Справа № 738/858/23
№ провадження 2/738/185/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И
08 грудня 2023 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді - Волошиної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» про визнання фраудаторних правочинів недійсними,
з участю секретаря судового засідання Іванько А.С.,
учасників справи:
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст позовних вимог.
У червні 2023 року АТ « БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі Банк) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» про визнання фраудаторних правочинів недійсними. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 грудня 2018 року між Акціонерним товариством БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю БІМЕКС-АГРО було укладено кредитний договір № 141218-А та 13 лютого 2019 року між цими ж сторонами укладено кредитний договір № 130219-АЕ. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 кредитних договорів банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн на строк до 25 березня 2020 року включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором. Вищевказані договори підписані директором ТОВ «БІМЕКС-АГРО» - Сусленком В.О.. В якості забезпечення зобов`язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_1 були укладені договори поруки № 141218-П від 14 грудня 2018 року та № 130219-П від 13 лютого 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 зобов`язується солідарно відповідати перед банком за невиконання зобов`язань ТОВ «БІМЕКС-АГРО» за вказаними кредитними договорами. Отже, відповідач ОСОБА_1 , будучи підписантом кредитних договорів та поручителем за зобов`язаннями, що виникли з кредитних договорів, чітко знав, що кредитні кошти необхідно повернути не пізніше 25 березня 2020 року. Оскільки зобов`язання за кредитними договорами та договорами поруки не були виконані, ані позичальником, ані поручителем, 25 травня 2020 року Банк звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 і в той же день направив ОСОБА_1 копію позовної заяви з додатками. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року та Постановою Північного апеляційного господарського суду стягнуто солідарно з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року - 740793,06 грн заборгованості по кредиту та 40227,15 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків; заборгованість за кредитним договором № 130219-АЕ від 13 лютого 2019 року - 549137,14 грн заборгованості по кредиту, 63658,75 грн за простроченими відсотками, 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 2844,40 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків. На виконання вищевказаного рішення 23 червня 2021 року було видано накази, які було пред`явлено до виконання приватному виконавцю Палігіну О.П.. 06 січня 2023 року приватний виконавець Палігін О.П. повернув накази у зв`язку з відсутністю майна боржника. В процесі виконання наказів було встановлено, що 05 червня 2020 року ОСОБА_1 здійснив відчуження свого нерухомого майна, а саме будинку та двох земельних ділянок, уклавши три договори купівлі-продажу з ОСОБА_2 .. На думку позивача, після того, як 25 травня 2020 року Банк звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , останній, достовірно знаючи про факт існування невиконаного зобов`язання перед Банком, з очевидною метою приховати своє нерухоме майно від звернення на нього стягнення, вчинив фраудаторні правочини щодо відчуження свого житлового будинку та двох земельних ділянок. Таким чином, ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника. Здійснивши відчуження будинку та двох земельних ділянок, отримавши за це кошти, ОСОБА_1 не сплатив жодної копійки на погашення заборгованості. Отже, ОСОБА_1 , відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно, усвідомлював про наявність своїх зобов`язань фінансового характеру перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та заздалегідь передбачав існування негативних наслідків для себе у випадку виконання судового рішення про стягнення з нього заборгованості, шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно, а також наявність умислу у його діях для досягнення мети, а саме приховати майно від звернення стягнення на нього. Вказані обставини вказують та доводять той факт, що правочини щодо відчуження будинку та земельних ділянок є фраудаторними (укладеними на шкоду кредитору) та підлягають визнанню недійсними задля захисту прав позивача. Посилаючись на положення статей 202, 203, 215, 234 ЦК України позивач просить визнати недійними договори купівлі-продажу від 05 червня 2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з якими продані житловий будинок та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач просив стягнути судові витрати з відповідачів.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 03 липня 2023 року.
Протокольною ухвалою від 03 липня 2023 року підготовче засідання відкладено на 19 липня 2023 року.
04 липня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», посилаючись на те, що належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна, житловий будинок та земельні ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 він мав намір продати задовго до того, як Банк звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення заборгованості, покупця шукав довгий час, 22 травня 2020 року разом із ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса за консультацією, де було погоджено дату укладення договорів 05 червня 2020 року, ОСОБА_2 в цей день передала йому частину грошових коштів за придбання нерухомого майна (авансу), про що він написав розписку у присутності свідка. Твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу були укладені ним в період, коли він знав про звернення до суду про стягнення заборгованості не відповідає дійсності, оскільки копія позовної заяви була йому направлена та перше судове засідання відбулося після відчуження ним нерухомого майна. Рішенням суду також встановлено, що ТОВ «БІМЕКС-АГРО» виконувало свої зобов`язання перед банком, хоч з певною затримкою, а тому висновок позивача про те, що існувало невиконане зобов`язання та він вживав заходів для приховання належного йому майна є передчасним. Отже, на думку відповідача ОСОБА_1 , відсутні підстави для визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених 05 червня 2020 року між ним та ОСОБА_2 , такими, що вчинені з метою уникнення сплати боргу за виконання судового рішення, оскільки, окрім викладеного, ОСОБА_2 є стороння для нього особа та під час укладення договорів він не мав жодних обмежень щодо розпорядження своєю власністю та відповідно діяв добросовісно.
13 липня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечував проти доводів відповідача ОСОБА_1 , викладених у відзиві, посилаючись на те, що відповідачу ОСОБА_1 , як учаснику, директору ТОВ «БІМЕКС АГРО» та як поручителю було достовірно відомо на дату укладення оспорюваних договорів, що зобов`язання щодо повернення кредитів не виконано, а отже він знав та усвідомлював, що є солідарним боржником та має грошові зобов`язання перед позивачем.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 19 липня 2023 року за заявою представника позивача відкладено розгляд справи на 30 серпня 2023 року.
07 серпня 2023 року від позивача до суду надійшла письмова заява про зміну предмета позову, яка викладена в уточнених позовних вимогах від 26 липня 2023 року №17-6022, у якій позивач просить:
1 . Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 578, укладений між ОСОБА_1 (продавець РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.;
2. Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36781713, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230);
3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52549103, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36781713 за ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230);
4. Відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: відновити державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для чого вчинити реєстраційну дію шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке існувало до 05.06.2020;
5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 579, укладений між ОСОБА_1 (продавець - РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець - РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.;
6. Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36782614, на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230);
7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52550250, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36782614 за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230);
8. Відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: відновити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для чого вчинити реєстраційну дію шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке існувало до 05.06.2020;
9. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 580, укладений між ОСОБА_1 (продавець РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець - РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.;
10. Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36783114, на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230);
11. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52550775, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36783114 за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230);
12. Відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для чого вчинити реєстраційну дію шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке існувало до 05.06.2020.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сокол Н.М. про продовження строку для надання відзиву та відкладено підготовче засідання на 08 вересня 2023 року.
06 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти позовних вимог АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що висновок позивача про те, що відчуження ОСОБА_1 належного йому нерухомого майна було пов`язано з існуванням зобов`язальних відносин між ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 не перебуває у родинних відносинах із ОСОБА_1 , відповідно не була обізнана про наявність будь-яких зв`язків між ОСОБА_1 та ТОВ «БІМЕКС-АГРО», ні про господарську діяльність останнього, ні про наявність будь-яких кредитних зобов`язань у ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та про стан їх виконання; цивільно-правові відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почались до звернення позивача до суду із позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 .. Із доданої позивачем до позовної заяви накладної вбачається лише факт відправки банком позовної заяви з додатками 25 травня 2020 року на адресу ОСОБА_1 , а не факт отримання ним цього відправлення. Окрім того, у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року зазначено про надходження позовної заяви до суду 15 червня 2020 року, тобто вже після 05 червня 2020 року після укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Заперечує недійсність оспорюваних договорів, оскільки придбала нерухоме майно за відплатними договорами, які були посвідчені нотаріально, за якими вона є добросовісним набувачем і її права як власника нерухомого майна охороняються законом.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 08 вересня 2023 року прийнято заяву ТА «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про зміну предмета позову, підготовче засідання відкладено на 25 вересня 2023 року.
25 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову, у якій, окрім зазначеного раніше, вказує на те, що рішення суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу буде достатнім для проведення відповідних реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а збільшення обсягу позовних вимог спрямований на затягування розгляду справи та безпідставне покладення судових витрат на відповідачів у разі задоволення позовних вимог.
25 вересня 2023 року підготовче засідання відкладено на 12 жовтня 2023 року за заявою представника позивача.
27 вересня 2023 року від представника позивача надійшли пояснення до суду, у яких останній зазначає про те, що твердження у відзиві відповідача ОСОБА_2 про те, що відносини між нею та ОСОБА_1 щодо укладення оспорюваних правочинів мають тривалу історію та почалися до звернення позивача до суду про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 , про їх намір укладення оспорюваних договорів у травні 2020 року, є підтвердженням реалізації заздалегідь запланованих дій щодо відчуження майна задля неможливості звернення стягнення на нього за зобов`язаннями ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, викладеними раніше. ОСОБА_1 задовго до укладення оспорюваних правочинів знав про наявність невиконаного зобов`язання перед позивачем, а тому очевидно, що завчасно планував вивести майно із своєї власності та не допустити звернення стягнення на нього. Представник позивача стверджує, що саме 25 травня 2020 року Банк звернувся до Господарського суду Чернігівської обалсті з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «БІМ ЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 та в той же день направив копію позовної заяви ОСОБА_1 .. Як вбачається з штампу вхідної кореспонденції, суд отримав позовну заяву 28 травня 2020 року, а отже і ОСОБА_1 отримав копію позовної заяви в такі ж строки, що спростовує безпідставне його твердження про те, що він нібито не отримував копію позову до дати укладення оспорюваних правочинів. Представник позивача зазначає про те, що позивач не заявляє позовні вимоги про витребування майна, а отже посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що майно не може бути витребуване від добросовісного набувача є абсолютно безпідставними та не стосуються предмету позову.
09 жовтня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких остання вказує на те, що позовна заява АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 надійшла до суду 15 червня 2020 року, про що зазначено у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року, а не 28 травня 2020 року, як зазначає позивач, який використовує документи з різних справ, створюючи для себе вигідну картину з хронології подій 2020 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 листопада 2023 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2023 року відкладено розгляд справи на 30 листопада 2023 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4
21 листопада 2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, у яких останній посилається на те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту його прав, оскільки позивач приховує від суду ту обставину, що виконання зобов`язань за кредитними договорами повністю забезпечувалось договорами застави, за якими Заставодержатель (позивач) набув право одержати задоволення всіх своїх позовних вимог за рахунок предмета застави. Позивач вже реалізував своє право на звернення стягнення на предмет застави та подав позовні заяви, які розглядались судами у судових справах №927/9/22, №920/93/23, №951/216/22. У справах №927/9/22, №920/93/23 позови АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» були залишені без задоволення, оскільки позивачем не було надано доказів виконання ним вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а у справі №951/216/22 позов було задоволено та звернено стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Іншого майна він в заставу не передавав і не був зобов`язаний передавати. Вважає, що поведінка позивача має недобросовісний характер, а його позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
27 листопада 2023 року представник позивача подав до суду пояснення, у яких не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 , викладеними у поясненнях від 14 листопада 2023 року, посилаючись на те, що дійсно 14 грудня 2018 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено договір застави №141218-ЗАЕ, відповідно до умов якого передано у заставу чотири комбайни, проте ОСОБА_1 замовчує той факт, що без згоди АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» він здійснив відчуження всіх чотирьох комбайнів, які були передані у заставу. За фактом незаконного відчуження заставного майна, що було здійснено ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження, а тому є абсолютно безпідставним посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» реалізував своє право на звернення стягнення на предмети застави, оскільки факт незаконного відчуження відповідачем ОСОБА_1 було встановлено та підтверджено судовими справами №927/9/22, №920/93/23, №951/216/22. На даний час заборгованість є непогашеною, місцезнаходження заставних комбайнів невідоме, а отже вести мову про задоволення вимог за рахунок предметів забезпечення немає жодних підстав. Посилаючись на обставини, викладені у вказаних справах, відповідач ОСОБА_1 ще раз довів свою недобросовісність, висвітлив чергове незаконне вчинення правочинів щодо відчуження заставного майна з метою уникнення відповідальності перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та у заявах по суті справи, поданих до суду. Позивач в ході розгляду справи підтримував позовні вимоги зі зміненим предметом позову та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та у поясненнях по справі.
Відповідач ОСОБА_1 , представник третьої особи ТОВ «БІМЕКС-АГРО», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 14 грудня 2018 року та 13 лютого 2019 року між Акціонерним товариством БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та Товариством з обмеженою відповідальністю БІМЕКС-АГРО» були укладені кредитні договори № 141218-А та № 130219-АЕ (том 1 а.с. 9-21).
Вищевказані договори підписані директором ТОВ «БІМЕКС-АГРО» - Сусленком В.О..
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 кредитних договорів банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн на строк до 25.03.2020 включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.
В якості забезпечення зобов`язань за кредитними договорами між Акціонерним товариством БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 були укладені договори поруки № 141218-П від 14 грудня 2018 року та № 130219-П від 13 лютого 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником (ТОВ «БІМЕКС-АГРО») у повному обсязі своїх зобов`язань за вказаними кредитними договорами по сплаті суми кредиту, процентів за користування кредитами, пені, комісії, штрафних санкцій (том 1 а.с. 22-25).
Відповідно до пункту 6.2 Договорів поруки, ця порука діє з дати підписання цих Договорів і до повного виконання основного зобов`язання; у разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов`язання у строки, визначені Кредитними договорами, ця порука діє додатково 5 (п`ять) календарних років з моменту настання строку виконання основного зобов`язання; в разі виконання основного зобов`язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється.
Отже, порука ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, не припинена.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року, зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року, стягнуто солідарно з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року - 740793,06 грн заборгованості по кредиту та 40227,15 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків; заборгованість за кредитним договором № 130219-АЕ від 13 лютого 2019 року - 549137,14 грн заборгованості по кредиту, 63658,75 грн за простроченими відсотками, 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів. 2844,40 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків (том 1 а.с. 35-52).
На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року видано 23 червня 2021 року накази про примусове виконання постанови, які було пред`явлено до виконання приватному виконавцю Палігіну О.П. (том 1 а.с.55-58).
Постановами про повернення виконавчого документа стягувачу від 06 січня 2023 року приватний виконавець Палігін О.П. повернув накази стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника (том 1 а.с.59-64).
Встановлено, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.. Продаж цей вчинено за 40000 (сорок тисяч) гр (том 1 а.с. 65-66).
05 червня 2020 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.. За домовленістю сторін продаж земельної ділянки між ними вчиняється за 40 000 (сорок тисяч) грн (том 1 а.с. 67-68).
05 червня 2020 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В.. За домовленістю сторін продаж земельної ділянки між ними вчиняється за 26 000 (двадцять шість тисяч) грн (том 1 а.с. 69-70).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №339548223, власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230,на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2020, серія та номер: 578, є ОСОБА_2 (том 1 а.с. 175-177).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №339724257, власником земельної ділянки кадастровий номер: 7423087601:01:001:0078 площею 0, 25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230,на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2020, серія та номер: 579, є ОСОБА_2 (том 1 а.с. 178-179).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №339724375, власником земельної ділянки кадастровий номер: 7423087601:01:001:0154 площею 0, 25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230,на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2020, серія та номер: 580, є ОСОБА_2 (том 1 а.с.180-181).
V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені устатті 215 ЦК України.
Відповідно достатті 234 ЦК Українифіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу обґрунтування позовних вимог послався на фіктивність договорів купівлі-продажу (стаття 234 ЦК України), зазначаючи при цьому, що оспорювані правочини вчинені ОСОБА_1 з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника, тобто з метою приховати майно від звернення стягнення на нього, що дає підстави вважати, що правочини є фраудаторними (укладеними на шкоду кредитору АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»).
Так, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненнісвоїх правособа зобов`язанаутримуватися віддій,які моглиб порушитиправа інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що «…позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третястатті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбаченастаттею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбаченастаттею 228 ЦК України. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним».
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі №755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «…договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року в справі №754/5841/17 (провадження № 61-17966св19) вказано, що «…приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи підписантом кредитних договорів № 141218-А від 14 грудня 2018 року № 130219-АЕ від 13 лютого 2019 року та поручителем за зобов`язаннями ТОВ «БІМЕКС-АГРО», що виникли з вказаних кредитних договорів, чітко знав, що кредитні кошти необхідно повернути не пізніше 25 березня 2020 року та про неналежне виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором.
Оскільки зобов`язання за вказаними кредитними договорами не були виконані ані боржником, ані поручителем, 25 травня 2020 року Банк звернувся з позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області про стягнення солідарно з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами. Копія позовної заяви з доданими документами в цей же день була направлена на адресу ТОВ «БІМЕКС-АГРО», директором якого є ОСОБА_1 , та на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується копією позовної заяви з вихідним №17-3323 від 25.05.2020, описами вкладень у цінні листи та накладними Укрпошти, які містять інформацію про відправлення зазначених у описах документів ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 (том 1 а.с.26-34).
Доводи представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 про те, що позивачем не доведено ані факт самої відправки позовної заяви ОСОБА_1 , ані факт її отримання ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позовна заява АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 надійшла до суду 15 червня 2020 року, про що зазначено у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 03 грудня 2020 року, а не 28 травня 2020 року, як зазначає позивач, використовуючи документи з різних справ, спростовуються вищевказаними матеріалами справи та доданою до пояснень представника відповідача копією ухвали судді Господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2020 року, якою позовну заяву №17-3323 від 25.05.2020 та додані до неї документи повернуті АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (том 2 а.с.31-33).
Повернення позивачу поданої ним позовної заяви не спростовує факт її отримання відповідачем ОСОБА_1 та його обізнаність з намірами позивача про звернення з позовом про стягнення з нього, як з поручителя, заборгованості за кредитними договорами.
Твердження відповідачів про те, що відносини між ними щодо укладення оспорюваних правочинів почалися до звернення позивача до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 та про їх намір укладення оспорюваних договорів у травні 2020 року, на підтвердження чого надали довідку нотаріуса від 22 травня 2020 року та розписку про передачу ОСОБА_2 . ОСОБА_1 частини грошових коштів авансу, не спростовують того, що ОСОБА_1 задовго до укладення оспорюваних правочинів знав про наявність невиконаного зобов`язання перед позивачем, а навпаки свідчать про те, що він завчасно планував вивести майно із своєї власності та не допустити звернення стягнення на нього.
Отже, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про факт існування невиконаних зобов`язань перед Банком, з очевидною метою приховати своє нерухоме майно від звернення на нього стягнення, вчинив фраудаторні правочини щодо відчуженння свого житлового будинку та двох земельних ділянок. Таким чином, ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як поручителя. Здійснивши відчуження будинку та двох земельних ділянок, отримавши за це кошти, ОСОБА_1 не сплатив жодної копійки на погашення заборгованості за кредитними договорами.
Отже, ОСОБА_1 , відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно, усвідомлюючи про наявність своїх зобов`язань фінансового характеру перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та заздалегідь передбачав існування негативних наслідків для себе у випадку виконання судового рішення про стягнення з нього заборгованості, шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно, а також наявність умислу у його діях для досягнення мети, а саме приховати майно від звернення стягнення на нього. Вказані обставини вказують та доводять той факт, що правочини щодо відчуження будинку та земельних ділянок є фраудаторними (укладеними на шкоду кредитору) та підлягають визнанню недійсними задля захисту прав позивача.
Про недобросовісність відповідача ОСОБА_1 , як сторони у зобов`язанні, також свідчать обставини, встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року у справі №915/216/22, рішенням Господарського суду Сумської області від 13 лютого 2023 року та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року у справі № 920/93/22, постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2023 року у справі № 927/9/22, якими встановлено, що ОСОБА_1 , діючи недобросовісно, не маючи згоди Банку здійснив відчуження предметів застави, що призвело до необхідності ініціації банком даного судового спору задля захисту свого порушеного права.
ОСОБА_1 , який здійснив відчуження належного йому нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу після пред`явлення до нього позову Банком про стягнення заборгованості, діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами стосовно кредитора, оскільки уклав договори купівлі-продажу, які порушують майнові інтереси кредитора, і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Так, у своїй постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 201/8847/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на наступне: «Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечитьЦК України, Верховний Суд врахував, що: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) після відчуження спірного майна у відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.
На переконання Верховного Суду, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач діяла недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного їй майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника».
Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четвертастатті 9 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»).
Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.
При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.
Верховним Судом у зазначеній постанові у справі № 201/8847/18 враховано, що на момент здійснення відчуження спірної квартири кредитне зобов`язання вважалося простроченим, його належне виконання не відбулося, а отже виникло право вимоги до неї як поручителя та іпотекодавця, про що свідчить позов банку до відповідача про стягнення заборгованості. Також Верховним Судом було враховано, що матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача іншого майна, за рахунок якого вона може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором. В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
Згідно з частиною першоюстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.
В силу частин першоїтретьої, частини п`ятоїстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
За частиною третьоюстатті 215 ЦК України,якщо недійсністьправочину прямоне встановленазаконом,але однаіз сторінабо іншазаінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з того, що оспорювані договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спрямовані на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання рішення суду про стягнення кредитних коштів із ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про визнання цих договорів недійсними.
На підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесені записи про право власності/довірчої власності за ОСОБА_2 : номер НОМЕР_3 - на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230); номер 36782614 - на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230); номер 36783114 - на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230), а тому позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обияжень також підлягають задоволенню.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
З урахуванням того, що записи номер 36781713, номер 36782614, номер 36783114 містять відомості про наявність права власності на житловий будинок, земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , яке було набуто за фраудаторними правочинами з ОСОБА_1 , а тому рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Ніколаєнка С.В., на підставі якого зроблені ці записи, підлягають скасуванню за рішенням суду.
Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення, суд зазначає наступне.
Згідно зст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Тлумачення цих норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Однак, враховуючи той факт, що судом задоволенні позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, припинення права власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи про право власності/довірчої власності номер 36781713, номер 36782614, номер 36783114 за ОСОБА_2 на це майно, суд вважає, що задоволення позовних вимог в частині відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме, відновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із припиненням права власності ОСОБА_2 , а тому є не ефективним способом захисту, оскільки порушене право вже відновлене.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно дост. 141 ЦПК України судовий збір стягнути з відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» пропорційно до задоволених позовних вимог по 12078 гривень з кожного .
Керуючись статтями4, 5, 10,12,76-81,141,263-265 ЦПК України суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» про визнання фраудаторних правочинів недійсними, - задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 578, укладений між ОСОБА_1 (продавець РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком Сергієм Володимировичем.
Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36781713, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230).
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52549103, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36781713 за ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095004974230).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 579, укладений між ОСОБА_1 (продавець - РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець - РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком Сергієм Володимировичем.
Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36782614, на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230).
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52550250, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36782614 за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0078, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 531993874230).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 червня 2020 року, реєстровий номер 580, укладений між ОСОБА_1 (продавець РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (покупець - РНОКПП НОМЕР_2 ), за яким продано земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком Сергієм Володимировичем.
Припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 36783114, на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230).
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №52550775, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Менського нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнком Сергієм Володимировичем від 05.06.2020, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності/довірчої власності номер 36783114 за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 7423087601:01:001:0154, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 532101874230).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства«БАНК КРЕДИТДНІПРО» зкожного по 12078 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:
Акціонерне товариство«БАНК КРЕДИТДНІПРО»,місцезнаходження:вул.Жилянська,32м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14352406.
Відповідачі:
ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 :
Товариствоз обмеженоювідповідальністю «БІМЕКС-АГРО»,місцезнаходження:вул.Перемоги,9-ас.Семенівка Корюківськийрайон Чернігівськаобласть, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38166599.
Повний текст рішення виготовлений 18 грудня 2023 року.
Суддя Н.В. Волошина
Суд | Менський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115707744 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Волошина Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні