Ухвала

від 27.12.2007 по справі 20-12/232

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/232

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

24 грудня 2007 року   Справа № 20-12/232

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Плута В.М.,

секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

 Військового прокурора Севастопольського гарнізону - Пархоменко Дмитро Петрович, посвідчення №  229   від 24.11.07;

  представник позивача - Міністерства оборони України - не з'явився;

  представник позивача -  Військової частини А-4486 - Рудаков Юрій Михайлович, довіреність №  24   від 16.01.07;

 представник відповідача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя - Новікова Інна Василівна, довіреність №  26/10-011/2007   від 26.09.07;

розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Севастопольського гарнізону на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 13.11.2007 по справі № 20-12/232

за позовом           Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)

Військової частини А-4486 (вул. Щитова, 1, Севастополь, 99000)

до           Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, Севастополь, 99014)

про визнання податкового боргу військової частини А-4486 таким, що не підлягає стягненню зі спливом граничних строків давності, спонукання утриматися від стягнення податкового боргу з війсьнової частини А-4486

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Військовий  прокурор Севастопольського гарнізону, дыючи  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А-4486,  звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі мыста Севастополя про визнання податкового боргу військової частини А-4486 таким, що не підлягає стягненню у зв'язку зі спливом граничних строків давності,  спонукання утриматися від стягнення податкового боргу з військової частини А-4486, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем податковий борг не стягнутий протягом встановленого законодавством терміну - протягом 1095 днів з дня його узгодження, а тому не підлягає стягненню.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 у справі № 20-12/232 (суддя Харченко І.А.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, військовий  прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушенням судом норм матеріального права.

Представник відповідача у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого господарського суду –без змін з мотивів, викладених у наданому суду запереченні на апеляційну скаргу.

Переглянувши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції  відповідає вимогам принципу законності та обґрунтованості судових рішень з огляду на наступні обставини.

Як встановлено, 21.02.2003 Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим  була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства в\ч А 2479, правонаступником якої є  в\ч А 4486, за період з 01.04.2000 по 30.09.2002. За результатами перевірки був складений акт №86/23-1 та встановлені порушення військовою частиною А 2479 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті З, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97.  

Зазначені порушення, на думку податкового органу,  призвели до заниження податку на додану вартість за 2001-2002 роки на суму 33727 грн.

Згідно з підпунктом  17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-111, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків по результатам даних документальних перевірок результатів діяльності платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

На підставі результатів документальної перевірки, викладених в акті податкового органу, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17, пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912301/2 від 29.05.2003 про донарахування в\ч А 2479 податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 9286,83 грн.

У зв'язку з несплатою зазначеної суми податкового зобов'язання Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя на адресу військової частини А 4486 (як правонаступника в/ч А 2479) була направлена перша податкова вимога №1/11 від 13.01.2006 про сплату декількох сум податкових зобов'язань, серед яких зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість в розмірі 33727 грн. та штрафних санкцій в сумі 9286,83 грн.

Відповідно до пункту 15.2.1 статті 15 Закону, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, застосування зазначеної норми Закону, до обставин, з яких випливає предмет спору, є неправомірним з огляду на те, що зазначена норма регулює строки нарахування та подальшої сплати податкового зобов'язання нарахованого податковим органом, а не до податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою платником самостійно нарахованої суми податкового зобов'язання.          

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'зання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Встановлено, що 31 травня 2006 року до господарського суду м. Севастополя звернувся військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А 4486 з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсною податкової вимоги №1/11 від 13.01.2006.

Рішенням від 16.11.2006 господарський суд м. Севастополя у справі №20-3/198-12/135 за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 4486 до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання недійсною податкової вимоги №1/11 від 13.01.2006 в частині нарахування податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів в задоволенні позовних вимог відмовив. Ухвалою від 16.04.2006 Севастопольський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу військового прокурора Севастопольського гарнізону залишив без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастополя від 16.11.2006 залишив без змін.

Отже, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. і фінансовим санкціям у розмірі 9286,83 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000912301/2 від 29.05.2003, а відповідно і по першій податковій вимозі №1/11 від 13.01.2006, вважається узгодженим з моменту прийняття судом відповідного рішення щодо оскарження платником податків рішення податкового органу, а саме - з 16.04.2007.

Таким чином, 1095-денний строк, з якого може бути стягнуто податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33727 грн. і фінансовим санкціям у розмірі 9286,83 грн. у даному випадку необхідно обчислювати не з дати отримання платником податків податкового повідомлення, винесеного податковим органом за результатами перевірки, тобто не з 21.02.2003, а з дати прийняття судом відповідного рішення щодо оскарження платником податків рішення податкового органу, а саме - з 16.04.2006.

Щодо доводів представника військової частини стосовно відсутності належних доказів правонаступництва в\ч А 4486 за розформованою в\ч А 2479, судова колегія звертає увагу на ті обставини, що в обгрунтування своїх доводів представник військової частини також не надав належних доказів, які б спростовували висновки декілька судових інстанцій щодо наявності такого правонаступництва.

Надані вказаним представником копії відповідних Директив дійсно свідчать про розформування в\ч А 2479, але ж ці обставини не свідчать про ліквідацію військової частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми процесуального і матеріального права, а тому підстави для скасування або зміни постанови господарського суду міста Севастополя відсутні, підстав для задоволення апеляційної скарги судом не  вбачається.

                    Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.          

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 13.11.2007 у справі № 20-12/232 залишити без змін.

                    Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                        Ю.В. Борисова

Судді                                                                      В.І. Гонтар

                                                                      В.М. Плут