Постанова

від 25.09.2023 по справі 536/898/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 536/898/20

провадження № 61-5133св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Полтаваобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги акціонерного товариства «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у складі судді

Предоляк О. С. від 16 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Триголов В. М., від 02 березня 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

АТ «Полтаваобленерго» про визнання незаконними відключень електропостачання, стягнення компенсації за невірно виставлені рахунки, визнання відповіді такою, що надана з порушенням законодавства, зобов`язання надати відповідь.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є споживачем послуг з електропостачання, які надаються АТ «Полтаваобленерго» через постачальника Велико-Кохнівську філію за адресою: вул. Кременчуцька, 17, с. Чечелеве, Кременчуцький район, Полтавська область.

3. 21 жовтня 2018 року він отримав попередження відповідача, датоване

11 жовтня 2018 року, про відключення електропостачання у разі несплати боргу у розмірі 691, 91 грн, а 05 листопада 2018 року його домоволодіння було відключено від електропостачання. Позивач заперечував існування заборгованості та вважав такі дії відповідача протиправними, а попередження неналежним доказом наявності заборгованості.

4. Позивач вказував, що 19 лютого 2019 року він звернувся до Велико-Кохнівської філії ПАТ «Полтаваобленерго» із заявою про проведення звірки по рахунку, під час якої встановлено, що станом на серпень 2017 року заборгованість відсутня, натомість наявна переплата у розмірі 3,55 грн. Інформація щодо переплати у розмірі 3,55 грн також наявна у довідці

ПАТ «Полтаваобленерго», наданій на засідання комісії з розгляду та розв`язанню суперечностей від 30 січня 2019 року.

5. Позивач зазначав, що відомості указаної довідки є відмінними від інформації про споживання та оплату послуг, наданої на виконання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 липня 2019 року у справі № 524/5337/19, якою підтверджено, що у період з вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року йому надавалась недостовірна інформація у виставлених рахунках, а отже він має право на отримання компенсації за цей період, а також відшкодування витрат на проїзд для участі у засіданні комісії у розмірі 720, 00 грн.

6. 19 березня 2019 року Велико-Кохнівська філія ПАТ «Полтаваобленерго» протиправно, без завчасного попередження, відключила його домоволодіння від електропостачання напередодні свята Пурім. Зазначає, що відповідач зробив таке попередження, як додаток до відповіді на його звернення від 26 лютого 2019 року, а самі документи не містять доказів заборгованості та її розміру. Попередження про відключення не підписано відповідальною особою. 01 січня 2019 року

ПАТ «Полтаваобленерго» припинило функції електропостачальника, а тому не мало права 18 березня 2019 року здійснювати відключення його домоволодіння від електропостачання на підставі підпункту 2 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) за заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником, яким стало ТОВ «Полтаваенергозбут». У подальшому, надаючи відповідь від 26 лютого 2019 року, ПАТ «Полтаваобленерго» порушило вимоги Закону України «Про звернення громадян», не надавши разом з відповіддю споживачу інформацію щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення спору.

7. Із урахуванням наведеного, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив суд:

- визнати незаконними дії АТ «Полтаваобленерго» по відключенню

05 листопада 2018 року, 19 березня 2019 року його домоволодіння від електропостачання;

- визнати його право на отримання компенсації за невірно виставлені рахунки та зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» надати компенсацію за невірно виставлені рахунки у період з вересня 2017 року по 31 грудня

2018 року;

- визнати відповідь АТ «Полтаваобленерго» від 26 лютого 2019 року вих. № 13-01-03-4/353 такою, що виготовлена з порушенням Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, частини четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» та розділу 8.3.11 ПРРЕЕ;

- зобов`язати АТ «Полтаваобленерго», в особі Велико-Кохнівської філії, надати відповідь на заяву від 19 лютого 2019 року у обсягах, визначених чинним законодавством України, а саме з дотриманням вимог національного стандарту України державної уніфікованої системи документації, Закону України «Про звернення громадян» та розділу 8.3.11 ПРРЕЕ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука

від 16 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

9. Визнано дії АТ «Полтаваобленерго» по відключенню 05 листопада

2018 року домоволодіння споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від електропостачання незаконними.

10. Визнано дії АТ «Полтаваобленерго» по відключенню 19 березня

2019 року домоволодіння споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від електропостачання незаконними.

11. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, щона дату здійснення відключення 05 листопада

2018 року не обґрунтовано яка кількість електричної енергії позивачем не оплачена. Спірним визнано період її виникнення, як і розмір такої заборгованості. Суд констатував, що відповідач не мав законних підстав для відключення будинку споживача від електромережі 19 березня 2019 року, таке відключення є незаконним, а діями відповідача на позивача був покладений невиправданий і надмірний тягар. Відключення об`єкта споживача від електропостачання є крайнім заходом впливу на побутового споживача, а електропостачальник не був позбавлений права на стягнення з споживача у судовому порядку боргу, який на момент відключення домоволодіння від електромережі був незначним.

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права позивача на отримання компенсації за невірно виставлені рахунки та зобов`язання надати таку компенсацію, суд першої інстанції дійшов висновку про неефективність заявленого способу захисту порушеного права. Підстави визнання відповіді АТ «Полтаваобленерго» від 26 лютого 2019 року вих. № 13-01-03-4/353 такою, що здійснена з порушенням законодавства, та зобов`язання надати належну відповідь суд визнав відсутніми, а відповідь товариства визнав такою, що відповідає вимогам статей 7, 15 Закону України «Про звернення громадян».

14. Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на проїзд заявника та його доньки до м. Полтава на засідання комісії з розгляду та розв`язання суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Полтаваобленерго» та споживачами, суд вказав, що у розумінні статті 138 ЦПК України такі витрати не є судовими, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційні скарги АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 залишені без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука

від 16 червня 2022 року - без змін.

16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача по відключенню

05 листопада 2018 року будинку позивача від електропостачання, оскільки будучи обізнаним про наявність спору щодо розміру заборгованості та періоду її нарахування, відповідач безпідставно застосував відключення об`єкта споживача від електропостачання, що є крайнім заходом впливу на побутового споживача. Подальшому відключенню від електропостачання

19 березня 2019 року передувало надсилання АТ «Полтаваобленерго» попередження про відключення електроенергії з посиланням на розмір заборгованості 612, 00 грн, у період виникнення червень-листопад

2018 року. Однак відомості про його фактичне отримання споживачем у справі відсутні, як і докази його погодження з оператором системи

ТОВ «Полтаваенергозбут», що є обов`язковим.

17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що такий спосіб захисту, як визнання права на отримання компенсації, не передбачений положеннями Закону України «Про захист прав споживачів». Апеляційний суд вказав, що вимога про визнання права у минулому не є ефективним способом захисту прав, а у справі відсутні докази звернення позивача до відповідача за отриманням компенсації та отримання відмови.

18. Інші доводи позивача щодо порушення відповідачем приписів закону визнані безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

19. 06 квітня 2023 року АТ «Полтаваобленерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в частині вирішення питання щодо визнання незаконними відключень електропостачання і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції АТ «Полтаваобленерго» зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 липня

2019 року у справі № 367/5766/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. У касаційній скарзі заявник вказує, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року

№ 312 (ПРРЕЕ), також не враховано положення пункту 4 ПРРЕЕ.

22. Також заявник вказує, що положення ПРРЕЕ надають право на відключення від електричної енергії божника (споживача), яке не залежить від наявності рішення суду щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, яке має передувати такому відключенню. АТ «Полтаваобленерго» дотримано приписи пункту 7.5 ПРРЕЕ при відключенні позивача від електропостачання 05 листопада 2018 року. Позивачем жодним чином не спростовано та не доведено, що він оплачував послуги у повному обсязі відповідно до показів засобів обліку. Подані позивачем докази жодним чином не спростовують наявності заборгованості.

23. На думку заявника, безпідставними є висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем проігноровано обов`язок з контролю за правильністю знімання показників з боку позивача, оскільки такого обов`язку у відповідача немає. У пункті 3.2 договору користування електричною енергією від 06 жовтня 2009 року визначено, що споживач зобов`язаний щомісячно проводити зняття показників приладу обліку, своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору. Згідно з пунктом 4.3 договору користування електричною енергією від 06 жовтня 2009 року, енергопостачальник зобов`язаний проводити не менше як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача відповідно до затверджених графіків. Такий обов`язок не було порушено АТ «Полтаваобленерго».

24. 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , справу в цій частині направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року провадження № 11-84сап21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції помилково допустив до участі у справі представника товариства Конрадій М. В., а суд апеляційної інстанції ухвалою від 02 березня 2023 року необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому-судді Пилипчук Л. І. (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

26. У касаційній скарзі заявник вказує, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки поданим ним доказам, зроблені передчасні висновки про часткове задоволення позовних вимог. При вирішенні спору судами не враховані аргументи позивача про те, що бухгалтером Велико-Кохнівської філії ПАТ «Полтаваобленерго» вчинялися дії щодо розкрадання коштів споживачів електроенергії, що встановлено у справі

№ 536/898/20. Також судами не було оцінено усі докази, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив виключно із припущень, ігноруючи всі його покази.

27. Заявник також вказує на те, що при вирішенні спору судами не було застосовано приписи пункту 8 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також частини першої статті 614 ЦК України, які підлягали до застосування.

28. Позивач стверджує, що ним було обрано належний спосіб захисту прав із посиланням на положення Закону України «Про захист прав споживачів», однак апеляційним судом безпідставно зроблено протилежний висновок.

29. Також позивач наголошує на тому, що судами безпідставно було прийнято до уваги докази, надані стороною відповідача, які містили недостовірну інформацію.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

30. У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «Полтаваобленерго»

ОСОБА_1. посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог. ОСОБА_1 просить також врахувати описки, допущені апеляційним судом у тексті оскарженої постанови, а касаційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» залишити без задоволення з урахуванням доводів поданого відзиву.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. 06 жовтня 2009 року між Велико-Кохнівською філією

ВАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 3006118 про користування електричною енергією, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 .

32. Згідно з пунктом 3.2 вказаного договору споживач взяв на себе зобов`язання щомісячно проводити зняття показників приладу обліку; своєчасно оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов цього договору.

33. Відповідно до пункту 4.1 договору енергопостачальник має право, зокрема: перевіряти стан приладів обліку та знімати показання відповідно до умов договору; самостійно знімати показники приладів обліку у споживача; відключати споживача від мережі у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією для населення.

34. Енергопостачальник зобов`язується проводити не менше як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача відповідно до затверджених графіків; розглядати звернення споживача щодо надання послуг, пов`язаних з постачання електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у строки, передбачені законодавством (пункт 4.3 договору).

35. Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показань приладу обліку, згідно з діючими на час оплати тарифами.

36. Розрахунковий період оплати один календарний місяць. Термін внесення платежів не пізніше ніж 10 число місяця наступного за розрахунковим (пункт 5.7 договору).

37. У разі несплати за спожиту електричну енергію, енергопостачальник має право, у відповідності до Правил користування електричною енергією для населення, відключити споживача від електричної мережі (пункт 5.11 договору).

38. Згідно з рахунком (повідомленням) ПАТ «Полтаваобленерго» за серпень 2017 року за спожиту електроенергію ОСОБА_1 зафіксовано показники лічильника станом на 01 вересня 2017 року: 14 430, оплата у серпні 2017 року - 174, 00 грн; переплата на 01 вересня 2017 року становила

3, 55 грн.

39. 11 жовтня 2018 року (у документі помилково було зазначено 20018 рік) Велико-Кохнівською філією ПАТ «Полтаваобленерго» складено попередження про відключення електроенергії, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , особистий рахунок

№ НОМЕР_1 , ОСОБА_1 буде припинено постачання електроенергії з 25 жовтня 2018 року за порушення строків сплати за спожиту електроенергію; заборгованість визначена у сумі 691, 91 грн, покази лічильника 16 242. Попередження надіслано 18 жовтня 2018 року, рекомендоване поштове відправлення № 3960017266700.

40. 05 листопада 2018 року Велико-Кохнівською філією

ПАТ «Полтаваобленерго» датовано повідомлення ОСОБА_1 про відключення електроустановки за борг на суму 691, 91 грн.

41. Згідно з довідкою про обсяги споживання електричної енергії споживача ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2019 року, о/р НОМЕР_1, станом на жовтень 2018 року борг на початок місяця становив - 691,91 грн та на кінець місяця 813, 83 грн; станом на грудень 2018 року сума боргу склала 823, 73 грн.

42. Станом на 01 січня 2019 року заборгованість споживача

ОСОБА_1 , показник лічильника - 16 372, становить 612, 00 грн.

43. На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою безперервного електрозабезпечення за об`єктом споживача за адресою:

АДРЕСА_1 , ТОВ «Полтаваенергозбут» повідомило ОСОБА_1 про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ПАТ «Полтаваобленерго» та приєднання споживача із 01 січня 2019 року до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Полтаваенергозбут» на умовах договору про користування електричною енергією за особовим рахунком № НОМЕР_1 бази даних абонентів постачальника за регульованими тарифами.

44. 30 січня 2019 року проведено засідання комісії з розгляду та розв`язанню суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Полтаваобленерго» та споживачами м. Полтави, на якому був присутній заявник ОСОБА_1 . Розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо розрахунків за електроенергію та припинення постачання електричної енергії та вирішено:

1) узгодити дату та час зі споживачем ОСОБА_1 та провести контрольне зняття показів засобу обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) після зняття контрольних показів засобу обліку електричної енергії запросити споживача ОСОБА_1 в абонентський відділ філії, попередньо узгодивши дату та час, для проведення звірки по розрахунках за спожиту електричну енергію;

3) споживачу ОСОБА_1 у відповідності до пунктів 2.1.3 ПРРЕЕ укласти договір про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору та підписати заяву-приєднання.

45. ПАТ «Полтаваобленерго» надіслало ОСОБА_1 попередження про відключення електричної енергії № 1 від 26 лютого 2019 року, сума боргу 612, 00 грн. ОСОБА_1 надано строк на сплату заборгованості у розмірі 612, 00 грн, період виникнення червень-листопад 2018 року, у строк до 14 березня 2019 року. Зазначено, що відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ, у випадку несплати заборгованості у повному обсязі, починаючи з 18 березня 2019 року після 08-00 год. електроустановка буде відключена від електричної мережі.

46. Велико-Кохнівська філія ПАТ «Полтаваобленерго» листом

від 08 квітня 2019 року № 13-01-01-4/594 ОСОБА_1 на його звернення від 05 квітня 2019 року повідомила, що станом на 19 березня 2019 року

у споживача була наявна непогашена заборгованість у розмірі 612, 00 грн, тому згідно з підпунктом 2 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання електричної енергії за адресою:

АДРЕСА_1 , було припинено.

47. Відповідно до пункту 7.5 договору, у разі порушення енергопостачальником умов договору, споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акту-претензії споживача.

48. 29 травня 2019 року проведено засідання комісії з розгляду та роз`яснення суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Полтаваобленерго» та споживачами м. Полтави, в присутності заявника ОСОБА_1 , розглянуто звернення останнього щодо припинення постачання електричної енергії та прийнято наступні рішення.

49. Дії АТ «Полтаваобленерго» в частині не здійснення фіксації показів приладу обліку користувача на момент припинення розподілу електричної енергії визнано такими, що не відповідають вимогам Кодексу систем розподілу. Але відсутність зафіксованих показів електролічильника на момент відключення не впливає на суму заборгованості споживача ОСОБА_1 перед АТ «Полтаваобленерго» станом на 01 січня 2019 року, у зв`язку із чим проведено відключення. Дії оператора системи розподілу щодо повідомлення користувача про припинення розподілу електричної енергії визнано такими, що відповідають вимогам Кодексу систем розподілу, ПРРЕЕ, ККОЕЕ. Споживачу ОСОБА_1 для відновлення електроживлення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно у повному обсязі оплатити заборгованість за спожиту електричну енергію та звернутися до Велико-Кохнівської філії АТ «Полтаваобленерго» для отримання рахунку на оплату за послугу з відновлення електроживлення згідно пункту 7.12 ПРРЕЕ, після оплати якого електропостачання буде відновлено.

50. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області

від 05 червня 2019 року у справі № 536/594/19 судовий наказ, виданий цим же судом 21 травня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 612, 00 грн та судового збору у розмірі 192, 10 грн, - скасовано.

51. Суди також встановили, що правильність рахунку на оплату за період із січня 2016 року по грудень 2018 року, у тому числі встановлення відсутності заборгованості, протиправної поведінки працівників Велико-Кохнівської філії АТ «Полтаваобленерго», є предметом розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018171090000115 від 17 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою

статті 15, частиною першою статті 190, частинами першою, другою

статті 355, частинами першою, другою статті 182, частиною першою

статті 384, частиною першою статті 157 КК України.

Позиція Верховного Суду

52. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

53. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

54. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

55. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

56. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

57. У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

58. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

(стаття 525 ЦК України).

59. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються, зокрема, статтею 714 ЦК України, статтею 77 Закону України

від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

60. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

61. Згідно з частиною першою, абзацом восьмим частини другої

статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

62. Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

63. Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

64. Згідно з підпунктами 1-4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

65. Згідно з пунктом 7.1 ПРРЕЕ електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

66. Підпункт 11.5.2 Кодексу систем розподілу передбачає, що несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії є підставою для припинення розподілу електричної енергії за ініціативою оператора.

67. Згідно з пунктом 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

68. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

69. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

70. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов загалом обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення в частині визнання дій АТ «Полтаваобленерго» по відключенню 05 листопада 2018 року та 19 березня 2019 року домоволодіння споживача ОСОБА_1 від електропостачання незаконними, оскільки вважав нараховану постачальником електричної енергії заборгованість спірною.

71. Судами також було встановлено, що попередження про відключення

від 11 жовтня 2018 року було вручено адресату ОСОБА_1 21 жовтня 2018 року із визначенням дати припинення постачання електроенергії з

25 жовтня 2018 року за порушення термінів сплати за спожиту електроенергію у розмірі 691, 91 грн, а фактичне відключення від електропостачання відбулось 05 листопада 2018 року.

72. Враховуючи спірність заборгованості, тривалий період відключення, незначний розмір заборгованості, суди дійшли об'єктивних висновків, що за встановлених обставин такий захід, як відключення будинковолодіння позивача від електропостачання є непропорційним заходом, застосованим відносно позивача.

73. Судами враховано, що ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2019 року у справі № 536/594/19 судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 612 грн скасований за заявою позивача, у зв`язку з невизнанням розміру заборгованості. Судові рішення щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спірний період відсутні.

74. Суди попередніх інстанцій об`єктивно виходили з протиправності відключення АТ «Полтаваобленерго» 19 березня 2019 року домоволодіння споживача ОСОБА_1 від електричної енергії, оскільки 01 січня 2019 року АТ «Полтаваобленерго» перестало виконувати функції електропостачальника, а функції з постачання електричної енергії до домоволодіння позивача почало виконувати ТОВ «Полтаваенергозбут», однак із останнім не узгоджувалося питання відключення домоволодіння позивача від електромережі. Також судами не було здобуто доказів належного попередження про відключення споживача від електропостачання.

75. Слід наголосити на тому, що енергопостачальна організація не позбавлена права на звернення до суду із позовом до боржника про стягнення заборгованості та у разі доведення такого факту захистити свої порушені права, не покладаючи на споживача надмірний тягар.

76. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

77. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, об`єктивно виходив з того, що визнання права позивача на отримання компенсації за невірно виставлені рахунки та зобов`язання

АТ «Полтаваобленерго» надати компенсацію за невірно виставлені рахунки у період з вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року не підлягають до задоволення. Вказана заборгованість визнана спірною. Вимог про відшкодування моральної шкоди позивач не заявляв.

78. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

79. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

80. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

81. Судами встановлено, що Велико-Кохнівська філія

ПАТ «Полтаваобленерго» листом від 26 лютого 2019 року № 13-01-03-4/353 на звернення ОСОБА_1 від 19 лютого 2019 року та на виконання рішення комісії з розгляду та розв`язання суперечностей, спірних ситуацій між ПАТ «Полтаваобленерго» та споживачами від 30 січня 2019 року повідомила позивача про проведення звірки по розрахункам за спожиту електричну енергію за період 2016-2018 року, а також про необхідність сплати боргу й інші поставлені питання. Відповідачем надано відповідь на звернення позивача у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про звернення громадян».

82. Із урахуванням викладеного, слід погодитися із судами попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача надати відповідь на звернення із дотриманням норм законодавства є безпідставною, а незгода із наданою відповіддю не позбавляє позивача можливості реалізувати свої права у відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про звернення громадян».

83. Суди також обґрунтовано зауважили, що витрати у розмірі 720 грн на проїзд заявника ОСОБА_1 та його доньки до м. Полтава на засідання комісії з розгляду та розв`язанню суперечностей, спірних ситуацій між

ПАТ «Полтаваобленерго» та споживачами не є судовими витратами у розумінні статті 138 ЦПК України і не підлягають стягненню з відповідача, враховуючи і часткове задоволення позовних вимог.

84. Слід також зазначити, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Пилипчук Л. І. - відмовлено.

85. У вказаній ухвалі зазначено, що обставини, на які посилається позивач, зводяться до незгоди із процесуальним рішеннями головуючого судді Пилипчук Л. І., що в силу частини четвертої статті 36 ЦПК України не може слугувати підставою для відводу. Підстав для відводу судді суду апеляційної інстанції Пилипчук Л. І. не встановлено.

86. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд надав належну оцінку тим обставинам, що особи кожного із представників відповідача були встановлені як судом першої інстанції, так судом апеляційної інстанції, їх повноваження перевірені та підтверджені доказами, які є достатніми та достовірними, з урахуванням вимог статей 79, 80 ЦПК України. Доводи касаційної скарги у зазначеній частині не знайшли свого підтвердження та висновків судів не спростовують.

87. Слід звернути увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

88. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

89. Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

90. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

91. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, висловленим Верховним Судом у постановах, на які послалися заявники у касаційних скаргах.

92. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

93. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги акціонерного товариства «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 червня

2022 року та постанову Полтавського апеляційного судувід 02 березня

2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович