Постанова

від 29.09.2023 по справі 823/746/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 823/746/16

адміністративне провадження № К/9901/49125/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (головуючий суддя Гаврилюк В.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Кобаль М.І., Кузьмишина О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні - Трейд" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юні - Трейд» (надалі - позивач, Товариство, ТОВ «Юні - Трейд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - відповідач, ДПІ у м.Черкасах, скаржник), враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, в якому просило визнати нечинними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000462301 від 02 червня 2016 року, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість (далі - ПДВ) в розмірі 55 069,00 грн.;

- № 0000522301 від 23 червня 2016 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 767,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №№ 91/23-01-22-03/32654168 від 13 травня 2016 року, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістемс Технолоджи М» (далі - ТОВ «Сістемс Технолоджи М»); разом з тим відповідач свою позицію ґрунтував виключно на аналізі заяви ОСОБА_1 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сістемс Технолоджи М», а також протоколу допиту останнього від 05 травня 2016 року; окрім того, в акті перевірки відсутні посилання на судові рішення, що набрали законної сили про притягнення посадових осіб ТОВ «Сістемс Технолоджи М» до кримінальної відповідальності, а згідно документів державного реєстратора та податкової служби ОСОБА_1 з 25 листопада 2014 року по даний час є керівником цього товариства.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позов задоволено, визнано нечинними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи, з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що операції між позивачем та його контрагентом фактично проведені та підтверджені сукупністю документальних доказів у тому числі щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей; Товариством дотримані передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування даних податкового обліку; при цьому визнали неприйнятними посилання податкового органу на дефекти в оформленні останніх та наявність кримінальних проваджень, з огляду на встановлення дійсного руху активів між сторонами та відсутність вироків.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для правильного розгляду справи, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

У касаційній скарзі ДПІ у м.Черкасах зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Сістемс Технолоджи М", з огляду на те, що ОСОБА_1 , який є директором цього контрагента, у протоколі допиту від 05 травня 2016 року в межах кримінального провадження, заперечується факт підпису будь - яких первинних бухгалтерських документів від імені цього товариства, подання податкової звітності та обіймання посади директора і бухгалтера. Окрім того, скаржник стверджує про невиконання судами першої та апеляційної інстанцій вимог щодо здійснення допиту в судовому засіданні ОСОБА_1 , необхідність якого наголошена в ухвалі Вищого адміністративного суду України, якою скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направлено справу на новий розгляд. Відповідач підкреслює, що факт достовірності і правдивості інформації, що міститься в протоколі допиту від 05 травня 2016 року, підтверджена особисто ОСОБА_1 в судовому засіданні в межах розгляду іншої справи № 823/876/16.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Судами з`ясовано, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платника у декларації з ПДВ за квітень 2015 року, за результатами якої складено акт від 13 травня 2016 року №91/23-01-22-03/32654168.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України по декларації за квітень 2015 року, внаслідок чого ТОВ "Юні-Трейд":

- занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (18 рядок Декларації за квітень 2015 року) у розмірі 3451,00 грн.;

- завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (19 рядок Декларації за квітень 2015 року) у розмірі 55 069,00 грн.;

- завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2015 року у розмірі 55 069,00грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Сістемс Технолоджи М" носять фіктивний характер, а отже є нікчемними (бухгалтерські документи не мають сили первинних, а господарські відносини є фактично такими, що не відбулись), оскільки згідно наданого слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області протоколу допиту гр. ОСОБА_1 , який є директором ТОВ "Сістемс Технолоджи М", останній зазначив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства, не являється його директором та бухгалтером, жодних первинних бухгалтерських документів не підписував, податкову звітність не подавав, з посадовими особами ТОВ "Айрес груп", яке за даними електронної звітності відобразило операції з постачання комплектів запасних частин до печі-автомату А2-ОВА у ланцюгу постачання, - він не знайомий.

На акт перевірки від 13 травня 2016 року № 91/23-01-22-03/32654168 позивачем було подано заперечення до ДПІ у м. Черкасах, за результатами розгляду яких надано відповідь від 01 червня 2016 року № 14513/23-01-14-08 про правомірність висновків контролюючого органу, викладених в акті.

У подальшому, на підставі висновків акту перевірки позивача від 13 травня 2016 року № 91/23-01-22-03/32654168, податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000462301 від 02 червня 2016 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 55 069,00 грн.;

-№ 0000522301 від 23 червня 2016 року, яким до ТОВ «Юні-Трейд» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 767,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За положенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди встановили, що ТОВ «Юні-Трейд» зареєстроване, як суб`єкт господарювання 21 жовтня 2003 року і перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах та з 04 травня 2005 року є платником ПДВ.

Судами з`ясовано, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Сістем Технолоджи М» (продавець) було укладено договір від 17 березня 2015 року №17, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити комплекти запасних частин для печі-автомату А2-ОВА.

Відвантаження товару здійснювалось по усній заявці покупця. Строк готовності і відвантаження товару продавцем визначався протягом 20 днів з дня підписання договору. Кожна партія товару, що постачалася супроводжувалася наступними документами: накладними, податковими накладними, специфікаціями, ТТН. Перехід права власності на товар відбувався в момент отримання товару уповноваженим представником покупця шляхом підписання ним накладних. Відпуск товару здійснювався в термін 1-го робочого дня з моменту письмового чи усного узгодження дати відвантаження, а поставка товару - замовленим транспортом або "експрес" поштою за рахунок покупця з передачею товару по кількості та якості на складі покупця.

На підтвердження факту виконання умов договору позивачем надано копії договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, платіжного доручення, акту здачі прийняття робіт (надання послуг), експрес-накладної, податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Доводячи відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником, податковий орган за змістом акта перевірки № 91/23-01-22-03/32654168 від 13 травня 2016 року використовував не тільки податкову інформацію комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем, а й інформацію, що міститься в ухвалі слідчого судді, винесеної в кримінальному провадженні про призначення документальної позапланової перевірки, заяві ОСОБА_1 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сістемс технолоджи М» , протоколі допиту ОСОБА_1 , наданому Черкаським відділом поліції ГУ Нацполіції в Черкаській області.

Враховуючи зазначене, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій між Товариством та його контрагентом через непідтвердженість придбання позивачем товарів у ТОВ «Сістемс технолоджи М» з причин юридичної дефектності первинних документів в зв`язку із запереченнями ОСОБА_1 стосовно підпису останніх зокрема та приналежністю до господарської діяльності контрагента Товариства загалом.

Разом з тим, суди визнали такі посилання контролюючого органу неприйнятними, оскільки, на їх думку, підтверджується належним чином оформленими первинними документами: реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб`єктів господарювання; оплата вартості товару; правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону; подальша реалізація придбаного товару. Стосовно посилань відповідача на протокол допиту ОСОБА_1 , як на підставу визнання дефектними первинних документів, то суди вказали, що чинним податковим законодавством не передбачено права податкового органу обґрунтовувати свої висновки в акті перевірки будь-якими іншими актами та довідками, складеними за результатами перевірок інших контрагентів, оскільки висновки податкового органу мають ґрунтуватися виключно на аналізі бухгалтерських та податкових документах підприємства, яке перевіряється.

Верховний Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за необхідне звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Так, у пункті 63 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зазначила, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів у цій справі також звертає увагу, що фактичне постачання товарів в межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження, для чого слід детально досліджувати саму суть господарських операцій, встановити зміст договірних умов, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання товару. В залежності від змісту зауважень податкового органу, які відповідно до акта перевірки слугували підставою для висновку про порушення платником податків вимог податкового законодавства, слід визначитись із відповідним комплектом документів та інших доказів, які можуть підтвердити/спростувати обґрунтованість сформованих платником податків сум податкової вигоди у такому випадку.

Тобто, визначальною ознакою для визнання господарської операції реальною поряд з використання придбаного за угодами товару, наявності руху активів є також і відображення зміни капіталу у належним чином оформлених документах.

Відтак ключовим питанням у цій справі є факт наявності у ОСОБА_1 податкової правосуб`єктності на підписання усіх первинних документів щодо ведення господарської діяльності з позивачем від імені ТОВ «Сістем Технолоджи М» , як підтвердження їх оформленості у відповідності до вимог податкового та бухгалтерського законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, судами дана справа розглядалася неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року рішення судів попередніх інстанцій було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав того, що судами не перевірялись обставини, зазначені у протоколі допиту ОСОБА_1 , вказана особа не була допитана у судових засіданнях, а отже таким поясненням не надано належної правової оцінки.

За висновками касаційного суду, судам необхідно провести допит директора контрагента ТОВ «Сістем Технолоджи М» - ОСОБА_1 та встановити правдивість наданих ним свідчень під час проведення допиту правоохоронними органами та в залежності від встановленого надати належну правову оцінку формуванню позивачем податкового кредиту за господарськими операціями, проведеними з вказаним контрагентом.

За наслідками нового розгляду суд апеляційної інстанції у постанові від 27 березня 2018 року зазначив, що, задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо формування позивачем за результатами господарської діяльності з ТОВ «Сістем Технолоджи М» податкового обліку, неодноразово робились спроби виклику у судове засідання у якості свідка ОСОБА_1 , проте останній до суду із невідомих причин не з`являвся.

Водночас як підкреслено скаржником у доводах касаційної скарги, в порушення норм процесуального закону судами при новому розгляді винесено оскаржувані рішення без встановлення істотних для вирішення справи по суті обставин та дотримання обов`язковості вказівок, за яких були скасовані касаційною інстанцією попередні рішення.

Відтак суди попередніх інстанцій, враховуючи висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року, повинні були вжити ефективних заходів щодо перевірки обставин, зазначених у протоколі допиту ОСОБА_1 шляхом допиту його в судовому засіданні. Проте суди, посилаючись на неявку без поважних причин цієї особи та неодноразові спроби його виклику в судові засідання, дійшли висновки виключно на аналізі реєстраційних документів з відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про те, що ОСОБА_1 з 25 листопада 2014 року по даний час є керівником ТОВ «Сістем Технолоджи М».

Проте колегія суддів касаційної інстанції стосовно наведеного зазначає таке.

Так, в матеріалах справи наявна повістка про виклик ОСОБА_1 як свідка на 14 вересня 2017 року до суду першої інстанції з рекомендованим повідомленням та конвертом, на якому адреса одержувача перекреслена. Тобто причини, з яких неможливе було вручення цієї повістки органом поштового зв`язку не зазначено, як і не вказано про це в рішеннях судів попередніх інстанцій.

В подальшому судами попередніх інстанцій не вживалися ефективні заходи щодо виклику та допиту ОСОБА_1 в судові засідання на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи судових викликів чи повідомлень, вручених особисто цій особі або відомостей органу поштового зв`язку про причини невручення, із зазначенням останніх.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Викладене в сукупності дає підстави для висновку про порушення норм процесуального права та недотримання судами першої та апеляційної інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило належне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Своєю чергою, суд касаційної інстанції у силу приписів статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, Суд дійшов до висновку про необхідність скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд для дослідження та надання оцінки обставинам, зазначеним у цій постанові.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - скасувати, а справу №823/746/16 направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер