Ухвала

від 11.07.2024 по справі 755/9264/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 755/9264/23

провадження № 61-9133ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій, стягнення надбавок,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва, в якому просила:

- визнати незаконними та скасувати накази Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва:

1) № 53-к від 08 квітня 2022 року «Про зміни до наказу № 5 від 04 січня 2022 року про встановлення надбавки за складність, напруженість»,

2) № 56 від 27 квітня 2022 року «Про встановлення надбавки за складність, напруженість»,

3) № 96-к від 15 червня 2023 року «Про встановлення надбавки за напруженість праці педагогічним працівникам»;

- стягнути з Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва на користь позивача надбавку за престижність педагогічної праці в сумі 11 952,30 грн за період квітень-серпень 2022 року, січень-травень 2023 року;

- стягнути з Центру дитячо-юнацької творчості Дніпровського району міста Києва на користь позивача надбавку за складність, напруженість у роботі в сумі 15 325,37 грн за період квітень 2022 - травень 2023 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду від 08 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року залишено без змін.

21 червня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва

від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 08 травня 2024 року (повний текст складено 27 травня 2024 року) у справі № 755/9264/23, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дніпровський районний суд м. Києва в ухвалі від 19 липня 2023 року про відкриття провадження у справі, діючи в межах своїх повноважень, на підставі частини шостої статті 19 ЦПК України, визнав справу № 755/9264/23 малозначною.

Верховний Суд погоджується із висновком районного суду про те, що справа № 755/9264/23 є малозначною, як справа незначної складності та не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки справа № 755/9264/23 є малозначною, ухвалені в ній судові рішення може бути оскаржено в касаційному порядку виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

ОСОБА_1 не була позбавлена можливості доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які вирішували спір по суті.

Незгода позивачки із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року в справі № 755/9264/23.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников