Рішення

від 25.09.2023 по справі 904/3506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3506/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон", м. Дніпро

про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Омельченко Г.Г. адвокат, посвідчення № 2114

від відповідача: Величко В.Ю. адвокат, посвідчення № 2110

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" про:

- визнання інформації, поширеної відповідачем, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5";

- зобов`язання Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду спростувати в усіх джерелах, де вона була поширена, недостовірну інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5";

- стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 25.07.2023.

В підготовчому засіданні від 25.07.2023 оголошено перерву до 15.08.2023.

В підготовчому засіданні від 15.08.2023 оголошено перерву до 06.09.2023.

Ухвалою суду від 06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.09.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що 12 липня 2022 року на офіційному інтернет-ресурсі регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, що належить Телеканалу D1, у програмі «Простір свободи на D1» було оприлюднено відеорепортаж під заголовком «Розкрадання бюджету, викрадення гуманітарки та залякування переселенців ось реальне життя у Дніпрі» (надалі - відеорепортаж).

За твердженням позивача, у відеорепортажі розповсюджується наступна неправдива інформація відносно ТОВ "Контракт продрезерв 5", а саме:

0:19 Наша група, яка займається розслідуваннями, підготувала невеличкий такий фільм про корупцію в гуманітарки. Давайте подивимося, а потім це обговоримо.

Далі починається відеосюжет, де зазначається:

0:32 - 1:50 У червні 2022 року правоохоронними органами Дніпропетровської області затримано групу злочинців, яка торгувала гуманітарною допомогою, отриманою з усього світу. В ході проведення обшуків правоохоронці виявили понад 13 тон харчових продуктів, призначених для військових та переселенців. Такі слідчі дії були проведені в різних містах області.

За інсайдерською інформацією в одному із місць проведення обшуків ситуація вийшла з-під контролю правоохоронців. Сталося це в Дніпрі, в приміщенні, орендованому Товариством ПРОДРЕЗЕРВ 5. Ця компанія відома скандалами, пов 'язаними із тендерами у Дніпровській міській раді. Тільки з міського бюджету Дніпра за останні роки вона отримала більше 2 мільярдів гривень. Корупційні схеми, відпрацьовані на харчуванні, знадобилися при оборудках з гуманітарною. Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується, та найкращі товари осідають на складах компанії наближених до міськради, а далі реалізується за готівку.

2:13 - 2:26 Через деякий час на офіційних сайтах Обласної прокуратури та поліції з`явилася інформація про затримання осіб за розкрадання гуманітарної допомоги на суму понад І 350 000,00 гривень.

3.15 - 3:21 ...ПРОДРЕЗЕРВ 5, на складах якого була спроба продажу гуманітарної допомоги...

Далі було представлено обговорення відеосюжету між ведучим програми та виконавчою директоркою телеканалу ВІ Іриною Зайцевою:

7:30-8:23

Ірина Зайцева: По всієї області затримували крадіїв, а я їх, ну, іншим і не називаю, які наживалися на гуманітарні. Дивіться що, де їх затримували: от ми побачили з Вами склад, який належить компанії, яка 2 мільярди майже отримала з державного бюджету і має близькі стосунки до мерії. От скажіть, будь ласка, як Ви думаєте, чому гуманітарна з`являється у цієї компанії на складі?

Ведучий програми: Ну це вже ж не перший скандал з цією компанією?

Ірина Зайцева: Так.

Ведучий програми: ПРОДРЕЗЕРВ, він замішаний у дуже багатьох, у тому числі у скандалах із харчуванням.

Ірина Зайцева: В багатьох. Потім от ми фотки Вам показали. Це оригінальні фото, які викладали правоохоронні структури.

Той факт, що у відеорепортажі йде мова саме про Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" позивач обґрунтував таким.

Позивач вказав, що, у відеорепортажі не використовується повна назва Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5", а вживається скорочення ПРОДРЕЗЕРВ 5. Однак:

- у відеоряді на часовій мітці 1:15 показаний витяг з системи You Control (он-лайн сервісу перевірки компаній) щодо товариства, про яке йде розповідь. У витязі зазначений ідентифікаційний код цього товариства 35601826, що є ідентифікаційним кодом саме позивача. Співпадають й інші дані: повне та скорочене найменування, перелік засновників;

- пошук у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за назвою юридичної особи ПРОДРЕЗЕРВ 5 дає лише один результат реквізити компанії з ідентифікаційним кодом Позивача;

- у відеоряді на часовій мітці 1:12 наводиться прізвище, ім`я та фото одного з засновників Позивача - ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку позивача, юридичну особу, про яку йдеться мова у відеорепортажі, було ідентифіковано не лише шляхом використання скорочення ПРОДРЕЗЕРВ 5, а й шляхом демонстрації фото та відеоматеріалів, що виключає будь-які сумніви відносно того, що розповсюджена інформація стосується саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Позивач наполягає на тому, що розповсюджені відповідачем у відеорепортажі відомості є неправдивими та такими, що принижують ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5". Оскільки відеорепортаж привернув значну увагу населення та мав у останнього дуже негативний відгук стосовно дій позивача (неправдивих, на думку останнього).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач у відзиві визнав факт того, що спірний відеорепортаж стосувався в деяких фрагментах Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" (ідентифікаційний код 35601826).

Разом з цим, відповідач наполягає на тому, що зазначена щодо позивача інформація мала виключно оціночні судження.

За твердженням відповідача, інформація, яка була поширена ним через інтернет-ресурс регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, базується на оціночних судженнях журналістів телеканалу, які досліджували інформацію з відкритих джерел та здійснювали свої розслідування на підставі конфіденційної інформації, яку вони отримали.

Відповідач вказав, що розповсюджені ним відомості не вплинули на розмір активів позивача, які, навпаки, тільки збільшились.

Відповідач наполягає на тому, що позивач не звертався до нього у строки, передбачені ч. 3 ст. 64 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення», із заявою про спростування недостовірної інформації.

Відповідач вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факту проведення правоохоронними органами обшуків на складських приміщеннях, що орендовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про:

- визнання інформації, поширеної відповідачем, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5";

- зобов`язання Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду спростувати в усіх джерелах, де вона була поширена, недостовірну інформацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5";

- стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити факт поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно позивача та порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" на недоторканість ділової репутації внаслідок дій позивача; чи є інформація, вказана відповідачем у відеорепортажі фактичним твердженням або оціночним судженням.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Приватним підприємством "Телерадіокомпанія "Регіон", 12 липня 2022 року на офіційному інтернет-ресурсі регіонального Телеканалу D1 (https://d1.ua) та на YоuTube каналі, що належить Телеканалу D1, у програмі «Простір свободи на D1» було оприлюднено відеорепортаж під заголовком «Розкрадання бюджету, викрадення гуманітарки та залякування переселенців ось реальне життя у Дніпрі» (надалі - відеорепортаж).

Факт публікації цього відеорепортажу саме відповідачем останнім не заперечується.

Також, як було вказано вище, відповідач визнав факт того, що спірний відеорепортаж стосувався в деяких фрагментах Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" (ідентифікаційний код 35601826).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

А отже, не підлягає доказуванню обставина публікації відповідачем 12 липня 2022 року відеорепортажу, у якому було згадано Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Відповідно до статті 34 Конституції, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

При цьому Верховний Суд зазначає, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом статті 91 Цивільного кодексу України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Отже юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини першої статті 299 Цивільного кодексу України, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому при вирішенні зазначених спорів суди мають враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При цьому обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має подати докази недостовірності поширеної інформації.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Щодо самого змісту відеорепортажу слід зазначити про таке.

По-перше, що дослідивши наданий позивачем відеоматеріал судом було встановлено, що спірний відеорепортаж зроблений відповідачем щодо загальної проблеми розкрадання в України в умовах воєнного стану гуманітарної допомоги, а не безпосередньо про Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Як доцільно вказано відповідачем, відеорепортаж стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" тільки в деяких фрагментах. Докази протилежного, зокрема, зазначення у назві відеорепортажу найменування позивача, відповідні усні твердження на самому відеозаписі, у суду відсутні.

Тобто, інформацію негативного змісту, висвітлену у відеорепортажі, слід відмежовувати за об`єктом, щодо якого йдеться у розповіді.

Так, у відеорепортажу вказано про те, що правоохоронними органами було проведено обшук у приміщенні, орендованому товариством Продрезерв 5. Сама ця інформація за своїм змістом не може бути такою, що принижує ділову репутацію позивача.

При цьому, у відерепортажу вказано про затримання правоохоронними органами «осіб» за розкрадання гуманітарної допомоги. Із загального тексту відеорепортажу неможливо зробити висновок про те, що правоохоронними органами було затримано посадову особу, бенефіціарних власників чи представника тощо Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5". Тобто зазначений факт затримання у кримінальному провадженні будь-яких фізичних осіб не стосується посадових осіб, та/або бенефіціарних власників, та/або представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

У відерепортажу вказано про те, що компанія Продрезерв 5 отримала за останні роки з міського бюджету Дніпра більше 2 мільярдів гривень. У вказаному твердженні не йде мова про те, що позивач вкрав чи отримав такі грошові кошти від територіальної громади у інший незаконний спосіб. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" дійсно є переможцем багатьох тендерних закупівель, що були оголошені органами місцевого самоврядування та комунальними підприємствами Дніпропетровської області.

А отже, інформація про отримання позивачем з міського бюджету грошових коштів у значному розмірі не є недостовірною.

Твердження у відеоряді «Корупційні схеми, відпрацьовані на харчуванні, знадобилися при оборудках з гуманітаркою Як стало відомо, гуманітарна допомога, яка надходить до Дніпра від українських підприємств, звичайних громадян та з-за кордону, сортується та найкращі товари осідають на складах компаній, наближених до міськради, а далі реалізується за готівку.» стосується невизначеного кола осіб та містить ознаки саме оціночного судження - відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Твердження у відеоряді «ця компанія відома скандалами...», «ну це вже ж не перший скандал з цією компанією» не є позитивними відгуками щодо особи, але й не можуть бути визнані судом образливими висловлюваннями.

Сама по собі негативна оцінка підприємства, висловлена публічно, або не позитивний відгук стосовно діяльності такого підприємства, не є поширенням недостовірної інформації або інформацією, що принижує ділову репутацію юридичної особи.

Вочевидь, сюжет щодо розкрадання гуманітаної допомоги в умовах воєнного стану не може викликати позитивного відгуку суспільства. Разом з цим, негативна оцінка суспільства, про яку вказано у позові, та коментарії образливого змісту до спірного відеоматеріалу у мережі YоuTube, надані позивачем, за своїм змістом стосуються проблеми корупції, крадіжок та злочинної діяльності загалом, а не адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5".

Разом із тим, у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: « 37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до ч. 2 ст. 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства».

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що зміст спірного відеорепортажу є саме оціночним судженням та не порушує право на недоторканість ділової репутації позивача.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" є необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строків, передбачених ч. 3 ст. 64 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення», слід зазначити про таке.

За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов`язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагмента програми чи передачі або надати копію запису фрагмента з відповідною оплатою.

Однак, звернення громадянина або юридичної особи до телерадіоорганізації зі скаргою в порядку статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» не є обов`язковою передумовою звернення до суду за захистом недоторканості ділової репутації, адже передбачає право, а не обов`язок особи на звернення до телерадіоорганізації зі скаргою щодо змісту відповідних програм та передач та, відповідно, на отримання копії запису фрагмента зі спірної інформацією. Право на судовий захист ділової репутації не залежить від того, чи скористалися громадянин чи юридична особа правом вимагати від телерадіоорганізації спростування недостовірної інформації в позасудовому порядку.

Тому сплив установленого законом 14-денного строку зберігання трансльованої передачі та незвернення заявника до телерадіоорганізації протягом цього строку з відповідною (відповідними) вимогою (вимогами) у порядку частин третьої, п`ятої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» про спростування недостовірної інформації та/або про надання копії запису фрагмента передачі не позбавляє його можливості захистити свої права у судовому порядку з дотриманням принципу змагальності сторін, суть якого полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (пункт 5 частини третьої статті 2, частина третя статті 13 та частина перша статті 74 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться відеозаписом репортажу відповідача (т. 1, флеш-носій), інформацією щодо юридичної особи - Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" (том 1 а.с. 18 - 24), звітом № 70/2023-ЗВ від 31.03.2023 (том 1 а.с. 25 30 - 35), рахунком на оплату № 1-3053 від 27.03.2023 (том 1 а.с. 36), договором оренди від 13.03.2021 (том 1 а.с. 37 - 51), запитом № 1 від 19.07.2022 (том 1 а.с. 52 - 53),листом ГУНП в Дніпропетровській області (том 1 а.с. 54), листом Дніпропетровської обласної прокуратури від 25.07.2022 № 27-145ВИХ-22 (том 1 а.с. 55 - 56), інформаційними довідками з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (том 1 а.с. 57 - 58), заявою про спростування неправдивих відомостей з доказами направлення (том 1 а.с. 59 - 60), листом №2/2813 від 01.08.2022 (том 1 а.с. 195), запитом № 1 від 19.07.2022 (том 1 а.с. 196), актом наданих послуг № 1-61/2023 від 31.03.2023 (том 1 а.с. 197), платіжною інструкцією (том 1 а.с. 198).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться розшифровкою відеосюжету (том 1 а.с. 85 - 88), роздруківками з Електронної системи публічних закупівель Prozorro (том 1 а.с. 89 - 130), роздруківками з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (том 1 а.с. 131 - 133), роздруківками статей з інтернет-ресурсів (том 1 а.с. 134 - 152), роздруківками з електронного джерела щодо звіту про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" (том 1 а.с. 153), постановою суду у справі № 203/4268/20 (том 1 а.с. 155 - 159), ухвалою суду у справі № 761/20472/20 (том 1 а.с. 160 - 163), копіями електронних документів на електронному носії (диск DVD-R) (том 1 а.с. 168).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт продрезерв 5" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, буд. 1; ідентифікаційний код 35601826) до Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 72Б, прим. 104К; ідентифікаційний код 23367370) про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 05.10.2023.

Суддя М.О. Ніколенко