Справа №:755/9264/23
Провадження №: 2/755/4788/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Центра дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва, третя особа: Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій, стягнення надбавок, -
в с т а н о в и в:
30 червня 2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центра дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва, третя особа: Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій, стягнення надбавок.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, до суду надійшла заява позивача, з посиланням на норми ст.ст. 274, 279, 368, 369 ЦПК України, в якій вона просить розглядати вказану справу в судовому засіданні, за участю сторін, в порядку спрощеного позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов до наступного.
Частиною 2 ст. 19 та п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
У відповідності до ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
В той же час, згідно ч.ч. 4-6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.
Разом з тим, відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними (тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України), передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, за наведених норм закону, спори, що виникають з трудових правовідносин, розглядаються судом виключно за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що вимоги, з якими позивачка звернулась до суду стосуються спору, що виник, саме з трудових правовідносин, тобто у відповідності до положень ст. 274 ЦПК України, дана справа має розглядатись лише за правилам спрощеного позовного провадження.
В той же час, за змістом норми ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, приписами ч. 9 ст. 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Як вбачається, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становить 2684,00 грн. (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»).
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, ціна даного позову складає - 27277,67 грн.
Тобто в розумінні положень ст. 19 ЦПК України, ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, вбачається, що дана справа за своїм предметом доказуванням та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Тобто в даному випадку наявні усі підстави, визначені ч. 6 ст. 279 ЦПК України, за яких суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім того, слід зауважити, що у своєму клопотанні позивачка не наводить жодних обставин та мотивів, за яких можливо встановити, що дана справа підлягає розгляду, саме у судовому засіданні, з викликом сторін. Клопотання не містить посилань на доводи, якими сторона позивача обґрунтовує свої вимоги щодо розгляду наведеного спору в судовому засіданні.
При цьому, посилання позивачки, зокрема, на норми ст. 368, 369 ЦПК України, як на підставу розгляду даної справи в судовому засіданні, з викликом сторін - не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки зазначені положення цивільно-процесуального закону регулюють порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції та особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ, що жодним чином не стосується обґрунтування вимог позивачки щодо розгляду даної справи в судовому засіданні, в суді першої інстанції.
Крім того, суд зазначає, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи. Тобто спрощене провадження - не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуватись своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, а також відповідні пояснення по суті, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи в письмовому вигляді до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання позивача щодо розгляду даної справи в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 223, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Центра дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва, третя особа: Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій, стягнення надбавок - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Слободянюк
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2023 |
Оприлюднено | 02.10.2023 |
Номер документу | 113830820 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Слободянюк А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні