Постанова

від 02.10.2023 по справі 469/1056/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.10.23

22-ц/812/1039/23

Провадження №22-ц/812/1039/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Миколаїв

справа № 469/1056/23

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

переглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Біловим Ігорем Валентиновичем - на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області,постановлену 14 серпня 2023 року під головуванням судді Гапоненко Н.О., повний текст ухвали складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 02 жовтня 2020 року надав відповідачці в борг 1115200 грн строком до 30 вересня 2021 року. На теперішній час відповідач повернула лише частину боргу, а саме 300000 грн. Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 815200 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 16409грн 97коп. та інфляційні втрати в розмірі 289155 грн 87 коп., а всього 1120765 грн 84 коп.

07 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову, щляхом накладення арешту на належний відповідачці майно, а саме: гараж НОМЕР_1 , загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477, площею 0,1 га; земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 482095500:01:000:0185, площею 0,7991 га; транспортний засіб Део Ланос червоного кольору, державний номер НОМЕР_2 .

Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що є ризик того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Ухвалою судді Березанського районного Миколаївської області від 14 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Білов І.В. посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. Апелянт зазначав, що постановляючи ухвалу, суд безпідставно послався на начебто доводи, вказані позивачем, хоча заява про забезпечення позову мала інше обґрунтування. За такого суд фактично відмовив позивачу у реалізації своїх прав на захист своїх інтересів. Так позивач дійсно 01 серпня 2023 року звертався з заявою про забезпечення позову та в ній помилково було посилання на п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Проте повторно звернувшись з заявою, позивач посилався вже на п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Між тим, суд проігнорував це, стверджуючи в ухвалі, що судом уже вирішене питання про можливість вжиття тих же заходів забезпечення позову у цивільній справі з тих же підстав, та повернув заяву.

За приписами ч. 2 ст. 369ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 6 ч. 1 ст.353 цього Кодексу розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга розглядається в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2023 року вже вирішувалася питання про можливість вжиття тих же заходів забезпечення позову та у задоволені якої було відмовлено та надавши повторно аналогічну заяву заявник зловживає процесуальними правами.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

У пункті 3 частини другої статті 44ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань цивільного судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. З метоюзабезпечення вказаногопозову 26липня 2023року подав заяву, у якій посилаючись на ст.149, п.1-1 ч.1 ст.150 ЦПК України просив накласти арешт на гараж 83б, загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477, площею 0,1 га; земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 482095500:01:000:0185, площею 0,7991 га; транспортний засіб Део Ланос червоного кольору, державний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою судді Березанського районного Миколаївської області від 03 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено, оскільки вказаний позивачем захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими вимогами.

07 серпня 2023 року позивач повторно звернувся з заявою про забезпечення позову, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, та просив накласти арешт на належне відповідачці на праві власності майно: гараж 83б, загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477, площею 0,1 га; земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 482095500:01:000:0185, площею 0,7991 га; транспортний засіб Део Ланос червоного кольору, державний номер НОМЕР_2 . Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовував тим, що є ризик того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Повертаючи 14 серпня 2023 року заяву про забезпечення позову на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України, суд першої інстанції помилково вважав, що заяви про забезпечення позову від 26 липня 2023 року та від 07 серпня 2023 року є тотожними, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства з врахуванням виду забезпечення позову та відсутності наміру позивача в затягуванні справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подання заяви про забезпечення позову щляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору чи інші активи відповідача, які відповідають вартості спору, а саме: гараж загальною площею 32,9 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку реєстраційний номер 2068969848209, кадастровий номер 4820982200:09:000:0477 площею 0,1 га;земельну ділянку реєстраційний номер 1888951548209, кадастровий номер 482095500:01:000:0185 площею 0,7991 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 071671, виданий 07 травня 2007 року; транспортний засіб Део Ланос червоного кольору, державний номер НОМЕР_2 , до вирішення справи по суті є реалізацією дозволеного процесуальним законом права і переслідує легітимну мету забезпечення позову, а тому не може розцінюватись як зловживання процесуальним правом.

З огляду на викладене суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення заяви про забезпечення позову у передбаченому законом порядку відповідно до приписів ст. 379 ЦПК України.

Оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала про повернення заяви про забезпечення позову, то вимоги апеляційної скарги щодо ухвалення апеляційним судом рішення про розгляд заяви по суті задоволенню не підлягають. Отже апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Біловим І.В., підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Біловим Ігорем Валентиновичем - задовольнити частково.

Ухвалу судді Березанського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2023 року скасувати, а матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості направити до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текстпостанови складено02 жовтня 2023 року