Постанова

від 08.05.2024 по справі 755/9264/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/9264/23 Головуючий у І інстанції Слободянюк А.В.

Провадження №22-ц/824/5989/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва, третя особа: Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій, стягнення надбавок, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 В звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва, в якому просила:

- визнати незаконними та скасувати накази Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва:

1) № 53-к від 08 квітня 2022 року «Про зміни до наказу № 5 від 04 січня 2022 року про встановлення надбавки за складність, напруженість»,

2) № 56 від 27 квітня 2022 року «Про встановлення надбавки за складність, напруженість»,

3) № 96-к від 15 червня 2023 року «Про встановлення надбавки за напруженість праці педагогічним працівникам»;

- стягнути з Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва на користь позивача надбавку за престижність педагогічної праці в сумі 11 952,30 грн за період квітень-серпень 2022 року, січень-травень 2023 року;

- стягнути з Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва на користь позивача надбавку за складність, напруженість у роботі в сумі 15 325,37 грн за період квітень 2022 - травень 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2007 року перебуває у трудових відносинах з Центром дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва, працює на посаді методиста туризму та краєзнавства, трудовий стаж становить 41 рік.

Відповідно до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ № 963 від 14 червня 2000 року, посада методиста є посадою педагогічного працівника.

Складові заробітної плати позивача становлять:

- ставка 7 701,10 грн.;

- надбавка за вислугу років - 2 310,33 грн (щомісяця);

- надбавка як педагогічному працівнику на підставі постанови КМУ № 373 від 23 березня 2011 року - 2 310,33 грн;

- надбавка у розмірі 20% від заробітної плати за складність, напруженість у роботі на підставі постанови КМУ № 1298 30 серпня 2002 року - 1 540,20 грн.

Всупереч постановам КМУ № 373 від 23 березня 2011 року, № 1298 від 30 серпня 2002 року за період з 01 квітня 2022 року до 31 травня 2023 року надбавка до заробітної плати, замість визначеного розміру, відповідачем виплачувались у значно меншому розмірі або взагалі не виплачувались.

Всього за період з 01 квітня 2022 року по 31 травня 2023 року недоотримана позивачем надбавка до окладу відповідно до постанови КМУ № 373 склала 11 952,30 грн, а недоотримана надбавка відповідно до постанови КМУ № 1298 склала 15 325,37 грн.

Позивачка вказувала, що з приводу позбавлення надбавки за складність та напруженість у роботі та незаконне зниження надбавки до 5% за підвищення престижу праці вона зверталась до компетентних органів, але з наданих відповідей не вбачалось належного роз`яснення законодавства та підстав позбавлення надбавок.

Підставами для виплати надбавок у меншому розмірі стали оскаржувані накази відповідача, які суперечать чинному законодавству і порушують право позивача на оплату праці в гарантованому розмірі. Позивачка вказує, що доплати педагогічним працівникам, які передбачені постановами КМУ, є обов`язковими для виплати, як складові заробітної плати та державні гарантії в оплаті праці, не зважаючи на те, що вони є стимулюючого чи іншого характеру.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неналежну оцінку наявних в матеріалах справи доказів, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, про задоволення позову.

Суд першої інстанції не врахував, що надбавки не можуть знижуватись лише за бажанням роботодавця, оскільки є обов`язковими для виплати, як складові заробітної плати, виплата якої гарантується державою. Крім того, судом не враховано, що позивач не була попереджена заздалегідь про зменшення/скасування їй надбавок, не з`ясовано обставин щодо прийняття наказу №56-к від 27.04.2022 року, який на переконання позивача фактично був виданий у жовтні 2023 року. Вважає також, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи позивача про те, що обсяг фінансування відповідача не може бути чинником, який впливає на нарахування надбавок.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 статті 360 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального законодавства оскаржуване судове рішення відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в Центрі дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва (далі - ЦДЮТ) на посаді методиста з 03 вересня 2007 року, наказ № 101-к від 31 серпня 2007 року, що вбачається з копії трудової книжки (п.12, а.с.14-24).

Як вбачається з наказу Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва від 08 квітня 2022року № 53-к «Про зміни до наказу № 5 від 04 січня 2022 року про встановлення надбавёки за складність, напруженість» педагогічним працівникам ЦДЮТ, в тому числі і ОСОБА_1 , встановлено надбавку в розмірі 0% за складність, напруженість в роботі з 01 квітня 2022 року на час воєнного стану (а.с.31-33).

Згідно наказу Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва від 27 квітня 2022 року №56-к «Про встановлення надбавки за складність, напруженість» педагогічним працівникам ЦДЮТ, в тому числі і ОСОБА_1 , встановлено надбавку в розмірі 0% за складність, напруженість в роботі з 01 квітня 2022 року на час воєнного стану (а.с.34).

Також, як вбачається з копії витягу з наказу Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва від 15 червня 2023 року № 96 «Про встановлення надбавки за престижність праці педагогічним працівникам», встановлено ОСОБА_1 у липні, серпні 2023 року надбавку за престижність праці у розмірі 5% ставки заробітної плати на весь обсяг навчального навантаження; встановлено виплату здійснювати у межах фонду оплати праці, затвердженого у кошторисі надходжень та видатків на 2023 рік.

Позивачкою надано лист Департаменту освіти і науки Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 серпня 2022 року № 063-3150 на її звернення, з якого вбачається наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» з урахуванням обмежених функціональних повноважень закладів, установ та організацій, підприємств соціально-культурної сфери потребує вжиття заходів головними розпорядниками бюджетних коштів щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. З метою оптимізації видатків бюджету міста Києва та з врахуванням прийнятих урядом рішень щодо скорочення обсягу видатків державних субвенцій, існує необхідність обмеження видатків на утримання закладів, установ та організацій, підприємств соціально-культурної сфери (в тому числі галузі «Освіта»), що фінансуються з бюджету міста Києва в умовах воєнного стану. З 01 квітня 2022 року на виконання доручення Київського міського голови від 19 квітня 2022 року № 8600 щодо фінансового забезпечення закладів, установ та організацій, підприємств соціально-культурної сфери, що фінансуються з бюджету міста Києва в умовах воєнного стану, виплата заробітної плати працівниками закладів освіти міста Києва здійснювалась в розрахунку 60% до помісячного розпису асигнувань, затверджених у бюджеті міста Києва на 2022 рік. З 01 червня 2022 року на виконання доручення начальника Київської міської військової адміністрації від 01 червня 2022 року № 11862 щодо фінансового забезпечення закладів, установ та організацій, підприємств соціально-культурної сфери, що фінансуються з бюджету міста Києва в умовах воєнного стану, виплата заробітної плати буде відбуватись в межах розрахунку 80% до помісячного розпису асигнувань, затверджених у бюджеті міста Києва на 2022 рік (а.с.29,30).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Отже, право громадян на працю забезпечується державою.

Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно частин першої, другої статті 8, статті 13 Закону України "Про оплату праці", держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Статтею 57 Закону України "Про освіту" передбачені гарантії держави педагогічним, науково - педагогічним і іншим категоріям установ освіти, зокрема: виплата надбавок до заробітної плати.

Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічні положення містяться в статті 13 Закону України "Про оплату праці".

Тобто оплата праці позивача, як особи, заробітна плата якої фінансується з бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України.

У даній справі встановлено, що Центр дитячо-юнацької творчості Дніпровського району м. Києва є комунальним закладом позашкільної освіти, віднесений до сфери управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Фінансування закладу здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту», розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників закладів позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373", в редакції, яка діяла на час винесення оспорюваного наказу від 15 червня 2023 року № 96, з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників встановлено надбавку в граничному розмірі?? 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування.

Визначено, що розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником.

Відповідно п.п. «а» п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами і доповненнями) встановлено працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних надбавки у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) за складність, напруженість у роботі.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. В межах наданих йому повноважень керівник закладу освіти, окрім іншого, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України. Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

Указом Президента України від 24 квітня 2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року 451/2023, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, та Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України і на даний час воєнний стан в Україні не скасовано.

Встановлення надбавки за престижність праці наказом Центром дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва від 15 червня 2023 року № 96 у розмірі 5% ставки заробітної плати на весь обсяг навчального навантаження керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці не суперечить положенню постанові КМУ від 23 березня 2011 № 373, оскільки виплата надбавки в розмірі 30% не є фіксованою, а встановлюється рішенням керівника в межах фонду оплати праці.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що постановою КМУ від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» скорочено видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету. Згідно додатку до постанови скорочено видатки загального фонду Держаного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету, зокрема, за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету № 2211190 (Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) встановлено скорочення видатків і для Міністерства освіти і науки України.

Судом першої інстанції також досліджено шляхом доступу до мережі інтернет лист Міністерства освіти і наука України від 25 квітня 2022 року № 1/4444-2 «Про оплату праці працівників закладів освіти», у якому зазначено, що відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені для Міністерства освіти і науки за програмою 2211190 «освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам», скорочено на 10 відсотків. У зв`язку із запровадженням військового стану в Україні фінансовий ресурс у 2022 році для виплати заробітної плати педагогічним працівникам є надто обмеженим, що спонукає місцеві органи виконавчої влади, керівників закладів освіти ухвалювати рішення про зменшення розмірів надбавок і доплат. Вказується, що згідно із помісячним розписом видатків державного бюджету зазначені обсяги освітньої субвенції буде зменшено у червні - грудні поточного року, що призведе до недофінансування видатків на оплату праці педагогічних працівників закладів освіти, які здійснюються за рахунок освітньої субвенції, в середньому на 17 відсотків щомісяця. Керівники закладів освіти мають встановлювати працівникам підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати), надбавки і доплати за окремі види діяльності у розмірах, визначених нормативними актами з оплати праці. Керівники закладів освіти мають право зменшувати розміри лише тих доплат і надбавок, які встановлені нормативними актами у граничних розмірах або мають необов`язковий характер (за складність, напруженість, за виконання особливо важливої роботи, за престижність праці тощо) і розмір яких залежить від наявного фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі.

Отже, зменшення надбавки за складність та напруженість до 0% за оскаржуваними наказами № 53-к від 18 квітня 2022 року, № 56-к від 24 квітня 2022 року також є правомірними.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у позові, дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлення надбавки за престижність праці педагогічним працівникам у розмірі 5 % з 01 квітня 2022 року, відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 23. Зменшення надбавки за складність та напруженість до 0% за оскаржуваними наказами № 53-к від 18 квітня 2022 року, № 56-к від 24 квітня 2022 рокуне суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298, оскільки директор навчального закладу діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням вимог законодавства України щодо видатків бюджетних асигнувань, порушення вимог чинного законодавства щодо оплати праці відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим, доводи позивача не знайшли свого підтвердження за розглядом справи, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, які фактично дублюють доводи позовної заяви, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Слюсар Т.А.