Постанова

від 21.11.2023 по справі 916/2544/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2544/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет»: не з`явився

від Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича: не з`явився

від Приватного підприємства «Каміон»: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови за наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повний текст складено 24.07.2023)

у справі № 916/2544/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Каміон»

про усунення перешкод у користуванні майном,

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет»

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» (надалі також ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича (надалі також ФОП Ранценс С.В.) про визнання права власності на обладнання для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A.

В подальшому, 20.10.2022 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» просило усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, власником якого є ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2544/22, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

30.11.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ФОП Ранценса С.В. до ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про зобов`язання ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» надати ФОП Ранценсу С.В. письмові інструкції щодо точного місця розвантаження та гарантувати оплату перевезення виконаного за маршрутом Румунія-Україна, шляхом банківської гарантії на суму 116850 грн після передачі вантажу у розпорядження вантажоодержувача - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет»; стягнення з ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» збитків у розмірі 419281грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 прийнято до провадження зустрічну позовну заяву; об`єднано первісний позов із зустрічним позовом в одне провадження у межах справи №916/2544/22.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне підприємство «Каміон» (далі ПП «Каміон»).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 позовну заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» до ФОП Ранценса С.В. про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, власником якого є ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В. - задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні майном, а саме: обладнанням для промислового приготування або виробництва харчових продуктів: екструзійної машини для виготовлення сухих сніданків, пластівців, кукурудзяних паличок, арт SLG85-A, шляхом витребування його з незаконного володіння ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет». Стягнуто з ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ФОП Ранценса С.В. до ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» відмовлено повністю.

ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-1096/23 від 24.07.2023) про розподіл судових витрат у справі №916/2544/22, в якій просило стягнути з ФОП Ранценса С.В. витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у задоволенні заяви ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про розподіл судових витрат у справі №916/2544/22 відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу ФОП Ранценса С.В. залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/2544/22 залишено без змін. Стягнуто з ФОП Ранценса С.В. в дохід Державного бюджету України 3721,50 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі №916/2544/22 в частині задоволення первісного позову. Доручено Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/2544/22 залишено без змін.

03.11.2023 ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» через систему «Електронний суд» подало заяву №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови, в якій товариство просило:

1)вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в суді апеляційної інстанції за наслідками розгляду Південно-західним апеляційним господарським судом справи № 916/2544/22;

2)ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі № 916/2544/22, якою стягнути з ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» витрати на правову допомогу в сумі 45000,00 грн;

3)вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в суді першої інстанції за наслідками розгляду Господарським судом Одеської області справи № 916/2544/22.

4)ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі № 916/2544/22, якою стягнути з ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду заяви, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2544/22 поза межами строку, передбаченого у частині третій статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Призначено судове засідання у справі №916/2544/22 на 21.11.2023 о 12:45год. Запропоновано іншим учасникам справи в строк до 17.11.2023 надати свої міркування або заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2544/22.

11.11.2023 ФОП Ранценсом С.В. надіслано заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу (вх.№2413/23/Д7 від 21.11.2023), в яких відповідач за первісним позовом просив обмежити розмір витрат на правову допомогу до 1400,00 грн, з посиланням на те, що заявлені позивачем за первісним позовом витрати на правову допомогу є невиправдано завищеними, а також просив розглядати заяву без його участі (вх.№2413/23/Д8 від 21.11.2023).

Так, ФОП Ранценс С.В. вважає, що робота адвоката в суді апеляційної інстанції обмежилася заявами про підтримку позиції суду першої інстанції і переписуванням зроблених судом висновків. Нічого нового, більш переконливого, у порівнянні з висновками суду першої інстанції, представником позивача заявлено не було. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат просто переписує з позовної заяви та рішення суду обставини спору, які є відомими (встановленими судом першої інстанції). Адвокат не аналізував норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, на які покликався відповідач, не робив будь-яких висновків про те, чи можуть вони бути застосовані до спірних правовідносин, не наводив своїх аргументів, які б підсилили позицію сторони позивача під час апеляційного перегляду справи, не аналізував судову практику у подібних спорах.

16.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» надійшла заява про розгляд заяви про покладення судових витрат без участі адвоката Асатряна Т.Л. Заява мотивована участю адвоката Асатряна Т.Л. у інших справах. Також у вказаній заяві товариство підтримало вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2413/23/Д1 від 06.09.2023) ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» просило стягнути з ФОП Ранценса С.В. витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи, у розмірі 45000,00 грн, на підтвердження чого до відзиву на апеляційну скаргу долучило: копію угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023, копію додаткової угоди від 04.09.2023 №1-04.09.2023 до угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005629; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1348336.

При цьому заява про стягнення з ФОП Ранценса С.В. витрат на правову (правничу) допомогу, з доказами понесення таких витрат, подана заявником 03.11.2023, тобто в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 30.10.2023.

На підтвердження доказів витрат ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на надання правової допомоги адвокатом Асатряном Т.Л. до заяви про стягнення з ФОП Ранценса С.В. витрат на правову (правничу) допомогу (вх.№3564/23 від 06.11.2023) були долучені копії документів, які додавались до відзиву на апеляційну скаргу (копію угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023, копію додаткової угоди від 04.09.2023 №1-04.09.2023 до угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005629; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1348336), а також долучено копію акту №1-31.10.2023 від 31.10.2023 про виконання угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023, копію рахунку на оплату витрат на надання правової допомоги №1-31/10-23 від 31.10.2023, копії платіжних інструкції від 03.11.2023 №6601 та №6602.

Крім того, на підтвердження доказів витрат ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на надання правової допомоги в суді першої інстанції адвокатом Войтович Л.В. до заяви (вх.№3564/23 від 06.11.2023) долучено такі документи (в копіях): додаток № 1-21/07Ю від 15.09.2022 до договору про надання правової допомоги № 21/07Ю від 03.08.2021; додаток №2-21/07Ю від 20.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 21/07Ю від 03.08.2021; акт № 1-21/07Ю від 19.07.2023 про виконання договору про надання правової допомоги № 21/07Ю від 03.08.2021.

Отже, відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Щодо обставин надання адвокатом Асатряном Т.Л. ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» послуг з професійної правничої допомоги

Із наданих заявником документів вбачається, що 04.09.2023 між адвокатом Асатряном Тіграном Леваєвичем (далі адвокат) та ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» (далі клієнт) укладено угоду про надання правової допомоги (далі угода), за умовами пункту 2 якої клієнт доручає та уповноважує адвоката бути його представником у судових органах України будь-якої ланки та спеціалізації.

Правова допомога за цією угодою надається адвокатом на платній основі. Адвокатський гонорар та/або винагорода за надані послуги визначається/оформлюється додатковою угодою до даної угоди (пункт 4).

Дана угода носить строковий характер, та діє до 04.09.2024 (пункт 11).

04.09.2023 між адвокатом Асатряном Тіграном Леваєвичем (далі адвокат) та ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» (далі клієнт) укладено додаткову угоду №1-04.09.2023 до угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023.

У пункті 1 додаткової угоди №1-04.09.2023 від 04.09.2023 сторонами визначено обсяг професійної правничої (правової) допомоги, а саме: клієнт доручає адвокату надання правової допомоги в Південно-західному апеляційному господарському суді щодо захисту прав та інтересів клієнта, як позивача (відповідача за зустрічним позовом), по справі №916/2544/22 за апеляційною скаргою ФОП Ранценса С.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, включаючи, але не виключно:

-вивчення та аналіз матеріалів справи, документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до поставлених клієнтом цілей;

-збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази;

-аналіз предмету позову, апеляційної скарги, оцінка та аналіз всіх поданих сторонами документів, надання на них необхідних пояснень;

-підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень, письмових пояснень тощо та всіх інших процесуальних документів, необхідність подання яких буде викликана розглядом справи;

-забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи, представлення інтересів клієнта у судових засіданнях.

Згідно із підпунктом 2.1. пункту 2 додаткової угоди №1-04.09.2023 від 04.09.2023 розмір гонорару, який сплачується адвокату за надання правової допомоги, обсяг і зміст якої визначені в пункті 1 даної додаткової угоди, становить 45000,00 грн без ПДВ.

Визначений в пункті 2.1. даної додаткової угоди гонорар підлягає оплаті протягом 5 днів з дня укладення та підписання сторонами акту про виконання (підпункт 3.1. пункту 3 додаткової угоди №1-04.09.2023 від 04.09.2023).

31.10.2023 сторонами складено акт №1-31.10.2023 про виконання угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023 про те, що адвокат якісно та в строк надав клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта, як позивача (відповідача за зустрічним позовом), у Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №916/2544/22 за апеляційною скаргою ФОП Ранценса С.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, обсяг якої передбачено додатковою угодою №1-04.09.2023 від 04.09.2023, зокрема:

1)вивчив та аналізував матеріали справи, інформацію клієнта та надав правову оцінку позиції клієнта відповідно до поставлених клієнтом цілей;

2)виконав збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази;

3)здійснив аналіз предмету позову, апеляційної скарги опонента;

4)підготував та подав до суду відзив на апеляційну скаргу;

5)підготував та подав до суду заяви про забезпечення позову;

6)забезпечував захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи, представляв інтереси клієнта у судових засіданнях по справі.

Також в акті зазначено, що клієнт перераховані послуги отримав, претензій, заперечень та зауважень до них не має.

На підставі виставленого адвокатом Асатряном Т.Л. рахунку №1-31/10-23 від 31.10.2023, ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» платіжними інструкціями №6601 від 03.11.2023 та №6602 від 03.11.2023 здійснило оплату за надані адвокатом послуги, передбачені угодою про надання правової допомоги від 04.09.2023 та додатковою угодою №1-04.09.2023 від 04.09.2023, у загальній сумі 45000,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» у межах справи №916/2544/22 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Асатрян Т.Л., на підтвердження повноважень якого надано копію ордеру серії АА №1348336, виданого 05.09.2023, який посвідчує повноваження адвоката Асатряна Т.Л. на надання правової допомоги ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 04.09.2023 у судах України всіх рівнів та юрисдикції.

Щодо розміру понесених ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» судових витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Асатряном Т.Л. в суді апеляційної інстанції

Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1)договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2)за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3)як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4)адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5)адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6)відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як зазначалося, у підпункті 2.1. пункту 2 укладеної між сторонами додаткової угоди №1-04.09.2023 від 04.09.2023 до угоди про надання правової допомоги від 04.09.2023 сторони погодили фіксовану вартість послуг за надання такої допомоги у розмір 45000,00грн.

Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З огляду на викладене Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, що переглядається, фіксований розмір гонорару, погоджений між позивачем за первісним позовом та адвокатом в угоді про надання професійної правничої допомоги від 04.09.2023, з урахуванням додаткової угоди №1-04.09.2023 від 04.09.2023, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги та зазначеного кількості витрат такого часу в детальному описі робіт адвоката.

З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між позивачем за первісним позовом та адвокатом у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.

Щодо критеріїв оцінки розміру витрат ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на надання адвокатом Асатряном Т.Л. послуг правничої допомоги в суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №921/434/21 зазначено, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат із складністю справи, зазначає, що справа складається із трьох томів, не є складною та не містить складних юридичних конструкцій.

Південно-західний апеляційний господарський суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Як вбачається із рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і матеріалів справи, правова позиція позивача за первісним позовом була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями, адже аргументи ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», викладені у відзиві на апеляційну скаргу ФОП Ранценса С.В. на рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у даній справі, є аналогічними з аргументами, наведеними останнім у заявах по суті спору в суді першої інстанції.

Оцінюючи співмірність витрат ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 45000,00 грн з обґрунтованістю та пропорційністю до предмета спору колегія суддів дійшла висновку, що розмір заявлених позивачем за первісним позовом витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору, який був об`єктом апеляційного перегляду в межах доводів та вимог апеляційної скарги ФОП Ранценса С.В., оскільки справа переглядалась стосовно правомірності висновків суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову про усунення перешкод у користуванні майном та відмови у задоволенні зустрічного позову в частині зобов`язання відповідача за зустрічним позовом надати письмові інструкції щодо точного місця розвантаження та гарантувати оплату перевезення, тоді як рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення збитків у розмірі 419281 грн не оскаржувалося.

Отже, за встановлених обставин та норм права, враховуючи, що результат вирішення спору відбувся на користь позивача за первісним позовом - ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», а також з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування судових витрат на правничу допомогу та за наявності клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення таких витрат, судова колегія вважає, що витрати ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн є обґрунтованими, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, є співрозмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» за рахунок ФОП Ранценса С.В. у наведеній сумі.

При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд також керувався тим, що стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем за первісним позовом розмірі 45000,00 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості. В той же час, як зменшення витрат до запропонованих відповідачем за первісним позовом 1400,00грн порушуватиме баланс інтересів сторін, а також не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону, а також порушує право позивача на правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин заяву ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Асатряном Т.Л. в суді апеляційної інстанції, слід задовольнити частково, стягнути з відповідача за первісним позовом судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн, у задоволенні решти заяви відмовити.

Щодо розміру понесених ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих адвокатом Войтович Л.В. в суді першої інстанції

У заяві №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови позивач за первісним позовом, окрім стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, також просив вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в суді першої інстанції за наслідками розгляду Господарським судом Одеської області справи № 916/2544/22 та ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі №916/2544/22, якою стягнути з ФОП Ранценса С.В. на користь ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

Мотивуючи заяву в цій частині ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» зазначило, що оскільки ФОП Ранценс С.В. оскаржував рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/2544/22 в повному обсязі, яким було задоволено позовні вимоги за первісним позовом повністю та відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог, то позивач вважає за необхідне також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн, надані товариству адвокатом Войтович Л.В. в суді першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», що ним вже подавалась заява до Господарського суду Одеської області про стягнення з ФОП Ранценса С.В. витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, у розмірі 30000,00грн, у задоволенні якої додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 було відмовлено.

Вказане додаткове рішення місцевого господарського суду від 03.08.2023 було оскаржено ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/2544/22 залишено без змін.

З викладеного вбачається, що вимоги ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн, надану адвокатом Войтович Л.В. в суді першої інстанції, вже були предметом апеляційного перегляду, за наслідками якого Південно-західний апеляційний господарський суд не знайшов підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023, а тому у задоволенні заяви ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) в частині стягнення 30000,00 грн слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2544/22 задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ранценса Сергія Віталійовича 15000 /п`ятнадцять тисяч/ грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним переглядом справи № 916/2544/22.

3.У задоволені решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод готових сніданків «Аеро-зет» №1-23/11/03 від 03.11.2023 (вх.№ 3564/23 від 06.11.2023) про ухвалення додаткової постанови за наслідками апеляційного перегляду справи №916/2544/22 відмовити.

4.Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.11.2023.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран