Ухвала

від 05.10.2023 по справі 916/1214/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"05" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1214/23Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від прокурора: Лянна О.А.,

від позивачів: не з`явилися,

від відповідача: Каланжов В.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/1214/23

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (67602, Одеська обл., Одеський р-н, м. Біляївка, пр. Незалежності, буд. 9), Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Центральна, буд. 79)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Перкарина ІГС (67640, Одеська обл., Одеський р-н, с. Градениці, вул. Рибацька, буд. 34)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

встановив:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (далі Біляївська рада), Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (далі Лиманська рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Перкарина ІГС (далі ТОВ ,,Перкарина ІГС), згідно якої просить зобов`язати ТОВ ,,Перкарина ІГС повернути у комунальну власність Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад в особі Біляївської ради та Лиманської ради земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом частиною Кучурганського водосховища (в межах території України) площею 1437 га, які знаходяться на території Біляївської ради та Лиманської ради.

В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що ТОВ ,,Перкарина ІГС використовується водосховище для рибогосподарських потреб за відсутності жодного правовстановлюючого документа на земельну ділянку та водний об`єкт.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023 р.: прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1214/23; призначено підготовче засідання для розгляду справи за правилами загального позовного провадження на 02.05.2023 р.; запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції в строк до 28.04.2023 р.

28.04.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (зареєстрований за вх. № 14050/23), в якому просить у позові відмовити.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 р.: прийнято та залучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву; оголошено перерву у підготовчому засідання до 23.05.2023 р. для надання можливості учасникам справи реалізувати права, передбачені ГПК України, в т.ч. на подачу відповіді на відзив прокурору до 12.05.2023 р., а відповідачу на подачу заперечень на відповідь на відзив до 22.05.2023 р.

09.05.2023 р. від Прокурора надійшла заява (зареєстрована за вх. № 15295/23) про зміну предмету позову та відповідь на відзив (зареєстрована за вх. № 15309/23).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 р.: прийнято та залучено до матеріалів справи відповідь на відзив; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.06.2023 р. для надання можливості відповідачу ознайомитись з поданою Прокурором відповіддю на відзив та заявою про зміну предмету позову.

31.05.2023 р. від Прокурора надійшла нова заява (зареєстрована за вх. № 17970/23) про зміну предмету позову, в якій просить:

-усунути перешкоди власникам Біляївській міській та Лиманській селищній територіальним громадам в особі Біляївської ради та Лиманської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення використання ТОВ ,,Перкарина ІГС частиною Кучурганського водосховища (в межах території України) площею 1437 га, яке знаходиться на території Біляївської ради та Лиманської ради, разом із земельною ділянкою під ним для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації;

-усунути перешкоди власникам Біляївській міській та Лиманській селищній територіальним громадам в особі Біляївської ради та Лиманської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання ТОВ ,,Перкарина ІГС повернути Біляївській міській та Лиманській селищній територіальним громадам в особі Біляївської ради та Лиманської ради частину Кучурганського водосховища (в межах території України) площею 1437 га, яке знаходиться на території Біляївської ради та Лиманської ради, разом із земельною ділянкою під ним.

01.06.2023 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (зареєстровані за вх. № 18017/23).

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.07.2023 р.: попередню заяву про зміну предмета позову не прийнято до розгляду, оскільки Прокурор у підготовчому засіданні 01.06.2023 р. усно просив її не розглядати; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2023 р. для надання можливості суду та сторонам ознайомитись з новою заявою про зміну предмета позову.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 р.: прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову у новій редакції; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву до 14.07.2023 р.; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.07.2023 р.

14.07.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (зареєстрований за вх. № 23728/23) з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 р.: прийнято до розгляду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову; встановлено строк Прокурору для подачі відповіді на відзив до 28.07.2023 р.; відповідачу для подачі заперечень на відповідь на відзив до 07.08.2023 р.; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 08.08.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 15.08.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2023 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 12.09.2023 р. для додаткового дослідження правової позиції Прокурора, який виступив із вступним словом, та для надання можливості іншим учасникам справи прийняти участь у розгляді справи по суті.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 19.09.2023 р. для надання Прокурором письмових пояснень:

-щодо того, чи вірно ним визначено органи, в інтересах держави в особі яких пред`явлено позов, з урахуванням приписів ч.2 ст.122 ЗК України, відповідно до яких обласні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

-в яких викласти міркування стосовно належності землі, зайнятої Кучурганським водосховищем, до земель оборони, які можуть перебувати лише в державній власності, враховуючи проходження державного кордону між Україною та Республікою Молдова;

-в контексті питання, наведеного в попередньому абзаці, надати письмові пояснення щодо того, чи вірно ним визначено органи, в інтересах держави в особі яких пред`явлено позов, з урахуванням приписів ч.5 ст.122 ЗК України, згідно яких обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для всіх потреб.

19.09.2023 р. від Прокурора надійшли письмові пояснення по справі (зареєстровані за вх. № 32632/23), в яких повідомляє наступне.

При зверненні з позовом до суду Прокурором у якості позивачів визначено Біляївську раду та Лиманську раду як органів місцевого самоврядування відповідно Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад.

Відомості про розташування земельних ділянок під Кучурганським водосховищем в межах Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад підтверджено листами Біляївської ради від 10.02.2023 р. № 11-18/169 та Лиманської ради від 21.02.2023 р. № 281, а також графічними матеріалами, доданими до позовної заяви.

Вказані органи місцевого самоврядування є розпорядниками земельних ділянок під Кучурганським водосховищем, оскільки відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ розд.X ЗК України доповнено п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Таким чином, враховуючи, що земельні ділянки під Кучурганським водосховищем розташовані в межах Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад, за межами населених пунктів, такі земельні ділянки з урахуванням положень п.24 розд.X ЗК України відносяться до земель комунальної власності відповідних рад.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.10 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з п.21 ч.1 ст.43 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до п.1.1 Регламенту Одеської обласної ради, затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 18.12.2020 р. № 10-VIII, Одеська обласна рада (надалі обласна рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні, іншими законами України, а також повноважень, переданих їй сільськими, селищними, міськими радами.

Обласна рада є юридичною особою, яка самостійно володіє, користується та розпоряджається майном, необхідним для здійснення своєї діяльності, та несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.122 ЗК України обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Проте землі під Кучурганським водосховищем не є землями спільної власності територіальних громад.

Незважаючи на те, що Кучурганське водосховище розташоване на землях Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад, кожна з таких громад здійснює правомочності власника лише щодо власних земель в межах громад.

Розташування водного об`єкту в межах двох або більше територіальних громад ніяким чином не об`єднує такі землі в один об`єкт цивільних прав та не створює щодо таких земель спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.51 ВК України водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Таким чином, при наданні земельних ділянок в комплексі з водними об`єктами у користування законодавець визначив належного розпорядника такими об`єктами земель органи, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою. Тобто законодавець здійснює прив`язку до земельної ділянки, а не до водного об`єкта.

На території Одеської області непоодинокими є факти розташування водних об`єктів в межах двох або більше територіальних громад, земельні ділянки під якими належать на праві власності різним громадам. Наприклад, Голицьке водосховище розташоване в межах двох сільських територіальних громад Болградського району Одеської області Кубейської та Василівської. Земельні ділянки під вказаним водосховищем належать на праві власності вказаним територіальним громадам (Кубейська площею 29,2476 га з кадастровим номером 5121481400:01:002:1839, Василівська площею 56,5798 газ кадастровим номером 5121482400:01:002:0382); Монашівське водосховище розташоване в межах двох сільських територіальних громад Білгород-Дністровського району Одеської області Маразліївської та Старокозацької. Земельні ділянки під вказаним водосховищем належать на праві власності вказаним територіальним громадам (Маразліївська площею 72,7216 га з кадастровим номером 5120884600:01:001:0082, Старокозацька площею 53,5827 газ кадастровим номером 5120883200:01:001:0119); ставок на річці Валепержа розташований в межах двох сільських територіальних громад Болградського району Одеської області Арцизької та Городненської. Земельні ділянки під вказаним водосховищем належать на праві власності Арцизькій міській територіальній громаді площею 49,6002 га з кадастровим номером 5120483900:01:002:0731, а в межах Городненської територіальної громади Одеській обласній державній адміністрації площею 37,6355 га з кадастровим номером 5121483000:01:005:1348.

Аналогічно розташування інших природних об`єктів (озера, річки, лісові масиви, земельні масиви (поля, угіддя) в межах двох або більше територіальних громад не створює для земель під такими природними об`єктами режиму спільної власності.

Ураховуючи викладене, у Прокурора відсутні підстави для звернення з позовом в інтересах Одеської обласної ради, оскільки земельні ділянки під Кучурганським водосховищем не є землями спільної комунальної власності.

Крім того, у відповідності до ч.ч.1-3 ст.77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь шириною до 2 кілометрів.

У відповідності до ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, враховуючи, що Кучурганське водосховище є прикордонною водоймою, Одеська обласна державна адміністрація з урахуванням приписів ч.5 ст.122 ЗК України уповноважена на розпорядження земельними ділянками шириною 30-50 метрів по берегу української частини Кучурганського водосховища.

Водночас, згідно з приписами ч.2 ст.20 ЗК України віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, за рішенням відповідного органу.

На теперішній час органами влади не здійснювалось віднесення берегової лінії Кучурганського водосховища до земель оборони. Предметом спору у вказаній справі не є берегова лінія Кучурганського водосховища.

Ураховуючи викладене, у Прокурора відсутні підстави для звернення з позовом в інтересах Одеської обласної державної адміністрації як розпорядника земель державної власності для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, оскільки, по-перше, вказані землі не віднесені до земель оборони державної власності, а є землями комунальної власності, та, по-друге, предметом спору у вказаній справі не є берегова лінія Кучурганського водосховища.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2023 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 05.10.2023 р. для надання можливості суду та учасникам справи ознайомитись з поданими Прокурором письмовими поясненнями.

Представники позивачів у жодне засідання суду не з`явились. Про дату, час та місце їх проведення повідомлені належним чином, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та доказами направлення ухвал суду на офіційні електронні адреси позивачів. При цьому як від Лиманської ради, так і від Біляївської ради надійшли письмові заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів Прокурора та відповідача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з такого.

У п.п.8.1 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 зазначено таке:

,,Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в п.п.6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 р. у справі № 5023/10655/11, в п.п.4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 р. у справі № 915/478/18, п.26 постанови від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. п.27 постанови від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015 р. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 ч.3 ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Згідно п.2 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зазначила, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи на підставі ч.4 ст.236 ГПК України описані висновки Великої Палати Верховного Суду та приписи законодавства, які викладено вище, господарський суд вказує, що Прокурор, обираючи суб`єкта владних повноважень, в інтересах держави в особі якого відбувається звернення до суду, повинен встановити, чи наділений такий суб`єкт повноваженнями представляти державу у спірних правовідносинах, та навести відповідне обґрунтування в тексті позову.

Обґрунтовуючи подачу позову в інтересах держави в особі Біляївської ради та Лиманської ради як органів місцевого самоврядування відповідно Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад, Прокурор, зокрема, повідомив, що ТОВ ,,Перкарина ІГС користується Кучурганським водосховищем для цілей спеціального використання водних біоресурсів в Режимі рибогосподарської експлуатації за відсутності правовстановлюючого документа на земельні ділянки під водним об`єктом, а саме договору оренди з позивачами.

Фактичними підставами позову в частині належності Біляївській раді та Лиманській раді права на укладання договорів оренди земель водного фонду Прокурор називає те, що земельні ділянки під водосховищем розташовано в межах Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад, що підтверджується листами Біляївської ради від 10.02.2023 р. № 11-18/169 та Лиманської ради від 21.02.2023 р. № 281, а також графічними матеріалами, доданими до позовної заяви.

Нормативним обґрунтуванням заявлених вимог, зокрема, є ч.1 ст.122 ЗК України та п.24 розд.X ЗК України, приписи яких, на думку Прокурора, надають Біляївській раді та Лиманській раді компетенцію розпорядника земельних ділянок під Кучурганським водосховищем, у т.ч. право на укладання договору оренди з ТОВ ,,Перкарина ІГС.

Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021 р., доповнено розд.X ЗК України п.24, де передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому згідно ч.ч.1,3,9,10 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Господарський суд зазначає, що земельні ділянки під Кучурганським водосховищем не сформовані, їм не присвоєно кадастровий номер, вони не зареєстровані в Державному земельному кадастрі, право власності або інші речові права на землі під названим водосховищем не зареєстровано.

Враховуючи викладене, те, що за правилами ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, господарський суд доходить висновку, що ні Біляївська рада, ні Лиманська рада не наділені на теперішній час правом на передачу в оренду земельних ділянок під Кучурганським водосховищем.

Крім того, господарським судом не приймаються до уваги посилання Прокурора про те, що землі водного фонду Кучурганського водосховища знаходяться окремо у комунальній власності Біляївської міської та Лиманської селищної територіальних громад, а не у спільній власності цих громад, оскільки за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку під водосховищем, яка може бути сформована як один об`єкт цивільних прав, такі твердження Прокурора є передчасними. При цьому відповідно до ч.2 ст.122 ЗК України розпорядження землями спільної власності декількох громад здійснюється обласною радою.

Доводи Прокурора щодо наявності на території Одеської області непоодиноких фактів розташування водних об`єктів в межах двох або більше територіальних громад, земельні ділянки під якими належать на праві власності різним громадам, суд вважає недоречними, адже в усіх названих Прокурором прикладах йдеться про сформовані земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери, у той час як у цій справі землі під Кучурганським водосховищем у встановленому порядку не сформовано.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що, подаючи позов у даній справі, Прокурор не довів наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Біляївської ради та Лиманської ради, в зв`язку з чим позов по справі № 916/1214/23 підлягає залишенню без розгляду згідно п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Керуючись ст.ст.53,226,233-235 ГПК України, суд постановив:

Позовну заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області по справі № 916/1214/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман