Рішення

від 21.09.2023 по справі 752/17426/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17426/22

Провадження № 2/752/3020/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.09.2023 року Голосіївський районний суд м. Київ

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Луценко А.В.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Жука Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів.

Позов обґрунтований тим, що 15.11.2021 між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80. За вказаним договором сторони зобов`язалися в термін до кінця ІV кварталу 2023 укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених зазначеним договором. Нерухомим майном визначена квартира в комплексі житлових будинків під проектним АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:414:0075. Відповідно до договору, продаж зазначеного об`єкту нерухомості буде вчинено за ціною 1330417,94 грн. Позивач зазначає, що користуючись правом, визначеним у договорі щодо одностороннього його розірвання у зв`язку із тривалими воєнними діями, позивач надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 з вимогою повернути грошові кошти. Отриманою відповіддю ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» проінформувало про неможливість розірвати договір в односторонньому порядку та повернути авансовий платіж, з огляду на те, що ОСОБА_1 не направив на адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом із підтверджуючими такими обставинами документи. Позивач вважає, що його право на повернення авансового платежу за договором було порушено.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» на його користь 1335872,50 грн основного боргу, інфляційні в сумі 33396,81 грн, 3% річних в сумі 5929,08 грн, 13000,00 судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.12.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2023 закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання з`явився позивач та його представник, які зазначили, що позовні вимоги підтримують та просили позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання з`явився представник відповідача, який зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лев Девелопмент Капітал» був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80.

Відповідно до ст.ст. 1.1., 1.2 вказаного договору встановлено, що сторони зобов`язалися в термін до кінця ІV кварталу 2023 укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених зазначеним договором. Нерухомим майном визначена квартира в комплексі житлових будинків під проектним АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:414:0075

Згідно ст.ст. 2.1.4., 2.1.5 договору, продаж зазначеного об`єкту нерухомості буде вчинено за ціною 1330418,94 грн. У випадку, якщо з моменту підписання цього договору до моменту остаточного розрахунку відбудеться зміна курсу долара США по відношенню до курсу української гривні за курсом НБУ, в сторону збільшення, продавець вправі проводити перерахунок суми за наступною формулою: А1 = А0Х(К1/К0), де А1 - ціна на момент платежу; А0 - ціна на момент укладення договору; К0 - курс долара США до гривні на момент укладення цього договору за курсом НБУ; К1 - курс долара США до гривні на момент здійснення платежу за курсом НБУ.

На виконання умов договору позивач сплатив ціну об`єкту нерухомості по договору в розмірі 1335872,50 грн., що відповідає повній вартості об`єкта нерухомості та наведеній формулі у п. 2.1.4 договору, а саме: 1020000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 201520041 від 15.11.2021, 315872,50 грн, що підтверджується квитанцією № 202220033 від 22.11.2021.

Своєчасність та повнота виконаного обов`язку по сплаті авансового платежу у повному обсязі позивачем за договором підтверджується також довідкою вих. № СН-2/9-80 від 23.11.2021, виданою відповідачем позивачу.

Відповідно до ст.ст. 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 6.2 попередній договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 встановлено, що обставинами непереборної сили сторони погодили вважати в тому числі і воєнні дії.

У випадку, коли обставини, визначені в статті 6.2. договору діють більше 3 (трьох) місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, шляхом надіслання повідомлення про розірвання в один із способів, визначений Розділом 9 цього договору (ст. 6.9. договору).

Згідно статті 6.10 договору грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за ненадані послуги (в даному випадку за об`єкт нерухомості, який ще не побудований і не починав будуватися взагалі) у зв`язку із наявністю обставин непереборної сили, визначених п. 6.2. договору, мають бути повернені покупцю протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання договору або отримання письмової вимоги покупця.

Відповідно до ст. 9.3. договору повідомлення вважається отриманим відповідачем у день відправлення повідомлення електронною поштою, що підтверджується відповідним електронним записом.

Разом з цим, позивач надіслав на електронну адресу відповідача 18.09.2022 повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 з вимогою повернути грошові кошти. При цьому, в якості обгрунтування зазначив, що в Україні введений воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами та доповненнями).

30.09.2022 відповідач надав відповідь № 30/09/22, в якій було проінформувало про неможливість розірвати договір в односторонньому порядку та повернути авансовий платіж, з огляду на те, що ОСОБА_1 не направив на адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом із підтверджуючими такі обставини документами.

20.10.2022 позивач повторно звернувся до відповідача та повторно надав повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021.

Як вбачається зі статті 6.4 договору, повідомлення про Форс-мажор повинно містити вичерпну інформацію про природу обставин непереборної сили, час їх настання та оцінку їх впливу на можливість сторони виконувати свої зобов`язання за договором та на порядок виконання зобов`язань за договором, у випадку якщо це можливо.

Згідно ст. 6.6. договору, наявність та строк дії обставин непереборної сили має бути належно підтверджено документом, виданим уповноваженим компетентним органом держави місця існування відповідних обставин.

Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Із урахуванням положень ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та п. 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), затвердженого Рішенням президії Торгово-промислової палати України 18.12.2014 № 44(4), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені п. 6.11 Регламенту.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 905/857/19 (провадження № 12-56гс21) викладено обов`язок, що єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - є сертифікат, виданий у порядку та на підставі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові в Україні».

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Таким чином, позивач за умовами договору, задля можливості його одностороннього розірвання мав: отримати документ про настання форс-мажорних обставин, що виданий уповноваженим компетентним органом держави місця існування відповідних обставин; звернутися до відповідача з повідомлення про форс-мажор, яке має містити вичерпну інформацію про природу обставин непереборної сили, час їх настання та оцінку їх впливу на можливість сторони виконувати свої зобов`язання за договором; якщо форс-мажор діє більше 3 (трьох) місяців або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, позивач зобов`язаний надіслати відповідачу повідомлення про розірвання договору.

Як встановлено судом, в порушення вищевказаного, позивач не надав відповідачу документ, виданий уповноваженим компетентним органом держави місця існування відповідних обставин, не дотримався 3 (трьох) місячного договірного строку, тобто не виконав передбачені договором умови для його одностороннього розірвання.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 є укладеним та не розірваним.

При цьому, суд зазначає стосовно повернення авансового платежу за договором наступне.

Умовами ст. 6.10 договору передбачено, що грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за ненадані послуги у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили визначених ст. 6.2 договору, мають бути повернені покупцю протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати дострокового розірвання договору або отримання письмової вимоги покупця.

Отже, оскільки відповідач не надав позивачу будь-яких оплачуваних послуг за договором, відповідно вищенаведені договірні умови не передбачають підстави повернення авансового платежу з дати дострокового розірвання договору або отримання письмової вимоги позивача, оскільки поверненню підлягають виключно грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за ненадані послуги.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.

Враховуючи викладене, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів, - не підлягають задоволенню.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано заяву та жодних належних та допустимих доказів до закінчення судових дебатів у справі, тому суд відмовляє у стягненні судових витрат з позивача на користь відповідача.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів- відмовити.

У стягненні судових витрат з позивача на користь відповідача - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. Ю. Мазур