Рішення

від 01.10.2007 по справі 27/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  27/352

01.10.07

За позовом               Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”                                     

До          Товариства з обмежено відповідальністю “Вектор”

Про          стягнення  3 598 грн. 06 коп.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар  Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача                    Матросов О.О.- представник за дов. № 01-169 від 01.02.07р.;

Від відповідача          не з'явився.

Обставини справи:

Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку у розмірі 3 598 грн. 06 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд  справи на 03.09.07року.

Сторони у судове засідання 03.09.2007 року  не з`явилися,  вимоги ухвали суду від 13.08.2007 року не виконали, витребуваних судом документів не надали. Причини неявки повноважних представників сторін суду не відомі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007 року відкладено розгляд справи на 01.10.2007 року, зобов'язано сторони виконати вимоги попередньої  ухвали Господарського суду міста Києва.

Позивач у судове засідання 01.10.2007 року з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач в порушення умов Договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку № 1.10561/911/1381683 від 15.11.2003 року та Договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку  б/н від 04.09.2002 року  не провів повного розрахунку за надані позивачем послуги.

Відповідач у судове засідання 01.10.2007 року не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду  не виконав, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                В С Т А Н О В И В :

На підставі укладених між сторонами Договорів про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку № 1.10561/911/1381683 від 15.11.2003 року та б/н від 04.09.2002 року, позивач зобов'язаний був надати послуги стільникового радіотелефонного зв'язку згідно з договором, правилами користування мережами стільникового зв'язку та тарифами UMC, а на відповідача було покладено обов'язок  користуватися послугами згідно до договору, своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та плату за утримання номера в мережі стільникового радіотелефонного зв'язку по всіх телефонах зареєстрованих на його особистому рахунку.

Так, на виконання умов зазначених Договорів, позивачем було надано відповідачу єдиний особистий рахунок № 1.10561911, за яким проводяться розрахунки за надані послуги по всіх зареєстрованих його номерах телефоні, та зареєстровано два номери телефонів: № 503568613, № 503570529.

Належними доказами надання позивачем послуг зв'язку за зазначеними вище Договорами є звіт про баланс особового рахунку абонента за весь період надання послуг зв'язку - з 20.03.1998 року по 20.03.2007 року, який сформовано у відповідності до показників належних ЗАТ "Український мобільний зв'язок" технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчить Свідоцтво № 11-00/1994 від 08.08.2003р. про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки та Свідоцтво № 11-00/2092 від 21.08.2003р. про державну метрологічну атестацію, видані за перевіркою належної системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку.

Згідно із п. 3.1 Договорів нарахування за надані послуги стільникового радіотелефонного  зв'язку здійснюються згідно з тарифами ЗАТ "Український мобільний зв'язок", які є невід'ємною частиною договорів. Розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договорів, відповідач рахунки за надані послуги та авансові внески сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. При наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання авансу.

Пунктом 2.4.6 договорів передбачено, що у разі неодержання абонентом рахунків до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, він має зателефонувати до позивача за телефоном 88005000500 для одержання інформації щодо подальших розрахунків.

Оскільки позивачем  не зафіксовано  факту такого звернення відповідача, передбаченого п. 2.4.6 Договорів, то суд дійшов висновку,  про  отримання абонентом всіх виставлених рахунків для оплати за послуги зв'язку.

Відповідно до п. 3.4 Договорів кількість та вартість послуг, наданих позивачем відповідачу, як абоненту у розрахунковий період, визначається у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про телекомунікації" умовами застосування технічних засобів телекомунікації є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікації повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікації.

Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікації здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності.

В період з 01.09.2004 р. по 28.11.2004 р. за відповідачем виникла заборгованість по зареєстрованих за ним 2 номерах телефонів, у зв'язку з чим боржнику було виставлено рахунки для оплати за надані послуги зв'язку, які останнім сплачено не було.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання цих послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п.5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 68 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості наданих послгу від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явився та не надав відзив на позов, тоді як мав змогу перевірити розрахунок позивача за своїми обліковими даними

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. ст. 1, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року із подальшими змінами та доповненнями, а також п. 11 та п. п. 5.11.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг у розмірі 6 % від вартості наданих абоненту послуг за розрахунковий місяць.

Таким чином, вартість наданих та несплачених послуг, у урахуванням внесків до Пенсійного фонду України, складають 480 грн. 96 коп. та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи те, що відповідач не виконував взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов Договору, позивач на підставі п.8 ст. 38 Закону України "Про телекомунікації", а також ст. 611 ЦК України припинив надання телекомунікаційних послуг, та просить суд стягнути з відповідача  на свою користь штраф у розмірі 1919 грн. 90 коп., передбачений Договором про надання  послуги стільникового радіотелефонного  зв'язку № 1.10561911/866850, а також штраф у розмірі 1 197 грн. 20 коп., передбачений Договором про надання  послуги стільникового радіотелефонного  зв'язку № 1.10561911/1381683.

Судом встановлено, що відповідальність абонента у вигляді штрафу передбачена Додатковими угодами до основних договорів, які є невід'ємними їх частинами. Так, підтримуючи заявлені позовні вимоги, позивач послався на те, що До договору про надання послуг мобільного зв'язку № 1.1.10561911/1381683 було підписано Додаткову угоду № 1381683, а до Договору №  № 1.1.10561911/866850 підписано Додаткову  угоду № 866850.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили, що Додаткова угода по Договору про надання  послуги мобільного  зв'язку № 1381683 від 15.11.2003 року набирає чинності з дати її підписання сторонами, і діє протягом всього терміну дії Основного договору.

Проте, судом встановлена, що зазначену Додаткову угоду підписано в односторонньому порядку  тільки абонентом та скріплено лише його печаткою, у зв'язку з чим суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 197 грн. 20 коп., у зв'язку з неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором про надання  послуги стільникового радіотелефонного  зв'язку № 1.10561911/1381683, оскільки договором на підставі якого виникли правовідносини між сторонами не передбачено відповідальності абонента у вигляді штрафу, а Додаткова угода до основного договору не є чинною.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1919 грн. 90 коп., позивач посилається на Договір про надання послуг стільникового зв'язку № 1.10561911/866850 за УМЗ та додаткову угоду до нього, якою визначено розмір відповідно штрафу.  

Проте, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що Додаткову угоду № 1.10561911 до Договору про надання послуг мобільного зв'язку № 866850 укладено не до договору на підставі якого склалися правовідносини між сторонами, оскільки господарське зобов'язання у абонента перед позивачем виникло на підставі Договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку б/н, датою реєстрації якого є 04.09.2002 року, відповідно до якого за відповідачем  було зареєстровано номер 503568613.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 919 грн. 90 коп., передбаченого зазначеною Додатковою угодою, яка не невід'ємною частиною основного договору, на підставі якого склалися правовідносини між сторонами.

Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.

Суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв'язок”  в якості доказу сплати державного мита було надано платіжні доручення  № 0000186495 від 28.09.2006 року на суму  102 грн. 00 коп. та № 0000186535 від 28.09.2006 року на суму 102 грн.00 коп.  

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів.

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” , з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити  102 грн. 00 коп.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 24, 33, 38, 63, 68 Закону України "Про телекомунікації" №1280-IV від 18.11.2003 року, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

                           В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю “Вектор” (04071, м. Київ, вул.. Верхній Вал, 4А, код 22932477) на користь Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, код ЄДРПОУ 14333937), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, 480 грн. 96 коп. основного боргу, 13 грн. державного мита та 15 грн. 77 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.  

3.          В решті задоволення позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

05.11.2007 року

 Суддя                                                                                               М.А. Дідиченко