Ухвала

від 27.09.2023 по справі 913/162/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/162/17

Провадження № 6/913/162/17

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши скаргу б/н від 18.09.2023 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішень у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені А.Я. Пархоменка», м.Луганськ

про стягнення 28116272 грн 89 коп.

орган виконання рішення відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції, м. Канів Черкаської області

Секретар судового засідання Андрій БАГАЦЬКИЙ

У засіданні брали участь:

від стягувача: представник не прибув;

від боржника: представник не прибув;

від органу виконання рішення: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Луганської області рішенням від 13.03.2017 у справі №913/162/17 частково задовольнив позов, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції заборгованість за кредитом в сумі 16000000 грн 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 10498996 грн 06 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 240000 грн 00 коп.; відмовивв задоволенні решти позовних вимог.

На виконання вказаного рішення господарський суд видавстягувачунаказ від 30.03.2017 № 913/162/17.

19.09.2023 Публічне акціонерна товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подало скаргу б/н від 18.09.2023 на дії органу примусового виконання рішень, у якій просить:

-визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиціїпри винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасувати вказане повідомлення;

-зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при розгляді заяви АБ «Укргазбанк» про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення від 13.03.2017 Господарського суду Луганської області у справі № 913/162/17 на підставі наказу суду № 913/162/17 від 30.03.2017 врахувати викладену в цій скарзі позицію Верховного Суду та положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що строк пред`явлення наказу № 913/162/17 від 30.03.2017 про примусове виконання рішення не сплив, оскільки був пред`явлений на виконання до приватного виконавця Корольова М. у встановлений строк. Зазначений наказ було повернуто приватним виконавцем на адресу банку 04.08.2020. Тобто строк пред`явлення наказу до виконання було перервано пред`явленням виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Стягувач вважає, що може повторно пред`явити наказ до виконання до 04.08.2023. При винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиціїбуло порушено вимоги ст.ст. 2, 3, 12, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та не враховано пп. 4 п. 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлено, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2023 скаргу передано на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

У зв`язку з перебуванням судді Драгнєвіч О.В. у відпустці на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 скаргу передано на розгляд судді Голенко І.П.

Господарський суд ухвалою від 20.09.2023 прийняв до розгляду скаргу, призначив розгляд скарги на 27.09.2023 о 12 год. 00 хв.

Стягувач участі свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання ухвали від 20.09.2023 до особистого кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» його представника Легезіна О.Г., яка була отримана 20.09.2023 о 14 год. 17 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Боржник та відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції участі своїх представників у судове засідання також не забезпечили, хоча були повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали від 20.09.2023 боржнику на адресу: 91055, м. Київ, вул. Панельна, 3, кв. 48 та на електронну пошту info@imzip.com , а відділу примусового виконання рішень на адресу: 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Олега Кошового, 2 та на електронну пошту vpvr@lg.minjust.gov.ua . При цьому явка представників сторін визнавалася судом не обов`язковою.

26.09.2023 відділ примусового виконання рішень надіслав на електронну пошту суду відзив б/н і б/д, підписаний кваліфікованим електронним підписом, у якому у задоволенні скарги просить відмовити та вважає дії виконавчого органу правомірними. Стягувач не пред`явив наказ на виконання до 04.08.2023.У скарзі відсутнє обґрунтування причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Застосування пп. 4 п. 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованим, оскільки стягувач мав право на пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом періоду 04.08.2020-04.08.2023.

Крім того, відділ заявив клопотання про розгляд скарги без участі його представникау відзиві, яке судом задовольняється.

26.09.2023 відділ примусового виконання рішень надіслав на електронну пошту суду клопотання б/н і б/д про долучення до матеріалів справи докази направлення відзиву ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка», яке судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

26.09.2023 представник ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменка» - Ягоферов А.М., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав пояснення на скаргу, у яких просить відмовити у задоволенні скарги. Товариство знаходиться у м. Луганськ і з 2014 року не веде жодної господарської діяльності, не отримує жодного прибутку, внаслідок чого втратило можливість обслуговувати кредити.

Наказ № 913/162/17 від 30.03.2017 почав свою дію 31.03.2017 та був поданий до виконання 20.03.2020 після спливу 2 років 11 місяців 10 днів, тобто у стягувача залишалися 21 календарні дні строку. Постанова приватного виконавця Корольова М. про повернення виконавчого документа боржнику була винесена 24.07.2020, тому строк пред`явлення виконавчого документа залишався до 14.08.2020. Якщо строк рахувати з дати повернення наказу стягувачу (04.08.2020), то строк його пред`явлення сплинув 25.08.2020, набагато раніше ніж введення воєнного стану 24.02.2022. Отже відмова виконавця в прийнятті виконавчого документа до виконання відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, боржник вважає, що стягувачем подано скаргу з пропущенням строку, встановленого ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки постанова № 5256, яка оскаржується банком, була винесена державним виконавцем 31.08.2023, а скарга подана до суду лише 18.09.2023 за відсутності клопотання про поновлення строку на подання скарги.Банк, подавши заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, повинен був бути обізнаний з 31.08.2023 про порушення його прав. Банк, як заінтересована особа, мав цікавитися виконавчим провадженням та отримувати від державного виконавця інформацію про проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст.342 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши подану стягувачем скаргу на дії органу примусового виконання рішень, оцінивши надані докази, суд зазначає наступне.

У ст. 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України).

Суд встановив, що на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 13.03.2017 у справі №913/162/17 стягувачу видано наказвід 30.03.2017 № 913/162/17 зі строком пред`явлення до 31.03.2020.

20.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим М.А. на підставі заяви АБ «Укргазбанк» про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61618340.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 13.07.2020 у справі № 913/162/17 визнав неправомірною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича від 20.03.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61617998 про відкриття виконавчого провадження.

24.07.2020 приватний виконавець повернув стягувачу наказ від 30.03.2017 згідно зі відміткою на зворотній стороні документана підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач отримав цей наказ 04.08.2020 згідно із відміткою на супровідному листі за вхідним номером 09/65714.

02.08.2023 стягувач звернувся до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою № 110/28216/2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 30.03.2017 № 913/162/17.

Заступник начальника Луганськоговідділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виніс повідомлення від 08.08.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач отримав наказ 16.08.2023 згідно із відміткою на супровідному листі за вхідним номером 09/39626.

24.08.2023 стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції з заявою № 132/30027/2023 від 23.08.2023 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 30.03.2017 № 913/162/17.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції виніс повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

08.09.2023 (згідно трек-номеру на конверті) стягувач отримав вищевказане повідомлення, а зареєстрував 11.09.2023 за вхідним № 09/42779 згідно відмітки на ньому.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Як вже зазначалося вище, Господарський суд Луганської області видав стягувачу наказ від 30.03.2017 №913/162/17зі строком пред`явлення до 31.03.2020. Тобто на час видачі наказу діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

У ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження`відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що стягувач звертався до виконавців із заявами про відкриття виконавчого провадження неодноразово, але вперше звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А., який 20.03.2020 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61618340, тобто з цієї дати перервався строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюєтьсяз дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 240/10258/19 зазначив, що суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано ст. 12, але в ній ця норма відсутня.

Згідно із відміткою на зворотній стороні виконавчого документа24.07.2020 приватний виконавець повернув стягувачу наказ від 30.03.2017 на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа, якщо пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю).

Отже з 25.07.2020 до 25.07.2023 (включно) наказ міг бути пред`явлений до виконання стягувачем повторно протягом трьох років після його повернення, а не після фактичного отримання стягувачем.

Із системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» можна зробити висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з дня його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 760/5958/20, який суд враховує під час розгляду цієї скарги.

З метою примусового виконання наказу від 30.03.2017 № 913/162/17 стягувач повторно звернувся спочатку до Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 02.08.2023, потім до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції 24.08.2023.

Разом з тим, Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 102 такого змісту, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території Українивизначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, 18.04.2022, 17.05.2022, 12.08.2022, 07.11.2022, 11.02.2023, 01.05.2023, 26.07.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, воєнний стан в Україні триває з 24.02.2022 і до теперішнього часу, у зв`язку з чим строк пред`явлення наказу від 30.03.2017 № 913/162/17 перервався з 24.02.2022 і встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа, строк дії якого є продовженим до трьох років після повернення 24.07.2020 наказу приватним виконавцем, та строк якого перервався у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд дійшов висновку, щострок пред`явлення наказу № 913/162/17 від 30.03.2017 про примусове виконання рішення на час звернення стягувача до виконавця не сплинув. При винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції було порушено вимоги діючого законодавства та не враховано положення п. п. 4 п. 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що доводи стягувача про те, що відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції 31.08.2023 безпідставно повернуто наказ від 30.03.2017 № 913/162/17 стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із пропуском банком строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, є обґрунтованими та відповідають положенням закону.

Доводи боржника та відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції в цій частині судом відхиляються як безпідставні.

Тому суд задовольняє скаргу в частині вимог про визнання неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасування вказаного повідомлення.

Доводи боржника про пропущення стягувачем строку на подання скарги суд відхиляє за необґрунтованістю та зазначає наступне.

Згідно зі ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у ч. 1 ст. 341 ГПК, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо).Водночас така обізнаність не виникає з дати внесення постанови виконавця до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2022 у справі № 910/18480/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У даному випадку державний виконавець надіслав стягувачу повідомлення № 5256 від 31.08.2023 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання рекомендованим поштовим відправленням на адресу банку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту.Стягувач отримав вищезазначене повідомлення 08.09.2023 (згідно трек-номеру на конверті), яке було зареєстроване 11.09.2023 за вхідним 09/42779. Отже перебіг процесуального строку для звернення зі скаргою починається з 09.09.2023, враховуючи положення ч. 1 ст. 116 ГПК України. Останній день подання скарги 18.09.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).

Згідно із інформацією з Автоматизованої системи документообігу суду 18.09.2023 о 17 год. 00 хв. стягувач подав до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» скаргу на дії органу примусового виконання рішень.

Таким чином, стягувач, отримавши 08.09.2023 засобами поштового зв`язку повідомлення № 5256 від 31.08.2023, дізнався про порушення його прав та звернувся із скаргою до суду з дотриманням строку, встановленого ст. 341 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що стягувач не міг 31.08.2023 (дата винесення повідомлення № 5256) бути обізнаним про порушення його прав, оскільки не мав права доступу до виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчих проваджень, яке отримується стороною виконавчого провадження саме в постанові про відкриття виконавчого провадження, де зазначається його номер та ідентифікатор доступу. Лише знаючи такі дані, сторона може вільно відстежити, які конкретно дії були зроблені державним виконавцем.

Боржник цитує висновки Верховного Суду, про те, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про вчинення відповідних виконавчих дій, однак не отримав задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні документи виконавчого провадження або відповіді.

Вищенаведений висновок суд застосовує у випадку, якщо стягувач протягом тривалого часу не отримав від державного виконавця будь-яких документів по виконавчому провадженню та не вжив відповідних заходів, спрямованих на їх отримання, що не відповідає обставинам, встановленим у цій справі.

Щодо вимоги стягувача про зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при розгляді заяви АБ «Укргазбанк» про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення від 13.03.2017 Господарського суду Луганської області у справі № 913/162/17 на підставі наказу суду № 913/162/17 від 30.03.2017 врахувати викладену в цій скарзі позицію Верховного Суду та положення підпункту 4 пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 326 ГПК України).

До видів судових рішень відносяться ухвали (ч. 1 ст. 232 ГПК України).

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ураховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення скарги вцій частині.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу б/н від 18.09.2023 Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії органу примусового виконання рішеньзадовольнити частково.

2.Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції при винесенні повідомлення від 31.08.2023 № 5256 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та скасувати вказане повідомлення.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Повідомити Господарський суд Луганської області про виконання цієї ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання суддею 02.10.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2023.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО