Рішення

від 06.09.2023 по справі 913/67/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/67/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи № 913/67/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Моноліт» (місцезнаходження: вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове, Луганська область, 92600),

відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 915333 грн 28 коп.

Секретар судового засідання Пришва О. О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Селянського фермерського господарства «Моноліт» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором без номеру від 02.08.2021 в розмірі 915333 грн 28 коп., з яких 817333 грн 28 коп заборгованість за кредитом, 98000 грн 00 коп. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.08.2021 Селянським фермерським господарством «Моноліт» через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному вебсайті АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua. Таким чином, 02.08.2021 між Селянським фермерським господарством «Моноліт» та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» було укладено кредитний договір без номеру, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних анкети заяви та Умов. На виконання умов укладеного договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 1000000 грн 00 коп. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 01.02.2023 утворилась заборгованість в розмірі 915333 грн 28 коп, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 817333 грн 28 коп., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 98000 грн 00 коп.

Також позивач посилається на те, що 23.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1627050471274, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з умов договору.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором без номеру від 02.08.2021 в розмірі 915333 грн 28 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.04.2023 о 10 год. 20 хв.

06.04.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від представника відповідача Селянського фермерського господарства «Моноліт» надійшов відзив на позовну заяву без номеру від 06.04.2023, в якому останній просить позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Селянського фермерського господарства «Моноліт» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості залишити без задоволення, а також просить стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь Селянського фермерського господарства «Моноліт» понесені судові витрати.

Відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та викладає свої наступні заперечення проти позову:

1) позивачем надано неправильний розрахунок заборгованості в частині залишку заборгованості за комісією.

Так, відповідач зазначає, що сторони узгодили сплату відповідачем-1 щомісячної комісії за користування кредитом, наданим на 12 місяців, у вигляді процентів упродовж строку кредитування, тобто до 02.08.2022 у розмірі 1,6 % від початкового розміру кредиту в перші 6 місяців дії кредиту та 1,4 % починаючи з 7-го місяця користування кредитом.

У позовній заяві позивач зазначає, що 02.08.2021 на підставі кредитного договору без номеру від 02.08.2021 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 1000000 грн 00 коп.

Враховуючи наведені положення та дату видачі кредитних коштів відповідачу-1, сторонами в Додатку № 1 до Заяви про приєднання було узгоджено «Графік» погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого з вересня (місяць, наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п. 1.6 Заяви про приєднання) 2021 року по лютий 2022 року (перші 6 місяців дії кредиту) сума щомісячних процентів становить 16000 грн 00 коп, а з березня 2022 року по серпень 2022 року (наступні 6 місяців дії кредиту) 14000 грн 00 коп.

Таким чином, загальна сума процентів, яку відповідач-1 мав сплатити позивачу за користування кредитними коштами упродовж дії строку кредитування, становить 180000 грн 00 коп.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 01.02.2023 вбачається, що відповідач-1 за період з 02.09.2021 по 31.01.2023 сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 182666 грн 72 коп за наданий кредит та 110000 грн 00 коп за нарахованою комісією за користування кредитними коштами.

При цьому відповідно до розрахунку позивача заборгованість за комісією становить 98000 грн 00 коп, що в сумі зі сплаченою відповідачем-1 комісією (208000 грн 00 коп) на 28000 грн 00 коп перевищує узгоджену сторонами загальну суму процентів за користування кредитними коштами упродовж дії строку кредитування.

Враховуючи наведену обставину, попри закінчення 02.08.2022 строку кредитування, Банк продовжував неправомірно нараховувати комісію за користування кредитними коштами у вересні та жовтні 2022 року у розмірі 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (14000 грн 00 коп щомісяця).

Відповідач зазначає, що з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, після закінчення строку кредитування відповідно до Кредитного договору, право позивача нараховувати проценти за користування відповідачем-1 кредитними коштами припинилося.

Як наслідок, відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача грошових коштів у розмірі 28000 грн 00 коп. у вигляді щомісячної комісії за вересень та жовтень 2022 року у зв`язку із закінченням 02.08.2022 строку кредитування.

У зв`язку з цим, заявлений позивачем до стягнення розмір щомісячної комісії має бути зменшений на цю суму, а тому розмір щомісячної комісії становить 70000 грн 00 коп (98000 грн 00 коп 28000 грн 00 коп).

Крім того, стягнення позивачем з відповідачів заборгованості зі щомісячної комісії у розмірі 28000 грн 00 коп у період дії воєнного стану суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Також відповідач звертає увагу, що за період з 02.09.2021 по 31.03.2023 відповідач-1 сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 182666 грн 74 коп за наданий кредит та 110000 грн 00 коп за нарахованою комісією (всього 292666 грн 74 коп.) із 1180000 грн 00 коп (1000000 грн 00 коп + 180000 грн 00 коп), що підтверджується витягом із заключної виписки за період з 18.03.2021 по 04.04.2023 від 04.04.2023 з рахунку відповідача-1.

Крім того, з метою погашення простроченої заборгованості позивачем з 28.02.2023 по 15.03.2023 було списано з рахунків відповідача-2 грошові кошти на загальну суму 12344 грн 74 коп.

Таким чином, всього було сплачено 305011 грн 48 коп (182666 грн 74 коп + 12344 грн 74 коп + 110000 грн 00 коп).

Отже, з наданих позивачем кредитних коштів у розмірі 1000000 грн 00 коп, станом на дату подання відзиву, грошові кошти в розмірі 195011 грн 48 коп (182666 грн 74 коп + 12344 грн 74 коп) були повернуті банку шляхом автоматичного списання з рахунків відповідачів.

Враховуючи наведене, загальний залишок заборгованості відповідача-1 за наданим кредитом становить 874988 грн 52 коп (1180000 грн 00 коп 305011 грн 48 коп), із них 804988 грн 52 коп (1000000 грн 00 коп 195011 грн 48 коп) заборгованість за кредитом, 70000 грн 00 коп заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

2) надані позивачем виписки на підтвердження надання кредиту та наявності простроченої заборгованості не відповідають вимогам щодо первинних документів, які передбачені чинним законодавством.

Відповідачем-1 зазначено, що виписка з клієнтського рахунку може бути належним доказом лише в тому разі, якщо відповідатиме вимогам первинних документів, тобто міститиме всі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством для таких первинних документів.

У зв`язку з цим, звертає увагу суду, що надані позивачем виписки взагалі не містять дати їх складання (вказано лише період, за який такі виписки сформовані), найменування банку, печатки банку, особистого підпису чи будь-яких інших даних, що давали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку відповідача-1.

Отже, з викладеного вбачається, що виписки, які додані позивачем до позовної заяви, не відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а тому не є належними доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ГПК України.

Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом та не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення Банку.

Таким чином, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчили б про наявність простроченої заборгованості за Кредитним договором.

Окремо на виконання вимог ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України відповідач-1 надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи:

- витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України), згідно з Договором про надання правничої допомоги № 02/02-23 від 25.02.2023, розмір яких буде визначено на підставі Акта про надання послуг, який буде складено за результатами надання допомоги у суді першої інстанції, виходячи з розрахунку 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок за годину роботи адвоката.

На момент подання відзиву на позовну заяву адвокатом вже було виконано наступні роботи відповідної вартості:

- аналіз документів, наданих відповідачем-1, норм законодавства та збір доказів для подання відзиву на позовну заяву, підготовка відзиву на позовну заяву, подання їх до суду 2 години (6000 грн 00 коп).

Орієнтовні подальші витрати на професійну правничу допомогу складають 18000 грн 00 коп (6 годин), що включає підготовку процесуальних документів у межах розгляду справи в суді першої інстанції та участь у судових засіданнях.

Також, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач-1 заявляє, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

06.04.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від представника відповідача 2 Михайлова Я.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Селянського фермерського господарства «Моноліт» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості залишити без задоволення, а також стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Відповідач-2 не визнає заявлені позовні вимоги з огляду на наступне:

1) у договорі поруки № POR1627050471274 від 23.07.2021 (далі Договір поруки) не визначено основне зобов`язання, яке забезпечується порукою.

Так, відповідач-2 обґрунтовує свої заперечення з приводу вказаного тим, що у позовній заяві позивач зазначає, що 23.07.2021 між Банком та відповідачем-2 було укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які нібито випливають з кредитного договору без номеру від 02.08.2021.

А тому позивач доходить висновку, що відповідно до приписів ст.ст. 610, 554 ЦК України відповідач-1 та відповідач-2 несуть відповідальність як солідарні боржники. Водночас, на переконання відповідача-2, таке твердження позивача є помилковим з огляду на відсутність в Договорі поруки істотних умов, що унеможливлює його виконання, що підтверджується наступним.

У графі "Предмет договору" Договору поруки зазначено лише, що предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ МОНОЛІТ СЕЛЯНСЬКЕ, ЄДРПОУ 31648279, далі "Боржник" зобов`язань за угодами-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 Угоди 1 перші 6 місяців 1,6 відсотка (одна ціла шість десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,4 відсотка (одна ціла чотири десятих) від початкового розміру кредиту; - за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди 1 4,0% (чотири) відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 1000000 (один мільйон) грн.

З наведених положень вбачається, що попри визначення сторін зобов`язання, умов його забезпечення та обсягу обов`язків, взятих поручителем, Договір поруки взагалі не містить жодних відомостей щодо реквізитів Кредитного договору та строку виконання основного зобов`язання, тобто фактично основне зобов`язання, забезпечене порукою, є невизначеним.

Відповідач -2 зазначає, що якщо з умов договору неможливо встановити, яке саме зобов`язання було забезпечене порукою, наявні підстави вважати про непоширення Договору поруки на Кредитний договір.

Так, у даному випадку Договір поруки містить лише посилання на загальні положення підрозділу « 3.2.8 Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та правил надання банківських послуг» без зазначення реквізитів Кредитного договору, а тому відсутні підстави вважати, що сторони уклали Договір поруки саме на забезпечення зобов`язання, визначеного Кредитним договором, а не будь-якою іншою заявою про приєднання до Умов та правил надання послуг.

В даному випадку необхідно врахувати презумпцію, що позивач є стороною, яка підготувала як проєкт Договору поруки, так і відповідні умови в ньому. Як наслідок, тлумачення Договору поруки в частині відсутності в ньому визначення основного зобов`язання, яке забезпечується порукою, повинно здійснюватись на користь відповідача-2. За таких умов відсутні підстави вважати, що Договір поруки був укладений на забезпечення виконання зобов`язання, передбаченого Кредитним договором.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що Договір поруки було укладено між позивачем та відповідачем-2 23.07.2021, тоді як Кредитний договір було укладено між позивачем та відповідачем-1 лише 02.08.2021. З наведеного можна дійти висновку, що Договір поруки не міг забезпечувати виконання зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на момент укладення Договору поруки таке зобов`язання ще не виникло. Водночас у Договорі поруки відсутні ознаки, за якими можна ідентифікувати та конкретизувати можливе майбутнє зобов`язання;

2) позивачем надано неправильний розрахунок заборгованості в частині залишку заборгованості за комісією.

3) надані позивачем виписки на підтвердження надання кредиту та наявності простроченої заборгованості не відповідають вимогам щодо первинних документів, які передбачені чинним законодавством.

4) Автоматичне стягнення коштів з особистих рахунків відповідача-2 суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18 наступного змісту: « 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Таким чином, з 24.02.2022 встановлено мораторій на нарахування банками пені та штрафів за кредитними зобов`язаннями у зв`язку з простроченням їх виконання, а також інших платежів, що передбачені кредитними договорами, до яких зокрема, можна віднести і щомісячні комісії.

Більше того стягнення щомісячної комісії у період дії воєнного стану з осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, на думку відповідача-2, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідачем-2 зазначено, що основним видом діяльності відповідача-1 є - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11), додатковими видами економічної діяльності відповідачем-1 визначено також Розведення свиней (КВЕД 01.46); Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (КВЕД 10.61); Виготовлення виробів із бетону для будівництва (КВЕД 23.61); Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21).

Водночас адресою місцезнаходження відповідача-1 є 92600, Луганська обл., Сватівський р-н, м. Сватове, вул. Ново-Старобільська, буд. 17 Є, яка відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, з 08.03.2022 входить до переліку територій України, тимчасово окупованих російською федерацією.

Внаслідок окупації території, на якій знаходяться виробничі потужності відповідача-2, зокрема цех по очищенню, смаженню та фасуванню насіння, ядер та горіхів, що належить на праві власності відповідачу-1 (підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.10.2019 з індексним номером 185991478), господарство втратило можливість повноцінно здійснювати господарську діяльність та відповідно реалізовувати вирощений врожай та іншу продукцію.

Крім того, відповідач-2, який є Головою та єдиним власником Селянського фермерського господарства «Моноліт» наразі взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується копією довідки від 05.01.2023 № 3245-7001683324 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Однак, попри вищезазначені обставини позивач продовжує здійснювати списання грошових коштів за кредитним зобов`язанням.

Таким чином, враховуючи вищезазначені положення, а також обставини дії воєнного стану, окупації території, на якій знаходяться виробничі потужності відповідача-1, вимушеного переміщення відповідача-2 до більш безпечного регіону країни, неможливості повноцінно здійснювати господарську діяльність, стягнення позивачем грошових коштів з особистих рахунків відповідача-2 не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.

На виконання вимог ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України відповідач-2 надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи:

- витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України), згідно з Договором про надання правничої допомоги № 03/02-23 від 25.02.2023, розмір яких буде визначено на підставі Акта про надання послуг, який буде складено за результатами надання допомоги у суді першої інстанції, виходячи з розрахунку 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок за годину роботи адвоката.

На момент подання відзиву на позовну заяву адвокатом вже було виконано наступні роботи відповідної вартості: - аналіз документів, наданих відповідачем-2, норм законодавства та збір доказів для подання відзиву на позовну заяву, підготовка відзиву на позовну заяву та доданих документів, подання їх до суду 8 годин (24000 грн 00 коп).

Орієнтовні подальші витрати на професійну правничу допомогу складають 18000 грн 00 коп (6 годин), що включає підготовку процесуальних документів у межах розгляду справи в суді першої інстанції та участь у судових засіданнях.

Керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач-2 також заявляє, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні 06.04.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.05.2023 о 11 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

06.05.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від представника відповідача-1 та відповідача-2 надійшло клопотання без номеру від 06.05.2023, в якому просить здійснювати судове засідання, яке призначено у справі №913/67/23 на 10.05.2023 о 11 год. 40 хв., без участі Селянського фермерського господарства «Моноліт» та ОСОБА_1 .

10.05.2023 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від представника позивача надійшла заява без номеру від 10.05.2023, в якій останній просив відкласти судове засідання, призначене на 10.05.2023 о 11 год. 40 хв..

У судовому засіданні 10.05.2023 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.06.2023 о 11 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 14.06.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.07.2023 о 11 год 40 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.07.2023 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 15.08.2023 о 11 год. 40 хв.

15.08.2023 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від позивача надійшли письмові пояснення без номеру від 15.08.2023, в яких позивач повідомляє суд, що списані кошти з рахунків відповідача у розмірі 12671 грн 25 коп були зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим станом на 14.08.2023 борг за тілом кредиту становить 804662 грн 03 коп, на підтвердження чого суду надана виписка по рахунку відповідача-1.

Таким чином, позивач просив при розгляді справи врахувати письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги АТ КБ Приватбанк в повному обсязі (з урахуванням часткових оплат, внесених відповідачем під час розгляду справи), а саме: стягнути солідарно з відповідачів:

- заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 804662 грн 03коп,

- заборгованість за відсотками у розмірі 98000 грн 00 коп, що разом складає 902662 грн 03 коп.

Щодо нарахування та сплати процентів (комісійної винагороди) позивачем зазначено наступне.

Згідно п. 3.2.8.9.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Відповідно до п. 3.2.8.9.2. кредитного договору нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.8.9.3. кредитного договору).

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п. 3.2.8.9.7. кредитного договору).

Враховуючи вищевикладені умови договору, позивач вважає, що нарахування відсотків після закінчення 12 місячного строку користування кредитом, є правомірним, так як заборгованість за тілом кредиту не сплачена.

Щодо договору поруки відповідач вважає, що у договорі поруки №POR1627050471274 від 23.07.2021 не визначено основне зобов`язання, яке забезпечується порукою. Проте, це повністю спростовується матеріалами справи.

Так, предметом даного позову є стягнення заборгованості за кредитною послугою КУБ, При цьому, істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання по умов та правил надання банківських послуг, яка була підписана 02.08.2021 року Селянським фермерським господарством "Моноліт", в особі його керівника - Михайлова Ярослава Миколайовича. Тобто, в умовах та правилах надання банківських послуг, посилання, на які містить заява, дублюються істотні умови кредитного договору, які вказані в самій заяві. Позивач звертає увагу суду, що як і кредитний договір, так і договір поруки підписаний саме Михайловим Ярославом Миколайовичем (директором Селянського фермерського господарства "Моноліт", а договір поруки особисто, як фізичною особою). Таким чином, на думку позивача, доводи відповідача-2 щодо є безпідставними.

Щодо дати підписання кредитного договору і договору поруки позивач зазначає, що до позовної заяви надано протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, з яких вбачається, що кредитний договір було підписано ОСОБА_1 , як директором Селянського фермерського господарства "Моноліт", о 14:46:31 02.08.2021, а договір поруки було підписано ним же, але як фізичною особою о 16:07:44 02.08.2021, тобто вже після укладення основного зобов`язання.

Також позивач звертає увагу, що з боку відповідачів розрахунок заборгованості належним чином не спростований, контррозрахунок не наданий, платежі, на підтвердження яких було надано виписки відповідачем, повністю враховано позивачем у розрахунках та зменшено заборгованість за тілом кредиту.

Таким чином, доводи відповідачів зазначені у відзивах на позов, спростовуються матеріалами справи, що є підставою для їх відхилення.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.08.2023 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 24.08.2023 о 11 год. 20 хв.

У судовому засіданні 24.08.2023 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 06.09.2023 о 10 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 Селянським фермерським господарством «Моноліт» (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису була підписана Заява про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ» (далі Заява). Відповідно до якої клієнт приєднався до розділу 1.1. «Загальні положення» та підрозділу 3.2.8. Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «Приватбанк» pb.ua на дату укладення Договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Згідно з пунктом 1.1. Заяви банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

Розмір кредиту 1000000,00 грн. Строк кредиту 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (пункти 1.2., 1.3., 1.4. Заяви).

Пунктом 1.6. Заяви передбачено, що порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік: 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом.

Згідно з пунктом 1.7 Заяви, у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного пунктом 1.3 цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку; настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3 Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку; настання обставин, передбачених п. 3.2.8.6.2, п. 3.2.8.6.6 Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.

Розділом 2 Заяви клієнт підтверджує ознайомлення з розділом 1.1. «Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8. Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.

Пунктом 3.2.8.1 Умов та правил у відповідній редакції визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий «Кредит Куб» (далі Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Згідно з пунктом 3.2.8.3.1 Умов та правил у відповідній редакції повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (пункт 3.2.8.3.1.4 Умов та правил у відповідній редакції).

Пунктом 3.2.8.3.2 Умов та правил у відповідній редакції встановлено, що за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2).

Пунктами 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3, 3.2.8.5.5 Умов та правил у відповідній редакції на клієнта покладено обов`язок:

- оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2;

- повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку;

- сплатити Банку проценти згідно з пунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2.

За умовами пункту 3.2.8.9.1 Умов та правил у відповідній редакції за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (пункт 3.2.8.9.2. Умов та правил у відповідній редакції).

Згідно з пунктом 3.2.8.9.3 Умов та правил у відповідній редакції сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (пункт 3.2.2.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Як передбачено пунктом 3.2.8.9.6. Умов та правил у відповідній редакції зобов`язання за цим правочином виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з пунктом 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10 цього Договору, далі процентів згідно з пунктом 3.2.8.3.4 цього Договору, далі - прострочених процентів згідно з пунктом 3.2.8.3.3 цього Договору, далі простроченого кредиту, далі процентів, далі кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в пункті 3.2.8.9.3 цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з пунктом 3.2.8.5.14 цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (пункт 3.2.8.9.7. Умов та правил у відповідній редакції).

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (пункт 3.2.8.11. Умов).

Додатком №1 до Заяви визначений графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань позивач надав відповідачу-1 кредит, перерахувавши 02.08.2021 на рахунок Селянського фермерського господарства «Моноліт» грошові кошти у розмірі 1000000 грн 00 коп, що підтверджується відповідною випискою з рахунку Клієнта, проте, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 817333 грн 28 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач не підтвердив надання відповідачу кредиту, оскільки виписки по рахунках не відповідають вимогам до первинних документів.

Надаючи оцінку наведеним доводам судом враховано наступне.

Відповідно до пунктів 61, 62, 65 Постанови Правління НБУ від 4 липня 2018 року № 75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

Наявні у матеріалах справи виписки по рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 за період з 01.01.2000 по 01.02.2023, надані АТ КБ "ПриватБанк" містять відомості щодо перерахування 02.08.2021 відповідачу кредиту у сумі 1000000 грн 00 коп.

Отже, банківські виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківському рахунку позичальника, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Судом враховано також правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що надані позивачем банківські виписки, що містяться у матеріалах справи підтверджують обставину передачі кредитних коштів відповідачу та заборгованість за спірним кредитним договором, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не доведено відповідачем належними доказами відсутності заборгованості за спірним кредитним договором.

Разом з цим, господарським судом встановлено, що відповідачем -1 за період з 01.02.2023 по 14.08.2023 було сплачено заборгованість за кредитним договором в розмірі 12671 грн 25 коп., а саме: 28.02.2023 на суму 5659 грн 90 коп, 14.03.2023 на суму 6584 грн 84 коп, 15.03.2023 на суму 112 грн 00 коп, 16.03.2023 на суму 89 грн 65 коп, 31.03.2023 на суму 0 грн 01 коп, 04.04.2023 на суму 224 грн 80 коп, 30.04.2023 на суму 0 грн 01 коп, 31.05.2023 на суму 0 грн 02 коп, 30.06.2023 на суму 0 грн 01 коп, 31.07.2023 на суму 0 грн 01 коп, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.02.2023 по 14.08.2023.

У письмових поясненнях без номеру від 15.08.2023 позивачем повідомлено суд, що списані кошти з рахунків відповідача у розмірі 12671 грн 25 коп. були зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним з основних принципів господарського судочинства є диспозитивність, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмету спору, якщо між сторонами щодо нього не залишилось неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриваючи провадження у справі, суд повинен чітко викласти застосовану ним норму процесуального закону з посиланням на підпункт, пункт, частину статті тощо, та встановити обставини справи, що підтверджують правомірність закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідачем після пред`явлення даного позову до суду було сплачено частину заборгованості за тілом кредиту в сумі 12671 грн 25 коп., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.02.2023 по 14.08.2023.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем-1 після пред`явлення позову було сплачено частину заборгованості, суд дійшов висновку, що провадження у справі №913/67/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Моноліт», відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 915333 грн 28 коп. в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 12671 грн 25 коп. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд звертає увагу сторін, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, оскільки позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача-1 грошові кошти в розмірі 1000000 грн 00 коп., в свою чергу відповідач-1 свої зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом за кредитним договором б/н від 02.08.2021 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 804662 грн 03 коп.

Щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до умов кредитного договору від 02.08.2021 розмір кредиту становить 1000000,00 грн. Строк кредиту 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (пункти 1.2., 1.3., 1.4. Заяви).

В Додатку № 1 до Заяви про приєднання сторонами було узгоджено «Графік» погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого з вересня (місяць, наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п. 1.6 Заяви про приєднання) 2021 року по лютий 2022 року сума щомісячних процентів становить 16000 грн 00 коп, а з березня 2022 року по серпень 2022 року 14000 грн 00 коп.

Відтак, у межах строку кредитування до 02.08.2022 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Починаючи з 03.08.2022, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Разом з тим, відповідно до розрахунку позивача, проценти (комісію) за користування кредитними коштами з було нараховано за період з 02.04.2022 по 02.10.2022 в розмірі 98000 грн 00 коп.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п. 54).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 02.04.2022 по 02.08.2022 у розмірі 70000 грн 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

У свою чергу, вимога позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 02.09.2022 по 02.10.2022 у розмірі 28000 грн 00 коп. не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги банку щодо заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії підлягають частковому задоволенню в розмірі 70000 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог, пред`явлених банком до відповідача-2 про солідарне стягнення з нього (як поручителя) вищенаведених сум заборгованості, суд зазначає наступне.

За статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Однак, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості та відсотків у вигляді щомісячної комісії з відповідача-2, враховуючи наступне.

Згідно із частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже було зазначено, 02.08.2021 Селянським фермерським господарством «Моноліт» через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису була підписана Заява про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ», відповідно до якої відповідач-1 приєднався до розділу 1.1. «Загальні положення» та підрозділу 3.2.8. Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «Приватбанк» pb.ua на дату укладення Договору, що разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

У той же час, 03.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1627050471274 (далі Договір поруки), відповідно до умов якого предметом Договору поруки є «надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ МОНОЛІТ СЕЛЯНСЬКЕ, ЄДРПОУ 31648279 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання» до розділу 3.2.8 «Кредит КУБ» Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода-1) по сплаті:

а) процентної ставки за користуванням кредитом:

за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2 Угоди-1 перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,4 % від початкового розміру кредиту;

за період користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.3 Угоди-1 4,0 % в місяць від суми простроченої заборгованості;

б) кредиту в розмірі 100000 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до пункту 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому, водночас, сама має зобов`язальний, договірний характер, а тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та договори (розділи І та II книги 5 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, у тому числі реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Як вбачається зі змісту договору поруки № POR1627050471274 від 23.07.2021, порукою забезпечується виконання підприємством ФГ МОНОЛІТ СЕЛЯНСЬКЕ (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 «Кредит Куб» Умов та правил (Угода-1).

Однак, з аналізу умов вказаного договору неможливо достовірно встановити, яке саме основне зобов`язання (з ідентифікуючими ознаками дата, номер тощо) було забезпечене порукою. Зокрема, неможливо встановити правочин (основне зобов`язання), виконання якого забезпечено порукою, поточний рахунок, за яким надавалась послуга кредитного ліміту.

Разом з тим, суд зазначає, що договір поруки № POR1627050471274 було укладено між позивачем та відповідачем-2 - 23.07.2021, тоді як кредитний договір було укладено між позивачем та відповідачем-1 лише 02.08.2021.

Виходячи з системного аналізу умов договору поруки № POR1627050471274 від 23.07.2021, суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою, оскільки зі змісту договору поруки неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, за яким надається послуга з кредиту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року по справі №922/2913/18 та постанові від 12 березня 2020 року у справі №902/447/19.

За таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені договором поруки № POR1627050471274 від 23.07.2021, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 - щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитом не є законними та обґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 02.08.2021 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: стягнути з Селянського фермерського господарства «Моноліт» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 804662 грн 03 коп., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 70000 грн 00 коп. В іншій частині позову слід відмовити.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 13730 грн 00 коп. згідно платіжного доручення №ZZ426B1QO8 від 06.02.2023.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, судовий збір, сплачений Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», в сумі 190 грн 07 коп. підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі №913/67/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Моноліт», відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 915333 грн 28 коп в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 12671 грн 25 коп закрити.

2. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача-1 Селянського фермерського господарства «Моноліт», відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 915333 грн 28 коп. задовольнити частково.

3. Стягнути з Селянського фермерського господарства «Моноліт» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором без номеру від 02.08.2021 в розмірі 874662 грн 03 коп., з яких 804662 грн 03 коп заборгованість за кредитом, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 70000 грн 00 коп., та витрати зі сплати судового збору в сумі 13119 грн 93 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570);

Відповідач-1: Селянське фермерське господарство «Моноліт» (місцезнаходження: вул. Ново-Старобільська, буд. 17Є, м. Сватове, Луганська область, 92600, ідентифікаційний код юридичної особи 31648279);

Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2023.

СуддяСергій МАСЛОВСЬКИЙ