Рішення

від 16.04.2024 по справі 469/1056/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.04.2024 Справа № 469/1056/23

2-др/469/2/24

Д о д а т к о в е р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Білова Ігоря Валентиновича про ухвалення додаткового рішення ,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 815200 грн., 3% річних у сумі 9782,40 грн. та інфляційні витрати у сумі 43253,95 грн., усього на суму 868236,35 грн., а також судовий збір у розмірі 8682,40 грн., усього стягнуто 876918,75 грн..

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білов І.В. 26 березня 2024 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 469/1056/23 про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн..

За приписами ч.4 ст.270 ЦПК України суд при розгляді питання про ухвалення додаткового рішення може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи у судове засідання.

Відповідно до ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 815200 грн., 3% річних у сумі 9782,40 грн. та інфляційні витрати у сумі 43253,95 грн., усього на суму 868236,35 грн., а також судовий збір у розмірі 8682,40 грн., усього стягнуто 876918,75 грн..

.

У позовній заяві позивачем було зазначено про сплату витрат на правничу допомогу адвоката та під час судових дебатів заявлено про подачу заяви про стягнення судових витрат.

26 березня 2024 року представник позивача звернувся з відповідною заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. представником позивача надано суду письмові докази: ордер адвоката серії ВЕ №1077644 від 20 липня 2023 року (а.с.18), прибутковий касовий ордер №182 від 09 липня 2023 року та квитанцію до нього про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10000,00 грн. за надання правничої допомоги (а.с.15), детальний опис виконаних робіт згідно договорів про правову допомогу 3 28 від 05 липня 2023 року (а.с.179, акт виконаних робіт від 19 березня 2024 року (а.с.180) та квитанцію до прибуткового касового ордеру (а.с.181).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подані у встановлений судом строк (згідно з відміткою установи поштового зв"язку, заява з додатками направлена на адресу суду 19 березня 2024 року).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку визначено частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Межі та порядок відшкодування судових витрат регламентовано статтями 133, 137, 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 05 липня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Біловим І.В. укладено договір №28 про надання правової допомоги. Актом виконаних робіт підтверджено перелік наданої ОСОБА_1 правової допомоги та фактичні витрати ОСОБА_1 на суму 10000,00 грн..

Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 182 від 09 липня 2023 року підтверджено, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Білову І.В. за надання правничої допомоги 10000,00 грн..

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи розмір виконаних адвокатом робіт по наданню позивачу правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 264, 270, 352-353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Білова Ігоря Валентиновича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі № 469/1056/23 (2/469/211/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: