Ухвала

від 28.09.2023 по справі 569/13599/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника - ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «Амбербур» на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року про задоволення клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22022180000000073 від 29.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.1 ст.240-1, ч.2 ст.240-1, ст.441 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_7 та накладено арешт на:

- каміння, схоже на бурштин у сировині,

- блокнот з рукописними записами;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», s/n 6011840025;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», s/n R6050111501 з металевою биркою «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, № 007, 2018, Україна»;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», s/n 6030112801 з металевою биркою «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, № 017, 2018, Україна»;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н з металевою биркою «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, № 014, 2018, Україна»;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н з металевою биркою «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, № 013, 2018, Україна»;

- мотопомпа марки «Меrсеdеs», б/н з металевою биркою «Дизельна насосна установка для гідромеханізації ДНУ-40, № 023, 2018, Україна», вилучені 30.08.2023 року в ході проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 5625481600:07:001:0006 із забороною відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Представник ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «Амбербур» вважає ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на мотопомпи такою, що прийнята з порушенням прав власника вилученого майна та іншими порушеннями чинного законодавства, у зв`язку з чим повинна бути скасована.

Вказує, що накладення арешту на майно ТзОВ «Амбербур» грубо порушує права Товариства, як законного власника та створює перешкоди для подальшої правомірної діяльності ТОВ, яке має всі висновки та технічну документацію.

Звертає увагу суду, що між надрокористувачем, якому виданий спеціальний дозвіл, та ТОВ «Амбербур» укладено договір на виконання робіт, який передбачає виконання геологорозвідувальних робіт з використанням методу гідророзмиву ґрунту, що не суперечить закону, на підтвердження чого надано низку документів та дозволів, які підтверджують правомірність здійснення діяльності надрокористувача, наявність відповідних дозволів у підрядної організації на використання обладнання ДНУ-40 на ділянці надр та дозволів на проведення на ділянці відповідних робіт.

Зазначає, що в клопотанні про арешт майна не наведено доказів, які б свідчили про об`єктивні підстави вважати, що майно Товариства може бути знищено, пошкоджено чи відчужено саме протиправними діями осіб, згаданих у клопотанні.

Наголошує, що накладення арешту на ДНУ-40 та інше майно може спричинити зупинення роботи ТзОВ «Амбербур», яке не зможе далі працювати, що призведе до грубого порушення прав не лише товариства, а й прав власника спеціального дозволу на користування надрами, який виступає замовником відповідних послуг у власника майна.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на всі мотопомпи та відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині.

Також представник ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 05 вересня 2023 року. Вказує, що проголошення судового рішення, зокрема вступної та резолютивної частини ухвали, проводилося за відсутності учасників, а копію ухвали вона отримала лише 11.09.2023 року.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_6 подана до поштового відділення 15.09.2023 року, тобто в межах п`ятиденного строку, передбаченого кримінальним процесуальним законом, з дня отримання копії судового рішення.

З огляду на викладене, доводи представника ОСОБА_6 про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами судового провадження, тому він підлягає поновленню.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши зміст оскаржуваного рішення слідчого судді, матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення слідчого судді в частині накладення арешту на каміння, схоже на бурштин у сировині та блокнот з рукописними записами в апеляційній скарзі не оскаржується, відповідно апеляційним судом ухвала суду в цій частині не перевіряється.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді чи суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170, ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цих підстав накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Також, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 170-173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вважає колегія суду, задовольняючи клопотання слідчого в оскаржуваній частині, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону, а висновки судового рішення не відповідають вимогам закону і матеріалам справи.

З матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Рівненській області перебуває кримінальне провадження за №22022180000000073 від 29.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.1 ст.240-1, ч.2 ст.240-1, ст.441 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що невстановленими особами налагоджена протиправна діяльність, спрямована на масове знищення рослинного світу, знищення природного покрову ґрунту та порушення його цілісності з метою видобутку бурштину, що може призвести до екологічних катастроф, зокрема, виснаження та знищення окремих природних комплексів, що обмежує або виключає провадження господарської діяльності на пошкоджених землях. Разом з тим, група осіб здійснює незаконне видобування бурштину, а також збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробку бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, у значних розмірах. В ході проведення обшуку 30.08.2023 року земельної ділянки з кадастровим номером 5625481600:07:001:0006 було виявлено та вилучено низку предметів, які постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_7 від 30.08.2023 року визнано речовими доказами та на які ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2023 року накладено арешт.

Накладаючи арешт на майно слідчий суддя зазначив, що даний захід забезпечення дасть можливість проведенню ряду експертиз та забезпечить збереження речових доказів, оскільки не накладення арешту на нього може призвести до його втрати, знищення використання, перетворення, передачі або відчуження. Крім того, може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на мотопомпи, в кількості 10 одиниць, оскільки клопотання слідчого та долучені до нього матеріали не містять достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається останній, мотивуючи необхідність накладення арешту на вказані предмети.

Накладення арешту на вказані мотопомпи, які належать ТОВ «Амбербур», не знайшли свого підтвердження під час вивчення матеріалів провадження, оскільки представником ОСОБА_6 представлено документи на підтвердження законності їх використання для видобутку, транспортування, сортування та збагачення корисних копалин. Також належність арештованих дизельних установок для гідромеханізації ДНУ-40 з обліковими номерами з 001 по 025 включно ТОВ «Амбербур» підтверджується балансовою довідкою, журналами наряду (паспортами) та висновками експертиз на кожну дизельну установку.

Накладення арешту на вказане в апеляційній скарзі майно, в порушення вимог ч.4 ст.173 КПК України, може спричинити зупинення роботи Товариства, яке призведе до грубого порушення прав не лише ТОВ «Амбербур», а й прав власника спеціального дозволу на користування надрами, який виступає замовником відповідних послуг у власника майна.

Натомість, жодних доказів, які б давали суду можливість стверджувати, що дані докази є неналежними, недопустимими та такими, що не підтверджують законність вилученого майна стороною обвинувачення надано не було.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не підтверджено й існування ризиків, визначених у абзаці другому ч.1 ст.170 КПК України, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце у даному кримінальному провадженні щодо вказаного майна. Посилання слідчого та прокурора на вказані ризики є нічим іншим, як припущенням, яке не підтверджується матеріалами справи.

Не містять надані матеріали і будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи власників майна, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, апеляційний суд, крім іншого, враховує усталену судову практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першої протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави в право володіння особою майном у кримінальному провадженні, на думку колегії суддів, здійснено без урахування вимог кримінального процесуального закону, тобто без достатніх на те правових підстав, а тому таке втручання не є виправданим.

Постановляючи ухвалу про арешт, слідчий суддя не дотримався вимог ч.ч.2 4 ст.173 КПК України, не врахував реальну можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, при цьому залишено поза увагою і те, що слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірного володіння або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власників майна.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції було прийнято з порушенням вимог закону, оскільки при розгляді клопотання, поданого слідчим, не в повній мірі з`ясовано всі обставини справи, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «Амбербур» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року про задоволення клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22022180000000073 від 29.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.1 ст.240-1, ч.2 ст.240-1, ст.441 КК України скасувати.

Постановити нову хвалу, якою клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_7 задовольнити частково.

Накласти арешт на:

1) каміння, схоже на бурштин у сировині;

2) блокнот з рукописними записами.

В задоволенні решти клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3