Постанова
від 12.09.2023 по справі 454/3922/18
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/3922/18 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.

Провадження № 22-ц/811/3077/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Назар

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від24 жовтня 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Сокальського районного суду Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями та рішеннями органів прокуратури, суду і досудового розслідування,-

в с т а н о в и в:

05.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Сокальського районного суду Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями та рішеннями органів прокуратури, суду і досудового розслідування.

Позов обгрунтовував тим, що йому органами досудового розслідування та прокуратури за тривалий час перебування його під слідством, а саме з 24.06.2009 року до 04.04.2017 року - у вигляді підписки про невиїзд; з 28.08.2009 року до 03.09.2009 року - тримання під вартою; з 04.04.2014 року до 08.04.2018 року - письмове зобов`язання про явку на виклик до суду було заподіяно моральну шкоду. Постановою Сокальського районного суду 24.09.2012 року кримінальну справу про обвинувачення його за ч.1 ст. 366 КК України було закрито у зв`язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності, а постановою прокурора Сокальського відділу Червоноградської місцевої прокуратури від 08.04.2018 року кримінальне провадження №12014140310001299 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 190 КК України.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.07.2021 року, просив суд стягнути з Державного бюджету України компенсацію за завдану моральну йому шкоду у розмірі 5 635 440 грн.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає, що рішення суду першої інстанції є передчасним та незаконним. На момент винесення оскаржуваного рішення органом досудового розслідування вирішувалося питання про закриття кримінального провадження №12014140310001299, на підтвердження чого ним було долучено до матеріалів справи відповідні докази та подано клопотання про відкладення розгляду справи, однак, суд відмовив йому у задоволенні клопотання та відмовив у задоволенні позову з мотивів відсутності підстав для задоволеня позову. Проте, вже через декілька днів після ухвалення оскаржуваного рішення постановою старшого слідчого СВ Відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 10.11.2022 року кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.190 КК України. 15 листопада 2022 року прокурором Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури складено позитивний висновок про законність постанови про закриття кримінального провадження. Враховуючи наведене, вважає, що його позов підлягає до задоволення з врахуванням того, що в період з 21.05.2009 року по 10.11.2022 року, тобто більше 13 років він незаконно та безпідставно перебував під слідством, протягом 9 років до нього застосовувалися різні запобіжні заходи, а також вчинялися інші процесуальні дії, що обмежували його права та призвели до душевних страждань, принижені його честі, гідності та ділової репутації, до порушення його нормальних життєвих зв`язків, що вимагало та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та завдало йому моральної шкоди.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор Слиш Г.С. просила у задоволенні скарги відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1176 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина друга статті 1176 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон)підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Частиною другою статті першої Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Судом встановлено, що постановою прокурора Сокальського району Львівської області Мисяк В.М. від 21.05.2009 року щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (т.1 а.с.12).

Постановою старшого слідчого прокуратури Сокальського району Львівської області від 22.06.2009 року стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 222, ч.1 ст. 366 КК України (т.1 а.с.13).

Постановою старшого слідчого прокуратури Сокальського району Львівської області Гриньківа В.М. від 24.06.2009, ОСОБА_1 пред?явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 222, ч.1 ст. 366 КК України(т.1 а.с.14-15).

Постановою старшого слідчого прокуратури Сокальського району Гриньківа В.М. від 24.06.2009 року, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (т.1 а.с.16).

Постановою старшого слідчого прокуратури Сокальського району від 24.06.2009 року на майно ОСОБА_1 накладено арешт (т.1 а.с.17).

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 28.08.2009 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту з подальшим утриманням його в слідчому ізоляторі УДДУПВП у Львівській області(т.1 а.с.18).

Постановою судового засідання Сокальського районного суду Львівської області від 03.09.2009 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд(т.1 а.с.19).

Постановою слідчого СВ Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області Корчевського В.В. від 11.09.2009 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 190 ч.3 КК України по факту вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_3 (т.1 а.с.20).

27.01.2010 року постановою слідчого СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області накладено арешт на належні позивачу автомобілі та нерухоме майно (т.1 а.с.21).

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 05.02.2010 року кримінальні справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України, та за ч.2 ст.222, ч.1 ст.366 КК України об?єднано в одне провадження(т.1 а.с.22).

04.08.2011 року ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого у справі № 128-1287 за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України, що підтверджується копією постанови слідчого СВ Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області Богуна Н.І(т.1 а.с.24).

07.09.2012 року позивачу змінено пред?явлене обвинувачення та виключено з обвинувачення ч.2 ст.222 КК України, викладено нову редакцію обвинувачення, що підтверджується копією постанови старшого прокурора прокуратури району(т.1 а.с.25-26).

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 24.09.2012 року кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_1 по ст.366 ч.1 КК України закрито за закінченням строків давності. Провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190 КК України продовжено. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України та закрити провадження у справі у зв?язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин. Суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, доведена повністю (т.1 а.с.27-28).

Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2013 року ОСОБА_1 визнанно винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді п`яти років позбалення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком три роки (т.1 а.с.29-34).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області №1321/1-13/11 від 17.01.2017 року зазначений вирок було скасовано, справу повернуто на судовий розгляд в Сокальський районний суд в іншому складі суду, у зв`язку з істотними порушенням закону при його винесенні (т.1 а.с.35-37).

Постановою Сокальського районного суду Львівської області №1-13 2011 від 04.04.2014 року ОСОБА_1 скасовано запобіжний захід - підписку про невиїзд та замінено на письмове зобов`язання про явку на виклик до суду та зобов`язання повідомляти про зміну свого місця проживання(т.1 а.с.38).

Постановою Сокальського районного суду Львівської області № 1-13/11 від 24.10.2014 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.190 ч.2, ст. 190 ч.3 КК України повернуто прокурору Сокальського району для організації додаткового розслідування з мотивів неповоноти досудового слідства. Запобіжний захід ОСОБА_1 письмове зобов?язання про явку на виклик суду залишено без змін(т.1 а.с.39-40).

Відповідно до постанови прокурора Червоноградської місцевої прокуратури Величка Т.П. від 29.01.2016 року, матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , внесеного до ЄРДР 28.11.2015 за №12014140310001299 за ч.2 ст.190 КК України, та матеріали кримінального провадженні від 29.01.2016 року № 12016140310000089 за ч.3 ст.190 КК України, об`єднано в одне провадження та присвоєно остаточний номер в ЄРДР №12014140310001299 (т.1 а.с.41).

Постановою заступника прокурора області старшого радника юстиції Поліщука В. від 09.06.2016 року постанову слідчого Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 18.05.2016 року про закриття кримінального провадження №12014140310001299 скасовано (т.1 а.с.44).

Постановою прокурора Сокальського відділу Червоноградської місцевої прокуратури Буцького Б. від 08.04.2018 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014140310001299, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 та ч.3 ст. 190 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення (т.1 а.с.46-47).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.11.2018 року, поданої на ім`я Прокурора Львівської області, Керівника Червоноградської місцевої прокуратури, Начальника Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, Начальника Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, Голови Сокальського районного суду, Міністра Внутрішніх справ України, такий просив у місячний строк винести постанову про відшкодування йому завданої матеріальної шкоди (втраченого заробітку, інших належних йому сум до відшкодування матеріальної шкоди) та моральної шкоди у сумі 1 200 000 грн за дев`ять років знаходження під слідством і судом та порушення при цьому його законних інтересів(т.1 а.с.48-51).

Постановою першого заступника прокурора Львівської області старшого радника юстиції Русецьки О. від 27.03.2019 року, постанову прокурора Сокальського відділу Червоноградської місцевої прокуратури Буцького Б.В. від 08.04.2018 року про закриття кримінального провадження №12014140310001299 скасовано (т.1 а.с.116-117).

Відповідно до висновку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Балінської К.І. від 18.05.2021 року №6657, ОСОБА_1 внаслідок переживання обставин досліджуваної ситуації як незаконних - притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, взяття під варту та тримання під вартою (28.08.09 по 03.09.09), обмеження свободи у вигляді підписки про невиїзд (від 24.06.09 по 04.04.14), накладення арешту на майно ОСОБА_1 , засудження, - спричинено психічні страждання (як основа правового поняття моральна шкода), що призвели до тривалого (до даного часу) порушення нормальних життєвих зв`язків, необхідності прикладання ним додаткових зусиль для організації свого життя. За умови визначення судом ситуації, що досліджується як незаконної-притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, затримання, взяття під варту та тримання під вартою (28.08.09 по 03.09.09), обмеження свободи у вигляді підписки про невиїзд (від 24.06.09 по 04.04.14)», накладення арешту на майно ОСОБА_1 , засудження, - орієнтовно-рекомендований розмір відшкодування (у грошовому еквіваленті) спричинених ОСОБА_1 психологічних страждань (моральної шкоди) становить 939, 21 МЗП (мінімальних заробітних плат на момент винесення рішення судом)(т.2 а.с.123-136).

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо порушення розумних строків у кримінальному провадженні відмовлено.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Червоноградського ГУНП у Львівській області майора поліції Дещиці І.Р. від 10.11.2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140310001299 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 190 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення(т.3 а.с.142-150).

15.11.2022 року прокурором Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури Б.Буцьким складено позитивний висновок про законність постанови про закриття провадження №12014140310001299 від 10.11.2022 року(т.3 а.с.151-159).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для застосування спеціальних норм, які передбачають підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначених статтею 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»на час розгляду справи відсутні, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014140310001299 за ч.2 ст.190 та ч.3 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_1 ще триває.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

На момент винесення оскаржуваного рішення органом досудового розслідування та прокуратури вирішувалось питання щодо закриття кримінального провадження №12014140310001299, про що позивачем зазначалось в суді першої інстанції та неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з поданням відповідних доказів (т.3 а.с.67,93).

Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Червоноградського ГУНП у Львівській області майора поліції Дещиці І.Р. від 10.11.2022 року, яка винесена через декілька днів після ухвалення оскаржуваного рішення, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140310001299 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 190 КК України, було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення.

Тому, враховуючи тривалість розгляду даної справи з грудня 2018 року, а також те, що на час пред`явлення даного позову позивач мав підстави для його подачі, оскільки Постановою прокурора Сокальського відділу Червоноградської місцевої прокуратури Буцького Б. від 08.04.2018 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014140310001299, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 та ч.3 ст. 190 КК України було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення слід скасувати та з метою недопущення повторного порушення прав позивача вирішити спір по суті.

Однак, вирішуючи даний спір слід враховувати не лише законодавство, що регулює дані правовідносини, а й правові позиції Верховного Суду, зроблені при вирішенні аналогічних справ, відповідно до яких право на відшкодування моральної шкоди виникає лише в разі повної реабілітації особи, про що зазначається в пункті 3 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41.

До реабілітуючих підставналежать: відсутність події кримінального правопорушення; відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпання можливості їх отримати.

Матеріалами справи встановлено, шо Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Червоноградського ГУНП у Львівській області майора поліції Дещиці І.Р. від 10.11.2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140310001299 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 190 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення(т.3 а.с.142-150).

Тому, закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за вчинення ним правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.3 ст. 190 КК України відноситься до реабілітуючих підстав, а отже у позивача відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» виникло право на відшкодування шкоди за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності за цими статтями.

Однак, кримінальну справа в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України закрито у зв`язку з закінченням строків давності притягнення його до відповідальності. Крім того, в постанові про закриття кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, доведена повністю.

За таких обставин, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності не належить до випадків, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Згідно з ч.2,3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи та в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року (справа №686/23731/15-ц), законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної платина момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. При цьому, визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування.

Згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» у 2023 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня у сумі 6700 гривень.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в конкретній справі, відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд повинен враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, стан здоров`я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їхніх життєвих стосунках тощо.

Відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Як убачається з матеріалів справи, до кримінальної відповідальності за ч.2,3 ст. 190 КК України ОСОБА_4 було притягнуто 04.08.2011 року, а закрито 10.11.2022 року.

Отже, строк незаконного перебування ОСОБА_4 під слідством і судом становить 135 місяців та 6 днів.

При визначенні розміру грошового відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду, суд приймає до уваги значну тривалість перебування позивача під слідством та судом більше 11 років, якаскладає 135 місяців і 6 днів, застосовання до нього різних запобіжних заходів, а також вчинення відносно нього інших процесуальних дії, що обмежують права громадян, які призвели до душевних страждань, принижені його честі, гідності та ділової репутації, до порушення його нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та завдало йому моральної шкоди.

З огляду на вищезазначені обставини, зважаючи на положення ч.3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», колегія суддів приходить до висновку, що грошове відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду становить 905 840 грн.

При цьому, суд виходить з наступного розрахунку: 6700 грн (розмір мінімальної заробітної плати) х 135 місяці перебування під слідством і судом (з 04.08.2011 року по 10.11.2022 року) становить 904500 грн, а за 6 днів перебування під слідством та судом розмір відшкодування становить 1340 грн (6700 грн (розмір мінімальної заробітної плати) / 30 (кількість днів листопада 2022) = 233 грн 33 коп. х 6 (кількість днів перебування під слідством та судом), а разом905840 грн (904500 грн + 1340 грн).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від24 жовтня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Держави Україна за рахунок державного бюджету в користь ОСОБА_1 905 840 грн моральної шкоди, в решті позову відмовити.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від24 жовтня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Держави Україна за рахунок державного бюджету в користь ОСОБА_1 811668 грн моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2023 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.09.2023
Оприлюднено27.09.2023
Номер документу113706263
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —454/3922/18

Ухвала від 04.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 22.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 22.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 13.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 11.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 04.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 21.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 13.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 13.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

Ухвала від 02.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Тітов Максим Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні