відповідач постійно допускав прострочення платежів за укладеними договорами та підписаними актами наданих послуг охорони, позивачем велась претензійна робота у результаті якої повного погашення заборгованості не відбулось, а діючі договори були розірвані: у відповідь на претензії позивача ДП «Чайка» надало гарантійний лист від 23.01.2023 № 20-23/38, яким повідомило про погашення наявної заборгованості рівними частинами впродовж 2023 року. Водночас, ДП «Чайка» не дотрималось запропонованого графіку платежів у зв`язку з чим, новою претензією від 04.04.2023 № 12 ТОВ «Київ Голд Сервіс» повідомило ДП «Чайка» про розірвання договорів та висунуло повторну вимогу про погашення наявної заборгованості. ДП «Чайка» надало лист від 10.04.2023 № 20-23/208, яким просило не розривати договори та запропонувало новий графік погашення заборгованості рівними частинами впродовж 2023 року. Позивач листом від 12.04.202.3 № 13 на лист ДП «Чайка» підтвердило намір розірвання договорів з 20.04.2023, однак надало згоду на запропонований графік погашення наявної заборгованості. Втім, ДП «Чайка» знову не дотрималось запропонованого графіку платежів у зв`язку з чим, ТОВ «Київ Голд Сервіс» листом від 01.05.2023 № 15 висунуло нову претензію до ДП «Чайка» з вимогою про повне та невідкладне погашення заборгованості, однак останнє її не виконало.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 10.04.2023 ДП «Чайка» надіслало гарантійний лист позивачу, в якому брало на себе зобов`язання сплатити наявну заборгованість до 29.12.2023. Відповідач заявив, що не заперечує наявність даної заборгованості, але наразі одноразово перерахувати таку суму в повному об`ємі не має фінансової можливості, пояснюючи це ти, що з 24.02.2022 була призупинена реалізація (надходження) товару до фірмових магазинів ДП «Чайка», а також тим, що відбувається затримка по оплаті контрагентами відповідача по вже укладеним господарським договорам. Відповідач відмітив, що під час воєнних дій країною-агресором було знищено частину зерна, зірвана посівна кампанія 2022 року, що призвело до великої заборгованості із заробітної плати та перед Державною податковою службою.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Судом встановлено, що між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено наступні договори про надання охоронних послуг:

номер 847 від 01.07.2021 предметом якого була охорона транспорту, що здійснює перевезення зернових культур із полів до складів чи інших місць зберігання;

номер 835 від 14.07.2021 предметом якого була охорона промислових приміщень з визначеним договором місцезнаходженням, а також матеріальних цінностей, що знаходяться на об`єктах;

номер 1843 від 18.05.2021 предметом якого була охорона приміщення рибгоспу, ставків і технічних водойм у визначеному договором місцезнаходженні, а також матеріальних цінностей, що знаходяться на об`єкті.

При цьому позивач в момент укладення зазначених договорів іменувався ТОВ "Ветерано Гард ++". Наведені договори містять відмінні одні від інших, проте схожі та, навіть, частково аналогічні умови, що розподілені по однотипних розділах Вимоги щодо якості послуг, Вартість послуг, Порядок здійснення оплати, Порядок надання послуг, Права та обов`язки сторін, Реквізити сторін. Тож суд при відкритті провадження вважав доцільним спільний розгляд заявлених вимог за наведеними договорами для процесуальної економії часу та уникнення додаткових судових витрат, які сторони могли б понести у разі розгляду вимог в окремих провадженнях, зважаючи що ці договори укладені між позивачем та відповідачем з метою отримання (надання) послуг охорони.

Вартість охоронних послуг визначалась пунктами 4.1 договорів. У договорі №847 при його укладенні вартість послуг становила 747,50 грн за рейс (рейс за пунктом 1.1 договору це перевезення зернових культур замовника з поля до місця зберігання). У договорах № 835 та 1843 пункт 4.1 містить відсилку до додатку № 2 кожного з договорів рахунку вартості з послуг охорони, що поданий у формі деталізованої таблиці цін.

Розділами VI договорів визначений порядок надання послуг, а розділами V порядок здійснення оплати. Договорами визначено, що охорона здійснюється шляхом несення чергувань, безпосередньої охорони транспорту та патрулювань об`єктів працівниками охорони. Пунктом 5.2 кожного з договорів визначено порядок оплати:

за договором № 847 замовник здійснює оплату протягом 5 робочих днів, після підписання на підставі акту прийняття-передачі наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

за договорами № 835 та № 1834 замовник здійснює оплату наступним чином; аванс у розмірі 50 % від вартості послуг по охороні об`єкта, який сплачується 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги замовником здійснюється протягом 5 робочих днів, але не пізніше 5 числа наступного місяця за календарним місяцем в якому фактично надавалися послуги в безготівковому порядку.

Реквізити сторін, зокрема і банківські реквізити виконавця для оплати наведені у розділах XVI договорів.

Розділами VII (права та обов`язки сторін) договорів на замовника покладено обов`язок приймати надані послуги з охоронних актом приймання передачі наданих послуг, своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю кошти за надані послуги з охорони. Виконавець же в свою чергу був зобов`язаний забезпечувати охорону об`єктів зі збереженням в ньому товарно-матеріальних цінностей, забезпечувати охорону від розкрадання, пошкодження чи знищення.

Суд наголошує, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Статтею 11 ЦК України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судом перевірено подані позивачем акти надання послуг за кожним з договорів та встановлено дійсність надання та прийняття послуг з охорони у вказаному у позові об`ємі та вартістю, що погоджена сторонами. Також судом взято до уваги обставину часткових оплат за договором. Інших доказів оплат, окрім платіжних доручень що додані до позову, у справу не долучено.

Суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд також бере до уваги акти звірки, що підписані та скріплені печатками сторін. В найбільш пізньому акті звірки станом на 19.04.2023 сторони узгодили, що заборгованість ДП "Чайка" перед ТОВ «Київ Голд Сервіс» становила 952330,83 грн. Відповідач не повідомляв суд про проведення оплат за договором в інший, більш пізніший період ніж вказано у актах звірки. Окрім іншого суд враховує визнання відповідачем заборгованості за договорами про надання послуг охорони, не маючи підстав вважати, що вказана позиція сторони, що висловлена у відзиві йде всупереч інтересам підприємства, оскільки останній отримав надане позивачем благо (послуги з охорони), а тому у нього відсутні підстави стверджувати, що ним фактично оплачені отримані послуги повністю чи в іншому об`ємі, ніж вказував позивач.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд констатує, що з наданих доказів вбачається, що різниця між вартістю наданих послуг та розмірами оплат становить 952330,83 грн, а строк для оплати, визначений у пунктах 5.2 кожного з договорів уже минув. Тож вимоги позивача про стягнення заборгованості в заявленому розмірі є підставними, доведеними перед судом та законними, оскільки неотримання коштів за надані ним послуги суперечить засадам цивільного законодавства та порушує права надавача послуг. Зважаючи на це, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У пунктах 8, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Гоголя, б. 62-А, код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, оф. 1, код ЄДРПОУ 44117993) 952330,83 грн боргу за надання охоронних послуг та 14284,96 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення12.09.2023
Оприлюднено22.09.2023
Номер документу113589612
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —911/2169/23

Ухвала від 01.07.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Горбасенко П.В.

Постанова від 05.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Ухвала від 30.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Ухвала від 14.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Ухвала від 20.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Рішення від 12.10.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

Ухвала від 25.09.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Кошик А.Ю.

Ухвала від 21.09.2023

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні