Ухвала

від 11.10.2023 по справі 369/6352/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6352/22

Провадження № 2/369/1650/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про прийняття позовної заяви третьої особи)

11.10.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 у цивільній справі №369/6352/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2022 року відкрито провадження за вказаним позовом, розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

11жовтня 2022року представник ОСОБА_3 -адвокат ШевченкоА.В. через канцелярію суду подав позовну заяву про вступ у справу третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, яка обґрунтована тим, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя. Предметом розгляду вказаної справи є поділ майна подружжя, а саме земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У період з 2009 по 2015 роки ОСОБА_3 позичала своєму синові ОСОБА_5 кошти для придбання земельної ділянки та будівництва житлового будинку. На момент звернення до суду зобов`язання щодо повернення коштів не виконане. В зв`язку з цим, ОСОБА_3 вважає, що оскільки позика ОСОБА_5 надавалась під час проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 , останні мають спільно відповідати за борги. Тому в рахунок стягнення заборгованості просила суд визнати за нею частку від спірної земельної ділянки у розмірі 47,90% та частку в спірному житловому будинку в розмірі 85,34%.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2023 року у прийнятті позову третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності на майно до спільного розгляду у рамках розгляду цивільної справи №369/6352/22 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Шевченка А.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 задоволено та скасовано ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2023 року, справу направлено для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Чернецька Г.М. не заперечувала проти прийняття позову третьої особи.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечувала проти прийняття позову третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Як роз`яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України, тобто як до вимог щодо подачі зустрічного позову.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Таким чином, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам );

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`яснень Постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слідує, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та позову третьої особи; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Також, Велика палата Верховного суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18 дійшла висновку про те, що позов третьої особи, поданий, згідно приписів ст. 52 ЦПК України, може бути прийнятий судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. А вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналізуючи вказану норму закону, слід зробити висновок, що для набуття статусу третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, повинен мати місце такий критерій, як наявність єдиного предмету спору, що було дотримано ОСОБА_3 .

Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи, в силу ч. 1 ст. 52 ЦПК України, повинна містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Проаналізувавши позов, що перебуває в провадженні суду та поданий позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд приходить до висновку, що ці позови є взаємопов`язаними та поєднані спільним предметом спору, а відтак з огляду на викладене, з метою об`єктивного розгляду справи, а також винесення законного та обґрунтованого рішення, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 до свого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення правильного, повного та всебічного встановлення всіх обставин, що мають значення для справи, суд вважає за необхідне підготовче засідання відкласти.

Керуючись ст. 52, 212, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності прийняти доспільного розглядуз позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Підготовче судове засідання відкласти на 31 січня 2024 року на 14 год 00 хв.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_3 .

У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Встановити третій особі, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено 11 жовтня 2023 року.

Суддя: І.О. Фінагеєва