ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. Справа № 910/10905/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гонда О.Ю.
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: Кузьмінов Д.В. (у режимі відеоконференції)
від третьої особи-1: не з`явився
від третьої особи-2: не з`явився
від третьої особи-3: не з`явився
від третьої особи-4: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023) (суддя Гулевець О.В.)
у справі № 910/10905/21 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_2
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" (відповідач-1);
2. ОСОБА_3 (відповідач-2);
3. ОСОБА_1 (відповідач-3)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрист.Консалт" (третя особа-1);
2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Проскурня Тетяна Олександрівна (третя особа-2);
3. Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (третя особа-3);
4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович (третя особа-4)
про визнання недійсними договорів, рішення та актів, скасування реєстраційних дій, застосування наслідків недійсності правочину
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень проти них
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" (далі - ТОВ "СР113", Товариство, відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113", укладеного 13.08.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, повернувши у власність позивача право власності на частку 100 % у статутному капіталі ТОВ "СР113";
- визнання недійсним рішення про вихід зі складу засновників ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018;
- скасування реєстраційної дії № 10681070001051460 від 14.08.2018;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки № 15/08/18-01 від 15.08.2018;
- визнання недійсним акта прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018;
- скасування реєстраційної дії № 10681050002051460 від 15.08.2018.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113", укладений 13.08.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за умовами якого позивачем продано відповідачу-2 частку в статутному капіталі в розмірі 100 %, укладено під впливом обману, оскільки відповідач-2 мала намір заволодіти майном позивача, про що свідчить відсутність виконання зобов`язання покупцем щодо оплати останнім вартості придбаного Товариства;
- так, у липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до ТОВ "Юрист.Консалт" для отримання позики під заставу майна, а саме: житлового будинку, площею 456,02 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586817732224; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га; земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га;
- оскільки представниками відповідача-1 було запропоновано іншу "схему" отримання позики, між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрист.Консалт" (далі - третя особа-1) було укладено договір доручення № 111/192 від 20.07.2018, відповідно до якого третя особа-1 взяла на себе обов`язок створити юридичну особу з назвою "СР113" та сформувати статутний капітал Товариства шляхом майнового внеску нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу;
- позивачу не було передано жодного документа, який би підтверджував створення юридичної особи на ім`я ОСОБА_2 , лише було повідомлено, що документи потрібні для подальшого оформлення;
- представники ТОВ "Юрист.Консалт" вмовили ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" на користь ОСОБА_3 ;
- однак, розрахунку за продаж частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" відповідач-2 не здійснила, та кошти в повному розмірі 4 013 600,00 грн ОСОБА_2 не отримала;
- 15.08.2018 з метою введення ОСОБА_2 в оману та створення відчуття впевненості, було укладено договір № 872/165 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за умовами якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ "СР113". Однак, між позивачем та відповідачем-2 не було підписано акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113", а тому фактично ОСОБА_2 не набула право власності на частку в статутному капіталі Товариства;
- внаслідок вказаних дій було незаконно позбавлено позивача його права власності на нерухоме майно шляхом обману та зловживання довірою.
3. У підготовчому засіданні 04.10.2022 судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову від 20.09.2022, та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з урахуванням зазначеної заяви, у зв`язку з чим судом здійснювався розгляд позовних вимог про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" № б/н від 13.08.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернувши у власність ОСОБА_2 право власності на частку 100 % у статутному капіталі ТОВ "СР113";
- визнання недійсним рішення учасника № 2 ТОВ "СР113" від 13.08.2018 стосовно виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "СР113";
- визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Проскурнею Тетяною Олександрівною (далі - Приватний нотаріус КМНО Проскурня Т.О., третя особа-2);
- скасування реєстраційної дії № 10681070001051460 від 14.08.2018 реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (далі - КП "Правочин", третя особа-3) ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 );
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" № 15/08/18-01 від 15.08.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-3);
- визнання недійсним акта прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем (далі - Приватний нотаріус КМНО Осипенко Д.О., третя особа-4);
- скасування реєстраційної дії № 10681050002051460 від 15.08.2018 Приватного нотаріуса КМНО Осипенка Д.О.
4. ТОВ "СР113" у відзиві на позовну заяву проти позову заперечувало, з тих підстав, що:
- позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував факт існування будь-яких договірних зобов`язань між нею та будь-якими особами стосовно надання позики чи іншого подібного за своєю природою фінансування; не зазначено, хто саме мав надати їй таке фінансування, з ким вона проводив переговори чи домовлялася про позику; не наведено жодного доказу отримання 15.08.2018 "першого траншу" чи зобов`язання видати другий транш до 17.09.2018;
- всі надані позивачем докази свідчать виключно про зобов`язання по створенню Товариства із внесенням позивачем до його статутного капіталу нерухомого майна, а також майбутнього продажу корпоративних прав у Товаристві на користь відповідача-2;
- твердження позивача про неотримання нею коштів не відповідає дійсності; вся сума за продаж корпоративних прав (частки) в Товаристві була отримана позивачем у повному обсязі, що підтверджується доказами, наданими самою ОСОБА_2 ;
- позивач мала повну правосуб`єктність на вчинення всіх дій, що були нею фактично вчинені протягом липня-серпня 2018 року по створенню і майбутньому продажу Товариства;
- створення Товариства, реєстрація права власності на нерухоме майно за ним, а також перехід права власності на частку (корпоративні права) в ньому відбувались на законних підставах за прямої волі та вказівки власників такого майна чи прав, у суворій відповідності з чинним законодавством України;
- доводи позивача про помилку щодо мотивів правочину, введення позивача в оману документально не підтверджені;
- позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу існування відносин з кредитування та не підтверджені підстави позову.
5. ОСОБА_2 у відповіді на відзив ТОВ "СР113" зазначила, що:
- позивача було введено в оману стосовно укладення договору позики та договору іпотеки, відтак у позивача відсутні будь-які документи на підтвердження отримання позики;
- розрахунків покупця з продавцем не було, що підтверджується копією виписки з касової книги відділення Акціонерного товариства "Банк Січ" (далі - АТ "Банк Січ", Банк) за період з 15.08.2018 по 17.08.2018, яка підтверджує, що в цей період на відділенні не було готівки на суму 4 000 000 грн, тобто відділення не могло видати кошти, яких не було фізично; тобто це ще раз підтверджує, що ОСОБА_3 не розрахувалась із ОСОБА_2 , і, відповідно, до покупця не перейшли права учасника ТОВ "СР113", а тому ОСОБА_3 не мала права відчужувати їх будь-якій третій особі;
- ОСОБА_3 не мала права відчужувати частку в статутному капіталі ТОВ "СР113", з огляду на те, що: до неї не перейшло право власності на частку в статутному капіталі Товариства, оскільки вона не розрахувалась із ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 уклала договір № 872/165 від 15.08.2018, за умовами якого остання продала частку в статутному капіталі ТОВ "СР113" ОСОБА_2 , ціна продажу частки становила 2 712 128,00 грн, що еквівалентно 99 200 дол. США, крім того, було підписано графік платежів за купівлю корпоративних прав ТОВ "СР113"; ОСОБА_2 здійснила дві оплати відповідно до графіка платежів, що підтверджує той факт, що ОСОБА_2 вірила в те, що їй нададуть позику; відповідно до договору № 15/08/18-01 купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, а саме п. 1.5, продавець не укладав, і йому не відомо про факти укладання кім би то не було будь-яких договорів, угод та інших правочинів стосовно частки, будь-якої її частини або нерухомого майна, продавець не зв`язаний будь-якими зобов`язаннями стосовно частки, будь-якої її частини або нерухомого майна, а також йому невідомо про існування будь-яких зобов`язань стосовно них з будь-яких третіх осіб;
- заява про видачу готівки № 32172 датована 15.08.2021, і в ній міститься інформація про видачу коштів у сумі 4 013 600,00 грн, однак відповідно до виписки по особовим рахункам з 15.08.2018 по 06.12.2018 кошти на рахунку ОСОБА_2 з`явились лише 16.08.2018 о 12:43:57, тому у Банку не було права оформлювати 15.08.2018 заяву на видачу готівки № 32172.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21 позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" № б/н від 13.08.2018, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" 13.08.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернувши у власність ОСОБА_2 право власності на частку 100 % у статутному капіталі ТОВ "СР113". Визнано недійсним рішення учасника № 2 ТОВ "СР113" від 13.08.2018 стосовно виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "СР113". Визнано недійсним акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Проскурнею Т.О. Скасовано реєстраційну дію № 10681070001051460 від 14.08.2018 реєстратора КП "Правочин" ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" № 15/08/18-01 від 15.08.2018, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Визнано недійсним акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. Скасовано реєстраційну дію № 10681050002051460 від 15.08.2018 Приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судовий збір у сумі 18 160,00 грн.
7. При ухваленні рішення місцевий господарський суд виходив з того, що належних доказів оплати відповідачем-2 на користь позивача коштів у розмірі 4 013 600,00 грн в якості оплати 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" матеріали справи не мітять.
8. За висновком суду першої інстанції, доводи позивача щодо умислу третьої особи-1 та відповідача-2 ввести позивача в оману шляхом підписання документів у Банку для отримання позики, на яку позивач розраховувала, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
9. При цьому, суд зазначив, що отримання позивачем частини коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, не може вважатися як схвалення позивачем оспорюваного договору, оскільки позивач вважала отримані кошти частиною отриманої позики та не усвідомлювала про продаж частки відповідачу-2.
10. За результатами дослідження матеріалів справи, місцевий господарський суд дійшов висновків, що внаслідок вчинення третьою особою-1 дій щодо укладення договору доручення № 111/192 від 20.07.2018 та створення юридичної особи з назвою "СР113" зі статутним капіталом нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу, та вчинення відповідачем-2 дій щодо укладення договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 та від 15.08.2018 з графіком платежів, а також надання позивачу готівкових коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, у позивача сформувалось певне уявлення про відповідність зазначених правочинів вимогам чинного законодавства та отримання позики під заставу нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу.
11. Водночас, за висновками суду першої інстанції, укладення договору між позивачем та відповідачем-2 від 15.08.2018, в результаті якого б після виплати позивачем у строк 15.08.2019 визначеної суми (позики) ОСОБА_2 повернула 100 % частку у статутному капіталі Товариства, не відповідало дійсності, оскільки в цей же день 15.08.2018 відповідач-2 продала відповідачу-3 100 % частку у статутному капіталі ТОВ "СР113". При цьому, на день продажу 15.08.2018 відповідачем-2 не була оплачена 100 % частка в розмірі 4 013 600,00 грн, відповідно, відповідач-2 не мала права відчужувати відповідачу-3 неоплачену нею частку в статутному капіталі ТОВ "СР113". Відтак, відповідач-2, вчиняючи дії з укладення спірного правочину, за яким відчужувалася частка у статутному капіталі Товариства відповідачу-3, фактично здійснила розпорядження корпоративними правами Товариства, власником яких вона не була. Належних та допустимих доказів оплати єдиним учасником частки в статутному капіталі Товариства на момент укладання спірного правочину від 13.08.2018 матеріали справи не містять.
12. Крім того, місцевий господарський суд звернув увагу, що матеріали справи не містять також і оплати частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . При цьому, відповідачами не наведено жодних аргументів щодо укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" з різними покупцями в один період.
13. Отже, за висновками суду першої інстанції, наведеними діями ОСОБА_3 ввела в оману ОСОБА_2 щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірного договору, а саме щодо наміру відчужити нерухоме майно, яке належало позивачу на праві власності. Якби позивач володіла інформацією про неотримання частини позики, укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-3 та неповернення 100 % частки у статутному капіталі Товариства, в результаті чого ОСОБА_2 позбавлено права власності на нерухоме майно, позивач би не вступала у правовідносини з відповідачем-2.
14. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність навмисного введення ОСОБА_2 в оману з метою укладення правочину (позики під заставу), який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, таких як отримання безпосередньо позивачем кредитних коштів під заставу, оскільки грошові кошти у повному розмірі позивач не отримала та відповідач-2 незаконно позбавила позивача її права власності на нерухоме майно шляхом обману.
15. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що надання третьою особою-1 та відповідачем-2 невірних відомостей щодо надання суми позики під заставу та повернення ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства, замовчування обставин, що мали істотне значення, а саме укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-3, є умисною дією відповідача-2 та третьої особи-1, оскільки, надаючи позивачу невірні відомості щодо укладення договорів доручення та купівлі-продажу частки, надання позики під заставу та замовчуючи обставини щодо наміру продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" відповідачу-3, відповідач-2 ввела в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, в результаті чого позивач втратила нерухоме майном, яке належало їй на праві власності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
16. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21, ОСОБА_6 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
17. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач-3 посилається на те, що:
- мотиви та висновки, які покладені в основу оскаржуваного рішення, не відповідають дійсним обставинам справи, а саме рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права;
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність факту введення позивача в оману під час укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018; жодного належного та допустимого доказу омани щодо цього правочину у матеріалах справи немає;
- наявна у матеріалах справи заява на видачу готівки від 15.08.2018 підтверджує отримання грошових коштів позивачем; суд дійшов висновку про неотримання грошових коштів на припущенні, бо факт отримання розрахунку доведений документально; крім того, суд не врахував того, що позивач могла отримати грошові кошти в касі з обороту за день;
- положення п. 4 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 про отримання покупцем до підписання цього договору готівкою грошових коштів у розмірі 4 013 600,00 грн та вказівка позивача, що вона підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі, є належним доказом проведення з нею розрахунків за цим договором;
- якщо виходити з того, що розрахунок з позивачем був проведений частково, зокрема, в розмірі 80 000,00 дол. США, то цей факт так само спростовує доводи позивача про непроведення з нею розрахунку; питання про неповний розрахунок не впливає на дійсність договору купівлі-продажу Товариства, а так само не свідчить про введення позивача в оману;
- реституція, про яку просила позивач у справі, у даному випадку неможлива, оскільки корпоративні права не належать ОСОБА_3 ;
- з огляду на те, що 15.08.2018 ТОВ "СР113" вибуло із власності продавця і в той же день було зареєстровано за ОСОБА_1 , єдиним належним способом захисту позивача є стягнення з ОСОБА_3 безпідставно отриманих грошових коштів, які (за умови доведення) остання отримала від позивача на виконання умов договору № 872/165 від 15.08.2018.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
18. 23.05.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Євісков О.О.
19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10905/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
20. 05.06.2023 матеріали даної справи надійшли з Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду.
21. У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10905/21.
22. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 для розгляду справи № 910/10905/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2023 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.07.2023.
24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21; відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.09.2023 о 09:30.
25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 910/10905/21 до 26.09.2023 о 09:50.
Позиції учасників справи
27. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 апеляційну скаргу відповідача-3 підтримує і просить суд за її результатами скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
28. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги відповідача-3 заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
29. У судове засідання, призначене на 26.09.2023, з`явився представник позивача. Також, у судовому засіданні 26.09.2023 взяв участь представник відповідача-3 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
30. Представники відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб у судове засідання 26.09.2023 не з`явились.
31. Усі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 19.09.2023.
32. З урахуванням викладеного, з огляду на те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, і неявка представників відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб.
33. Представник відповідача-3 (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
34. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
35. 20.07.2018 між ОСОБА_2 як довірителем та ТОВ "Юрист.Консалт" як повіреним в особі заступника директора Пасатюка Сергія Володимировича (далі - ОСОБА_7 ) укладено договір доручення № 111/192 (далі - Договір доручення, т. 1, а.с. 154-157), відповідно до умов якого та на вимогу ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), повірений зобов`язується від імені та в інтересах довірителя вчинити такі юридичні дії (п. 1.1):
- створити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю, яке відповідає таким вимогам:
Найменування ТОВ:
- повне найменування Товариства українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю "СР113";
- повне найменування Товариства російською мовою: Общество с ограниченной ответственностью "СР113";
- скорочене найменування Товариства українською мовою: ТОВ "СР113";
- скорочене найменування Товариства російською мовою: ООО "СР11З";
Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю;
Кількість учасників Товариства: Товариство має єдиного учасника - ОСОБА_2 - Довіритель.
Місцезнаходження Товариства: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 26 - А, офіс 6;
Зареєстрований статутний капітал: складає 3 945 000,00 грн.
Строк діяльності Товариства: Товариство створене на невизначений строк;
Дирекція Товариства: виконавчим органом Товариства, згідно з нормами статті 62 Закону України "Про господарські товариства" є колегіальний орган - дирекція, яка складається з Генерального директора - громадянка України - ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 21 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та члена дирекції - громадянин України - ОСОБА_7 ), паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Заводським РВ у м. Дніпродзержинську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, 27 листопада 2012 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , які обмежені у своїх повноваженнях згідно зі статутом Товариства, у т.ч. обмеження стосується одноособового підписання без рішення загальних зборів Товариства будь-яких договорів: оренди, лізингу, купівлі-продажу, надання послуг, страхування, складського зберігання, кредитних договорів, договорів позики, попередніх договорів, договорів про наміри, меморандумів та будь-яких інших господарських та цивільно-правових договорів тощо, у т.ч. похідних від цих договорів. Також, дирекція обмежується одноособовим правом прийняття рішення, без рішення засновників Товариства, щодо затвердження колективних договорів, зміни штатного розкладу Товариства, прийняття на роботу працівників, у т.ч. за цивільно-правовими договорами, змани у заробітній платі працівників, надання премій, надбавок та будь-яких інших матеріальних та нематеріальних заохочень працівників Товариства. Обмеження діють у разі проведення будь-якої господарської діяльності, що в сукупності перевищують суму більше ніж 5 000 (п`ять тисяч) гривень на місяць.
Вищий орган Товариства: вищим органом Товариства є загальні збори учасників, рішення яких є обов`язковими для виконання Дирекцією.
Шляхом складання, участі в загальних зборах цього ТОВ (на підставі довіреності) подачі та державної реєстрації протоколу загальних зборів № 1 "Про створення Товариства з обмеженою відповідальністю" (пп. 1.1.1 Договору доручення);
- сформувати статутний капітал ТОВ шляхом внеску довірителем нерухомого майна, яке відповідає таким вимогам:
Загальні відомості про нерухоме майно: житловий будинок, площею 456,02 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1586817732224, та належить довірителеві на підставі приватної власності; земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га, та належить довірителеві на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.1998; земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га, та належить довірителеві на підставі договору міни від 03.12.2005 (пп. 1.1.2 Договору доручення);
- повірений за свій рахунок організовує господарську діяльність ТОВ, а саме: відкриття банківських рахунків, отримання електронних ключів, забезпечення бухгалтерського супроводу тощо шляхом подачі необхідних заяв, запитів та документів, підписання запитів, заяв, документів, протоколів, довідок, звітів та рішень, а також здійснення всіх необхідних платежів, адміністративних зборів тощо (пп. 1.1.3 Договору доручення);
- провести державну реєстрацію купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ на користь ОСОБА_3 шляхом укладання договору купівлі-продажу корпоративних прав, участі в загальних зборах ТОВ з питань держаної реєстрації змін у необхідних реєстрах на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав договору, державної реєстрації змін до установчих документів, на підставі протоколу № 2 "Про вихід учасників ТОВ" та змін, які містяться в ЄДРПОУ (пп. 1.1.4 Договору доручення);
- за дорученням довірителя, на виконання умов купівлі-продажу корпоративних прав, необхідних для захисту інтересів заставодержателя, повірений проводить державну реєстрацію необхідних змін та обмежень (пп. 1.1.5 Договору доручення).
36. Доручення довірителя повіреному виконується на платній основі. Вартість послуг повіреного складає суму у гривні, що еквівалентна 1 200 (одна тисяча двісті) доларів США (п. 1.2 Договору доручення).
37. Відповідно до п. 1.3 Договору доручення всі витрати, пов`язані з виконанням доручення довірителя повіреному згідно з пунктами 1.1-1.2 покриває покупець корпоративних прав ТОВ.
38. Після підписання цього Договору, на виконання дій, визначених пунктом 1.1, повірений розробляє та дає на підпис довірителеві проекти: протоколу загальних зборів № 1 "Про створення ТОВ", статуту ТОВ, акт прийому-передачі нерухомого майна, протоколу № 2 "Про вихід учасника ТОВ" (п. 2.1 Договору доручення).
39. Згідно з п. 2.2 Договору доручення після виконання повіреним пункту 2.1 цього Договору, повірений надає на підпис Довірителеві погоджений проект довіреності, який є додатком № 1 до цього Договору.
40. Відповідно до п. 2.3 Договору доручення довіритель, після підписання додатку № 1 до цього Договору, на вимогу статті 1007 ЦК України надає повіреному довіреність з текстом згідно з підписаним додатком № 1 до цього Договору на виконання дій згідно з пунктами 1.1-1.2.
41. Після виконання довірителем пункту 2.1-2.3 цього Договору, повірений від імені та в інтересах довірителя виконує всі юридичні дії, передбачені нормами Закону України "Про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та громадських формувань" та інших законодавчих актів для проведення реєстрації ТОВ на умовах, визначених статтею 1.1. Повірений підтверджує державну реєстрацію юридичної особи шляхом отримання та передачі документа, що підтверджує державну реєстрацію ТОВ, а саме: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводить державну реєстрацію внесення нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ шляхом отримання документа, що підтверджує державну реєстрацію нерухомого майна, а саме інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 2.4 Договору доручення).
42. Після виконання повіреним пунктів 2.1-2.4 цього Договору, на виконання договору купівлі-продажу корпоративних прав та цього Договору, повірений проводить державну реєстрацію необхідних змін та обмежень (п. 2.5 Договору доручення).
43. Рішенням засновника (учасника) № 1 ТОВ "СР113" від 30.07.2018 (т. 1, а.с. 253), прийнятим за участі запрошеної особи - ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), вирішено:
- створити Товариство з обмеженою відповідальністю "СР113" (п. 1);
- затвердити місцезнаходження Товариства за адресою: 03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Велика Васильківська, будинок 72 (п. 2);
- визначити статутний капітал Товариства у розмірі 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, розподілити частки в статутному капіталі Товариства наступним чином: частка ОСОБА_2 становить 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що складає 100 % (сто відсотків) статутного капіталу Товариства та формується за рахунок майнового внеску засновника (учасника), а саме ОСОБА_2 вносить до статутного капіталу Товариства:
· житловий будинок площею 456,02 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1586817732224, що належить їй на підставі приватної власності, оціночна вартість якого складає 2 943 600 (два мільйони дев`ятсот сорок три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що еквівалентно 110 000 (сто десять тисяч) доларів США 00 центів;
· земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:005:5215, площею 0,1 га, та належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.1998 року, оціночна вартість якої складає 535 200 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, що еквівалентно 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів;
· земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:005:0049, площею 0,0813 га, та належить їй на підставі договору міни від 03.12.2005 року, оціночна вартість якої складає 535 200 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, що еквівалентно 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів.
Зазначене вище майно оцінене єдиним засновником ОСОБА_2 в розмірі 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Зазначене вище майно повинне бути передане за актом прийому-передачі до статутного капіталу Товариства протягом 3 (трьох) робочих днів з дати державної реєстрації Товариства в Єдиному державному реєстрі (п. 3);
- затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" (п. 4);
- призначити на посаду директора Товариства безстроково ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) з моменту державної реєстрації Товариства (п. 5).
44. Рішення засновника (учасника) № 1 ТОВ "СР113" від 30.07.2018 підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_8 і нотаріально посвідчене Приватним нотаріусом КМНО Проскурнею Т.О.
45. Відповідно до акта прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "СР113" від 02.08.2018, складеного ОСОБА_2 та ТОВ "СР113" в особі директора Комірного О.О., який діє на підставі Статуту та рішення засновника (учасника) № 1 Товариства від 30.07.2018, посвідченого Приватним нотаріусом КМНО Проскурнею Т.О., з метою формування статутного капіталу Товариства, керуючись вимогами рішення засновника (учасника) № 1 Товариства від 30.07.2018, засновник передає до статутного капіталу Товариства, а Товариство приймає у власність наступне нерухоме майно, що належить на момент укладення цього акта засновникові на праві особистої приватної власності:
- житловий будинок загальною площею 456,02 кв.м, житловою площею 183,06 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1586817732224; опис об`єкта: А - Житловий будинок, Б - Літня кухня, В - Гараж, Г - Погріб під частиною будинку, а - Вигрібна яма, б - Басейн, в - Свердловина під частиною будинку, 1 - Вимощення, 2 - Ворота, 3 - Хвіртка, 4 - Огорожа; що належить їй на підставі приватної власності та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2018 (індексний номер витягу 129132519), оціночна вартість якого складає 2 943 600 (два мільйони дев`ятсот сорок три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що еквівалентно 110 000 (сто десять тисяч) доларів США 00 центів;
- земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий помер: 3222485901:01:005:5215; площею 0,1 га; цільове призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346229432224; та належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.1998 року; право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.09.2017 року (індексний номер витягу 96690555); оціночна вартість якої складає 535 200 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, що еквівалентно 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів;
- земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3222485901:01:005:0049; площею 0,0813 га; цільове призначення "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346214232224; та належить їй на праві приватної власності на підставі договору міни від 03.12.2005 року; право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.09.2017 року (індексний номер витягу 96688888), оціночна вартість якої складає 535 200 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, що еквівалентно 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів.
46. Право власності на майно виникає у Товариства з дня державної реєстрації права власності на майно за Товариством у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 1 акта).
47. Засновник оцінює вартість майна як внесок до статутного капіталу Товариства в розмірі 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок (п. 3 акта).
48. 30.07.2018 реєстратором проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 259).
49. 13.08.2018 між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" (далі - Договір, т. 1, а.с. 160), відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі ТОВ "СР113", статутний капітал якого складає 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, та зобов`язується сплатити за неї певну грошову суму згідно з умовами цього Договору (п. 1).
50. Відповідно до п. 2 Договору частка, що відчужується продавцем, становить 100 % (сто відсотків) статутного капіталу Товариства на суму 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Частка, що відчужується, сплачена продавцем повністю та належить йому на праві власності згідно з даними Єдиного державного реєстру.
51. Згідно з п. 3 Договору ціна продажу частки становить 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
52. Оплата суми, передбаченої п. 3 цього Договору, здійснена покупцем до підписання цього Договору готівкою шляхом перерахування грошових коштів покупцем на банківський рахунок продавця. Продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі, а також підтверджує відсутність будь-яких претензій до покупця стосовно укладення та виконання цього Договору (п. 4 Договору).
53. Згідно з п. 8 Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому Договору. Після укладення даного Договору до Єдиного державного реєстру повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством України порядку.
54. Право власності покупця на частку, зазначену в п. 2 даного Договору, виникає з моменту підписання Договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру, що містить відповідні зміни у складі учасників Товариства (п. 9 Договору).
55. Відповідно до п. 10 Договору підписання сторонами даного Договору та акта до нього на вимогу законодавства буде свідчити про те, що передача-приймання відчужуваної частки Товариства відбулась та розрахунок за неї відбувся. Акт є невід`ємною частиною цього Договору.
56. 13.08.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі "СР113", посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Проскурнею Т.О. та зареєстрований у реєстрі за №№ 2019, 2022 (т. 1, а.с. 265), відповідно до п. 1 якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняла частку в статутному капіталі ТОВ "СР113" у розмірі 100 % (сто відсотків), яка в грошовому еквіваленті становить 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Згідно з п. 2 вказаного акта сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ "СР113"; продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі на свій банківський рахунок.
57. Рішенням учасника № 2 ТОВ "СР113" від 13.08.2018 ОСОБА_2 вирішила вийти зі складу учасників Товариства та передати (на підставі договору) належну їй частку в розмірі 100 % (сто відсотків) у статутному капіталі Товариства, що складає 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, на користь ОСОБА_3 ; прийняти до складу нового учасника Товариства - ОСОБА_3 ; затвердити новий склад учасників Товариства та новий розподіл часток у статутному капіталі, а саме: ОСОБА_3 , частка якої у статутному капіталі Товариства становить 100 % (сто відсотків), що складає 4 013 600 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок. Вказане рішення підписано позивачем та відповідачем-2, посвідчене Приватним нотаріусом КМНО Проскурнею Т.О. та зареєстроване в реєстрі за №№ 2015, 2017.
58. 14.08.2018 реєстратором КП "Правочин" Новік Н.Ю. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах за № 10681070001051460, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 286-288).
59. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказувала на те, що на виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 позивачем було отримано частину коштів у сумі 80 000 дол. США, що складає 2 140 800,00 грн, а іншу частину в розмірі 75 000 дол. США, що складає 1 872 400,00 грн, яка мала бути передана до 17.09.2018, позивач не отримала.
60. Водночас, відповідач-2 у відзиві на позов вказує, що позивач отримала кошти в повному обсязі, що складає 4 013 600,00 грн, посилаючись на виписку по особовим рахункам з 15.08.2018 по 06.12.2018, сформовану АТ "Банк Січ" на вимогу позивача 06.12.2018.
61. 15.08.2018 між ОСОБА_3 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем був укладений договір № 15/08/18-01 купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "СР113" (далі - Договір № 15/08/18-01 від 15.08.2018, т. 1, а.с. 268-269), відповідно до якого продавець, на умовах, зазначених у цьому Договорі, з дотриманням вимог чинного законодавства України, передає у власність покупця (відступає покупцеві) частку (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВ "СР113", код за ЄДРПОУ: 42340245, яка складає 100,00 % (сто цілих нуль сотих відсотків) статутного капіталу Товариства і становить - 4 013 600,00 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) гривень, та яку покупець у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, приймає і сплачує за вказану частку грошові кошти.
62. Відповідно до п. 3.1 Договору № 15/08/18-01 від 15.08.2018 покупець за відчуження частки Товариства в момент укладення цього Договору сплачує продавцю грошові кошти в розмірі 4 040 000,00 (чотири мільйони сорок тисяч гривень 00 копійок) гривень, без ПДВ, на банківський рахунок продавця, що буде ним повідомлений у простій письмовій формі окремо і не вимагатиме внесення змін до цього Договору.
63. Згідно з п. 4.1 Договору № 15/08/18-01 від 15.08.2018 з підписанням цього Договору сторонами, державної реєстрації нової редакції статуту Товариства та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру покупець набуває всі права і обов`язки учасника Товариства, передбачені статутом Товариства та чинним законодавством України.
64. Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору № 15/08/18-01 від 15.08.2018 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується в момент, коли сторони повністю виконають взяті на себе зобов`язання за цим Договором.
65. Рішенням учасника № 3 ТОВ "СР113" від 15.08.2018 (т. 1, а.с. 267) ОСОБА_3 вирішила вийти зі складу учасників Товариства та передати (на підставі договору) належну їй частку в розмірі 100 % (сто відсотків) у статутному капіталі Товариства, що складає 4 013 600,00 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) гривень, на користь ОСОБА_1 , прийняти до складу нового учасника Товариства - ОСОБА_1 та затвердити новий склад учасників Товариства і новий розподіл часток у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_1 , частка якого у статутному капіталі Товариства становить 100 % (сто відсотків), що складає 4 013 600,00 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) гривень; внести зміни до статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції; уповноважити директора Товариства ОСОБА_8 вчинити всі дії (з правом передоручення), пов`язані із внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру та реєстрації нової редакції статуту Товариства. Вказане рішення підписано відповідачем-2 та відповідачем-3, посвідчене Приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. та зареєстровано в реєстрі за №№ 4304, 4305.
66. 15.08.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113", посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. та зареєстрований у реєстрі за №№ 4306, 4307 (далі - акт від 15.08.2018, т. 1, а.с. 270), відповідно до п. 1 якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "СР113" у розмірі 100 % (сто відсотків), яка в грошовому еквіваленті становить 4 013 600,00 (чотири мільйони тринадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок) гривень.
67. У п. 2 акта від 15.08.2018 зазначено, що сторони не мають один до одної матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ "СР113". Продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі.
68. 15.08.2018 Приватним нотаріусом КМНО Осипенком Д.О. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за № 10681050002051460, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 1, 286-288).
69. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції встановив, що починаючи з 15.08.2018 та станом на час розгляду даної справи власником 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться відповідач-3 - ОСОБА_1 .
70. Також, 15.08.2018 між ОСОБА_3 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено договір № 872/165 (далі - Договір № 872/165), за умовами якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі ТОВ "СР113", що становить 100 % статутного капіталу Товариства.
71. Згідно з п. 3 Договору № 15/08/18-01 ціна продажу частки становить 2 712 128,00 грн, що є еквівалентом 99 200,00 дол. США.
72. Відповідно до п. 4 Договору № 15/08/18-01 оплата суми, передбаченої п. 3 цього Договору, здійснена покупцем до підписання цього Договору готівкою шляхом перерахування грошових коштів покупцем на банківський рахунок продавця, продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі, а також підтверджує відсутність будь-яких претензій до покупця стосовно укладення та виконання цього Договору.
73. Також між позивачем та відповідачем-2 укладено Графік платежів корпоративних прав ТОВ "СР113", згідно з яким погоджено сплату частинами коштів усього в розмірі 99 200,00 дол. США, що є загальною вартістю корпоративних прав з урахуванням відсотків (з яких вартість корпоративних прав згідно з договором становить 80 000,00 дол. США), частинами у сумі 1 600,00 дол. США. Всього зазначеним Графіком передбачено 12 траншів з 15.09.2018 по 15.08.2019, у тому числі 11 траншів по 1 600,00 дол. США та 1 (12-й) транш у розмірі 81 600,00 дол. США.
74. Спір у даній справі виник внаслідок того, що, за твердженнями позивача, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під впливом обману, внаслідок чого позивача було протиправно позбавлено належного їй на праві власності майна. Як стверджує позивач, ОСОБА_3 не мала законних підстав на відчуження частки у статутному капіталі Товариства ОСОБА_1 , оскільки до неї не перейшло право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "СР113".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
75. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
76. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018.
77. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" створення товариства відбувається за рішенням його засновників.
78. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
79. Згідно з ч.ч. 1, 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
80. Статтею 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі, зокрема, відчуження власником свого майна.
81. У силу положень ч.ч. 1, 3 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
Об`єктом відчуження є сукупність корпоративних прав та обов`язків, пов`язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника або у випадку поділу залишків майна товариства у процесі його ліквідації (припинення). При цьому розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки.
Договір про відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю має бути укладений з дотриманням загальних умов дійсності правочину та встановлених законом вимог до правочинів конкретного виду.
82. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
83. Відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
84. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
85. Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
86. Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
87. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
88. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
89. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
90. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
91. Згідно з ч. 2 ст. 229 ЦК України в редакції, чинній до 14.08.2021, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
92. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної в постанові від 11.05.2021 у справі № 924/1293/19, у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.
Під обманом необхідно розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.
Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.
Водночас, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).
Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
93. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що тлумачення норм статті 230 ЦК України дає підстави для висновку про те, що під обманом розуміють умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.
Тобто правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Отже, правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 172/1457/19-ц.
94. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі № 911/1171/18.
95. Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
96. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
97. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
98. Згідно зі 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
99. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
100. Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
101. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
102. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
103. Як встановлено судом вище, у п. 4 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказано, що оплата суми, передбаченої п. 3 цього Договору, здійснена покупцем до підписання цього Договору готівкою шляхом перерахування грошових коштів покупцем на банківський рахунок продавця, продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі, а також підтверджує відсутність будь-яких претензій до покупця стосовно укладення та виконання цього Договору.
104. Тобто, як слушно звернув увагу місцевий господарський суд, у наведеному договорі сторони вказали, що станом на 13.08.2018 відповідачем-2 перераховано на банківський рахунок позивача кошти у сумі 4 013 600,00 грн, при цьому номер рахунку та банк, в якому був відкритий рахунок, у договорі не зазначено.
105. Натомість, як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, відкриття банківського рахунку, на який нібито перераховано кошти відповідачем-2 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018, відбулось після укладання цього Договору, а саме 15.08.2018, що підтверджується заявою ОСОБА_2 про відкриття рахунку в Придніпровському відділенні АТ "Банк Січ", договором № 26203001413136/980 банківського рахунку та комплексного надання послуг від 15.08.2018, заявою про видачу готівки № 32172 від 15.08.2018, випискою по особовому рахунку № НОМЕР_6 від 06.12.2018 (т. 1, а.с. 162, 164-166, 173, 175).
106. В опитувальному листі ОСОБА_2 , який є додатком до Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів АТ "Банк Січ" (т. 1, а.с. 167-172), позивач вказала, що джерелом находження грошових коштів на рахунки є дохід від продажу власного майна, а саме житлового будинку та земельних ділянок.
107. Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що позивачем відкрито банківський рахунок № НОМЕР_7 в Придніпровському відділенні АТ "Банк Січ" з метою отримання коштів від відповідача-2 від продажу житлового будинку та земельних ділянок, що підтверджує її намір отримати кошти (позику) під заставу власного майна.
108. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до виписки з банківського рахунку № НОМЕР_7 в АТ "Банк Січ", ОСОБА_3 внесено кошти 15.08.2018 у сумі 4 013 600,00 грн з призначенням платежу: "оплата за 100% частку згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СР113" від 13.08.2018 р. Без ПДВ", які проведено Банком 16.08.2018 на рахунок позивача.
109. Таким чином, місцевий господарський суд правильно вказав, що станом на 13.08.2018, дату укладання оспорюваного Договору, відповідачем-2 не було перераховано грошових коштів на користь позивача за частку у статутному капіталі Товариства, що становить 100 %.
110. Отже, інформація, наведена в п. 4 Договору щодо отримання продавцем грошових коштів за продану частку в повному обсязі до підписання цього Договору, не відповідає дійсності.
111. Крім того, станом на 15.08.2018-16.08.2018 загальний порядок забезпечення банків готівкою та порядок передавання готівки банками своїм філіям був встановлений Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 № 174 (далі - Інструкція).
112. Відповідно до положень п.п. 3.1, 3.5 розділу ІІ Інструкції в редакції, чинній станом на 15.08.2018-16.08.2018, Банк (філія) має право самостійно передавати готівку своїм філіям (банку), відділенням або іншим банкам (філіям, відділенням) незалежно від їх місця розташування на території України. У разі передавання банком (філією) готівки національної валюти іншим банкам (філіям) не пізніше наступного робочого дня Департаменту грошового обігу надсилається повідомлення в розрізі регіонів щодо передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, засобами програмного комплексу АРМ "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і не придатних до обігу банкнот і монет" або, як виняток, засобами електронного зв`язку за погодженням із Департаментом грошового обігу. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися: у разі передавання готівки - дата видачі готівки, найменування банку, що передав готівку, код регіону, сума готівки та найменування банку-отримувача з кодом регіону; у разі отримання готівки - дата отримання готівки, найменування банку, що одержав готівку, код регіону, сума готівки, найменування банку-відправника, дата видачі готівки з кодом регіону та дані сум надлишків/недостач готівки в разі їх виявлення.
113. Як вбачається з виписки АТ "Банк Січ" по особовим рахункам з 15.08.2018 по 06.12.2018, АТ "Банк Січ" 16.08.2018 проведено видачу ОСОБА_2 коштів у сумі 4 013 600,00 грн з власного поточного рахунку № НОМЕР_7 .
114. Водночас, у матеріалах справи містяться копія виписки з касової книги АТ "Банк Січ" за період з 15.08.2018 по 17.08.2018, лист АТ "Банк Січ" за вих. № 392/06БТ від 25.02.2019, адресований Старшому слідчому СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, та виписка по особовим рахункам АТ "Банк Січ" з 15.08.2018 по 16.08.2018 (т. 2, а.с. 20-22), відповідно до яких залишок національної валюти в АТ "Банк Січ" на 15.08.20218 складав 199 469,49 грн, а на 16.08.2018 - 250 815,82 грн, заявок на підкріплення каси Придніпровського відділення АТ "Банк Січ" у період з 15.08.2018 по 16.08.2018 включно не надходило.
115. На підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріали справи не містять належних доказів сплати відповідачем-2 позивачу коштів у розмірі 4 013 600,00 грн в якості оплати 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "СР113".
116. За таких обставин, як правильно вказав суд першої інстанції, доводи позивача щодо умислу третьої особи-1 та відповідача-2 ввести позивача в оману шляхом підписання документів у Банку для отримання позики, на яку позивач розраховувала, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
117. При цьому, місцевим господарським судом правильно зазначено, що отримання ОСОБА_2 частини коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, не може вважатися схваленням нею Договору, за обставин, коли вона вважала отримані кошти частиною позики та не усвідомлювала про продаж своєї частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" відповідачу-2.
118. Поряд з цим, крім договору № 15/08/18-01 купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 з ОСОБА_1 , у цей же день, 15.08.2018, ОСОБА_3 як продавець підписала договір № 872/165 (далі - Договір № 872/165) з ОСОБА_2 як покупцем, за яким відповідачем-2 продано позивачу частку, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "СР113".
119. У п. 4 Договору № 15/08/18-01 сторони погодили, що оплата суми (ціни продажу частки) здійснена покупцем до підписання цього Договору готівкою шляхом перерахування грошових коштів покупцем на банківський рахунок продавця, продавець підтверджує факт отримання грошових коштів за продану частку в повному обсязі, а також підтверджує відсутність будь-яких претензій до покупця стосовно укладення та виконання цього Договору.
120. Водночас, позивач та відповідач-2 підписали Графік платежів корпоративних прав ТОВ "СР113", згідно з яким погодили щомісячну сплату коштів у розмірі 99 200,00 дол. США, що є загальною вартістю корпоративних прав з урахуванням відсотків (з яких вартість корпоративних прав згідно з договором становить 80 000,00 дол. США), частинами (траншами). Всього зазначеним Графіком передбачено 12 траншів з 15.09.2018 по 15.08.2019, у тому числі 11 траншів по 1 600,00 дол. США та 1 (12-й) транш у розмірі 81 600,00 дол США.
121. Тобто, в один і той же день, 15.08.2018, відповідач-2 уклала з позивачем договір, за яким продає ОСОБА_2 частку, що становить 100 % статутного капіталу ТОВ "СР113", та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113", за яким вже продає відповідачу-3 цю ж 100 % частку у статутному капіталі ТОВ "СР113" вартістю 4 013 600,00 грн.
122. На підставі встановлених обставин справи, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що внаслідок вчинення третьою особою-1 дій щодо укладення договору доручення № 111/192 від 20.07.2018 та створення юридичної особи з назвою "СР113" зі статутним капіталом нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу, вчинення відповідачем-2 дій щодо укладення договорів від 13.08.2018 та від 15.08.2018 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" з графіком платежів, а також надання позивачу готівкових коштів у сумі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 140 800,00 грн, у позивача сформувалось певне уявлення про укладення правочинів щодо отримання позики під заставу нерухомого майна, яке належало на праві власності позивачу.
123. Та обставина, що ОСОБА_2 передала ОСОБА_7 - особі, яка підписувала Договір доручення зі сторони ТОВ "Юрист.Консалт", 14.09.2018 кошти у гривні, що є еквівалентом 1 600,00 дол. США та 17.10.2018 кошти у гривні, що є еквівалентом у розмірі 2 400,00 дол. США на виконання договору зворотного викупу № 872/165 від 15.08.2018, про що ОСОБА_7 складено відповідні розписки від 14.09.2018 та від 17.10.2018, також підтверджує пояснення позивача, що спірні правочини укладені нею під впливом омани, не з метою позбутися власного нерухомого майна, а отримати саме кошти як позику (т. 2, а.с. 17, 18). Власне, для саме цього було створено юридичну особу - ТОВ "СР113" ОСОБА_9 за довіреністю від ОСОБА_2 , як було запропоновано ТОВ "Юрист.Консалт", заступником директора якого був ОСОБА_9 .
124. Водночас, укладення між позивачем та відповідачем-2 договору від 15.08.2018, в результаті якого б після виплати позивачем у строк 15.08.2019 визначеної суми (позики) ОСОБА_2 (позивачу) була повернута частка в розмірі 100 % у статутному капіталі Товариства, не відповідало дійсності, оскільки в цей же день 15.08.2018 відповідач-2 продала відповідачу-3 100 % частку у статутному капіталі ТОВ "СР113".
125. При цьому, на день продажу - 15.08.2018 відповідачем-2 не була оплачена 100 % частка в розмірі 4 013 600,00 грн, відповідно, відповідач-2 не мала права відчужувати відповідачу-3 неоплачену нею частку в статутному капіталі ТОВ "СР113".
126. Таким чином, як правильно вказав місцевий господарський суд, відповідач-2, вчиняючи дії з укладення спірного правочину, за яким відчужувалася частка у статутному капіталі Товариства відповідачу-3, фактично здійснила розпорядження корпоративними правами ТОВ, власником яких вона не була.
127. Належних та допустимих доказів оплати єдиним учасником частки в статутному капіталі Товариства на момент укладання спірного правочину від 13.08.2018 матеріали справи не містять.
128. Крім того, суд першої інстанції слушно зауважив, що матеріали справи не містять також і оплати частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
129. При цьому, відповідачами не наведено жодних аргументів щодо укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" з різними покупцями в один період.
130. Також слід зазначити, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 був директором ТОВ "СР113" з моменту його створення, тобто коли єдиним учасником Товариства була ОСОБА_2 , і є директором ТОВ "СР113" на час вирішення судового спору у даній справі, коли єдиним учасником Товариства є ОСОБА_1 .
131. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що наведеними діями ОСОБА_3 ввела в оману ОСОБА_2 щодо обставин, які мають істотне значення для укладення спірного договору, а саме щодо наміру відчужити нерухоме майно, яке належало позивачу на праві власності. Якщо б позивач володіла інформацією про неотримання частини позики, укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-3 та неповернення 100 % частки у статутному капіталі Товариства, в результаті чого ОСОБА_2 позбавлено права власності на нерухоме майно, позивач би не вступала у правовідносини з відповідачем-2.
132. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність навмисного введення позивача в оману з метою укладення правочину (позики під заставу), який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, таких як отримання безпосередньо позивачем грошових коштів (суми позики) під заставу, оскільки грошові кошти у повному розмірі позивач не отримала, натомість вона була незаконно позбавлена права власності на нерухоме майно шляхом обману.
133. Таким чином, як правильно вказав суд першої інстанції, оцінюючи наявні докази в їх сукупності, є підстави вважати, що надання третьою особою-1 та відповідачем-2 невірних відомостей щодо надання суми позики під заставу та повернення ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства, замовчування обставин, що мали істотне значення, а саме укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-3, є умисною дією відповідача-2 та третьої особи-1, оскільки надаючи позивачу невірні відомості щодо укладення договорів доручення та купівлі-продажу частки, надання позики під заставу та замовчуючи обставини щодо наміру продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" відповідачу-3, відповідач-2 ввела в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, в результаті чого позивач втратила нерухоме майно, яке належало їй на праві власності.
134. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
135. Частиною третьою статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
136. Як вольова дія, правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
137. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в разі обізнаності позивача про неповернення їй частки у статутному капіталі Товариства та ненадання суми позики, ОСОБА_2 не мала б наміру укладати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 та не вчиняла б дій, спрямованих на укладення правочину, оскільки усвідомлювала б про втрату нерухомого майна, яке належало їй на праві власності.
138. За таких обставин, встановивши наявність умислу в діях відповідача-2 щодо ведення позивача в оману при укладені оспорюваного договору та приховуванні обставин, які мають істотне значення, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
139. Визначені ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності, тому, як правильно вказав суд першої інстанції, цілком правомірним є застосування при вирішенні даної справи способу захисту, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України (відновлення становища, яке існувало до порушення). Отже, повернення корпоративних прав позивачу можливо лише шляхом припинення корпоративних прав відповідача-3 як учасника ТОВ "СР113".
140. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
141. За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
142. Водночас за приписами ч. 2 ст. 5 ГПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
143. Позовні вимоги про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018 - повернення у власність позивача права власності на частку 100 % у статутному капіталі ТОВ "СР113"; визнання недійсним рішення про вихід зі складу засновників ОСОБА_2 ; визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СР113" від 13.08.2018; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки № 15/08/18-1 від 15.08.2018; визнання недійсним акта прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "СР113" від 15.08.2018 є похідними вимогами, спрямованими на захист прав власності позивача на частку в статутному капіталі ТОВ "СР113" та поновлення її корпоративних прав як єдиного учасника.
144. Щодо вимог позивача про скасування реєстраційної дії № 10681070001051460 від 14.08.2018 та скасування реєстраційної дії № 10681050002051460 від 15.08.2018, що є похідними від вимог про визнання недійсними договорів, які були підставою для вчинення реєстраторами спірних реєстраційних дій, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для їх задоволення, оскільки в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
145. Стосовно доводів апеляційної скарги про неналежно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права з посиланням скаржника на те, що в даному спорі належним способом захисту є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, за умови, що не може бути відновлене порушене право шляхом витребування майна з володіння, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції повернуто у власність позивача частку 100 % у статутному капіталі ТОВ "СР113", тобто фактично витребувано майно з володіння, що є належним способом захисту.
146. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
147. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
148. Доводи скаржника не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
149. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
150. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
151. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
152. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
153. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Судові витрати
154. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі № 910/10905/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 04.10.2023.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2023 |
Оприлюднено | 09.10.2023 |
Номер документу | 113954318 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні