20-12/232
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа №
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
м. Севастополь
За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А-4486
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя
про визнання податкового боргу військової частини А-4486 таким, що не підлягає стягненню зі спливом граничних строків давності, спонукання утриматися від стягнення податкового боргу з військової частини А-4486,
Суддя Харченко І.А.,
при секретарі Кувшинової О.Ю.,
за участю представників:
позивача Міноборони України – не з'явився;
позивача в/ч А-4486 –Рудаков Ю.М., довіреність №24 від 16.01.2007, юрисконсульт;
відповідача –Новікова І.В., довіреність №15/10-011/2006 від 25.04.2006, старший державний податковий інспектор юридичного відділу;
військовий прокурор –Пархоменко Д.П., посвідчення №229 від 24.11.2004,
Суть спору:
Прокурор звернувся в порядку статей 17, 60 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А-4486 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання податкового боргу військової частини А-4486 таким, що не підлягає стягненню зі спливом граничних строків давності, спонукання утриматися від стягнення податкового боргу з військової частини А-4486, посилаючись на те, що відповідачем податковий борг не стягнутий протягом встановленого законодавством терміну, а тому не підлягає стягненню як такий, що не був стягнутий протягом 1095 днів з дня його узгодження.
У зв'язку з наведеним прокурор просить позов задовольнити.
Ухвалою від 19.06.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/232, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 16.07.2007 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа № 20-12/232 до судового розгляду.
Позивач Міністерство оборони України явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час судового розгляду повідомлено належним чином.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №23302 від 13.07.2007).
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні учасникам процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу, суд,
в с т а н о в и в :
21.02.2003 Євпаторійської з'єднаною державною податковою інспекцією в АРК була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства в\ч А 2479 за період з 01.04.2000 по 30.09.2002. За результатами перевірки був складений акт №86/23-1. Згідно наказу заступника Командуючого ВМС ЗС України в\ч А 4486 є правонаступником військовій частині А 2479 і відповідає за її фінансовими зобов'язаннями. Згідно вимогам, встановленим в статті 13 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»у випадку, якщо власник платника податків або уповноважений їм орган ухвалює рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг переходять до правонаступника такого платника податків.
При проведенні перевірки дотримання податкового та валютного законодавства, представниками ДПІ були встановлені порушення військовою частиною А 2479 п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97 (далі Закон №168), що привело к зниженню податку на додану вартість за 2001-2002 роки на суму 33727 грн.
Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків по результатам даних документальних перевірок результатів діяльності платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.
На підставі результатів акта документальної перевірки, у відповідності до п.17.1.1. п.17.1 ст.17, п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” до в\ч А 2479 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000912301/2 від 29.05.2003 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 9286,83 грн.
У зв'язку з несплатою зазначеної суми податкового зобов'язання ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на адресу військової частини А 4486 (як правонаступника в/ч А 2479) була направлена перша податкова вимога №1/11 від 13.01.2006 про сплату декількох сум податкових зобов'язань, серед яких зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість в розмірі 33727 грн. та штрафних санкцій в сумі 9286,83 грн.
Позивач, керуючись нормами пункту 15.2.1 статті 15 Закону вважає, що зазначений борг не підлягає стягненню, як такий, що не був стягнутий протягом 1095 днів з дня його узгодження.
Відповідно до пункту 15.2.1 статті 15 Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Застосування зазначеної норми Закону, до відносин, що оспорюються є неправомірним з огляду на те, що зазначена норма регулює строки нарахування та подальшої сплати податкового зобов'язання нарахованого податковим органом, а не до податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою платником самостійно нарахованої суми податкового зобов'язання.
Відповідно абзацу п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'зання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
31 травня 2006 року в господарський суд м.Севастополя звернувся військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А 4486 з позовною заявою до ДПІ в Гагарінському районі м.Севастополя про визнання недійсною податкової вимоги №1/11 від 13.01.2006.
Рішенням від 16.11.2006 господарський суд м. Севастополя по справі №20-3/198-12/135 за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 4486 до ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсною податкової вимоги №1/11 від 13.01.2006 в частині нарахування податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою від 16.04.2006 Севастопольський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу військового прокурора Севастопольського гарнізону залишив без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастополя від 16.11.2006 –без змін.
Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. і фінансовим санкціям у розмірі 9286,83 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000912301/2 від 29.05.2003, а відповідно і по першої податкової вимозі №1/11 від 13.01.2006, вважається узгодженим з моменту прийняття судом відповідного рішення щодо оскарження платником податків рішення податкового органу, а саме –з 16.04.2007.
Отже, 1095 денний строк, з якого може бути стягнуто податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. і фінансовим санкціям у розмірі 9286,83 грн. у даному випадку, необхідно обчислювати ні з дати отримання платником податків податкового повідомлення, винесеного податковим органом по результатам перевірки, - ні з 21.02.2003, а з дати прийняття судом відповідного рішення щодо оскарження платником податків рішення податкового органу, а саме –з 16.04.2007.
В звязку з викладеним, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 1, 5, 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П о с т а н о в и в :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
16.11.2007.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2007 |
Оприлюднено | 27.11.2007 |
Номер документу | 1141217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні