Ухвала

від 03.10.2023 по справі 760/18839/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18839/23

2-з/760/452/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САП Україна» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САП Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року ТОВ «САП Україна» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

У вересні 2023 року представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову та посилається на те, що 01 вересня 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року заява була задоволена частково, заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . 20 вересня 2023 року позивач повторно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року заява була задоволена частково, накладено арешт на банківські рахунки відповідача в АТ «Райффайзен Банк», зокрема на рахунок № НОМЕР_1 . Разом з тим, у процесі примусового виконання цієї ухвали приватним виконавцем було виявлено, що грошові кошти в сумі 8214249 гривень 95 копійок, які 26 січня 2023 року були перераховані на цей рахунок, вже відсутні на рахунку. Такі дії відповідача додатково підтверджують наявність ризику невиконання рішення суду, оскільки відповідач продовжує вчиняти умисні дії щодо відчуження свого майна, зокрема, грошових коштів, на яке могло б бути звернуто стягнення.

Зазначено, що арешт рахунку чинним законодавством не передбачено, а арешт підлягає накладенню саме на грошові кошти, які будуть виявлені на всіх наявних у відповідача рахунках в усіх банківських установах в межах ціни позову, а не лише того рахунку, що якого позивач має інформацію. Ненадання суду інформації щодо наявних у відповідача рахунків не може бути підставою для відмови у застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту на грошові кошти. Жодних вимог щодо зазначення такої інформації у заяві як передумови накладення судом арешту на кошти ЦПК України не містить. Вважає, що захід забезпечення у вигляді арешту на грошові кошти має бути вжитий відносно всіх наявних у відповідача рахунків в усіх банках в межах ціни позову.

Просить суд накласти арешт на грошові кошти на всіх наявних рахунках відповідача у всіх банківських установах, які будуть виявлені в процесі примусового виконання ухвали суду, в межах ціни позову в сумі 8214249 гривень 95 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позову вбачається, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року стягнуто з ТОВ «САП Україна» на користь ОСОБА_1 кошти у загальній сумі 8214249 гривень 95 копійок. Незважаючи на апеляційне оскарження зазначеного рішення, 24 січня 2023 року судом було видано виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем Телявським А.М. було стягнуто з товариства на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 8214249 гривень 95 копійок. Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 грудня 2022 року скасовано. На підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти за рішенням суду, яке вже скасовано.

Представник позивача зазначає про те, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року заява була задоволена частково, заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . 20 вересня 2023 року позивач повторно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року заява була задоволена частково, накладено арешт на банківські рахунки відповідача в АТ «Райффайзен Банк», зокрема на рахунок № НОМЕР_1 . Разом з тим, у процесі примусового виконання цієї ухвали приватним виконавцем було виявлено, що грошові кошти в сумі 8214249 гривень 95 копійок, які 26 січня 2023 року були перераховані на цей рахунок, вже відсутні на рахунку. Такі дії відповідача додатково підтверджують наявність ризику невиконання рішення суду, оскільки відповідач продовжує вчиняти умисні дії щодо відчуження свого майна, зокрема, грошових коштів, на яке могло б бути звернуто стягнення.

Заявник у заяві про забезпечення позову від 29 вересня 2023 року зазначає про те, що арешт рахунку чинним законодавством не передбачено, а арешт підлягає накладенню саме на грошові кошти, які будуть виявлені на всіх наявних у відповідача рахунках в усіх банківських установах в межах ціни позову, а не лише того рахунку, що якого позивач має інформацію. Ненадання суду інформації щодо наявних у відповідача рахунків не може бути підставою для відмови у застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту на грошові кошти. Жодних вимог щодо зазначення такої інформації у заяві як передумови накладення судом арешту на кошти ЦПК України не містить. Вважає, що захід забезпечення у вигляді арешту на грошові кошти має бути вжитий відносно всіх наявних у відповідача рахунків в усіх банківських установах у межах ціни позову.

Разом з тим, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову має бути чіткою для її виконання, зокрема, щодо кола виконавців такої ухвали (банківських установ).

Не зазначення стороною позивача чіткої інформації про конкретні рахунки, що належать відповідачу, та у яких саме банківських установах, не дозволяє визначити на яких саме рахунках знаходяться кошти, на які заявник просить накласти арешт.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року накладено арешт на банківські рахунки відповідача в АТ «Райффайзен Банк», зокрема на рахунок № НОМЕР_1 .

Положення Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема, ч. 3 ст. 18) свідчать про те, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт саме на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах, а не на рахунки боржника.

Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Арешт рахунку чинним законодавством про виконання судових рішень не передбачено. У випадку ж арешту коштів на певну суму на такому рахунку, останнім можна користуватись, однак з умовою, що залишок коштів на ньому не може бути меншим арештованої суми. Заборонено накладати арешт на кошти, призначені для виплати заробітної плати. Але оскільки сума таких коштів змінюється залежно від періоду виплати, то накладається арешт на кошти на рахунку, за виключенням суми коштів, необхідної для виплати заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 5010/577/2011-27/22 від 04 серпня 2022 року.

За таких обставин, вимога заявника про накладення арешту на грошові кошти підлягає задоволенню частково.

Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 8214249 гривень 95 копійок.

Враховуючи ціну позову, вбачаються обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в разі зняття відповідачем наявних на рахунках коштів, це може унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, що призведе до порушення прав та інтересів позивача у справі.

За таких обставин, вимога про вжиття заходів забезпечення є обґрунтованою.

Разом з тим, вимога про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню частково, а саме щодо накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк» в межах ціни позову, зокрема, й на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 .

З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САП Україна» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САП Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк», МФО 300335, код ЄДРПОУ 14305909, у межах ціни позову в розмірі 8214249 гривень 95 копійок, зокрема, на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 .

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Зазначити дані позивача: АДРЕСА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «САП Україна».

Зазначити дані представника позивача: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 24, ОСОБА_2 .

Зазначити дані відповідача: АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: