Постанова

від 20.09.2023 по справі 738/858/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 вересня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/858/23

Головуючий у першій інстанції - Волошина Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1163/23

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

позивач: Акціонернетовариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2023 року про забезпечення позову Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання фраудаторних правочинів недійсними.

У С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «БІМЕКС-АГРО», в якому просило:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 08 червня 2020 року, реєстровий номер 578, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким продано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 579, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 743087801:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 580, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 743087801:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.

У липні 2023 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» звернулося з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230; щодо земельної ділянки кадастровий номер 743087801:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230; щодо земельної ділянки кадастровий номер 743087801:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року, ураховуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року, у справі 927/508/20, стягнуто солідарно з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року, а саме: 740 793,06 грн за простроченим кредитом, 68 491,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 239,74 пені за несвоєчасне погашення відсотків, а також заборгованість за кредитним договором № 130219-АЕ від 13 грудня 2019 року, а саме: 549 137,14 грн за простроченим кредитом, 63 658,75 грн за простроченими відсотками, 46 337,74 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 844,40 грн пені за несвоєчасне погашеннявідсотків.

23 червня 2021 року у справі № 927/508/20 видано накази, які пред`явлно до виконання приватному виконацю Палігіну О.П.

06 січня 2023 року приватний виконавець Палігін О.П. повернув накази щодо ТОВ «БІМЕКС-АГРО» через відсутність майна боржника. У процесі виконання наказів щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 було з`ясовано, що останній 05 червня 2020 року здійснив відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 , зокрема: житлового будинку та двух земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , достовірно знаючи про існування невиконаного зобов`язання перед банком, з очевидною метою приховати нерухоме майно від звернення на нього стягнення, вчинивши тим самим фраудаторні правочини щодо відчуження будинку та двох земельних ділянок.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 здійснив незаконне відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 з метою приховати його від звернення стягнення в процедурі виконавчого провадження, заявник АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» просив вжити заходи забезпечення позову, оскільки існують підстави вважати, що відповідачі можуть вчинити чергові незаконні дії щодо перереєстрації прав нажитловий будинок та земельні ділянки.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2023 року заяву АТ «Банк Кредит Дніпро» про забезпечення позову задоволено. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно до вирішення спору про визнання недійсними фраудаторних правочинів вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230; земельної ділянки кадастровий номер 743087801:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230; земельної ділянки кадастровий номер 743087801:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що задоволення заяви АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову призводить до обмеження прав ОСОБА_2 , передбачених ст. 317 ЦК України, ст. 41 Конституції України щодо безперешкодного розпорядження належним майном або його частиною. Поза увагою суду залишився той факт, що оскаржувана ухвала зумовлює ситуацію, при якій ОСОБА_2 у разі можливого порушення іншою особою процедури, спеціально призначеної для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном, втрачає статус добросовісного набувача та змушена шукати способи компенсації втрат.

Наголошує на тому, що суд першої інстанції не переконався, що між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_2 дійсно виник спір, помилково взяв за основу твердження сторони позивача про те, що оспорювані договори укладено після звернення позивача до суду з вимогами до ОСОБА_1 , тобто прийняв рішення без розгляду справи по суті, а також не обґрунтував того, як добросовісний набувач нерухомого майна може становити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову не наведено ні пропозицій щодо зустрічного забезпечення, ні обґрунтування щодо його недоцільності.

У наданому відзиві представник АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» - адвокат Левченко Ю.В., вважаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що вжиті заходи забезпечення позову не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та сприятимуть його виконанню.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 здійснив незаконне відчуження будинку та земельних ділянок, з метою приховати їх від звернення стягнення в процедурі виконавчого провадження, а отже існують підстави вважати, що відповідачі можуть вчинити чергові незаконні дії щодо перереєстрації прав, у результаті чого банк і звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Заборона вчинення реєстраційних дій щодо будинку та земельних ділянок ніяким чином не порушує права їх власника, оскільки заборона відбувається тимчасово і такі дії спрямовані лише на реальний захист прав кредитора, передбачених Конституцією України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наразі власником житлового будинку та земельних ділянок, щодо яких позивач звернувся із позовом, являється ОСОБА_2 , та існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення перереєстрації майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 рокуу справі 927/508/20, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року, стягнуто солідарно з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року, а саме: 740 793,06 грн за простроченим кредитом, 68 491,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 239,74 пені за несвоєчасне погашення відсотків, а також заборгованість за кредитним договором № 130219-АЕ від 13 грудня 2019 року, а саме: 549 137,14 грн за простроченим кредитом, 63 658,75 грн за простроченими відсотками, 46 337,74 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2 844,40 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року у справі № 915/216/22 (а.с. 8-20) у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «БІМЕКС-АГРО» за кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року у розмірі 851 751,43 грн, яка складається з: заборгованості за простроченим кредитом 740 793,06 грн, заборгованості за простроченими процентами 68 491,48 грн, пені на прострочений кредит 40 227,15 грн, пені на прострочені проценти 2 239,74 грн, звернуто стягнення на предмет застави - зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2011 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_4 . Визначено спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів. Встановлено початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження у розмірі 487 744,00 грн. На період реалізації майна передано зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2011 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 на зберігання АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Звернувшись з позовом про визнання фраудаторних правочинів недійсними, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» указував на те, що після звернення банку до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «БІМЕКС-АГРО», ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами, яке відбулось 25 травня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 , достовірно знаючи про факт існування невиконаного зобов`язання перед банком, відчужив на підставі договорів купівлі-продажу належне йому майно: житловий будинок та дві земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 . Цивільно-правові договори не можуть використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме щодо житлового будинку а двох земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , указуючи, що наявні підстави вважати, що відповідачі можуть вчинити дії щодо перереєстрації прав на наведені об`єкти, що унеможливить в подальшому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

За інформацією з Державного реєструречових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 28-29, 30-31, 32-34),

- власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230, на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2020 року, являєтьсяОСОБА_2 ;

- власником земельної ділянки кадастровий номер: 7423087601:01:001:0078 площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230, на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2020 року, являєтьсяОСОБА_2 ;

- власником земельної ділянки кадастровий номер: 7423087601:01:001:0154 площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230, на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2020 року, являється ОСОБА_2 .

Підстави для забезпечення позову та його види визначено ст. 149, 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1, 3ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільногопроцесуальногозаконодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичнихосіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 1, 4 даної постанови, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та іншихобставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи наведені норми, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заяви АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову.

Предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 05 червні 2020 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо продажу житлового будинку та двох земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 .

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зазначало, що в межах виконання наказів щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 з`ясовано, що після звернення банку 25 травня 2020 року позовом про стягнення існуючої заборгованості, боржник ОСОБА_1 здійснив відчуження належного йому майна на користь ОСОБА_2 , маючи на меті приховати майно від звернення на нього стягнення. АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» вважав, щоіснує реальна загроза подальшого відчуження такого майна.

На даний час ОСОБА_2 являється власницею нерухомого майна, яке є предметом договорів купівлі-продажу від 05 червня 2020 року, правомірність укладення яких оспорюються АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в судовому порядку.

Ураховуючи предмет поданого АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» позову та беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо законності відчуження ОСОБА_1 належного йому нерухомого майна ОСОБА_6 , за рахунок якого мала бути погашена визначена судом сума до стягнення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існує реальна загроза того, що у разі перереєстрації ОСОБА_2 належного їй нерухомого майна до закінчення розгляду справи про визнання фраудаторних правочинів недійсними, позивач не зможе захистити або поновити права в межах цього провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Сукупність попередньо вчинених відповідачами юридично значимих дій щодо нерухомого майна, яке являється предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу, дають обґрунтовані підстави вважати про ймовірність вчинення подальших дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, що призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення про задоволення позову АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Доводи ОСОБА_2 про те, що заборона вчинення реєстраційних дій щодо житлового будинку та земельних ділянок, власником яких вона являється, призводить до обмеження прав, передбачених ст. 317 ЦК України, ст. 41 Конституції України, щодо безперешкодного розпорядження майном або його частиною, не являються підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки майно залишається у власності ОСОБА_2 , а можливість розпоряджатися ним обмежується лише на певний час в рамках цієї судової справи.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що районним судом помилково взято за основу твердження сторони позивача щодо укладення оспорюваних договорів після звернення позивача до суду з вимогами до ОСОБА_1 , тобто прийнято рішення без розгляду справи по суті, оскільки вжиття заходів забезпечення позову спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Апеляційним судом відхиляються доводи заявниці щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на незастосування зустрічного забезпечення, оскільки за змістом ч. 1 ст. 152 ЦПК України таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду, з огляду на те, що існування обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, ОСОБА_2 не наведено.

Висновки районного суду відповідають обставинам справи, які встановлено відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Зважаючи на наведене у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2023 року - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2023 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова