Постанова

від 13.06.2024 по справі 357/9196/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/9987/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/9196/18

13 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» адвоката Кравець Олександри Іванівни на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Орєхової О.І. у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та припинення права оренди,

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» звернулося із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 12 січня 2022 року в задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами відмовив. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року залишив у силі. Стягнув з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 1 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задовольнив частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасував, заяву ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року за нововиявленими обставинами задовольнив частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 березня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір оренди землі від 5 березня 2018 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки розміром 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:01:0090017. В іншій частині позову відмовив.

Київський апеляційний суд також ухвалив додаткову постанову від 22 грудня 2022 року заяву ТОВ «Олійникова Слобода» щодо часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат.

У січні 2023 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 1 грудня 2022 року та залишити в силі ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року; скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року та вирішити питання щодо судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» та представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 1 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» задоволено частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасувати, а справу направити до того ж суду першої інстанції для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року задоволено частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права оренди, - задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки розміром 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:01:0090017.

Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134559 від 15 березня 2018 року та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин».

В задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна, відмовлено.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по справі судового збору у сумі 1 762 гривень та на правову допомогу в розмірі 12 997,58 гривень, а всього - по 14 759,58 гривень ( чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят вісім копійок ) з кожного.

У лютому 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» адвокат Кравець Олександра Іванівна звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якій посилається на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року у справі №357/9196/18 задоволено частково, стягнуто в рівних частках із ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 997, 58 грн., а всього - по 14 759, 58 грн. з кожного.

Зазначає, що при ухваленні цього рішення судом не було здійснено розподіл судових витрат позивача у повному обсязі, понесених ним, під час розгляду справи №357/9196/18, що стало підставою для звернення до суду з цією заявою.

Розподілу судом підлягають такі витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода», що були понесені ним у процесі розгляду цієї справи під час: перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 03 березня 2021 року у справі №357/9196/18 в апеляційному порядку - витрати на правничу допомогу Адвокатського об`єднання «Еверлігал» у розмірі 19 620, 18 грн. та витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5 286 грн; - розгляду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03 березня 2021 року у справі №357/9196/18 - витрати на правничу допомогу у розмірі 28 425, 88 грн. та витрати на оплату судового збору за подання зазначеної заяви у розмірі 5 286, 00 грн.; - апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року у справі №357/9196/18 - витрати на правничу допомогу у розмірі 19 265, 94 грн. та витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 481, 00 грн.; - касаційного перегляду постанови Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року та додаткової постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у справі №357/9196/18 - витрати на правничу допомогу у розмірі 23 184, 12 грн. та витрати на оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 684 грн. З урахуванням викладеного, загальний розмір судових витрат позивача, що підлягають стягненню з відповідача -1 і відповідача -2, становить 106 233, 12 грн.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2024 року заяву представника ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Кравець Олександри Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та припинення права оренди, задоволено частково.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по справі судового збору в сумі 15 737 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 45 248,06 гривень, у рівних частках по 30 492,53 гривень ( тридцять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні п`ятдесят три копійки ) з кожного.

У березні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» адвокат Кравець Олександра Іванівна звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій посилається на те, що суд першої інстанції зменшив розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, за відсутності обґрунтованого клопотання іншої сторони про таке зменшення. Посилається на те, що представниками відповідача -1 та відповідача -2 ще під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Водночас, судом не було зважено на те, що це клопотання є абсолютно необґрунтованим і не містить доказів, які б могли підтвердити задекларовану представниками відповідача -1 та відповідача -2 неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Також звертає увагу, суду апеляційної інстанції на те, що зазначене клопотання подавалось до суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року у справі №357/9196/18, якою було відмовлено у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року у справі №357/9196/18. Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами такого перегляду, була скасована Верховним Судом, а отже суд першої інстанції мав повторно оцінити доводи, що були наведені у цьому клопотанні, та встановити їх необґрунтованість.

Крім того, зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної та технічної роботи як на підставу для зменшення заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судових витрат є необґрунтованим по суті, адже підготовка та подання касаційної скарги вимагає додаткового аналізу нормативно- правової бази, дослідження великого обсягу судової практики з метою проходження «касаційних фільтрів», щ спростовує протилежні висновки суду.

Окрім цього, судом першої інстанції мало би бути враховано кваліфікацію та досвід адвокатів, які надавали професійну правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» під час розгляду цієї справи, а також співрозмірність ринковим цінам на адвокатські послуги.

В судове засідання стороно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щорішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року задоволено частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, припинення права оренди, - задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки розміром 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:01:0090017.

Скасовано рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40134559 від 15 березня 2018 року та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин».

В задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна, відмовлено.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по справі судового збору у сумі 1 762 гривень та на правову допомогу в розмірі 12 997,58 гривень, а всього - по 14 759,58 гривень ( чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень п`ятдесят вісім копійок ) з кожного.

У лютому 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» адвокат Кравець Олександра Іванівна звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якій посилається на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2024 року заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2021 року у справі №357/9196/18 задоволено частково, стягнуто в рівних частках із ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 997, 58 грн., а всього - по 14 759, 58 грн. з кожного.

В матеріалах справи містяться докази копія Додаткової угоди № 21/09/13-2 до Договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладена 13 вересня 2021 року; рахунок на оплату № 240 від 13 вересня 2021 року; детальний опис наданих послуг та здійснення витрат в процесі надання професійної правничої ( правової ) допомоги; копія Додаткової угоди № 22/01/24-1 від 24 січня 2022 року до Договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, рахунок на оплату №16 від 24 січня 2022 року та копія платіжного доручення №4067 від 03 лютого 2022 року; акт № 22/12/02-1 приймання-передачі наданих послуг в рамках правової ( професійної правничої ) допомоги від 02.12.2022 року; копія Додаткової угоди № 27/02/23-01 до Договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладена 27 лютого 2023 року; рахунок на оплату № 25 від 27.02.2023 року; платіжне доручення № 66182530 від 02 березня 2023 року.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції послався на те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлений розмір судових витрат, проте суд першої інстанції врахував принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатами на виконання робіт з надання правової допомоги відповідачці у даній справі, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 270, 367, 374,375, 381-384 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» адвоката Кравець Олександри Іванівни залишити без задоволення

Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року

Головуючий: Судді: