Ухвала

від 01.09.2023 по справі 303/1600/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

1 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 303/1600/22

провадження № 61-12465ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Тіберій Сергійович, на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2023 року у справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Івановецької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування рішення Бобовищенської сільської ради та скасування права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Т. С., на постанову Запорізького апеляційного суду

від 10 липня 2023 року, повний текст якої складено 18 липня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке суд не вирішує, оскільки касаційна скарга заявником подана з додержанням строків, установлених статтею 390 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених)

статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої

статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Т. С., не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи при цьому постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Також підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає

пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, підставою касаційного оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2023 року заявник вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні

(пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Проте касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Т. С., в частині визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Т. С., у касаційній скарзі в якості відповідача зазначено Державне підприємство «Агропромислово-торгове підприємство «Бобовище», проте воно не є учасником справи № 303/1600/22.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 481 грн).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Т. С., судове рішення оскаржується в частині вирішення двох вимог немайнового характеру.

Тому за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 9 924 грн (4 962(2 481*2)*200%), про що надати відповідний документ.

До касаційної скарги додано квитанцію від 15 серпня 2023 року про сплату заявником судового збору у розмірі 9 572 грн, що не відповідає встановленому законом.

За таких обставин заявник має доплатити судовий збір у розмірі 352 грн

(9 924-9 572), про що надати відповідний документ.

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семенович Тіберій Сергійович, на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2023 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко