Постанова

від 19.09.2023 по справі 443/276/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/276/23 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.

Провадження № 22-ц/811/1000/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року в складі судді Сливки С.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської районної військової адміністрації, Жидачівської міської ради, Фермерського господарства "Мадараш Володимира Миколайовича", Фермерського господарства "Богіва Миколи Михайловича" про визнання недійсними розпоряджень, визнання права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, -

встановив:

У лютому2023року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до Стрийської районної військової адміністрації, Жидачівської міської ради, Фермерського господарства «Мадараша Володимира Миколайовича», Фермерського господарства «Богіва Миколи Михайловича»" про визнання недійсними розпоряджень, визнання права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської районної військової адміністрації, Жидачівської міської ради, Фермерського господарства «Мадараша Володимира Миколайовича», Фермерського господарства «Богіва Миколи Михайловича»- повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачеві, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , вважає таку незаконною та просить скасувати, передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, представник відповідача Стрийської районної військової адміністрації подав клопотання про розгляд справи у їх відсутність, інші не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду питання по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить таких висновків.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки позивачем станом на 16.03.2023 не усунуто належним чином та повному обсязі в зазначений термін.

Зокрема, іззмісту поданих позовних заяв є незрозумілими підстави, предмет позову та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, оскільки у кожній із поданих позивачем позовних заяв вбачаються різні предмети позовних вимог (позовні вимоги різняться), обставини викладені в не логічній послідовності та взаємозв`язку між собою, що позбавляло суд можливості однозначно визначити предмет та підстави позову, згідно поданих позовних заяв у даній справі та встановити наявність порушень прав позивача, які б підлягали захисту в судовому порядку, що також має значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог, описаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2023.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до Стрийської районної військової адміністрації, Жидачівської міської ради, Фермерського господарства «Мадараша Володимира Миколайовича», Фермерського господарства «Богіва Миколи Михайловича»" про визнання недійсними розпоряджень, визнання права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з тим, що позивачем не додержано вимоги викладені у ст. ст.175,177 ЦПК України, а також обраний позивачем спосіб захисту порушених цивільних прав та охоронюваних законом інтересів не відповідає вимогамст. 16 ЦПК України.

Зокрема суд зазначив, що позивач просив визнати недійсними рішення Бережницької сільської ради № 72 від 27.10.2003 та розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації № 158 від 12.03.2004 «Про припинення користування користування земельною ділянкою фермером ОСОБА_2 » до ст. 144, п. 12 Перехідних положень ЗК України 2004 року.

Одночасно, зазначені вище рішення та розпорядження вже були предметом судового розгляду та їм була надана належна правова оцінка у справі №443/1572/18, згідно яких рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27 вересня 2022 року залишеного без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року позов адвоката Пилипів Ольги Василівни в інтересах ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, Стрийської районної військової адміністрації про визнання дій та вищевказаних рішень незаконними залишено без задоволення.

Також, для суду не були зрозумілими інші позовні вимоги, а саме: право фермерського господарства на користування землею посвідчується державним актом, який видається на ім`я голови статутом, вказівка Бережницької сільської ради на бланку державного інспектора від 01.08.2002 року; інкримінувати спірні документи до кримінальної відповідальності службових осіб місцевого самоврядування, органів влади та виконавчих органів влади та суду; почути позовну заяву з 2006-2023 р. про кругову корупцію чи бездіяльність в судах України в користь ФГ «Богіва М.М.», зобов`язати останнього виконувати умови угоди від 15.10.2001 р. в його користь, що позбавляє суд визначити предмет спору, згідно вказаних позовних вимог у даній справі та встановити наявність порушень прав позивача які б підлягали захисту в судовому порядку.

Щодо інших позовних вимог, то позивач належним чином не зазначив, яким чином його право не визнається або порушується іншими особами, зокрема відповідачами Фермерським господарством «Мадараша Володимира Миколайовича» та Фермерським господарством «Богіва Миколи Михайловича».

Надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який відраховується з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

Копію вказаної ухвали суду було направлено позивачу на адресу вказану в позовній заяві відповідно до супровідного листа від 24.02.2023, яку ОСОБА_1 отримав та на виконання вимог ухвали, а саме 02.03.2023, 07.03.2023, 13.03.2023, 15.03.2023 позивачем подавались позовні заяви на усунення недоліків, проте недоліки позовної заяви так і не були усунуті.

Отже, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки форми та змісту позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 23 лютого 2023 року, позивачем не усунуто.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст.175 і 177 ЦПК Українищодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175,177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2ст. 185 ЦПК України).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4ст. 175 УПК України, також позивачем обраний спосіб захисту порушених прав цивільних та охоронюваних законом інтересів не відповідає вимогамст. 16 ЦПК України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що у встановлений строк позивач недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 23 лютого 2023 року не усунув.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суддя не бажає розглядати його справу не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуальногоправа, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.372, 374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 19 вересня 2023 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк