Постанова

від 21.09.2023 по справі 582/202/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м.Суми

Справа №582/202/22

Номер провадження 22-ц/816/1029/23

22-ц/816/1108/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Є гроші ком», Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Манівео Швидка Допомога», Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Активів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брейн Капітал»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мачули Антоніни Анатоліївни на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року, на додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року та апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» - адвоката Горячева Олексія Анатолійовича на додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року в складі судді Жмурченка В.Д., ухвалених в смт Недригайлів,

в с т а н о в и в :

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») про визнання недійсними пунктів 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3, 3.2.2, 3.2.4 - 3.2.8, 3.2.10, 4.1, 4.2 договору про споживчий кредит № 4243448 від 12 грудня 2021 року.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з іншим позовом до ТОВ «Мілоан» про визнання недійсними пунктів 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3, 3.2.2, 3.2.4 - 3.2.8, 3.2.10, 4.1, 4.2 договору про споживчий кредит № 101161559 від 12 грудня 2021 року.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є Гроші Ком» (далі - ТОВ ФК «Є Гроші Ком») про визнання недійсними пунктів 1.4, 1.4.1, друге речення п. 1.4.2, п. 1.5.1, 1.5.3, 1.7, 2.2.2.4, 3.1-3.5, 4.3-4.3.2 Договору позики «Простой» № 3469508080-532727 від 12 грудня 2021 року.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун»» (далі - ТОВ «СС Лоун») про визнання недійсними пунктів 1.17, 1.22, 1.27, 2.6.5-2.6.7, 5.7.2, 6.6, 6.8, 7.4, додатку № 2 в частині реальної річної процентної ставки у розмірі 34843,22% та суми загальної вартості кредиту у розмірі 14094,20 грн кредитного договору №1772925-А від 31 грудня 2021 року.

04 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі -ТОВ «Лінеура Україна») про визнання недійсними пунктів 1.4.1, 1.4.2, 1.5.1, 1.5.2, 1.6.1, 1.6.2, 7.4 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2564882 від 10 листопада 2021 року, та пунктів 3.2, 3.3, 3.4 Додаткового договору до Договору № 2564882 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11 грудня 2021 року.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - ТОВ «Манівео») про визнання недійсними пунктів 1.9, 1.9.1, 1.9.2, 1.9.3, 1.10, 1.11, 1.12.2, 1.14, 1.14.1, 1.14.2, 2.1.1.3, 2.1.1.5, 4.3, 4.10, 5.1, 5.3 Договору кредитної лінії № 508106079 від 24 грудня 2021 року.

05 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (далі - ТОВ «1 БАНК») про визнання недійсним п. 2.3 (у частині процентної ставки (базової) за день - 1,99 %, зниженої процентної ставки за день - 0,597 %, процентної ставки за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %, встановлення пені % за день - 2,70 %, орієнтовної реальної річної процентної ставки - 642,22 %, орієнтовної загальної вартості позики - 17276,17 грн), п. 3, п. 4, п. 5.3, п. 15 Договору позики № 74536421 від 30 грудня 2021 року.

04 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (далі - ТОВ ФК «Ірбіс») про визнання недійсними пунктів 3.1, 3.2, 4.2, 5.11.1, 10.6 Договору про надання фінансового кредиту №16990892 від 11 грудня 2021 року.

У зазначених позовах заявниця вказує, що оспорювані пункти договорів підлягають визнанню недійсними, оскільки встановлена в договорах процентна ставка перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеною, не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, що як наслідок свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договорами.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним п. 2.3 у частині встановлення пені у розмірі 2,70 % в день Договору позики № 74536421 від 30 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БАНК».

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року заяву представника ТОВ ФК «Ірбіс» - адвоката Горячева О.А. про стягнення судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Ірбіс» 2000 грн витрат на правову допомогу.

ОСОБА_1 з рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року в частині незадоволених вимог не погодилась та через свого представника адвоката Мачулу А.А. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що облікова ставка Національного Банку України на день укладення договорів позики була встановлена на рівні 9% річних, а тому встановлена у договорах позики реальна процентна ставка не має перевищувати 9% річних. В договорах чітко не визначено розміру процентів за користування кредитом щоденно, суд також не встановив щоденну процентну ставку по кожному договору. Вважає встановлений у договорах реальний розмір процентів, який становить понад 50% від вартості кредиту, прямим порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів. На думку заявниці, суд мав дати правову оцінку правомірності встановлення відповідачами у договорах позики розміру щоденних відсотків за користування кредитом. Те, що позичальниця ознайомилась з умовами надання позик не значить, що відповідні умови в частині розміру щоденної відсоткової ставки є справедливими.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ ФК «Ірбіс» - адвокат Горячев О.А. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому вказує, що позивачкою оскаржуються умови семи кредитних угод, проте зазначаються одні і ті самі мотиви визнання недійсними умов договорів, які є різними. Умови позики в частині визначення процентної ставки передбачені договором № 16990892 від 11 грудня 2021 року, а умови щодо компенсації у разі невиконання договору у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» взагалі не передбачені.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Лінеура Україна» - адвокат Герасимчук І.А. просить скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що укладений 10 листопада 2021 троку договір позики № 25648825 містить орієнтовну реальну річну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, а сторони договору погодили умови, які просить визнати недійсними позивачка. Вважає, що позивачкою навмисно ототожнюються поняття сплати процентів за користування кредитом та компенсації (неустойки) за порушення умов договору з метою введення суду в оману. До того ж з 01 березня 2022 року нарахування штрафних санкцій за кредитними договорами не здійснюється.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СС Лоун» просить скаргу залишити без задоволення. На думку директора товариства, облікова ставка Національного Банку України не встановлює ліміти щодо визначення процентних ставок для банків та небанківських фінансових установ, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Позичальниця, укладаючи електронний договір позики, ознайомилась і погодилась на його умови, у тому числі і на реальну річну процентну ставку. Товариство взагалі не нараховувало позичальниці неустойку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мачула А.А. просить додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначає, що представником подавалось заперечення про стягнення 25050 грн витрат на правничу допомогу, які є неспівмірним зі складністю справи. Крім того, ціна позову щодо вимог до ТОВ ФК «Ірбіс» становить розмір отриманого кредиту - 1500 грн. На думку представника позивачки, суд не мав законних підстав для ухвалення додаткового судового рішення до набрання законної сили основним рішенням суду, яке, відповідно, не набрало законної сили, оскільки оскаржене в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник ТОВ ФК «Ірбіс» - адвокат Горячев О.А. посилаючись на незаконність і необґрунтованість додаткового рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення 25050 грн витрат на правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сторона позивачки мала близько п`яти місяців до ухвалення додаткового судового рішення для подання заперечень на заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу, детальний опис робіт по яким було подано 28 листопада 2022 року. Проте заперечень щодо розміру заявлених витрат не було подано. Звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення, а тому суд при вирішенні даного питання не має ініціативи з приводу зменшення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Мачули А.А., представника ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» - адвоката Горячова О.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи через мобільний додаток Договір про споживчий кредит № 4243448, відповідно до умов якого позичальниця отримала 5000 грн кредитних коштів на 15 днів зі строком повернення до 27 грудня 2021 року та зобов`язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, позичальницею 12 грудня 2021 року було підписано паспорт споживчого кредиту № 4243448, який містить інформацію про умови кредитування, яка надається клієнту до укладення договору, а також було підписано анкету-заяву на кредит та підтверджено згоду з умовами оферти (кредитного договору) (т. 8, а.с. 46-49).

ТОВ «Мілоан» перерахувало на банківський рахунок позивачки 5000 грн згідно з платіжним дорученням № 63139373 від 12 грудня 2021 року (т. 8 а.с. 65).

ОСОБА_1 визнає факт укладення Договору про споживчий кредит № 4243448 від 12 грудня 2021 року та отримання кредитних коштів.

30 грудня 2021 року кредитний договір № 42434448 від 12 грудня 2021 року пролонговано на 3 дні, а ТОВ «Мілоан» перерахувало на банківський рахунок позивачки 745 грн (т. 8 а.с. 99).

Згідно з п. 1.5 кредитного договору № 42434448 від 12 грудня 2021 року загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальниці, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3700 грн в грошовому виразі та 71,345,146.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальниці, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8700 гривень. Загальні витрати позичальниці за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальниці, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальниця отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальниця виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, зокрема позичальниця здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальниця розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальницею строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Згідно з п. 1.5.1 кредитного договору № 42434448 від 12 грудня 2021 року комісія за надання кредиту становить 1450 грн, яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом становлять 2250 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6 - п. 1.7 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Також умовами кредитного договору № 42434448 від 12 грудня 2021 року передбачена сплата комісії та процентів у випадку продовження строку кредитування за кожен день користування коштів, право неодноразової пролонгації строку кредитування за умови сплати комісії (на 3 дні - до 3 % від поточного залишку кредиту; на 7 днів - до 5%; на 15 днів - до 10%), у тому числі на пільгових умовах, та сплати певної частки боргу. У разі прострочення позичальниця сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а сукупна сума неустойки не може перевищувати 50% від загальної суми кредиту.

12 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства через мобільний додаток Договір про споживчий кредит № 101161559 (т. 4 а.с. 18-22), за умовами якого позичальниця отримала 5000 грн кредитних коштів на 15 днів, які зобов`язалася повернути до 27 грудня 2021 року та сплатити комісію і проценти за користування кредитом. Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Того ж дня, 12 грудня 2021 року, позичальницею було підписано паспорт споживчого кредиту № 101161559, анкету-заяву на кредит та підтверджено згоду з умовами оферти (кредитного договору) (т. 4 а.с. 46-49).

Згідно з умовами кредитного договору від 12 грудня 2021 року № 101161559 загальні витрати позичальниці за кредитом складають 2825 грн в грошовому виразі та 5,409,714.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 7825 грн. Комісія за надання кредиту - 950 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово, а проценти за користування кредитом - 1875 грн, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

ТОВ «Мілоан» перерахувало 5000 грн кредитних коштів на банківський рахунок позивачки згідно з платіжним дорученням № 36431832 від 12 грудня 2021 року (т. 4 а.с. 65).

ОСОБА_1 визнає факт укладення договору про споживчий кредит №101161559 від 12 грудня 2021 року та отримання кредитних коштів.

30 грудня 2021 року відбулася пролонгація кредитного договору № 101161559 на 15 днів, відповідач перерахував грошові кошти на банківський рахунок позивачки у розмірі 2072 грн (т. 4 а.с. 94).

12 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «Є Гроші Ком» укладено договір позики «Простий» № 3469508080-2027105 шляхом здійснення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого позичальниця отримала 10600 грн кредитних коштів на 30 календарних днів зі строком повернення позики до 10 січня 2022 року (т. 3 а.с. 51-62).

ОСОБА_1 визнає факт укладення договору позики від 12 грудня 2021 року № 3469508080-2027105 та отримання грошових коштів.

Умовами договору позики від 12 грудня 2021 року № 3469508080-2027105 передбачено сплату позичальницею одноразової комісії у розмірі 2,50%, але не менше 100 грн від суми позики, комісії за обслуговування позики - 0,20% від суми позики, комісії за обслуговування особистого кабінету позичальника - 10 грн за тиждень, сплату відсотків за користування коштами - 2,20% від суми позики щоденно (803% річних). Також передбачена орієнтовна реальна річна процентна ставка, сукупна вартість позики при нарахуванні відсотків за користування коштами. У разі прострочення виконання зобов`язань передбачена сплата 4% від суми позики за кожен день прострочення з першого дня прострочення, а більш ніж на 30 календарних днів - пеня збільшується на 2 %, тобто загальна сума з 31 дня прострочення буде становити 6 % від суми позики за кожен день прострочення до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. У разі прострочення сплати заборгованості більш ніж на 61 день передбачена сплата штрафу у розмірі половини (50%) суми позики.

24 лютого 2022 року ТОВ ФК «Є гроші ком» передало своє право вимоги за договором позики № 3469508080-2027105 від 12 грудня 2022 року ТОВ ФК «Брейн Капітал» на підставі договору факторингу (т. 3 а.с. 67-71).

31 грудня 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 шляхом електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитний договір № 1772925-А з додатком № 1 та угоду до кредитного договору №1772925-А від 31 грудня 2021 року (автопролонгація), за умовами якого позичальниця отримала 6421 грн кредитних коштів на 30 днів та зобов`язалась повернути борг і сплатити проценти (т. 6, а.с. 84-95).

ОСОБА_1 визнає факт укладення кредитного договору №1772925-А від 31 грудня 2021 року з додатком № 1, угоди від 31 грудня 2021 року до кредитного договору (автопролонгація), а також отримання грошових коштів. Так, умовами вказаних договорів передбачена стандартна процентна ставка -1,99 % в день, підвищена процентна ставка - 2,99 % в день, акційна процентною ставка - 0,6169% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, реальна річна процентна ставка - 747,49 %, загальна вартість кредиту - 7609,30 грн. Крім того, передбачено в період автопролонгації підвищену процентну ставку - 2,99% в день, за прострочення виконання зобов`язань одноразова сплата штрафу - 50% від суми кредиту (3210,50 грн), реальна річна процентна ставка - 34843,22%, загальна вартість кредиту - 14094,20 грн.

10 листопада 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 шляхом електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2564882 з додатком № 1 (графік платежів), за умовами якого позичальниця отримала 15000 грн кредиту на 30 днів, зобов`язанням повернути кредит та сплатити проценти за його користування (т. 1 а.с. 69-76).

11 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до Договору № 2564882 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11 грудня 2021 року (т. 1 а.с. 79).

ОСОБА_1 визнає факт укладення зазначених договорів та отримання 15000 грн кредитних коштів.

Умовами укладених з ТОВ «Лінеура Україна» договорів передбачена стандартна процентна ставка - 1,99 % в день, знижена процентна ставка - 0,80% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 29653,85% річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою - 1253,68% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою - 23955 грн, а за зниженою ставкою - 18582 грн.

24 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 шляхом електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір кредитної лінії № 508106079, за умовами якого позичальниця отримала 29600 грн кредиту на 30 днів та зобов`язалась повернути борг до 23 січня 2022 року, сплатити проценти за дисконтною процентною ставкою - 131,40 грн за кожен день користування кредитом, а за умови продовження строку дисконтного періоду - за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 526,66 % річних (1,44 % за кожен день). Базова процентна ставка становить 766,50 % річних (2,10 % в день) (т. 7 а.с. 19-22).

ТОВ «Манівео» перерахувало на банківський рахунок позивачки 29600 грн (т. 7 а.с. 23).

ОСОБА_1 визнає факт укладення договору кредитної лінії № 508106079 від 24 грудня 2021 року та отримання грошових коштів.

Вказаною кредитною угодою № 508106079 від 24 грудня 2021 року також передбачено, що з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальниця зобов`язана щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних (2,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним). Крім того, сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається. Орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту - 32796,80 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту у випадку виникнення зобов`язань по оплаті процентів - 48248 грн.

30 грудня 2021 року між ТОВ « 1 БАНК» та ОСОБА_1 шляхом електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір позики № 74536421, за умовами якого позичальниця отримала 14652 грн кредиту на 30 днів та зобов`язалась повернути борг у строк до 29 січня 2022 року та сплатити проценти (т. 5 а.с. 14).

ОСОБА_1 визнає факт укладення договору позики № 74536421 від 30 грудня 2021 року та отримання грошових коштів.

За вказаним договором сторони узгодили, що базова процентна ставка у день становить 1,99%, знижена процентна ставка - 0,597%, процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70%.

11 грудня 2021 року між ТОВ ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 шляхом електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір про надання фінансового кредиту № 16990892, за умовами якого позичальниця отримала 1500 грн кредиту та зобов`язалася повністю повернути борг і сплатити нараховані відсотки до 11 березня 2022 року (т. 2 а.с. 14-26).

ТОВ ФК «Ірбіс» перерахувало 1500 грн на банківський рахунок позивачки (т. 2 а.с. 85-86).

ОСОБА_1 визнає факт укладення договору про надання фінансового кредиту №16990892 від 11 грудня 2021 року та отримання грошових коштів.

Умовами вказаного кредитного договору передбачена стандартна процентна ставка в розмірі 3%, реальна річна процентна ставка за кредитом у пільговому періоді складає 246221,4% за умови виконання зобов`язань у строк.

Крім того, судом встановлено, що представником ТОВ ФК «Ірбіс» на підтвердження розміру понесених судових витрат було надано детальний опис робіт (надання послуг), з якого вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 25050 грн та складаються з: підготовки та подачі заяви про перегляд заочного рішення суду; підготовки та подачі відзиву на позов; підготовки та подачі клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; підготовки та подачі заперечення по справі; підготовки та подачі додаткових письмових пояснень по справі; участь у судовому засіданні 25 жовтня 2022 року в режимі відеоконференції; підготовки та подачі додаткових письмових пояснень на виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2022 року; участь у судовому засіданні 30 листопада 2022 року в режимі відеоконференції.

Додатковою угодою № 47 від 23 листопада 2022 року, рахунком-фактурою № 155 від 23 листопада 2022 року, платіжним дорученням № 1422 від 23 листопада 2022 року підтверджуються витрати ТОВ ФК «Ірбіс» на надану адвокатом Горячевим О.А. правничу допомогу на загальну суму 25050 грн (т. 2 а.с. 281-292).

Також матеріали справи містять докази направлення детального опису робіт (надання послуг) з додатками на електронну адресу представника позивачки - адвокату Мачулі А.А. (т. 2 а.с. 293).

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції встановив, що ТОВ ФК «Є Гроші Ком» не є належним відповідачем, проте позивачка наполягала на зворотному. Відтак, суд за власною ініціативою залучив в якості третьої особи ТОВ «Брейн Капітал», проте оскільки позов до ТОВ ФК «Є Гроші Ком» пред`явлений як до неналежного відповідача, клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем до суду від позивачки не надійшло, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову до вказаного відповідача.

Стосовно вимог до решти відповідачів місцевий суд виходив з того, що кредитні договори укладені в електронній формі, тобто про умови всіх договорів позивачка була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами. При цьому, ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договорів позики, мала реальну можливість відмовитися від укладення кредитних угод та на момент їх підписання додаткових вимог щодо спірних умов договорів не заявляла, що свідчить про свідоме визнання умов договорів, в тому числі їх оспорюваних умов.

На момент укладення кредитних договорів ОСОБА_1 не зверталась до відповідачів із заявами про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договорів, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованих редакцій договорів, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами таких договорів, в тому числі з тими, що оспорює.

Судом досліджено додатки до договорів позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорта споживчих кредитів (позика на умовах повернення позики в кінці строку позики) (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), Правила надання грошових коштів у Позику), що дає підстави для висновку про повну обізнаність позивача з умовами договорів до їх підписання.

Надані відповідачами паспорти споживчих кредитів (позика на умовах повернення позики в кінці строку позики) (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), скріплені підписом ОСОБА_1 , яка підтвердила отримання нею інформації про права кредитодавців залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання нею зобов`язань за договорами, про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про її право на звернення до Національного банку України у разі недотримання таких вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією, а також про її право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Також суд виходив з того, що кредитні договори укладені на визначений термін, за який позивачка повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, штрафні санкції за договорами відповідачами не нараховувались. Таким чином, виходячи з оплатного характеру кредитних договорів, суд дійшов висновку, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки оспорювані пункти договорів про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін.

Крім того, суд вважав необґрунтованими вимоги щодо визнання недійсним п. 10.6 договору про надання фінансового кредиту №16990892 від 11 грудня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «Ірбіс», який стосується позовної давності.

Стосовно п. 2.3 умов договору позики № 74536421, укладеного 30 грудня 2021 року між позивачкою та ТОВ «1 БАНК», суд першої інстанції зазначив, що обов`язок позичальниці сплачувати пеню у розмірі 2,70 % за кожен день прострочення є несправедливою умовою договору у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальниці, як споживачки, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації. Відтак, суд визнав недійсним вказаний пункт договору у частині встановлення пені у розмірі 2.70 % в день, частково задовольнивши позовні вимоги.

Вирішуючи питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції у додатковому судовому рішенні звернув увагу на те, що представник позивачки - адвокат Мачула А.А. заявила клопотання про зупинення розгляду заяви ТОВ ФК «ІРБІС» про ухвалення додаткового рішення суду до набрання законної сили основним рішенням, а у разі відмови у задоволенні клопотання - відкласти розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення. Отже, позивачка була обізнана із розміром витрат на правничу допомогу, який відповідач поніс під час розгляду справи в суді першої інстанції, що не перевищує фактично понесений, а тому не була позбавлена можливості звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру цих витрат, що підлягають розподілу між сторонами, чого не зробила.

Також суд зазначив, що розгляд малозначних справ проводиться в порядку спрощеного позовного провадження на виконання вимог, визначених ч. 4 ст. 19 ЦПК України, так як ця категорія справ потребує швидкого вирішення в силу закону. Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд першої інстанції вважав, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, та конкретних обставин справи. Відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу ТОВ ФК «Ірбіс» підлягають частковому стягненню з ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, наведеними в основному та додатковому судових рішеннях, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Матеріали справи підтверджується, а також визнається позивачкою, що кредитні договори між сторонами укладені в електронній формі, позичальниця перед укладенням угод була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема з реальними, базовими та акційними процентними ставками, сукупною вартістю кредитів по кожному з договорів, з умовами пролонгації та порядком нарахування процентів у випадку пролонгації угод, а також з іншими умовами. Крім того, позичальниця не заперечує отримання та використання кредитних коштів по кожному з укладених правочинів.

Натомість, як встановив місцевий суд, позивачка не скористалась можливістю не вступати у кредитні відносини із відповідачами, а після укладення угод ініціативи з їх дострокового припинення не виявляла, а навпаки використала право на пролонгацію, тобто на продовження строків дії договорів, що свідчить про свідоме визнання позивачкою умов договорів, в тому числі оспорюваних умов щодо розмірі процентів за користування кредитними коштами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» станом на дату укладення кредитного договору містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об`ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Стандартизована форма паспорта споживчого кредитування, наведена у додатку 1 до Закону № 1734-VIII, передбачає окремий розділ про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (пеня, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі), де зазначаються розмір платежу, база його розрахунку та умови його застосування, а також окремий розділ додаткової інформації (додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для отримання кредиту): послуги нотаріуса, послуги оцінювача, послуги страховика, інше, де зазначаються необхідність отримання відповідної послуги, перелік осіб за наявності.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Методика розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит встановлена Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Правління НБУ від 11 лютого 2021 року № 16 (далі - Правила).

Згідно з п. 5 Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил. Кредитодавець має право не надавати споживачу графік платежів у разі кредитування у вигляді кредитної лінії.

Як встановив суд першої інстанції, на момент укладення кредитних договорів ОСОБА_1 не зверталась до відповідачів із заявами про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договорів або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованих редакцій договорів, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами таких договорів, в тому числі зі спірними пунктами угод.

Додані до кредитних угод паспорти споживчих кредитів підписані ОСОБА_1 та містять умови про нарахування процентів (плати) за користування кредитом, яка не є компенсацією у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Термін "Компенсація" у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів" має значення захисного механізму у разі невиконання особою зобов`язань за договором. Дане поняття можна співвіднести з поняттям "штрафні санкції". Водночас, штрафні санкції за договорами відповідачами не нараховувались.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що умови договорів про сплату відсотків за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки сторонами договорів погоджені розміри відсоткової ставки. Суд апеляційної інстанції при аналізі оскаржуваних умов кредитних договорів не встановив порушень вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними та недоведеними.

Таким чином, суд першої інстанцій надав належну правову оцінку відповідності оскаржуваних пунктів договорів позики вимогам Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів» та дійшов обґрунтованих висновків про часткове задоволення позовних вимог, заявлених до ТОВ «1 БАНК» про визнання недійсними п. 2.3 умов договору позики в частині встановлення пені у розмірі 2,70% в день.

Погоджується колегія суддів також і з висновком місцевого суду про часткове задоволення заяви представника ТОВ ФК «Ірбіс» - адвоката Горячева О.А. про компенсацію витрат за надану правничу допомогу та стягнення з позивачки 2000 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З огляду на те, що адвокатом в суді першої інстанції дійсно надавалась правнича допомога відповідачу, а справа не є складною, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що співмірною із складністю вирішеного судом питання відносно позовних вимог до ТОВ ФК «Ірбіс» та виконаних адвокатом робіт є компенсація за рахунок позивачки витрат відповідача за надану йому правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення та додаткове судове рішення у даній справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про часткове задоволення позову.

Підстав для скасування рішення суду та додаткового судового рішення за доводами апеляційних скарг немає.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мачули Антоніни Анатоліївни, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» - адвоката Горячева Олексія Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 25 квітня 2023 року та додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина