Постанова

від 28.09.2023 по справі 214/6788/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8231/23 Справа № 214/6788/22 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство Форт»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами,в порядкуспрощеного позовногопровадження цивільну справу за апеляційноюскаргою позивача ОСОБА_1 назаочнерішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року, ухваленого суддею Поповим В.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

ВСТАНОВИВ

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство Форт» про стягнення компенсації за невикористані відпустки.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 11 859 грн. 88 коп., компенсацію у зв`язку з порушенням термінів розрахунку при звільненні у розмірі 9 592 грн. 55 коп. та судові витрати по справі в загальному розмірі 4 492 грн. 40 коп., з яких: 3 500 грн. сума витрат на правничу допомогу, 992 грн. 40 коп. сума сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначила, що у період з 01 грудня 2019 року по 17 жовтня 2022 року вона працювала у Відповідача на посаді оператора технічних засобів контролю по безпеці. Заробітна плата, яку позивач отримувала становила 5 232 грн. 50 коп. на місяць.

17 жовтня 2022 року позивач звільнилась з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Однак, при проведенні з позивачем розрахунку при звільненні Відповідач не здійснив нарахування та виплату їй компенсації за невикористані відпустки за час роботи, позаяк вона жодного разу за весь період роботи у Відповідача не використовувала відпустки, на які набула право.

Таким чином, позивач зазначила, що вона пропрацювала у відповідача 2 роки та 10 місяців, у зв`язку з чим невикористана нею відпустка складає 68 календарних днів, компенсацію за яку вона і просила стягнути з Відповідача на свою користь, а також просила стягнути компенсацію у зв`язку з порушенням термінів повного розрахунку при звільненні.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове, яким у повному обсязі задовольнити заявлені нею позовні вимоги до ТОВ «Охронне Агенство ФОРТ».

При цьому, позивач зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.12.2022, де зазначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження вона не отримувала, тому вважала, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження і вона зможе заявити суду клопотання про витребування у Відповідача наказів по підприємству на відпустки, графік відпусток, погоджений керівником з робітниками за період з 01.12.2019 по 17.10.2022. Вважає, що Відповідач зобов`язаний був довести у суді правомірність своїх дій щодо невиплати Позивачу компенсації за невикористані відпустки працівнику при звільненні, однак Відповідач не надав суду навіть відзиву на позов в якому мав можливість викласти свою позицію стосовно предмета спору, що може бути визнано судом як визнання позовних вимог. На думку Позивача заочне рішення ухвалене з порушенням норм цивільно процесуального закону.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст.367ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки на ім`я позивача, остання 01 грудня 2019 року була прийнята на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство Форт» на посаду оператора технічних засобів контролю на безпеку та наказом №1 від 09.10.2022 року була звільнена 17 жовтня 2022 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.4).

Згідно заяви позивача від 05.11.2022 року, адресованої директору Відповідача, без відмітки про її отримання адресатом, позивач просила сплатити їй компенсацію за невикористані відпустки за 2020-2022 роки та надати довідку про середню заробітну плату (а.с.7).

Згідно довідки за вих. №3 від 14.11.2022 року, виданої за підписом директора Відповідача ОСОБА_2 , позивач працювала оператором технічних засобів контролю на безпеку та нарахована їй заробітна за 12 місяців (з листопада 2021 року по жовтень 2022 року включно) склала 74 189 грн. 18 коп. (а.с.8).

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі, виходив з їх недоведеності належними та допустимими доказами та відсутністю клопотання про витребування доказів.

За вимогами ст.ст.263, 264ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте, суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Норми статті 43 Конституції Українигарантують кожому право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Нормами ч.3 ст.2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що у структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Так, Позивачем на підтвердження позовних вимог суду надано наступні докази: копію трудової книжки НОМЕР_1 ; заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2022 року адресована Директору ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО ФОРТ», де вона просить сплатити їй компенсацію за невикористані дні відпустки за 2020-2022 роки та надати довідку про середню заробітну плату; Довідку ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО ФОРТ» від 14.11.2022 за вих..№3 про заробітну плату ОСОБА_1 за 12 місяців, починаючи з листопада 2021 року по жовтень 2022 року включно (а.с.4, 7, 8).

Копіє трудової книжки підтверджено, що дійсно позивач ОСОБА_1 працювала у Відповідача в період з 01 грудня 2019 року по 17 жовтня 2022 року на посаді оператора технічних засобів контролю по безпеці (а.с.4).

Довідкою ТОВ «ОХОРОННЕ АГЕНСТВО ФОРТ» від 14.11.2022 за вих.№3, підписаною директором Рибіцьким В.М. встановлено, що ОСОБА_1 - оператору технічних засобів контролю по безпеці у період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року нарахована заробітна плата 74189,18 грн., яка після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору склала - 59722,29 грн. (а.с.8).

Зазначена Довідка була видана ОСОБА_1 роботодавцем, згідно її заяви від 05 листопада 2022 року.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач був обізнаний про наявність позову ОСОБА_1 , інтереси Відповідача представляв адвокат Григорук В.О.

Матеріали справи містять заяви представника Відповідача адвоката Григорука В.О. про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи від 31.01.2023 та від 04.04.2023, а також клопотання про зупинення провадження у справі від 04 квітня 2023 до закінчення перебування директора Рибицького В.М. у Збройних Силах України (а.с.23-25; 28-35). Відзиву на позов матеріали справи не містять.

За змістомстатті 13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках (ч.1статті); учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 статті).

Частиною 3 статті 12ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, наданими Позивачем доказами доведено, що остання дійсно працювала у Відповідача в період часу з 01 грудня 2019 року по 17 жовтня 2022 року включно та отримувала заробітну плату, зокрема Довідкою роботодавця від 14.11.2022 за вих.№3 встановлено, що, починаючи з грудня 2021 року, щомісячно ОСОБА_1 після утримання передбачених законом податків отримувала заробітну плату в розмірі 5232,50 грн., у жовтні 2022 року розмір отриманої заробітної плати за неповний місяць склав 2567, 29 грн. (а.с.8).

Окрім того, зазначеною вище Довідкою доведено, що роботодавець отримав заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2022 року, однак повної відповіді на її звернення щодо не нарахування та невиплату компенсації за невикористані щорічні відпустки не надав, обмежившись видачею Довідку про отримані суми заробітної плати за 2021-2022 рік.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, з огляду на те, що стороною Відповідача жодним доказом не спростовані твердження Позивача про невиплату їй при звільненні компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.

Колегія суддів вважає, що сторона відповідача, починаючи з 30.01.2023 (укладення з адвокатом Григоруком В.О. договору про надання правової дороги) до дня ухвалення заочного рішення 04 квітня 2023 року мала можливість, ознайомитись з матеріалами справи, подати відзив на позов з викладом своєї позиції щодо заявлених позовних вимог та наданням доказів що повного розрахунку з Позивачем при її звільненні, або наданням доказів перебування Позивача у відпустках в період її роботи у Товаристві, однак окрім двох заяв про відкладення справи та зупинення провадження у справі, матеріали справи не містять, тобто Відповідачем не спростовані доводи Позивача, викладені в позовній заяві.

За викладених вище обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового судового рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив наведений Позивачем детальний розрахунок компенсації за невикористану відпустку, яка складає 11859,88 грн. та компенсації за порушення термінів розрахунку при звільненні, яка складає 9592,55 грн. і повністю з ним погоджується та звертає увагу на те, Відповідачем цей розрахунок не спростовано, свого контр розрахунку не надано, а відтак позовні вимоги доведені в повному обсязі.

Окрім того, у позовні заяві Позивач просила стягнути з Відповідача на її користь витрати на правничу допомогу в сумі 3500 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правничу допомогу Позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 27.10.2022, укладений між адвокатом Висоцьким О.О. та Гречківською В.П. (а.с.9); Ордер на надання правничої допомоги Серії АЕ №115988 на ведення справи у Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу від 27.жовтня 2022 (а.с.10); Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2690 (а.с.11) та квитанцію №358652 від 27.10.2022 про оплату правничої допомоги в розмірі 3500 грн. (а.с12).

Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

1. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

2. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із правилами пункту 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Беручи до уваги надані Позивачемдо місцевого суду докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає, що позовні вимоги і у цій частині підлягають повному задоволенню.

Окрім того, Позивачем при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір в розмірі 1488,00 грн., який також підлягає стягненню з Відповідача на користь позивача.

Керуючисьст.ст.367,374,376,381,382 ЦПКУкраїни, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року, скасувати, ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство Форт».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство Форт» (ЄДРПОУ: 36220135, юридична адреса: пл.Володимира Великого, 1, м.Кривий Ріг, 50000) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку в сумі 11859,88 грн. ( одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 88 копійок); компенсацію за порушення термінів розрахунку при звільненні в сумі 9592,55 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні, 55 копійок); 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень, 00 копійок) витрат на правничу допомогу та 2480,40 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2023 року.

Головуючий:

Судді: