Постанова

від 03.10.2023 по справі 357/9196/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/9196/18

провадження № 22-ц/824/11147/2023

головуючий у суді І інстанції Дубановська І. Д.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, ТОВ «Олійникова Слобода» посилалася на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року відмовлено у задоволенні його позову до ОСОБА_1 , Товаристваз обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Підставою для відмови став той факт, що порушення прав ТОВ «Олійникова Слобода» під час укладення між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин» договору оренди землі від 5 березня 2018 року № б/н не було, адже договір оренди землі від 04 червня 2014 року № б/н, який укладений між ним та ОСОБА_1 , не набрав чинності, оскільки його державна реєстрація була скасована на підставі наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.

Разом з тим постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 визнаний незаконним і скасований.

На думку заявника, ця обставина є нововиявленою, яка на час розгляду відома не була і не могла бути відомою та є істотною для його вирішення.

З огляду на це ТОВ «Олійникова Слобода» вважало, що суд має скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року та, оскільки на час укладення договору оренди землі від 5 березня 2018 року № б/н, його право оренди на належну ОСОБА_1 земельну ділянку було чинним, - ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 12 січня 2022 року в задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовив. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року залишив у силі. Стягнув з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що на час розгляду заяви дія постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, якою скасовано наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, зупинена ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року. У зв`язку з цим суд вважав недоведеним факт скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.

Київський апеляційний суд постановою від 1 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задовольнив частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасував, заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами задовольнив частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір оренди землі від 5 березня 2018 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки розміром 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:01:0090017. В іншій частині позову відмовив.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що місцевий суд залишив поза увагою те, що нововиявленою обставиною в цій справі є не постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, а обставина, яку суд встановив у цьому судовому рішенні, тобто незаконність/скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5. Ця обставина є нововиявленою, про яку заявник не знав і не міг знати до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/9440/20. Водночас згаданий наказ Міністерства юстиції України, який на підставі рішення суду визнано незаконним і скасовано, не породжує жодних правових наслідків саме з моменту прийняття такого наказу. Отже, незаконність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, яка була визнана постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, є істотною обставиною в цій справі, оскільки її врахування судом першої інстанції під час первісного розгляду справи мало б наслідком ухвалення іншого (протилежного) судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені ТОВ «Олійникова Слобода» обставини є нововиявленими обставинами, які є підставою для перегляду рішення в порядку, визначеному пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Враховуючи, що наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, на підставі якого було здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин», був визнаний незаконним та скасований, то за умови скасування незаконно проведеної державної реєстрації права оренди землі укладений 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди спірної земельної ділянки є таким, що не набрав чинності, а ТОВ «Агрокомплекс «Узин» не набуло прав орендаря за цим договором. Таким чином, укладенням між відповідачами оспорюваного договору оренди землі та державною реєстрацією права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» право ТОВ «Олійникова Слобода» на оренду спірної земельної ділянки було порушене з огляду на відсутність у відповідача такого права як на час реєстрації зазначеного договору, так і на час пред`явлення позову.

Суд виходив з того, що у цій справі позивач, який вважає себе орендарем земельної ділянки, посилається на порушення його прав унесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди відповідача на підставі рішення реєстратора, яке просить скасувати. Водночас рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому належним способом захисту прав позивача є скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди, а не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, як помилково вважає позивач. Отже, обраний позивачем спосіб захисту свого права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, не ґрунтується на законі і не веде до поновлення його прав, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви, скасування рішення суду першої інстанції від 3 березня 2021 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 15 березня 2018 року № б/н, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин». В іншій частині позову слід відмовити .

Київський апеляційний суд також ухвалив додаткову постанову від 22 грудня 2022 року заяву ТОВ «Олійникова Слобода» щодо часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат.

У січні 2023 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 1 грудня 2022 року та залишити в силі ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року; скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року та вирішити питання щодо судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» та представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 1 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд виходив з того, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, задовольняючи заяву та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції допустив порушення порядку вирішення цього процесуального питання та вийшов за межі повноважень, оскільки фактично переглянув за нововиявленими обставинами рішення, яке ухвалив інший суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - адвокат Кравець О.І. просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Судом встановлено, що звертаючись до суду ТОВ «Олійникова Слобода», обґрунтовувало позовні вимоги тим, що на підставі договору оренди землі від 4 червня 2014 року № б/н в оренді у товариства перебувала належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:01:009:0017, яка знаходиться у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк оренди -10 років.

Державна реєстрація права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» проведена рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. від 26 червня 2014 року, індексний номер 14069898.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Олійникова Слобода» стало відомо, що орендована у ОСОБА_1 земельна ділянка передана в оренду іншій особі - ТОВ Агрокомплекс «Узин» на підставі договору оренди землі від 05 березня 2018 року № б/н, право оренди за яким зареєстроване рішенням державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. від 15 березня 2018 року про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134559.

На думку позивача, такі дії ОСОБА_1 суперечать частині першій статті 792 ЦК України, пункту б частини першої статті 95 ЗК України, статтям 13, 24, 25, 31 Закону України від 08 жовтня 1998 року «Про оренду землі» та умовам договору оренди землі від 04 червня 2014 року № б/н. У зв`язку з цим та на підставі частини першої статті 215 ЦК України, вважає, що договір оренди землі від 5 березня 2018 року № б/н має бути визнаний недійсним.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 6 травня 2020 року ТОВ «Олійникова Слобода» просило:

1) визнати недійсним договір оренди землі від 5 березня 2018 року № б/н, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017;

2) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. від 15 березня 2018 року про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134559, та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, яке виникло на підставі договору оренди землі від 05 березня 2018 року № б/н, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин»;

3) стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 8 вересня 2021 року, у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що порушення прав ТОВ «Олійникова Слобода» під час укладення договору оренди землі від 05 березня 2018 року № б/н між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Узин», не було, оскільки договір оренди землі від 4 червня 2014 року № б/н, укладений між товариством та ОСОБА_1 , не набрав чинності, адже його державна реєстрація була скасована згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.

Водночас постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 визнаний незаконним і скасований. Верховний Суд постановою від 4 травня 2022 року залишив без змін постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання незаконним і скасування наказу (справа №357/9440/20).

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення, яким відмовлено у задоволенні позову за нововиявленими обставинними, ТОВ «Олійникова Слобода» посилалося на те, що виникли обставини, передбачені пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 визнаний незаконним і скасований.

Встановлення цього факту є істотним для вирішення справи, адже наявність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 стала підставою для відмови в позові.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Отже, розглянути заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може лише суд, що ухвалив рішення по суті спору.

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, задовольняти її частково, тобто розглядати по суті, апеляційний суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Аналогічний по суті висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 27 березня 2019 року у справі № 761/22804/15-ц (провадження № 61-2584св18).

Згідно ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться у в постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, оскільки апеляційним судом встановлено, що обставини, на які посилається заявник, є нововиявленими обставинами, оскільки незаконність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, яка була визнана постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, є істотною обставиною в цій справі, і її врахування судом першої інстанції під час первісного розгляду справи мало б наслідком ухвалення іншого (протилежного) судового рішення, ніж те, яке було прийнято.

За таких обставин судова колегія вважає, що ухвалу суду першої інстанції є помилковою, тому вона підлягає скасуванню.

Отже, відповідно до викладених вище норм закону ухвалювати процесуальне рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, задовольняти її частково, тобто розглядати по суті є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається, то справу належить направити до того ж суду першої інстанції для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба