Справа № 947/20968/22
Провадження № 2/947/2554/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Остапчук О.Є. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Командування військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та Командування військової частини НОМЕР_3 Р інформаційного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління інформації про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Прус О.О., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати Наказ №181-АГ від 26.05.2022р. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_2 в частині примусового відчуження транспортного засобу Hyundai Grandeur2017 року випуску,VINKMHF641NBJA130158, та зобов`язати Командування повернути вказаний автомобіль власнику.
Позов вмотивовано тим, що автомобіль 04.03.2022 року вилучалося з ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (5 термінал, 25 склад) представниками Головного управління Національної поліції в Одеській області. Але згідно наказу № 181-АГ від 26.05.2022 року про примусове відчуження вилучення відбулося з того ж місця 26.05.2022 року. Таким чином, фактично, автомобіль вилучено було 04.03.2022 року, а документи ОСОБА_1 надали 02.06.2022 року, з яких слідувало що вилучення відбулося 26.05.2022 року. Крім того, наказ № 181-АГ від 26.05.2022 року про примусове відчуження майна та акт № 1 про примусове відчуження або вилучення майна складено з порушенням законодавства та не погоджено з Одеською обласною військовою адміністрацією.
Після отримання відзиву позивач уточнив позовні вимоги. Оскільки транспортний засіб Hyundai Grandeur 2017 року випуску, НОМЕР_4 на той момент перебував на балансі військової частини НОМЕР_5 , позивач просив:
- Скасувати наказ № 181-АГ від 26.05.2022 року командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про примусове відчуження майна в частині примусового відчуження транспортного засобу Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 , про що було складено Акт № 1 про примусове відчуження або вилучення майна від 26.05.2022 року;
- Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_5 повернути транспортний засіб Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 до власника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , зобов`язавши командира військової частини НОМЕР_5 скласти відповідний акт про повернення майна ОСОБА_1 .
- Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок
Представник відповідача, військової частини НОМЕР_1 заперечував проти позову та подав відзив на позовну заяву.
Доводи відповідача ґрунтувались на тому, що відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонний загін віднесено до органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях, або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, а Одеську область віднесено до таких районів. Таким чином, представник відповідача стверджував, що відповідач мав право примусово відчужувати легковий автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_8 погодження з військовою адміністрацією.
Відповідач, військова частина НОМЕР_5 , в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву не надала.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно достатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ) та Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 затвердженого Законом № 2500-ІХ від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 8 ч.1 п.4 цього Закону, зокрема, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Такий порядок встановлюється Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 № 4765-VІ (далі Закон №4765)
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №4765 визначене «примусове відчуження майна», як позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Згідно ст.3 ч.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Відповідно до ст. 4 ч.2 Закону №4765 у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними участині першійцієї статті, крім випадків, передбаченихчастиною третьоюцієї статті.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено поняття «район воєнних (бойових) дій» - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Тобто примусове відчуження майна здійснюється за рішенням військового командування у місцевостях, де ведуться бойові дії, які, в свою чергу, визначаються виключно рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Представником відповідача НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 06.09.2023р. до суду надано клопотання про долучення у якості доказів, зокрема, копію Наказу №32 від 4.06.2022р. Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким 04.06.2022р. визначено райони ведення бойових дій, а саме : з 01.05.2022 по 31.05.2022р., зокрема Одеська область, при цьому Голова служби посилався на наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №157 від 02.06.2022р.
Також судом встановлено, що власником автомобілю Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 є позивач, відповідачами цей факт не оспорюється. Цей автомобіль через компанію посередника в особі ТОВ «Мітрідат Одеса», було ввезено на територію України (ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ») з Південної Кореї морським шляхом у 2021 році.
Згідно листа в.о. директора ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» від 21.04.2022 №253/06-23, зокрема, автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 станом на 04.03.2022р. був переданий Національній поліції в Одеській області (т.1 а.с.10-13).
Цей факт, а також те, що зазначений автомобіль було передано НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України від органів Національної поліції України, а не від ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ», підтверджується листом Командування військової частини НОМЕР_9 генерал-майора ОСОБА_3 , а саме, що, зокрема, автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 був отриманий НОМЕР_10 прикордонним загоном Південного регіонального управління від представників ГУ Національної поліції в Одеській області ще до 23.05.2022р. (т.1 а.с.64).
Начальник НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковник ОСОБА_2 26.05.2022р. видав оспорюваний Наказ №181-АГ, яким згідно п.1.4, наказав примусово відчужити легковий автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 , власником якого є позивач.
Доказів того, що Головнокомандувачем Збройних Сил України м.Чорноморськ, де знаходиться ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ», станом на момент видання оспорюваного Наказу було визначено місцевістю, на території якої ведуться бойові дії стороною відповідача суду не надано.
Представником відповідача НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 06.09.2023р. до суду надано клопотання про доручення у якості доказів, зокрема, копію Наказу №32 від 4.06.2022р. Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким 04.06.2022р. визначено райони ведення бойових дій, а саме : з 01.05.2022 по 31.05.2022р., зокрема Одеська область, при цьому Голова служби посилався на наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №157 від 02.06.2022р.
Аналізуючи оспорюваний Наказ, суд приходить до висновку, що на момент його складання (26.05.2022р.), не існувало наказу Головнокомандувача Збройних сил України, що Одеська область була районом ведення бойових дій, а Наказ Голови Державної прикордонної служби України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» був виданий тільки 04.06.2022р. (т.2 а.с.27).
Згідно ст. 7 Закону 4765 про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
В акті зазначаються:
1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
2) відомості про власника (власників) майна:
для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;
для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;
3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
В ході дослідження письмових доказів судом встановлена не відповідність вартості легкового автомобіля Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 , що визначена актом № 1 про примусове відчуження або вилучення майна від 26.05.2022 року за результатами оцінки з висновком експерта № 10089/05 від 26.05.2022 року, на який командування в/ч НОМЕР_1 посилається в цьому ж акті.
Представником військової частини НОМЕР_1 не доведено факту примусового відчуження легкового автомобіля Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 з місця визначеного наказом №181-АГ від 26.05.2022 року та актом № 1 про примусове відчуження або вилучення майна від 26.05.2022 року територія Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», з підстав викладених вище.
Таким чином, суд вважає, що оспорюваний Наказ в частині заявлених позовних вимог, видано у порушення вимог ст. 4 ч.2 Закону №4765 та ст.8 ч.1 п.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а тому в цій частині він підлягає скасуванню.
Разом з відзивом на позовну заяву представник в/ч НОМЕР_1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надав докази передачі легкового автомобіля Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 на баланс в/ч НОМЕР_3 Р інформаційний центр «Одеса» Управління інформації. У зв`язку з цим позивач уточнив позовні вимоги, додавши співвідповідача в особі командування в/ч НОМЕР_3 Р інформаційний центр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління інформації, та замінивши прохання:
«- Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 повернути транспортний засіб Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 до власника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , зобов`язавши командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 скласти відповідний акт про повернення майна ОСОБА_1 »
на
«- Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_5 повернути транспортний засіб Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 до власника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 , зобов`язавши командира військової частини НОМЕР_5 скласти відповідний акт про повернення майна ОСОБА_1 ».
Сторона позивача приймала необхідні заходи про забезпечення позову щодо заборони представникам військової частини НОМЕР_3 Р передавати автомобіль іншим особам, однак судами першої та апеляційної інстанції така заява задоволена не була.
В подальшому, стороною позивача під час розгляду справи по суті отримано листа від відповідача (т.2 а.с.35-37), що станом на 31.08.2023р. автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 знаходиться на балансі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, тобто був переданий від Командування військової частини НОМЕР_3 Р інформаційного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління інформації.
Під час виконання судом вимог ст.141ч.3 ЦПК України представник позивача, з урахуванням повернення автомобілю до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, та неможливістю змінити вимоги у цій стадії процесу, просив суд задовольнити вимоги первісного позову.
«Ефективний засіб правового захисту»у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, суд вважає, що для ефективного захисту прав позивача, відповідача - командування військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, слід зобов`язати повернути позивачу автомобіль Hyundai Grandeur 2017 року випуску, VIN НОМЕР_6 .
На підставст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн.
Тому, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати Наказ №181-АГ від 26.05.2022р. Начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_2 в частині примусового відчуження транспортного засобу Hyundai Grandeur 2017 року випуску VIN НОМЕР_6 , про що було складено акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна від 26.05.2022 року.
Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України повернути транспортний засіб Hyundai Grandeur 2017 року випуску VIN НОМЕР_6 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 ).
Стягнути з НОМЕР_11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 14321386) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_7 ) судові витрати 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцятиднів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженнярішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бескровний Я. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2023 |
Оприлюднено | 27.09.2023 |
Номер документу | 113699922 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Бескровний Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні