Постанова

від 02.10.2023 по справі 720/2126/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року місто Чернівці справа №720/2126/21

провадження №22-ц/822/639/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Половінкіної Н.Ю.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

учасники справи:

позивач ОСОБА_3 ,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Підрозділ швидкого реагування «Тигр»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Карпюк Юлія Миколаївна та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» про витребування майна із чужого незаконного володіння, головуючий в суді першої інстанції суддя Ляху Г.О.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Посилався нате,що 06березня 2012року міжним та ПАТ «Укрінбанк» був укладений договір оренди нежилого приміщення будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 .

В 2017 році власником нежитлового приміщення став ОСОБА_1 .

В приміщенні оздоровчого комплексу залишились належні йому речі, а саме апарат ударно-хвильової терапії «FІO-PRO», апарат пресотерапії «PR-2000», апарат для вакуумного термомасажу V-03, вібромасажер, кушетка вібромасажера, 100 штук ігл для рефлексотерапії, 20 пачок сигар для рефлексотерапії, котел «Ariston Genus Premium», котел «Red Line Max 100», насос «Star Wio», гідроакумулюючий бак «Reflex DS 10 bar», комплект коаксіальний 60/100-1000 мм для проходу крізь стіну «Ariston», датчик вуличної температури, фільтри для басейна, кондиціонер «Samsung», 3 кушетки масажні, морозильна камера, 2 кофе машини «Чімбалі», пральна машина «LG», пральна машина «Bosch», сушка «Міллер», 5 телевізорів марки «LG», 3 телевізори марки «Soni», 3 телевізори китайського виробництва, 3 дитячі мотоцикли, квадрацикл, газовий котел, диван шкіряний, набір посуду, 8 масляних картин, 4 мотоциклетні шлеми, музичні інструменти «гуслі», дубова шафа, 2 радіаторні батареї, 100 книг медичної літератури, апарат «Карбокс терапії Alvi Rarue «CO 2 ProMed».

Вказав, що відповідачі заволоділи вказаними речами незаконно, на час звернення до суду протиправно утримуються ними, у зв`язку із чим просив витребувати вказане рухоме майно у відповідачів на його користь.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 рухоме майно, а саме апарат ударно-хвильової терапії «FІO-PRO Gymna-300», апарат пресотерапії «PR-2000», апарат для вакуумного термомасажу V-03, котел «Ariston Genus Premium», котел «Red Line Max 100», насос «Star Wio», гідроакумулюючий бак «Reflex DS 10 bar», комплект коаксіальний 60/100-1000 мм для проходу крізь стіну «Ariston», датчик вуличної температури, апарат «Карбокс терапії Alvi Rarue «CO 2 ProMed».

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 908 гривень.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2023 року.

Короткий зміст таузагальнені доводи вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Карпюк Ю.М. просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, взято до уваги неналежні та недопустимі докази, не надано належної оцінки доказам у справі. Суд не взяв до уваги жодного доказу сторони відповідачів, які заперечують факти знаходження спірного майна у ОСОБА_1 . Суд витребував неідентифіковані рухомі речі без серійного номеру чи інших ідентифікаційних ознак, без підтвердження їх передачі належними доказами, а саме актами приймання-передачі, гарантійними документами, відсутністю підтвердження знаходження такого нерухомого майна на час вступу у володіння нерухомим майном по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , зважаючи на той факт, що він є третім власником за час орендування приміщення по АДРЕСА_1 після позивача.

Вказав, що об`єктом «віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову.

Крім цього, позивачем не надано жодного доказу щодо серійного номеру, дати виготовлення, кольору, матеріалу з якого виготовлено жоден з предметів, таких як: апарат ударно-хвильової терапії «FIO- PRO Gymna-ЗОО», апарат пресотерапії «PR-2000», апарат для вакуумного термомасажу V-03, котел «Ariston Genus Premium», котел «Red Line Max 100», насос «Star Wio», гідроакумулюючий бак «Reflex DS 10 bar», комплект коаксіальний 60/100-1000 мм для переходу крізь стіну «Ariston», датчик вуличної температури, апарат «Карбркс терапії Alvi Rarue «СО 2 ProMed».

Більше того, не ідентифіковано котел «Ariston Genus Premium» та котел «Red Line Max 100», водночас, з огляду на те, що такі об`єкти при відчуженні завжди супроводжуються гарантійними документами, а серійний номер міститься в гарантійному талоні чи безпосередньо на котлі, позивач повинен був довести їх ідентифікаційні ознаки гарантійними документами чи іншими документами, що містять посилання на серійний номер. Однак таких гарантійних документів позивачем не надано.

Також газові котли установлюються за проектом та уповноваженими на те особами, однак до матеріалів справи не долучено доказів монтажу таких котлів у будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром но АДРЕСА_1 .

Жодні чеки, квитанції, накладні, які не містять серійного номеру придбаного котла чи інших витребуваних об`єктів, не підтверджують індивідуально визначеного рухомого майна.

Жоден із бухгалтерських документів не підтверджує знаходження такого майна у відповідача ОСОБА_1 чи за адресою придбаного ним нерухомого майна АДРЕСА_1 .

Допитані свідки є колегами чи підлеглими позивача, про що відображено у протоколах допитів, а тому суд повинен був надати оцінку в контексті їх особистої зацікавленості, необ`єктивності, упередженості, не можливості стверджувати про наявність обставин придбання такого майна позивачем чи знаходження його за адресою АДРЕСА_1 чи у ОСОБА_1 . Свідчення свідків, які є зацікавленими особами та не можуть чітко ідентифікувати об`єкти, не є належними доказами знаходження індивідуально визначеного майна у певної особи, а тому такі докази слід було відхилити.

Короткий зміст таузагальнені доводи вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені в позовній заяві та свої доводи мотивує тим, що у чинному законодавстві не передбачено обов`язок власника постійно зберігати фіскальні чеки, на підставі яких ним було придбане майно.

До позивача перейшло право власності на рухоме майно, яке зазначене у позовній заяві з моменту передачі йому даних речей.

Оскільки позивач був єдиним орендарем нерухомого майна, а рухомого майна за умовами договору оренду нежитлових приміщень йому не передавалось, дані обставини вказують на приналежність позивачу зазначеного у позові майна.

Окрім цього, на приналежність позивачу майна, що витребовується вказали також допитані в судовому засіданні свідки.

Також, відповідач ОСОБА_5 не заперечував протягом тривалого часу про повернення майна та речей позивачу.

ОСОБА_5 , будучи допитаним у якості свідка у межах кримінального провадження №12017260040003841 від 23.12.2017 року та на перехресному допиті з позивачем під відеозапис, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень, повідомив про те, що майно позивача перебуває у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та він не заперечує його повернути.

З переліком майна ОСОБА_5 також був ознайомлений під час слідчих дій.

Окрім цього, підтвердженням того, що ОСОБА_5 приймав участь у заволодіння майном позивача є те, що він вчиняв представництво від імені ОСОБА_1 під час виселення позивача з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , представництво під час виконавчих дій з метою надання позивачу доступу до вказаного нерухомого майна.

Таким чином, позовні вимоги пред`явлені до ОСОБА_6 є обґрунтованими та підтверджуються доказами, матеріалами справи та частково визнаються самим відповідачем.

У рішенні суду першої інстанції встановлено, що Відповідач 4 надає ОСОБА_1 послуги з забезпечення безпеки та схоронності майна - будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташовано по АДРЕСА_1 , на підставі договору № 2906 від 02 грудня 2020 року.

Позивачем було виявлено відсутність майна, що витребовується, у приміщенні, яке охороняє Відповідач 4.

Під час огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи було зафіксовано пошкодження належного позивачу майна та факт зникнення майна.

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення невідомими особами було внесено до ЄРДР та передано до матеріалів кримінального провадження, що перебуває у провадженні старшого Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національній поліції в Чернівецькій області дізнання № 12017260040003841 від 23.12.2017 року.

Копію протоколу огляду місця події також позивачем долучено до матеріалів справи.

Таким чином, висновки суду про відсутність відповідальності у Відповідача 4 повернути позивачу майно суперечить фактичним обставинам справи. Окрім цього, суд не навів мотивів про відмову у позові до дружини відповідача ОСОБА_4 , яка є також власником нерухомого майне, де зберігається майно позивача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзивів на апеляційні скарги до суду не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_3 залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є:1) день вручення судової повістки під розписку.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокреманеявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Сторони у справі, зокрема позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повістки (том 2 а.с.169), в судове засідання не з`явилися.

До початку розгляду справи представником позивача ОСОБА_7 спрямовано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із терміновим службовим відрядженням (том 2 а.с.184).

Однак, колегія суддів вважає, що таке клопотання не підлягає до задоволення та визнає неявку позивача та його представника не поважною, оскільки дата призначеного судового засідання узгоджувалася особисто з представником позивача адвокатом Оберемко Р.А. в судовому засіданні.

Крім цього, Наказом ТОВ «Запорізький Емальпосуд» №8 від 28 вересня 2023 року ОСОБА_8 вирішено відрядити до міста Запоріжжя з 29 вересня 2023 року по 05 вересня 2023 року, судове засідання призначено до розгляду на 02 жовтня 2023 року (том 2 а.с.186).

Таким чином, колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи які в судове засідання не з`явились відповідно до вимогст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 06 березня 2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Український інноваційний банк» був укладений договір оренди нежилого приміщення будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташовано по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.24-28).

Відповідно до умов вказаного договору орендар ОСОБА_3 отримав у тимчасове платне користування вказану будівлю з метою здійснення діяльності оздоровчого комплексу з кафе-баром.

Після того як в 2017 році власником нежитлового приміщення став ОСОБА_1 між ним та позивачем виник спір щодо користування останнім вказаним нерухомим майном, а після укладання ОСОБА_1 із ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» договору № 2906 від 02 грудня 2020 року про надання послуг із забезпечення безпеки та схоронності майна - будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, позивач не мав вільного доступу до вказаного приміщення.

Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні вказаним нерухомим майном відмовлено.

Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту. За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач обрав способом захисту своїх прав витребування майна з чужого незаконного володіння (зокрема, апаратури, посуди, меблів, картин, музичних інструментів, літератури тощо). Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5. 6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Відповідно достатті 41 Конституції Українитастатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першоюстатті 317 ЦК Українивстановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зістаттею 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Тлумачення положеннястатті 387 ЦК УкраїниУкраїни свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених за родовими ознаками). У такому випадку інтереси власника можуть захищатися іншими способами, зокрема шляхом відшкодування шкоди, тощо. З цих самих підстав унеможливлюється також звернення з віндикаційним позовом у тих випадках, коли майно було спожите, втрачене, зіпсоване незаконним володільцем.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положеннястатті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та єіндивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Відповідно достатті 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майном у розумінніЦК Україниє речі та майнові права і обов`язки.

Згідно зістаттею 179 ЦК Україниріччю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

За приписамистатті 184 ЦК Україниречі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач мав надати докази на підтвердження права власності на спірне майно та довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідачів на момент подання позову, а також відсутність в останніх правових підстав для володіння цим майном.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що володіння позивачем апаратом ударно-хвильової терапії «FІO-PRO Gymna-300», апаратом пресотерапії «PR-2000», апаратом для вакуумного термомасажу V-03, апаратом «Карбокс терапії Alvi Rarue «CO 2 ProMed» підтверджується допитом свідків, а володіння котлом «Ariston Genus Premium», котлом «Red Line Max 100», насосом «Star Wio», гідроакумулюючим баком «Reflex DS 10 bar», комплектом коаксіальний 60/100-1000 мм для проходу крізь стіну «Ariston», датчиком вуличної температури - підтверджується бухгалтерськими документами про придбання та допитом свідків.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду.

Так, в матеріалах справи є копія накладної та квитанції про оплату від 06 червня 2016 року на котел «Ariston Genus Premium», котел «Red Line Max 100», насос «Star Wio», гідроакумулюючий бак «Reflex DS 10 bar», комплект коаксіальний 60/100-1000 мм для проходу крізь стіну «Ariston», датчик вуличної температури (т.1 а.с.6-9), а також товарний чек на апарат «Карбокс терапії Alvi Rarue «CO 2 ProMed» №2918 від 15 лютого 2015 року (т.1 а.с.10). Проте, доказів знаходження вказаного майна у приміщенні оздоровчого центру, що належить на праві власності ОСОБА_1 на день пред`явлення позову до суду немає.

Крім цього, копія накладної містить лише модель апаратури, що є родовою ознакою, а не ідентифікуючою, оскільки не містить колір, дати виготовлення, матеріал, власні параметри (висота, ширина, довжина), цифрові, номерні та інші характерні позначки тощо.

Слід зазначити, що при продажі котлів та іншої апаратури, продавцем видається технічний паспорт, який містить індивідуально визначені ознаки, зокрема, цифровий, номерний знак.

Протоколи огляду місця події, що знаходяться на а.с.12, 58-61 т.1 є нечитабельними.

Покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 які суд першої інстанції поклав в основу рішення, не підтверджують знаходження спірного майна у приміщенні, що належить відповідачу ОСОБА_1 на день пред`явлення позову до суду та не зазначають ідентифікуючі ознаки апаратури. Вони працювали у позивача ОСОБА_11 в оздоровчому центрі і лише підтвердили, що в приміщенні знаходилась медична апаратура. Проте, не зазначали яка саме апаратура, в якій кількості, якої марки тощо.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 були пацієнтами в оздоровчому центрі і також пояснили, що в приміщенні знаходилась медична апаратура, дитячі мотоцикли, література. Проте, не уточняли що саме, в якій кількості та інші ідентифікуючі ознаки речей.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які містять індивідуально-визначені ознаки, які дозволяли б дане майно ідентифікувати, а саме, майно не має коліру, дати виготовлення, матеріал, власні параметри (висота, ширина, довжина), цифрові, серійні номерні та інші характерні позначки тощо, а тому позбавляє можливості перевірити належність його позивачу. Вказане позивачем у позовній заяві майно у розумінні ст..184 ЦК України є замінним майном аналогічного виду.

З огляду на викладене, рішення суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову про витребування іншої частини речей, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не зазначено назви й точного найменування речей, за якими можливо було б визначити їх індивідуальні ознаки. Крім цього, судовим розглядом не встановлено знаходження переліченого в позовній заяві майна в приміщенні, що належить ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови в задоволенні позову про витребування іншого майна.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_11 висновків суду в цій частині не спростовують.

Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр», оскільки дані відповідачі не є власниками нежитлового приміщення оздоровчого комплексу і будь-яких доказів про те, що спірне майно знаходиться у їх володінні позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_11 про те, що відповідач ОСОБА_5 був представником відповідача ОСОБА_1 під час виселення позивача з приміщення і приймав участь у заволодінні майном позивача, а тому вимоги до нього є обґрунтованими, колегія судів не приймає до уваги.

Так, матеріалами справи встановлено, що власником нежитлового приміщення оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 . Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що спірне майно знаходиться саме в приміщенні оздоровчого комплексу. Відповідач ОСОБА_5 не є ні власником, ні орендарем приміщення оздоровчого комплексу.

Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який фактично, без будь-яких правових підстав володіє спірним майном.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, що спірне майно знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_5 . Та обставина, що ОСОБА_5 був представником відповідача ОСОБА_1 , не дає підстав для висновку, що він порушив права та законні інтереси позивача і повинен відповідати за даним позовом.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_11 в частині безпідставної на його думку відмови в задоволенні позову до ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» та ОСОБА_4

ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «Тигр» здійснює послуги з забезпечення безпеки та схоронності майна будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_1 на підставі договору №2906 від 02 грудня 2020 року (т.1 а.с.145-147).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.

Отже, вказане товариство не є ні власником, ні користувачем майна приміщення оздоровчого комплексу та рухомого майна, що в ньому знаходиться, а тому не повинно відповідати за даним позовом.

Що стосується відповідача ОСОБА_4 , то позивач також не надав будь-яких доказів, що нею порушуються будь-які права позивача та утримується належне йому майно.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

Згідно із ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та відмову в позові ОСОБА_3 , а тому рішення суду в частині стягнення судового збору в розмірі 908 грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 в розмірі 9921,96грн. підлягає стягненню з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 .

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ст. 376 ЦПКпідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.368,374, 376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року в частині витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 рухомого майна, а саме апарату ударно-хвильової терапії «FІO-PRO Gymna-300», апарату пресотерапії «PR-2000», апарату для вакуумного термомасажу V-03, котла «Ariston Genus Premium», котла «Red Line Max 100», насосу «Star Wio», гідроакумулюючого баку «Reflex DS 10 bar», комплекту коаксіального 60/100-1000 мм для проходу крізь стіну «Ariston», датчику вуличної температури, апарату «Карбокс терапії Alvi Rarue «CO 2 ProMed» скасувати.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року в частині стягнення судових витрат скасувати.

В решті рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9921,96 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2023 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: І.Н. Лисак

Н.Ю. Половінкіна