30/395
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/395
13.11.07
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни
Про стягнення 2 074,14 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Литвина Л.М. –представник за довіреністю № 155/1/7-88 від 11.10.06.;
Мазурок О.І. –представник за довіреністю №155/1/7-102 від 06.11.06.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 074,14 грн. за Договором № 1095 від 15.07.04.
Позові вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті комунальних послуг, внаслідок чого у Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни виникла заборгованість перед Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» в сумі 2 074,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.07. порушено провадження у справі № 30/395, розгляд справи було призначено на 13.11.07. о 11-45.
У судовому засіданні 13.11.07. представниками позивача надано суду документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.07. про порушення провадження у справі № 30/395.
Представник відповідача в судове засідання 13.11.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/395 від 23.10.07. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причин неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни до ЄДРПОУ, наданою позивачем у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.07.04. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Орендодавець) та Фондом соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни до ЄДРПОУ (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 07/1371 (надалі –Договір оренди), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська, 31 літер А, загальною площею 52,70 кв. м.
Відповідно до п. 4.9 Договору оренди, відповідач зобов'язався самостійно або через відповідну організацію сплачувати відповідним комунальним підприємствам (в даному випадку через Дирекцію по експлуатації нежилих будинків КП «Київжитлоспецексплуатація») за фактично отримані комунальні послуги, тобто за теплову енергію, а також сплачувати вартість послуг за технічне обслуговування інженерного обладнання.
Позивач зазначає, що в зв'язку з тим, що КП «Київжитлоспецексплуатація» (Дирекція по експлуатації нежилих будинків) займається технічним обслуговуванням систем теплопостачання в гаданому будинку, між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 25-0146 від 01.10.00. між АК «Київенерго»та позивачем про те, що КП «Київжитлоспецексплуатація»сплачує за постачання теплової енергії повністю за будинок, а потім збирає ці кошти з орендарів, з якими в свою чергу, він має Договір оренди та Договір про надання послуг по теплопостачанню.
Позивач зазначає, що загальна сума вартості теплопостачання розподіляється між орендарями цього будинку (нежилого приміщення) пропорційно площі, яку вони займають на підставі договорів оренди.
Згідно з цими розрахунками, як зазначає позивач, кожному орендарю надсилаються щомісячно платіжні вимоги-доручення для сплати за теплову енергію та технічне обслуговування.
КП «Київжитлоспецексплуатація»зазначає, що за теплову енергію, яка фактично була надана в приміщення, яке орендує відповідач, оплата не надійшла, а тому станом на 31.12.06. сума боргу відповідача перед позивачем становить 2074,14 грн.
КП «Київжитлоспецексплуатація»зазначає, що позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія № 155/23-02/30 від 09.02.07. про сплату заборгованості по сплаті теплової енергії, яка станом на 31.12.06. становила 781,46 грн., та лист –нагадування № 155/23-06/21 від 06.06.07. про сплату боргу, який станом на 31.0.07. становив 1 940,36 грн.
Але, як зазначає позивач, відповідач не надав відповіді на зазначені вище листи та заборгованість, яка постійно зростає не погасив.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» у позовній заяві.
Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті теплової енергії в сумі 2 074,14 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» щодо стягнення з Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни заборгованості в сумі 2 074,14 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (01001, м. Київ, вул. Лепська, 16, к. 110, код ЄДРПОУ 21655716) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 А, код ЄДРПОУ 03366500) 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 14 коп. - заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 15.11.2007.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2007 |
Оприлюднено | 26.11.2007 |
Номер документу | 1135978 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні