Постанова

від 03.10.2023 по справі 171/1597/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/655/23 Справа № 171/1597/21 Суддя у 1-й інстанції - Хоруженко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 171/1597/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Сотнікова А.І.

сторони:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідачі - Комунальне підприємство "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", Комунальне підприємство "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради",

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в режимівідеоконференції,в порядкуспрощеного позовногопровадження,апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Апостолівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від15серпня 2022року,яке ухвалено судому складісудді ХоруженкоН.В. умісті АпостоловеДніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 серпня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" про визнання дій протиправними та скасування діагнозу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 декілька років хворіла на хронічний калькульозний холецистит - запальне захворювання жовчного міхура жов нокам?яну хворобу (ЖКХ). В 2010 році вона перенесла холецистектомію жовчнокам?яної хвороби та була прооперована відносно кишкової непрохідності, а в 2021 році була прооперована відносно пупочної грижі, що потягло за цим хворобу ерозивного бульбиту, хронічного гастриту з гіперацидною функцією шлунка.

ОСОБА_1 в зв`язку із постійними болями в районі шлунку звернулась за допомогою до своєї доньки ОСОБА_2 , яка працювала медичною сестрою в КП «Апостолівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради» з проханням допомогти їй в лікуванні хронічного гастриту та лікуванні в стаціонарних умовах Апостолівської районної центральної лікарні. Донька ОСОБА_1 ОСОБА_2 пообіцяла допомогти їй в проведенні хірургічної операції, але при цьому повідомила, що такі операції дуже складні і тому ОСОБА_1 повинна постійно проживати разом з нею з метою допомоги після операції, а враховуючи той факт, що ОСОБА_1 мало пересувається, возити її буде чоловік доньки ОСОБА_3 , який є зятем позивачки. В жовтні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привезли ОСОБА_1 в Апостолівську районну лікарню де повідомили, що, в зв`язку з операцією, ОСОБА_1 повинна підписати документи згоду на операцію та договір на проведення безплатного хірургічного лікування хронічного гастриту. ОСОБА_1 підписала папери не читаючи, так як довіряла своїй доньці та своєму зятю і після вони повідомили її, що хірург в Апостолівській центральній лікарні у черговій відпустці, а для кращого та ефективного проведення операції її необхідно доставити в лікарню м. Кривого Рогу, при цьому донька позивачки повідомила, що головний лікар Апостолівської центральної лікарні Штефан Г.В. дав безкоштовне направлення на операцію в лікарню міста Кривого Рогу. Після цього, минуло декілька місяців, біль в районі шлунку у ОСОБА_1 посилювався, але її донька не квапилася відвозити на операцію, пояснюючи це тим, що для безкоштовної операції встановлені черги і черга ОСОБА_1 ще не прийшла.

В силу свого віку, ОСОБА_1 вирішила, що не дочекається операції і вирішила зробити заповіт на своє майно своїм донькам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , але коли вона почала перевіряти документи то побачила що зникли документи на земельну ділянку, загальною площею 7,00 га відповідно до державного акта серії ДП № 015535 від 13.02.2004 року, кадастровий номер 1220382200:01:029:0164 та земельну ділянку, загальною площею 6,990 га, відповідно до державного акта серії ДП №015532 від 12.02.2004 року, кадастровий номер 1220382200:01:029:0161, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Апостолівської ОТГ (Володимирівська сільська рада) Апостолівського району Дніпропетровської області.

З метою пошуку цих документів, ОСОБА_1 в липні 2019 року звернулась до своєї доньки - ОСОБА_4 , яка через систему інтернет при перевірці публічної кадастрової карти встановила, що на земельну ділянку, загальною площею 7,00 га, відповідно до державного акта серії ДП № 015535 від 13.02.2004 року, кадастровий номер 1220382200:01:029:0164 та земельну ділянку загальною площею 6,990 га відповідно до державного акта серії ДП №015532 від 12.02.2004 року, кадастровий номер 1220382200:01:029:0161, накладено обтяження у виді договору оренди землі, який оформлений на її зятя ОСОБА_3 .

Вважає що її донька безпідставно направила її на лікування до психіатричної лікарні з метою заволодіння вказаними земельними ділянками.

Позивачка зверталася до закладів охорони здоров`я та просила скасувати встановлений психіатричною лікарнею діагноз, але їй повідомили, що для цього потрібна експертиза, що призначається судом.

На підставі викладеного, дії Апостолівської лікарні та Гейківської лікарні позивачка вважає протиправними та просить їх визнати незаконними та скасувати встановлений діагноз.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано діагноз «Органічний маячний розлад», поставлений громадянці ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) Комунальним підприємством «Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради» на основі направлення Комунального підприємства» Апостолівська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» та зняти ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) з диспансерного обліку.

У іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач Комунальне підприємство "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування діагнозу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційні скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було встановлено, які ж саме інтереси чи права позивачки було порушено, а також не враховано того, що питання оскарження лікарського висновку Гейківської психіатричної лікарні може бути розглянуто шляхом стаціонарної психіатричної судової експертизи за рішенням суду, однак суд призначив у справі амбулаторну, тобто одноденну, експертизу.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Яковченко В.І. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача,представника відповідача Комунальногопідприємства "ГейківськаБагатопрофільна лікарняз наданняпсихіатричної допомоги"Дніпропетровської обласноїради" адвокатаШелудька А.О.,який підтримавдоводи апеляційноїскарги тапросив їїзадовольнити,позивачку ОСОБА_1 та їїпредставника адвокатаЯковенка В.І.,які,кожен окремо,заперечували протидоводів апеляційноїскарги тапросили залишитиїї беззадоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, згідно епікризу медичної карти стаціонарного хворого №1453/19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в КП «Гейківська ПЛ» ДОР з 12.07.2019 по 02.08.2019, за направленням КЗ «Апостолівська ЦРЛ» ДОР», з діагнозом F-06,2.

Згідно листа КП «Апостолівська центральна районна лікарня Дніпропетровської обласної ради» встановлено, що головним лікарем ОСОБА_5 було повідомлено ОСОБА_6 , що відповідно медичної картки, яка знаходиться в психіатричному кабінеті консультативної поліклініки, її поставлено на диспансерний облік та направлено на стаціонарне лікування до психіатричної лікарні після особистого звернення до лікаря-психіатра КП «Апостолівська ЦРЛ» ДОР 09.07.2019.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста №136/21 Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради пацієнтки ОСОБА_1 встановлено, що питання оскарження лікарського висновку Гейківської психіатричної лікарні може бути розглянуте шляхом стаціонарної психіатричної судової експертизи за рішенням суду.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 158 від 07.06.2022 року, на даний час у ОСОБА_1 не виявлено клінічних ознак психіатричного розладу.

Спір між сторонами виник з приводу визнання незаконним та скасування діагнозу «Органічний маячний розлад», встановленого позивачці КП "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" на основі направлення КП "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", та зняття її з диспансерного обліку.

Встановивши, що суду не надано належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 не мала ознак захворювання у період з 12.07.2019 року по 01.08.2019 року та не потребувала психіатричної допомоги, однак, сукупністю доказів підтверджено, що на даний час у ОСОБА_1 не виявлено клінічних ознак психічного захворювання з діагнозом F-06,2, суд першої інстанції вважав необхідним, з метою захисту права позивачки, частково задовольнити позовні вимоги та скасувати діагноз F-06,2, поставлений громадянці ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) Комунальним підприємством «Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради» на основі направлення Комунального підприємтсва» Апостолівська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» та зняти ОСОБА_1 з диспансерного обліку.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня

2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованимє рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ст.ст.3, 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

У частині першій статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, можуть бути оскаржені, за вибором цих громадян, до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або безпосередньо до суду.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року (провадження № 6-2227цс16) зазначено, що «положеннями статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що до власника психіатричного закладу або власника психоневрологічного закладу для соціального захисту чи спеціального навчання, або уповноваженого ними органу, або до вищестоящих органів (вищестоящих посадових осіб), або до суду можуть бути оскаржені саме рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги. Юридичним актом, який може бути оскарженим у судовому порядку, є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий у межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів. Медична документація таким критеріям не відповідає».

Отже, за системним аналізом положень статті 16 ЦК України та статті 32 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа або її представник може оскаржити лише рішення, дії та бездіяльність осіб, які порушили її права на психіатричну допомогу. Інших способів захисту права законодавством не передбачено.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 727/7748/16-ц; від 10 березня 2021 року у справі № 201/11896/18.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в КП «Гейківська ПЛ» ДОР з 12.07.2019 по 02.08.2019, за направленням КЗ «Апостолівська ЦРЛ» ДОР», з діагнозом F-06,2.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога це комплекс заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

Згідно зі ст.3 «Презумпція психічного здоров`я» Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.

Законодавство України виділяє декілька видів психіатричної допомоги, кожний з яких характеризується організаційно-правовими особливостями і відмінностями у порядку надання і розрізняються такі види психіатричної допомоги: психіатричний огляд, амбулаторна психіатрична допомога і стаціонарна психіатрична допомога.

Відносно вищезазначених вимог та як вбачається з медичної картки амбулаторного хворого від 09 липня 2019 року, 09 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до КП "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" за консультативною медичною допомогою лікаря психіатра та наддала згоду на госпіталізацію у психіатричну лікарнб для обстеження.

Згідно медичної картки стаціонарного хворого №1453/19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася на стаціонарному лікуванні в КП «Гейківська ПЛ» ДОР з 12.07.2019 по 02.08.2019, за направленням КЗ «Апостолівська ЦРЛ» ДОР», з діагнозом F-06,2 (органічний маячний розлад).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про психіатричну допомогу» діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я для застосування в Україні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року по справі було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу.

Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №190 від 12 липня 2023 року, ОСОБА_1 у період з 09 липя 2019 рокуу по 02 серпня 2019 року виявляла психічний розлад у формі органічного маячного розладу (а.с. 239-241).

Оже, належими та допустими доказами підтверджено, що КП "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" правомірно встановлено позивачці ОСОБА_1 діагноз «Органічний маячний розлад» під час її перебування на стаціонарному лікуванні у період з 09 липя 2019 рокуу по 02 серпня 2019 року, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування діагнозу «Органічний маячний розлад», встановленого позивачці КП "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" на основі направлення КП "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", задоволенню не підлягають.

Колегією суддів враховано, що, згідно Висновку судово-психіатричного експерта № 158 від 07.06.2022 року, на даний час у ОСОБА_1 не виявлено клінічних ознак психіатричного розладу.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно з п.п.4.8, 5.6 наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» №20 від 22.01.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.04.2007 року за №314/13581, скасування встановленого хворому психіатричного діагнозу та зняття з диспансерного обліку здійснюється на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).

Припинення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з передачею її медичної карти амбулаторного хворого до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв`язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті.

Отже, питання зняття зняття позивачки ОСОБА_1 з диспансерного обліку, за умови правомірності встановленого діагнозу, не відноситься до компетенції суду, у зв?язку з чим позовні вимоги в цій частині теж не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів стягує з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 1362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" задовольнити.

Рішення Апостолівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 15серпня 2022року - скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" про визнання дій протиправними та скасування діагнозу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Апостолівська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради", Комунального підприємства "Гейківська Багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги" судові витрати у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2022 року.

Головуючий:

Судді: