Рішення

від 06.07.2009 по справі 27/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/352

06.07.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

простягнення 54 191, 58 євро

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Калинюк Ю.Ю. –представник за довіреністю від 10.03.2009 року;

Від відповідача:Варяничко С.В. –представник за довіреністю від 11.02.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»про повернення депозитного вкладу у розмірі 50 000, 00 євро та стягнення 2 023, 05 євро нарахованих процентів на вклад, 3% річних у сумі 470, 35 євро та збитків від інфляції у розмірі 1 698, 18 євро за договором № 36 від 10.09.2008 року.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.07.2009 року.

У судовому засіданні 01.07.2009 року оголошено перерву до 06.07.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 06.07.2009 року визнав позов, проте зазначив, що, оскільки у Відкритому акціонерному товаристві “Надра” постановою Правління НБУ України № 59 від 10.02.2009 року введено мораторій, то просить суд відстрочити виконання рішення до закінчення дії мораторію, а саме до 10.08.2009 року.

        Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(надалі –вкладник) та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»(надалі –банк) було укладено договір № 35 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку, за умовами якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника внесених на умовах, що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

Також, 10.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»уклав договір № 36 строкового банківського вкладу (депозиту) (надалі - договір) із Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», згідно якого на вкладний рахунок № 26528000682501 в Чернівецькій філії ВАТ КБ «Надра», відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 35 від 10.09.2008 року, вкладник перераховує кошти в сумі 50 000, 00 євро.

Згідно із п. 1.4 договору передбачено, що вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

На виконання умов договору позивач перерахував на вкладний рахунок №  26528000682501 в Чернівецькій філії ВАТ КБ «Надра»50 000, 00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 85 від 10.09.2008 року наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.2 договору строк вкладу становить 5 місяців (152 дня). Дата повернення вкладу –10 лютого 2009 року.

Даний пункт договору відповідач не виконав, вклад у розмірі 50 000, 00 євро не повернув.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” № 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по депозитному договору закінчився 10.02.2009 року, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, та факт наявності боргу у відповідача в сумі 50 000,00 євро перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані проценти на вклад у сумі 2 023, 05 євро.

Відповідно до п. 1.3 Договору встановлено проценту ставку по вкладу у розмірі 9,8 % річних.

Згідно із п. 4.2 Договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в кінці терміну вкладу.

Таким чином, проценти за вклад становлять:

50 000, 00 євро * 9,8% * 151 (з 12.09.2008 року по 09.02.2009 року) / 365 = 2 023, 05 євро.

Отже, проценти нараховані на вклад становлять 2 023, 05 євро є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційного банку «Надра»” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Згідно з статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов'язку відповідача за договором щодо повернення позивачу суми депозиту.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму збитків від інфляції у розмірі 1 698, 18 євро та 3% річних у сумі 470, 35 євро.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище 10.02.2009 року постановою Правління Національного банку України № 59 було призначено тимчасову адміністрацію у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).   

Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні 3% річних та збитків від інфляції.

У судовому засіданні 06.07.2009 року представник відповідача клопотав про відстрочення виконання рішення до закінчення дії мораторію, а саме до 10.08.2009 року.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що існують обставини (несвоєчасне проведення замовником розрахунків), які ускладнюють виконання даного рішення,  суд задовольняє клопотання представника відповідача та відстрочує виконання рішення до 10082009 року.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 520, 91 євро та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 300, 00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 1058, 1066 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та  ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

    1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(01133, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, к. 1; код ЄДРПОУ 20448234) кошти у розмірі  50 000, 00 євро, проценти у сумі 2 023, 05 євро, витрати по сплаті державного мита в сумі 520, 23 євро.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(01133, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, к. 1; код ЄДРПОУ 20448234) 300, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5 Відстрочити виконання рішення до 10.08.2009 року.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.