Ухвала

від 29.09.2023 по справі 916/2544/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2544/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про забезпечення позову (вх.№3086/23 від 27.09.2023) в апеляційному провадженні

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повний текст складено 24.07.2023)

у справі № 916/2544/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Каміон»

про усунення перешкод у користуванні майном,

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет»

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» (надалі також - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича (надалі також - ФОП Ранценс С.В.) про визнання права власності на обладнання для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A.

В подальшому, 20.10.2022 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» просило усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, власником якого є ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2544/22, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

30.11.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ФОП Ранценса С.В. до ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про зобов`язання ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» надати ФОП Ранценсу С.В. письмові інструкції щодо точного місця розвантаження та гарантувати оплату перевезення виконаного за маршрутом Румунія-Україна, шляхом банківської гарантії на суму 116850 грн після передачі вантажу у розпорядження вантажоодержувача - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет»; стягнення з ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» збитків у розмірі 419281 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 прийнято до провадження зустрічну позовну заяву; об`єднано первісний позов із зустрічним позовом в одне провадження у межах справи №916/2544/22.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне підприємство «Каміон» (далі - ПП «Каміон»).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 позовну заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» до ФОП Ранценса С.В. про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, власником якого є ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В. - задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет». Стягнуто з ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ФОП Ранценса С.В. до ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, ФОП Ранценс С.В. 01.08.2023 засобами поштового зв`язку звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№2413/23 від 03.08.2023).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2544/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 08.08.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Ранценса С.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/2544/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2544/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

15.08.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/2544/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Ранценса С.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/2544/22. Встановлено учасникам справи строк до 06.09.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

06.09.2023 ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№2413/23/Д1 від 06.09.2023), в якому товариство просило рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

11.09.2023 від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№№2780/23/Д1, 2413/23/Д2 від 11.09.2023).

27.09.2023 від ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову (вх.№3086/23 від 27.09.2023), в якій заявник просив передати обладнання для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійну машину для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, що належить на праві власності ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», на відповідальне зберігання ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» за його рахунок, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви позивач послався на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2022 /суддя Шаратов Ю.А./ у справі № 916/2356/22 (916/2544/22) накладено арешт на обладнання для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійну машину для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, що належить на праві власності ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет». Проте накладення арешту на обладнання є недостатнім для збереження майна, оскільки у позивача немає жодних відомостей про те, що обладнання зберігається у належному стані. Обладнання складається з екструдера та шафи керування, яка містить електронний механізм управління (процесори, плати). Дане обладнання має зберігатися у приміщенні з дотриманням ряду вимог щодо його зберігання. Так, приміщення, у якому зберігається обладнання, має бути захищеним від пилу та від потрапляння вологи, температура у такому приміщенні не може перевищувати 25 градусів. Вартість системи управління складає більше половини вартості обладнання. При цьому позивач звернув увагу на те, що китайський виробник не здійснює ремонт такого роду обладнання в Україні, а отже, при його виведенні з ладу доведеться пересилати на ремонт в Китай. Вартість такого пересилання коштуватиме десятки тисяч доларів.

Поряд з цим, заявник зазначив, що апелянт стверджує про те, що перевіз вантаж позивача до міста Ізмаїл. На переконання заявника, подальше перебування майна позивача на складі відповідача в місті Ізмаїл є небезпечним та створює загрозу знищення такого майна, адже існує висока вірогідність того, що таке майно може бути знищено внаслідок численних ракетних обстрілів зі сторони РФ, в тому числі по місту Ізмаїл.

Заявник звернув увагу суду, що ракетні атаки РФ по Ізмаїльському району та, зокрема, і по самому місту Ізмаїл, нажаль, є непоодинокими випадками, на підтвердження чого до заяви про забезпечення позову долучив роздруківки відповідних статей інтернет-видань, а саме:

-статтю під назвою «Окупанти вночі гатили по Одещині: поранені 2 людини, згоріли 6 фур, пошкоджені склади» від 26.09.2023 року (міститься за посиланням https://www.pravda.com.ua/news/2023/09/26/7421408/) видання «Українська правда»;

-статтю під назвою «Нічна атака на Одещину: «Шахеди» пошкодили припортову інфраструктуру, елеватор» від 07.09.2023 (міститься за посиланням https://www.pravda.com.ua/news/2023/09/7/7418775/) видання «Українська правда»;

-статтю під назвою «Нічна атака: на Одещині «прильоти» дронів, є постраждалі» від 13.09.2023 (міститься за посиланням https://www.unian.ua/war/rosiya-vipustila-po-ukrajini-droni-voni-ruhayutsya-vzdovzh-kordonu-z-rumuniyeyu-novini-odesi-12391356.html) видавництва «Уніан»;

-статтю під назвою «Унаслідок нічної атаки на Ізмаїл зруйновано близько 10 будинків, постраждалих немає - голова обладміністрації» від 02.08.2023 (міститься за посиланням https://interfax.com.ua/news/general/926534.html) видавництва «Interfax Ukraine»;

-статтю під назвою « Ворожі дрони вночі атакували Ізмаїл » від 23.08.2023 (міститься за посиланням https://intent.press/news/war/2023/vorozhi-droni-vnochi-atakuvali-izmayil/) видавництва «Інтент».

Крім того, позивач наголосив на тому, що спірне майно належить саме йому, що не заперечується відповідачем, а також судом першої інстанції було встановлено факт того, що відповідач володіє таким майном незаконно.

За наведених обставин позивач наголошує на необхідності вжиття заходів забезпечення позову у вигляді передання обладнання, яке належить йому на праві власності, на відповідальне зберігання позивача за його рахунок.

Додатково заявник зауважив, що згідно з Переліком секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2020 № 1109 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури», ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» відноситься до об`єктів критичної інфраструктури. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.03.2022 №192) затверджено Перелік підприємств для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (надалі за текстом також - «Перелік»), до якого входить ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» (наказ та витяг із Переліку містяться у справі №916/2544/22). ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», згідно з указом Міністерства аграрної політики, належить до підприємств, які забезпечують продовольчу безпеку України в умовах військового стану. Внаслідок збройної агресії РФ, позивачем було частково втрачено (знищено авіаударом) виробниче обладнання (в тому числі екструдер для виробництва готових сніданків та пластівців), адреса потужностей Київська обл., смт. Блиставиця, вул. Пархоменко, буд. 38, та за державною програмою Релокації підприємство зусиллями Мінекономіки евакуйовано до м. Олександрія Кіровоградської обл., вул.Новопразьке шосе, буд. 1. На заміну знищеного обладнання було придбано нове обладнання, однак підприємство не може працювати, так як відповідне обладнання не доставлено до м. Олександрія у зв`язку з його привласненням відповідачем. В рамках поточних договірних зобов`язань по замовленню Мінагрополітики, Мінекономіки та Військової адміністрації Кіровоградської області, здійснено замовлення на виготовлення пластівців та готових сніданків, які входять до наборів харчування особового складу ЗСУ та гуманітарної допомоги для громадян, що перебувають в зоні бойових дій (заява Кіровоградської обласної військової адміністрації «Про замовлення нагальних потреб в умовах воєнного стану» - додаток № 16 до позовної заяви у справі № 916/2544/22). Внаслідок неможливості виконувати державне замовлення з виготовлення та постачання продукції, підприємство не може виконувати замовлення Кіровоградської обласної військової адміністрації, а також несе фінансові збитки у сумі більше ніж 100 тис. грн в день.

При цьому, на переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову, у разі задоволення відповідного позову, призведе до формального, а не реального відновлення права власності позивача, так як для використання майна за призначенням необхідно зберегти його цілісність.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про забезпечення позову (вх.№3086/23 від 27.09.2023), колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, зі змісту частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що цією диспозитивною нормою не визначено вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову, однак такий перелік може доповнюватися виключно за рахунок заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Наведений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 916/3638/22.

Верховний Суд неодноразово вказував, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

За частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи наведені імперативні положення процесуального закону, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог.

Так, предметом первісного позову ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» є вимога про усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В.

У позовній заяві ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» стверджувало про те, що на заміну знищеного внаслідок збройної агресії РФ обладнання, ним було придбано нове обладнання, а саме: екструзійну машину для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, вартістю 1408389,40 грн, що підтверджується митною декларацією №UA500110/2022/005274, договором купівлі-продажу №DAYIW042021526-01 від 26.05.2021 та платіжними дорученнями №1 від 30.08.2021р. та №2 від 12.11.2021.

Позивач зазначав, що вказане обладнання придбано та розмитнено, а також оплачена доставка обладнання з пункту відправлення (Порт Циндао, Китай) до пункту призначення (місто Олександрія Кіровоградської області, Новопразьке шосе, 1) експедитору - ПП «Каміон», яке здійснювало транспортне експедирування вантажу на підставі заявки №10 до договору №010 від 24.12.2021. Факт оплати за заявкою №10 до договору №010 від 24.12.2021 підтверджується платіжним дорученням №314 від 28.04.2022 на оплату за фрахт контейнера та організацію ТЕО, платіжним дорученням №326 від 16.05.2022 на оплату за організацію ТЕО за межами митної території України. При цьому ПП «Каміон» на власний розсуд залучало підрядників для перевезення, як щодо сухопутного транспорту, так і морського транспорту.

Однак після надходження обладнання до Чорноморського рибного порту 27.05.2022 відповідачем - ФОП Ранценсом С.В., з яким, за твердженнями позивача, у останнього відсутні будь-які правовідносини, було привласнено вказане обладнання.

Також, як зазначав позивач, ним було отримано лист за вих.№07 від 07.06.2022 від ФОП Ранценса С.В., в якому він просив надати підтвердження адреси вивантаження, а також вказав, що ним здійснено заходи по збереженню вантажівки та вантажу згідно CMR №069009 від 25.05.2022, які знаходяться за адресою: м. Ізмаїл, вул. Аеродромна, буд.10.

Крім того, ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» звертало увагу на те, що ПП «Каміон» помилково трактує допомогу позивача у пошуку перевізника з встановленням безпосередніх правовідносин між ФОП Ранценсом С.В. та ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», а враховуючи субпідрядні правовідносини, що склалися між ПП «Каміон» та ФОП Ранценсом С.В., підрядник разом з вантажем мав надати копії правовстановлюючих документів на вантаж, а також договір підряду між ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» та ПП «Каміон», в якому визначено точну адресу кінцевого пункту доставки.

ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» наголошувало на тому, що ПП «Каміон», отримавши відповідні кошти від ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» за перевезення вантажу, не розрахувалось зі своїм підрядником - ФОП Ранценсом С.В.. Проте останній, без правових підстав, вимагає від позивача оплати своїх послуг, які мали бути оплачені ПП «Каміон».

Враховуючи те, що дії відповідача - ФОП Ранценса С.В. полягають у незаконному привласненні майна позивача, останній звернувся з даним позовом про усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В.

ФОП Ранценс С.В., заперечуючи проти первісного позову, зазначав, що між ним та позивачем існують господарські правовідносини, що виникли на підставі закону, що передбачено частиною третьою статті 11 Цивільного кодексу України. А заперечення ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» щодо наявності правовідносин з ФОП Ранценсом С.В. та позиція щодо того, що відповідач є субпідрядником ПП «Каміон», у зв`язку з чим оплата послуг відповідача має здійснюватися в порядку та на умовах договору субпідряду, свідчить про намір ухилення позивача від сплати вартості послуг з перевезення.

ФОП Ранценс С.В. також зазначав, що відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Позивач, виступаючи у якості відправника вантажу (замовника перевезення), який одночасно є одержувачем, в порушення вимог підпункту d) пункту 1 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів не забезпечив відображення у накладній точного місця розвантаження, чим позбавив перевізника можливості доставити вантаж.

Частиною другою пункту 2 статті 13 Конвенції встановлено, що якщо між сторонами існує спір, то перевізник не повинен доставляти вантаж до надання одержувачем гарантій платежу. Як стверджує відповідач за первісним позовом, спір між сторонами існує: позивач не визнає відповідача перевізником, не надає йому інформації про точне місце розвантаження та не вважає, що послуги транспортування мають бути оплачені.

Таким чином, на переконання відповідача за первісним позовом, він, як міжнародний перевізник, правомірно заволодів вантажем для здійснення його перевезення на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» та притримує вантаж до надання іншою стороною спору інформації про точне місце доставки та надання гарантій платежу, у зв`язку з чим позовні вимоги первісного позову не підлягають задоволенню.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» просило вжити заходи забезпечення позову шляхом передачі йому на відповідальне зберігання майна, що якого заявлені позовні вимоги, до розгляду справи по суті.

Встановивши предмет первісного позову та оцінивши заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про забезпечення позову на її відповідність нормам частин першої та одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що такий захід забезпечення позову, як передача майна, стосовно якого подано таку заяву, на зберігання позивачу, по-перше, не відповідає приписам частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 916/2363/22, від 08.11.2021 у справі № 911/1141/21.

А по-друге, заявлений позивачем за первісним позовом захід забезпечення позову фактично є тотожним задоволенню заявленої позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння відповідача за первісним позовом, що є порушення імперативних положень частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами не є вирішеним.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232 - 235, 281 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про забезпечення позову (вх. 3086/23 від 27.09.2023) у справі №916/2544/22.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран