Рішення

від 10.10.2023 по справі 910/6306/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2023Справа №910/6306/23За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн", м. Вінниця

про ухвалення додаткового рішення

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн", м. Вінниця

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс", Черкаська область, м. Канів

про визнання недійсним договору, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (позивач) подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №08122021/1 від 08.12.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 року у справі №910/6306/23 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним Договір відступлення права вимоги №08122021/1 від 08.12.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" і стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" суму судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

18.09.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6306/23, у якій заявник просять суд стягнути із відповідачів 64 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката понесених позивачем в процесі розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6306/23 призначено на 10.10.2023.

26.09.2023 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

09.10.2023 до суду від позивача надійшли пояснення щодо клопотання відповідача-2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 10.10.2023 позивач (заявник) та відповідачі не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та відповідно до положень ст. 244 ГПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн", суд ухвалив наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Так, 16.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (позивач, клієнт) та Адвокатським бюром Івана Давидюка «Лігал Енерджи» (бюро) було укладено договір про надання правової допомоги №34727 (договір) відповідно до якого: клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1.3 договору, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси клієнта в будь-яких судах (адміністративних, господарських, судах загальної юрисдикції, антикорупційних, арбітражах, міжнародних арбітражах, судах іноземних тощо), а також у виконавчій службі, приватних виконавців, правоохоронних органах, інших органах контролю та влади, з усіма процесуальними правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, цивільному позивачеві, відповідачеві, стягувачові, боржнику, зацікавленій стороні тощо під час розгляду та вирішення будь-яких правових спорів, судових та інших справ та інших питань за участю клієнта (в т.ч. подання та відмови від позову, укладення мирової угоди, заявлення самостійних вимог, оскарження судових рішень та процесуальних дій у апеляційному та касаційному порядку, перегляду судових рішень, подання судових рішень до виконання, отримання та подання виконавчих документів до виконання, оскарження дій виконавчої служби, сплати державного мита, судового збору та інших платежів, отримання та надіслання кореспонденції, подання процесуальних заяв, клопотань та усіх інших необхідних документів).

Згідно з п. 4.2 договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 9 банківських днів з моменту підписання сторонами окремого акту приймання-передачі наданих послуг (акт) на підставі відповідного рахунку.

13.09.2023 між бюро та клієнтом було підписано акт здачі-приймання правничої допомоги №2 (акт) в якому детально наведено перелік виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Вартість вказаних в даному акті наданих послуг становить 64 000, 00 грн, без ПДВ.

Відповідач-2 в своєму клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що розрахунок який міститься в акті є очевидно завищеним, необґрунтованим та не відповідає критерію неминучості таких витрат, оскільки складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги) у ній майже повністю дублюють справу №902/612/22 (окрім предмета позову), що в свою чергу не потребувало значного обсягу роботи та витраченого часу.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах "Двойних проти України" (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,"Гімайдуліна і інші проти України"(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268) від 23 січня 2014 року, "Баришевський проти України" (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Разом з тим, дослідивши наданий позивачем акт, вбачається, що на забезпечення представництва та участь в судових засіданнях адвокатським бюро було витрачено 6 годин, тоді як представник позивача взяв участь лише в одному судовому засіданні, а саме 12.09.2023.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору а також врахувавши заперечення відповідача-2, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом та витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Окрім того, позивач у поданій заяві просив суд стягнути з відповідачів 2 684, 00 грн судового збору.

Проте суд зазначає, що питання стягнення з відповідачів судового збору судом було вирішенні в рішенні від 12.09.2023, а тому в цій частині заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" не підлягає задоволенню.

Керуючись приписами ст. ст. 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (ідентифікаційний код 42482418, адреса: 03039, м. Київ, просп. Науки, буд. 3, каб. 14) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (ідентифікаційний код 44279874, адреса: 19001, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (ідентифікаційний код 41444303, адреса: м. Вінниця, вул. Енергетична, 5) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000, 00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення підписано 11.10.2023

Суддя Сергій МОРОЗОВ