Рішення

від 25.09.2023 по справі 489/2853/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/293/2023 Справа № 489/2853/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Позднякову Є.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Брюханової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АДМІІРАЛ СТД", ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за невиконаним договором про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та з урахуванням уточненої позовної заяви просила стягнути на користь позивача заборгованість за невиконаним договором про пайову участь у будівництві об єкта нерухомого майна від 29.10.2010 року, об єктом будівництва є новозбудоване майно - квартира АДРЕСА_1 суму в розмірі 4 378 г. 79 грн.; стягнути на користь позивача матеріальну шкоду у зв язку з невиконанням умов договору про пайову участь у будівництві об єкта нерухомого майна суму в розмірі - 875 758 грн. 37 коп.; стягнути в солідарному порядку з відповідачів нанесену позивачу моральну шкоду у сумі - 600 000 грн. 00 коп.

В обгрунтування позову посилається на те, що 29.10.2010 року вона уклала з ТОВ "АДМІІРАЛ СТД" в особі директора Ушакова Геннадія Семеновича договрі про пайову участь в будівництві нерухомого майна - об`єктом якого є новозбудоване майно квартира АДРЕСА_2 (№20) у АДРЕСА_3 . Умови договору вона виконала, сплативши на користь відповідачів суму у розмірі 252 000 грн, з яких 188 000 грн це кошти є еквівалентом 23500 доларів США, які в доларах США передала особисто в руки директору Товариства ОСОБА_2 після продажу власної квартири 14.02.2012 року, що підтверджується відповідною квитанцією. Згідно умов договору орієнтовний строк прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію 4-й квартал 2011 року.

Протягом 2012 -2014 років вона зверталася з письмовими та усними зверненнями як до відповідачів, так і до підрядної організації «Добробут ЛТД» з проханням оформити право власності на придбане житло, проте відповідачі взагалі уникали розмов з нею, ен відповідали на її листи, а організація-забудовник повідомила, що не має юридичних підстав оформити право власності на позивачкку, оскільки жодного договру з нею ними укладено не було.

Загалом з 2010 по 2012 рік вона передала відповідачам 31 558,86 доларів США , щос тановить 875 758,37 грн ( еквівалент в гривнях станом на час подачі позову 04 травня 2021 року).

Під час розгляду справи за її позовом у Приморському районному суді м.Одеса в 20219-2020 роках вона дізналася, що ОСОБА_2 уклав з забудовником ТОВ "Добробут ЛТД" як фізична особа договір купівлі-продажу майнових прав на вказане новозбудоване майно від 25.05.2011 року, хоча на той час був директором ТОВ "Адмірал СТД" та фактично за її кошти придбав вказану квратиру та став її власником у 2019 році, попередньо звільнившись з посади директора ТОВ "Адмирал СТД" в 2018 році, після чого перепродав від свого імені квартиру третій особі.

Отже, умови договору не виконані відповідачами, шахрайськими діями ОСОБА_2 придбану нею квартиру було перепродано третій особі ОСОБА_3 , яка зареєстрована власником квартири за нотаріальним договором. Невиконанням умов договру та шахрайськими діями відповідачів їй нанесено значну моральну шкоду- адже з 2012 року вона позбавлена житла, вимушена орендувати житло у віддаленому районі миколаєва. З2013 по 2017 роки на підгрунтті нервоих преживань у неї почав погіршуватися зір, вона перенесли 4 операції , потребує лікування постійного для реабілітації. Наразі з її пенсії їй не вистачає коштів навіть на їжу. Також протягом багатьох років вона вимушена звертатися до різних інстанцій за захистом своїх прав.

За такого, просила про задоволення позову, посилаючись на положеннгя статтей 22, 526,530, 625,1166,1167 ЦК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 19.05.2021 року цивільну справу № 489/2853/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "АДМІІРАЛ СТД", ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за невиконаним договором про пайову участь у будівництві об єкта нерухомого майна передано на розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва за підсудністю .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

05.07.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, і позивачу запропоновано в строк п`ять днів з моменту отримання копії ухвали суду усунути її недоліки, а саме сплатити судовий збір у в розмірі - 8 801 грн. 37 коп. зв дві вимоги майнового характеру, та 15 000 грн. 00 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 01.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та у зв`язку з великою навантаженістю, призначити підготовче судове засідання на 01.12.2021 року .

Ухвалою суду від 29.12.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 1/3 частку квартири трикімнатної по АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування з банківськиї установ інформацію про наявність депозитних рахунків на ім`я ОСОБА_2 ; а також з Регіонального сервісного центру у Миколаївській області інформацію про наявність зареєстрованих транспортних засобів та їх технічні характеристики станом на 2022 рік за ОСОБА_2 .

В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Брюханова Т.О. позов підтримали з викладених підстав. Позивачка суду пояснила, що з 2012 року, як минуло три місяці з того часу, як вона сплатила ОСОБА_2 повну суму за договором одразу після продажу власної квартири вона постійно зверталася до нього, він все обіцяв переоформити на неї квартиру та навіть допоміг перевезти деякі речі та меблі до нової квартири. Проте нічого не робив. Через два роки вона вже почала звертатися до суду , проте звернулася до недоброчесмного адвоката, який через багато років передав їй підроблене рішення суду. Згодом вона дізналася, що відповідач оформив цю квартиру на себе та перепродав її. Коли вона звернулася до суду м.Одеси, суддя та адвокат роз`яснили їй, що вона вже втратила можливість отримати у власністю квартиру, яка є предметом договору, отже їй слід залишити позов без розгляду та звертатися з новим позов до суду м.Миколаєва за місцем проживання відповідача, щоб стягнути з нього кошти за невиконання договору.

Статтею 223 частиною 3 ЦПК Українипередбачено,що якщоучасник справиабо йогопредставник булиналежним чиномповідомлені просудове засідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В минулому судовому засіданні був присутній відповідач ОСОБА_2 особисто, ознайомився з матеріалами справи, судом було протокольною ухвалою надано додатковий строк на подання письмових заперечень проти позову та додаткових доказів , проте своїм правом відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, повідомлений про час та дату судового засідання особисто, доказів поважності причин неявки суду не надав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому вирішені справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не прийняли участь у судовому засіданні.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2010 року ОСОБА_1 та ТОВ «Адмірал СТД» в особі директора Ушакова Г.С. уклали письмовий договір № ПЛ-7/1 про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна, об`єктом якого є новозбудоване майно квартира АДРЕСА_1 . Підприємство зобов`язується передати у власність пайовика пай, а пайовик (позивач) зобов`язується прийняти пай і сплатити за нього підприємтсву суму Договору. За п. 1.1. цього договору за правовим змістом цей Договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до ЦК України.

Згідно Розділу 5 Договору, сума договору становить 312 681,60 грн, з яких 260 568 грн є договірна вартість, а 52 113,60 грн. складає ПДВ. Слата суми Договору здійснюється пайовиком підприємтсву частинами в наступному порядку: 30 000 грн до 01.11.2010 року, далі по 2000 грн щомісячно з листопада 2010 року по січень 2012 року, 184 000 грн до прийняття об`єкта в експлуатацію, всього 244 000 грн. Борг у 68 681,60 грн сплачується протягом 2 років. Сума договору змінюється пропорційно зміні загальної площі квартири зурахуванням інфляційних застережень.

Згідно п.5.4 Договору, про прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію Підприємство письмово сповіщає пайовика цінним листом або телеграмою на адресу пайовика протягом 5-ти робочих днів з дати надання підприєства відповідного рішення відповідного державного органу.

Розділом 6 Договору передбачено порядок прийому-передачі Паю та оформлення права власності на новозбудоване майно до пайовика.

За п. 7.5 Договору, за прострочення передачі паю Підприємство сплачує пайовику штраф у розмірі 0,5% від грошової суми, фактично сплаченої пайовиком за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 виконала умови договору та сплатила відповідачеві 30 000 грн 29.10.2010 року, 188 000 грн 14 лютого 2012 року, та 44 000 грн протягом передбаченого договром період з листопада 2011 по серпень 2012 року.

Згідно Договору № -7б/1 від 25.05.2011 року ТОВ «Добробут ЛТД» продало інвестору ОСОБА_2 майнові правана новозбудоване майно об`єкт будівництва квартира , площею 48,21 кв.м, № 7б/1 в АДРЕСА_3 .

Також наданими позивачем доказами підтверджуються багаторазові письмові звернення-претензії протягом 2013-2014 року ОСОБА_1 до директора ТОВ «Адмірал СТД» Ушакова Г.С. та підприємтсва-забудовника ТОВ «Добробут ЛТД» стосовно ивконання умов Договру та передачі їй у валсність вищевказаного квратири.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі Договору купівлі-продажу від 27.05.2019 року квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_4 .

Згідно постанови від 30.05.2020 , закрито кримінального провадження, порушене за ознаками ч.1 ст. 190 КК України стосовно заволодіння коштами ОСОБА_1 за договором №ПЛ-1/1 від 29.10.2010 з ТОВ «Адмірал СТД».

Також позивчем надано медичні документи на підтвердження офтальмологічного захворювання та проведеня оперативного втручання в 2013 -2014 роках, в 2016-2017 роках.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України). У частині першійст. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістомст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно із статями626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ізст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною

За правилами, передбаченими ст. ст.509,525,526 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

За змістомст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зістаттею 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Статтями626,629 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладення Договору про пайову участь у будівництві ґрунтується на принципі свободи договору, передбаченому уст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України., де передбачено, що відповідно достатті 6 Цивільного Кодексу Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимогЦивільного Кодексу України,інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З юридичної точки зору, договір пайової участі в будівництві містить елементи одного чи кількох цивільно-правових договорів і відповідно в останньому випадку може бути кваліфікований як змішаний договір. Згідностатті 628 Цивільного кодексу Українисторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 -664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Установлено, що відповідачі не виконали умови договору від 29.10.2010 року та не преедалиу власність позивача обумовлений договром об`єкт будівництва, більш того відповідач ОСОБА_2 , достовірно занючи про виконання смолик З.М, умов договру та свої зобов`язання за договром, форомив право власнсоті на вказаний об`єкт будівництва на своє ім`я, згодом відчудив квартиру третій особі, при цьому сплачені позивачкою кошти не повернув.

У силу вимог ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Уст.13 ЦПК Українизазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, на користь позивачки підлягають стягненню , в межах заявлених позовних вимог, з ОСОБА_2 252 000 грн , сплачених за договором від 29.10.2010 року та з ТОВ "АДМІІРАЛ СТД" 1260 грн штрафу за п.7.5 Договору від 29.10.2010 року .

При цьому суд не може взяти до уваги твердження позивача , що суму заборгованост іза договором слід стягнути в еквіваленті до курсу долара США на час розгляду справи , оскільки таке суперечить умовам договору (адже сторони не передбачали розрахунок в еквіваленті національної грошової одиниці до долара США.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. .Якщо узобов`язаннівизначено грошовийеквівалент віноземній валюті,сума,що підлягаєсплаті угривнях,визначається заофіційним курсомвідповідної валютина деньплатежу,якщо іншийпорядок їївизначення невстановлений договоромабо закономчи іншимнормативно-правовимактом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Так,Конституція Українине містить табу щодо можливості використання іноземної валюти в Україні. В свою чергу, іноземна валюта може застосовуватись в Україні у випадках і в спосіб, передбачений законом.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені вЦК України, який передбачає, що грошове зобов`язання має бути виконане у національній валюті - українській гривні. Якщо ж у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон.

Більше того, з огляду на положення ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Заст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскільки позивачка, обгрунтовуючи розмір позовних вимог, фактично посилалася на обставини знецінення сплаченої грошової суми за час тривалого невиконання умов договору та неповернення сплаченої суми, то слід стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за останні три роки за період з серпня 2021 по серпень 2023 року на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 91 086, 97 грн ( 136,1 сукупний індекс інфляції х 252 00 грн).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщоінше невстановлено законом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкодавідшкодовується незалежновід майновоїшкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язаназ розміромцього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі повинні відшкодувати позивачці моральну шкоду за негативні явища, які виникли у неї в зв`язку з порушенням відповідачем її прав на отримання вчасно виконання за договром та отримання у власність житла, саме з цієї причини та неотримання очікуваного житла, має місце порушення права на житло та порушення права власності внаслідок протиправних дій відповідачів.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та з врахуванням обставин, за яких цю шкоду зазнала позивачка, залишившись в період тривалого часу без належних умов проживання та відсутність зі сторони відповідачів зусиль на уникнення страждань позивача, і вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 35 000,00 грн., з відповідача ТОВ «Адмірал СТД» - 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, судом ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже , підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з ТОВ "АДМІІРАЛ СТД" судовий збір у розмірі 100 грн та з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 780 грн 86 коп. пропорційно до суми задовлених позовних вимог.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;2) повернення заяви або скарги; тощо.

За такого, суд вважає за необхідне повернути позивачці зайво сплачену суму судового збору у розмірі 1242 грн 27 коп. та 3000 грн 80 коп згідно квитанцій від 22.02.2023 року, сплачених за подане клопотання про збільшення суми позовних вимог, яке подано через канцелярію суду 22 лютого 2023 року, оскільки таке клопотання не відповідає вимогам ст. 49, 197 ЦПК України та не приймалося судом до розгляду.

Керуючись ст.ст. 4-5,12-13,79-81, ст.141, ст. 259-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "АДМІІРАЛ СТД", ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за невиконаним договором про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) 252 000 грн , сплачених за договором від 29.10.2010 року, та 91 086, 97 грн інфляційних втрат та 35 000 грн у відшкодування моральної шкоди .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з ТОВ "АДМІІРАЛ СТД" (код ЄДРПОУ 33573525) 1260 грн штрафу за п.7.5 Договору від 29.10.2010 року та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з ТОВ "АДМІІРАЛ СТД" судовий збір у розмірі 100 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3 780 грн 86 коп.

Повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) зайво сплачений судовий збір у розмірі 1242 грн 27 коп. та 3000 грн 80 коп згідно квиатнцій від 22.02.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 02 жовтня 2023 року.

Суддя Гуденко О.А.