Справа № 2- 10957/ 2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Володька І.С., при секретарі Чуприні О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 5 в місті Біла Церква, справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати дії відповідача щодо відмови нараховувати вказану доплату до пенсії неправомірними і зобов’язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р та з 22.05.2008 р.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просить суд визнати дії відповідача щодо відмови нараховувати вказану доплату до пенсії неправомірними і зобов’язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р..
Відповідач - Управління ПФУ м. Біла Церква представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позов, згідно з якими позов не визнав повністю та просив провести розгляд справи у відсутність їх представника.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ м. Біла Церква, як непрацюючий пенсіонер, що підтверджується письмовими матеріалами наданими відповідачем.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква. А відповідно до постанови КМ України за № 106 від 23.07.1991 року (додаток № 1) місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01.01.2008 року) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоактивного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивач, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що вказана доплата до пенсії проводилася за 2008 р. відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Розмір доплати до пенсії, визначений постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону в редакції, що діяла до внесення змін згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Так, згідно Закону України “Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп визнано неконституційним деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” та визнане не відповідаючим вимогам Конституції п.28 розділу 2 цього закону, тобто з цього часу права позивача підлягають судовому захисту.
Суд виходить також з того, що встановлений ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом України “Про державний бюджет України” є вичерпним , а тому цим законом не можуть скасовуватися або змінюватися обсяги прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним.
Таким чином, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, а також неможливістю застосування інших Законів, крім спеціального Закону, що регулює правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України про Державний бюджет України, з 09.07.2007 по 31.12.2007 рр та з 22.05.2008 р.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, 15, 60, 212, 213, 214,215,223 ЦПК, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква щодо відмови нараховувати та виплачувати доплату до пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати та здійснити виплату доплати до пенсії позивача, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 09.07.2007 по 31.12.2007 рр та з 22.05.2008 р.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя І.С. Володько
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2010 |
Оприлюднено | 09.10.2010 |
Номер документу | 11411378 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краматорський міський суд Донецької області
Космачевська Тетяна Вікторівна
Цивільне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Приступа Дмитро Іванович
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Діденко Сергій Олександрович
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Володько Ігор Степанович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні