Ухвала

від 12.09.2023 по справі 911/2169/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2023 р.,

м. Київ

Справа № 911/2169/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Кудінової В.О., розглянувши заяву Державного підприємства «Чайка» про відстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» (04052, м.Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, оф. 1, код ЄДРПОУ 44117993)

до Державного підприємства «Чайка» (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Гоголя, б. 62-А, код ЄДРПОУ 31245250)

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: Вавдійчик Богдан Павлович;

відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглянуто справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Голд Сервіс» до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості. Рішенням від 12.09.2023 позов задоволено та стягнуто з відповідача ДП "Чайка" 952330,83 грн боргу за надання охоронних послуг та 14284,96 грн судового збору.

В процесі розгляду справи до суду разом з відзивом від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення.

Статтею 331 ГПК України визначено:

- за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

- заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

- підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

- вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору;стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

- розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

- про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи те, що заява про відстрочення судового рішення була подана задовго до постановлення рішення у справі, суд розглянув її у судовому засіданні 12.09.2023 - у день прийняття рішення по суті спору.

Подаючи наведену заяву відповідач зазначив, що не відмовляється від наявної заборгованості, але наразі одноразово перерахувати таку суму в повному об`ємі не має фінансової можливості та просив відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідач вказав, що оскільки всі підприємства виробники сільськогосподарської продукції мають сезонний характер виробництва (весняно-літні роботи, пов`язані з засівами сільськогосподарських угідь різними по часу стиглості культурами, затратами на ці посіви, потім, реалізація вирощених культур також досить складний і довготривалий процес), тому підприємство-відповідач не є виключенням і зараз знаходиться в досить непростому фінансовому стані. Наразі, за словами сторони, пройшла тільки перша частина виробничого циклу - засів площ. Це дуже затратна стадія процесу, відмітив відповідач, так як крім високоякісного посівного матеріалу були великі витрати на пальне та техніку. Однак всі площі були засіяні своєчасно. Також існують великі витрати на гербіциди (захист від шкідників) та полив деяких культур через несприятливі погодні умови, що також підприємством забезпечується в повному обсязі.

За підприємством-відповідачем сформувалась велика заборгованість із заробітної плати, стверджує відповідач, працівникам підприємства, що також є плати великою проблемою і спонукає керівництво підприємства виявлять шляхи для її погашення. З цього питання складений відповідний графік погашення, якого треба чітко дотримуватись і будь які кошти з реалізації продукції або повернення дебіторської заборгованості направляються в першу чергу на погашення заборгованості із заробітної плати працівникам.

Тож за словами відповідача шестимісячний строк дасть можливість реалізувати підприємству частину своєї продукції, отримати за неї кошти і сплатити заборгованість по рішенню у цій справі.

Суд дослідив докази, які подані відповідачем на підтвердження викладених у заяві тверджень копії статуту підприємства, розпорядження та наказу про призначення нового директора та звіт про фінансовий стан.

Судом з`ясовано, що звіт про фінансовий стан містить відомості, що були актуальні на 31.03.2023 в той час, коли сама заява була подана до суду у 09.08.2023, а остаточний розгляд позовних вимог відбувся 12.09.2023, при цьому не беручи до уваги час, який знадобився суду для написання повного тексту рішення, яке набирає законної сили через 20 днів з моменту його підписання у відповідності до вимог ГПК України. Тож до суду не надано дійсних даних про фінансовий стан та спроможність чи неспроможність боржника на момент розгляду заяви оплачувати борг повністю чи частково. Вказане позбавляє можливості суд в повній мірі та об`єктивно оцінити всі можливі обставини, що могли б вплинути на розуміння фінансового стану сторони відповідача.

Суд зважає на те, що під час розгляду справи по суті було з`ясовано, що відповідач надавав відповідачу гарантії про сплату боргу рівними частинами, але не дотримувався своїх обіцянок. Повторне відтягнення моменту повернення коштів позивачу лише призводитиме до знецінення тих коштів, які мав би отримати позивач зважаючи на інфляційні процеси, що тривають в країні в умовах воєнного стану. Суд вважає, що при вирішенні питання про відстрочку має бути дотримано баланс інтересів як позивача так і відповідача. Важливим в цьому контексті є також те, що позивач не заявляв інших вимог про стягнення додаткових санкційних нарахувань з відповідача (відсотків, річних, пені чи штрафу), а запросив лише стягнення суми основного боргу.

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а принципи справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, тож сторони у договорі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і умови такого договору.

За таких умов, приймаючи всі подані відповідачем докази суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав на цей момент для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, враховуючи те, що заявником в повній мірі перед судом не доведено тих необхідних критеріїв, що могли б слугувати підставами для задоволення заяви у порядку статті 331 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Чайка» про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 20.09.2023.

СуддяА.Ф. Черногуз